Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

З прийняттям нового КПК професія адвоката стане ще більше екстремальною

10.08, 29 лютого 2012
550
6

Чим "загрожує" адвокатам майбутній КПК і на що необхідно в першу чергу звертати увагу в процесі практичної діяльності роздумують Сергій Шкляр, старший партнер Arzinger, і Наталія Мартынюк, старший юр...

Ми все частіше чуємо про те, як порушуються права адвоката співробітниками силових відомств. Нерідко уповноваженого адвоката не допускають до присутності при слідчих діях. А іноді до адвоката, що знаходиться при виконанні своїх обов'язків, застосовуються і силові методи, аж до незаконного затримання.

Причини цього криються не лише в недосконалості законодавчого регулювання, старому КПК і спадщині радянської правової системи. Самим адвокатам треба активніше відстоювати свої правалобіювати ухвалення потрібних законів, повертати престиж і повагу до своєї професії. Ті наші колеги, які обмежують свою реалізацію в професії роллю посередника між клієнтом і правоохоронцями, забуваючи про головне своє призначення захисника, не шановані ні тими, ні іншими. Та все ж ми віримо, що з часом адвокатська діяльність матиме у нас належний авторитет і значущість.

У резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні від 26 січня цього року говориться про те, що рівність сторін звинувачення і захисту повинна гарантуватися і в КПК, і на практиці. Проте деякі положення проекту КПК викликають сумнів в тому, що таке рівність буде забезпечена.

А чи є ви в реєстрі?

Давайте почнемо з головного і подивимося, як регулюватиме нове карне процесуальне законодавство право на захист. Стаття 45 проекту КПК визначає, що захисником в карному процесі може бути тільки адвокат. Таким чином, буде покладений край суперечкам про те, чи можна допускати до захисту в кримінальній справі фахівців у галузі права, що не є адвокатами. Це, поза сумнівом, позитивна зміна. З іншого боку, вводиться додаткова умова для допуску до захисту. Згідно частини 2 статті 45 проекту КПК захисником не може бути адвокат, який не внесений в Єдиний реєстр адвокатів і адвокатських утворень або виключений з нього.

"Суд зможе обгрунтовувати свої виводи виключно на тих свідченнях, які він безпосередньо отримає від сторін карного виробництва в судовому засіданні. Усе це так, але є нюанси"

Виходить, що окрім подачі адвокатського свідоцтва, ордера, доручення центру по наданню безкоштовної правової допомоги або договору з клієнтом, для залучення захисником адвокат ще повинен якимсь чином підтвердити своє знаходження у вказаному Єдиному реєстрі адвокатів і адвокатських утворень. На жаль, проект КПК не регулює, як встановлюватиметься знаходження адвоката в Єдиному реєстрі. Ймовірно, що від адвоката вимагатимуть виписку або довідку з цього реєстру на поточну дату. Це ускладнить оперативне залучення адвоката до захисту і дасть додатковий грунт для порушення прав, як самого адвоката, так і підозрюваного або звинувачуваного.

Ми вас замучимо обшуками і допитами…

Відповідно до пункту 5 статей 3 проекти КПК міняється стадійність карного процесу. Досудове розслідування, як стадія карного процесу, починатиметься з моменту внесення відомостей про карне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань, і закінчуватися закриттям карного виробництва або напрямом до суду звинувачувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від карної відповідальності.

Таким чином, більше не буде такого поняття, як порушення кримінальної справи, передбаченої діючим КПК. Заява про злочин, зареєстрована в Єдиному реєстрі розслідувань, і буде початком розслідування. Повідомлення про підозру конкретної особи не можна буде оскаржитияк зараз, подібно до постанови про порушення кримінальної справи.

Така ситуація ще сприятливіша для зловживань і використання кримінальних справ для тиску на бізнес і посадовців підприємств. Останнім часом особливо популярне порушення кримінальних справ по ухиленню від сплати податків тільки на підставі виданих податковим органом повідомлень-рішень. Кримінальні справи порушуються автоматично, якщо сума налічених податків перевищує півмільйона гривен. Платників податків мучать нескінченними обшуками, виїмками, допитами, вилучаючи друк і оргтехніку з офісів і блокуючи, таким чином, нормальну господарську діяльність підприємства. При нескінченій судовій суперечці по виданому податковою інспекцією повідомленню-рішенню, податкова міліція вимагає сплати грошей до бюджету і відмови від судового оскарження, погрожуючи новими обшуками, затриманнями, допитами.

Єдина можливість захиститися від такого тиску - оскарження до суду незаконної постанови про порушення кримінальної справи. З прийняттям нового КПК такої можливості більше не буде.

А тепер розкриємо карти…

Проект КПК передбачає таке поняття, як відкриття матеріалів іншій стороні. Це означає, що і слідчий, і адвокат повинні розкрити зібрану ними доказову базу до передачі справи до суду, інакше ці докази не можна буде використовувати в суді. Згідно частини 11 статей 290 проекту КПК сторони карного виробництва зобов'язані здійснювати відкриття один одному додаткових матеріалів, отриманих до або вчасно судового розгляду.

Сергій Шкляр

Тут адвокатам варто звернути увагу на те, що закріплені докази дійсно необхідно розкрити осоружній стороні, інакше їх не можна буде використовувати в суді. Що стосується не закріплених (не зафіксованих) доказів, то їх можна і потім пред'являти в суді.

Яка така свобода від самовикритті?

Статті 7 і 18 проекту КПК, серед інших, містить такий засадничий принцип карного виробництва, як свободу від самовикритті і право не свідчити проти близьких родичів і членів сім'ї. Ніхто не може бути змушений визнати свою винність в скоєнні карного злочину або змушений давати пояснення, свідчення, які можуть стати основою для підозри, звинувачення в здійсненні ним карного правопорушення. Кожен має право не говорити нічого з приводу підозри або звинувачення проти нього, у будь-який момент відмовитися відповідати на питання, а також бути негайно сповіщеним про ці права.

В той же час, стаття 241 проекту КПК передбачає право слідчого, прокурора здійснити примусовий огляд підозрюваного, свідка або потерпілого для виявлення на їх тілі слідів карного правопорушення або особливих прикмет. Згідно частини 3 статті 245 проекту КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього кодексу. У разі відмови осіб добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд по клопотанню сторони має право дозволити слідчому, прокуророві (чи зобов'язати їх, якщо клопотання було подане стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово. Слід підкреслити, що цей примус може бути застосований не лише до підозрюваної особи, але і до усіх учасниками процесу.

"Заява про злочин, зареєстрована в Єдиному реєстрі розслідувань, і буде початком розслідування. Повідомлення про підозру конкретної особи не можна буде оскаржити, як зараз, подібно до постанови про порушення кримінальної справи"

Можна не погоджуватися з тим, що примусовий огляд або примусове відбирання біологічних зразків суперечить такому основоположному принципу, як свобода особи від самовикритті. Проте слід сказати, що діючий КПК не передбачає можливості відбирання зразків або огляду проти волі особи.

Чи втратить сенс "вибивання" визнання?

Автори проекту КПК акцентували увагу на тому, що зникне сенс отримання свідчень слідчим або прокурором із застосуванням насильства або погрозоскільки такі відомості згідно із законом не будуть доказами. Суд зможе обгрунтовувати свої виводи виключно на тих свідченнях, які він безпосередньо отримає від сторін карного виробництва в судовому засіданні. Усе це так, але є нюанси.

Згідно із статтею 381 проекту КПК у разі, якщо підозрюваний беззаперечно визнав свою винність в здійсненні карної провини, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом звинувачувального акту в його відