Починаючи з 18 лютого 2012 року, коли набули чинності Державна програма приватизації на 2012 - 2014 роки і Закон від 13.01.2012 року № 4336 - VIу Україні діє фактично нове приватизаційне законодавство. Документ істотно змінює перелік об'єктів, що підлягають приватизації, способи їх приватизації, а також встановлює нові вимоги до приватизації деяких видів об'єктів.
Нові об'єкти
Серед нових об'єктів, які в майбутньому можуть бути виставлені на продаж, знаходяться майнові комплекси хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств; що забезпечують зберігання продукції державного резерву; підприємств соляної галузі; підприємств, що виготовляють спирт; підприємств по лісовідновленню, лісорозведенню і охороні лісу; лісництва і їх підрозділу; підприємств авіаційної промисловості. В усякому разі, усі ці об'єкти більше не відносяться до об'єктів, що мають загальнодержавне значенняі тому не підлягають приватизації. Віднині згідно ч. 6 ст. 5 Закону "Про приватизацію державного майна" ці об'єкти включаються в перелік об'єктів, рішення про приватизацію яких приймається в порядку, встановленому Кабміном.
Тобто принципова можливість їх приватизації стає можливою. Для цього досить, щоб такі об'єкти не були включені в Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і, звичайно, дозволені для приватизації Кабміном.
Також в порядку, встановленому Кабміном, буде можливою приватизація підприємств, доля держзамовлення в яких за останні 3 року складає 70 % об'єму продукції; підприємств, більше 50 % продукції яких експортується; науково-дослідних і проектно-конструкторских установ; державних телі- і радіокомпаній; підприємств геодезії, картографії і кадастру, спеціалізованих видавництв; підприємств стандартизації, метрології і сертифікації; інститутів землеустрою.
Такі ж об'єкти, як сортовипробні станції і інші організації по експертизі сортів рослин, об'єкти мистецтва, заповідники, парки, а також майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних і отруйних засобіві зовсім опинилися поза усілякими заборонами. Тобто їх приватизація тепер можлива в загальному порядку.
Перелік об'єктів державної власності, які можуть бути приватизовані, істотно розширився |
Враховуючи, що на сьогодні за даними офіційного сайту ФДМУ на продаж виставлено 1700 об'єктів, купувати дійсно є що. А в найближчому майбутньому, цілком можливо, цього добра буде ще більше.
Нова програма
Приватизація цих і інших об'єктів здійснюватиметься відповідно до нової програми приватизації, розрахованої на 2012 - 2014 роки, але на практиці, цілком можливо, діючою значно довше. В усякому разі, Закон "Про Державну програму приватизації", що містив Програму приватизації на 2000 - 2002 роки, діяв до 2012 року.
Новий Закон "Про Державну програму приватизації" менш змістовніший за свого попередника. По суті, в нім залишилися тільки абстрактні цілі, засоби їх реалізації і очікувані результати. Практична цінність цих норм близька нулю, бо у більшості своїй вони декларативні: ніяких прав вони не надають, ніяких обов'язків не покладають, ніяких процедур і заходів відповідальності не встановлюють.
Ціннісні ж норми Програми приватизації на 2000 - 2002 роки були або змінені і перенесені в Закон "Про приватизацію державного майна", або зовсім скасовані. Так, з певними змінами (місцями істотними, місцями не дуже) були перенесені класифікація об'єктів приватизації, вимоги до приватизаційної підготовки, порядок закріплення в держвласності пакетів акцій АТ.
При цьому, якщо класифікація об'єктів була, загалом, збережена (уточнений і змінений лише список об'єктів, що відносяться до них), то вимоги до приватизаційної підготовки змінилися кардинально. По-перше, тепер вона повинна проводитися відносно усіх держпідприємств, а не тільки тих, що мають стратегічне значення, відособлені або територіально розрізнені виробництва, майно, не підмет приватизації, і інші особливості. По-друге, порядок здійснення такої підготовки тепер визначатиме Кабмін. Аналогічно, в порядку, встановленому Кабміном, а не законом, тепер повинен визначатися порядок закріплення в держвласності пакетів акцій АТ. Жодного, ні іншого порядку Кабмін доки (опісля місяць після набуття чинності змін!), звичайно ж, не ствердив.
Кабмін перебрав на себе не лише повноваження за розпорядженням певними об'єктами державної власності, але і повноваження за визначенням ряду процедур, пов'язаних з відчуженням держвласності |
Із скасованих положень слід виділити відміну норм, що стосуються захисту прав акціонерів в послеприватизационный період (зокрема, право обов'язкового викупу акцій ВАТ), а також деяких особливих способів приватизації.
Нові особливості приватизації об'єктів окремих груп
У зв'язку з відміною Закону "Про Державну програму приватизації", а також змінами інших були також внесені певні зміни, що стосуються приватизації окремих груп об'єктів.
Група А. Серед змін, що стосуються невеликих об'єктів приватизації, зокрема індивідуально певного майна, варто відмітити відміну норми, що спонукала орган приватизації звертатися до орендаря з пропозицією про викуп об'єкту оренди перед виставлянням його на продаж. Також була скасована можливість приватизації шляхом викупу об'єктів малої приватизації, включених в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Зате було введено право покупця, чия заявка на участь в аукціоні була єдиною, купити об'єкт за запропонованою їм ціною, але не нижче за стартову ціну.
Крім того, істотно змінені умови проведення конкурсу на придбання об'єктів малої приватизації : тепер такий конкурс не обов'язково повинен проходити в два етапи. Умови його проведення повинні визначатися конкурсною комісією і затверджуватися органом приватизації за узгодженням з ФДМУ. Також був істотно скорочений перелік обов'язкових зобов'язань переможця конкурсу (зокрема, скасована необхідність створення умов для утримання об'єктів соціально-культурного призначення, збереження профілю діяльності, номенклатури і обсягів виробництва, збереження і збільшення робочих місць).
Група В. Перелік особливостей відчуження об'єктів цієї групи значно розширився. Закон "Про Державну програму приватизації" вимагав лише, щоб підприємства, не продані в період з 1995 по 1999 роки, були в 2000 році продані шляхом пропозиції їх акцій до продажу на організованому ринку цінних паперів. А якщо вони не будуть продані, запропонувати акціонерам, що вже купило акції за половину їх номінальної вартості, щоб зрештою досягти продажу 100 % акцій ВАТ, створених на базі об'єктів групи В.
Тепер же передбачено, що державні пакети акцій підприємств, державна доля в статутному капіталі яких не перевищує 25 %, пропонуються для продажу на фондовій біржі, а контрольні пакети акцій продаються на конкурсі. При цьому передбачений особливий механізм визначення ринкової вартості контрольного пакету акцій (шляхом продажу акцій розміром 5 - 10 % статутного капіталу зверху контрольного пакету акцій), наслідки зриву конкурсу (продаж акцій на аукціоні або біржі) і наслідку відсутності попиту на акції на біржі (спочатку пропонуються для продажу на аукціонах з оголошенням ціни, а потім - без оголошення ціни).
Група Г. Як і раніше, єдиним способом приватизації підприємств цієї групи буде продаж контрольного пакету акцій. Але тепер таким вважатиметься не пакет розміром 50 % + 1 акція, а пакет, що забезпечує кворум загальних зборів (60 % голосуючих акцій). І тільки за відсутності такого контрольного пакету акцій - шляхом продажу акцій, що перевищують 50 % статутного капіталу.
Держава має намір продавати істотно більший контрольний пакет акцій стратегічно важливих підприємств, що забезпечує не лише ухвалення рішень на загальних зборах акціонерів, але і утворення кворуму на цих зборах |
Такий продаж проводитиметься тільки шляхом конкурсу (відкриті торги виключаються) з визначенням ринкової ціни вказаним вище способом (шляхом продажу акцій розміром 5 - 10 % статутного капіталу). У випадку якщо заявиться лише один покупець, він матиме право на придбання пакету акцій за ціною, не нижче за ту, що була ним заявлена. Якщо конкурс не відбудеться, орган приватизації може призначити повторний конкурс. Інші акції, а також пакети акцій цих підприємств розміром менше 25 % продаються спочатку на фондових біржах, а потім - на аукціонах без оголошення ціни.
Ніяких додаткових умов у вигляді кваліфікаційних вимог або перебування в статусі промислового інвестора, зобов'язань держави по сприянню в реструктуризації боргів і інших вимог на законодавчому рівні більше не визначено. Порядок же проведення конкурсу повністю визначатиметься спільним наказом ФДМУ, ГКЦБФР і АМКУ "Про затвердження Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які по класифікації об'єктів приватизації віднесені до груп В, Г". Зате збережена вимога про застосування принципів індивідуальної приватизації об'єктів групи Г.
Група Д. Серед нововведень, що стосуються приватизації об'єктів незавершеного будівництва, варто відмітити:
- відміну заборони на продаж об'єкту незавершеного будівництва і земельної ділянки, на якій він розташований, до закінчення будівництва в якості обов'язкової умови приватизації;
- заміну повторного продажу об'єкту незавершеного будівництва на продаж на аукціоні шляхом зниження ціни, а продажі методом зниження ціни лота - продажем на аукціоні без оголошення ціни;
- визначення переліку документів, які органи приватизації повинні подати для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва.
Група Е. Продаж пакетів акцій або доль держави в господарських суспільствах, як і раніше, здійснюватиметься з урахуванням переважного права інших учасників хозобщества. Але тепер, по-перше, вони зможуть купити ці акції (долю) за ціною, запропонованою органом приватизації (а не визначеною експертним шляхом). По-друге, дія такого переважного права обмежена двома місяцями. І, по-третє, якщо поступить згода на придбання від декількох учасників, то доля держави ділитиметься між ними згідно із засновницькими документами пропорційно долі кожного з них або в погодженому між ними розмірі.
Група ж. Відносно об'єктів соціально-культурного призначення найбільш суттєвими варто визнати наступні зміни:
- введення вимоги про продаж об'єктів соціально-культурного призначення цілісним майновим комплексом зі збереженням профілю їх діяльності (раніше була передбачена можливість перепрофілювання без зміни призначення);
- введення заборони на приватизацію окремих об'єктів нерухомості санітарно-курортних закладів і закладів туризму;
- відміна права підприємств, які за свій рахунок містять об'єкти соціально-культурного призначення в сільській місцевості, безкоштовно отримати їх у власність;
- зміна процедури включення об'єктів групи ж в перелік об'єктів, що підлягають приватизації.
ВИСНОВОК:
В цілому зміни приватизаційного законодавства, пов'язані з прийняттям Державної програми приватизації на 2012 - 2014 року, поза сумнівом, осучаснили усю процедуру приватизації, по багатьох моментах зробили її придатнішою до використання. Але збільшення числа об'єктів, які потенційно можуть бути приватизовані за рахунок об'єктів загальнодержавного значення, а також зосередження можливостей за визначенням процедур приватизації на підзаконному (хай і урядовому) рівні збільшують корупційні риски і можуть обернутися загрозою національної безпеки.
__________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
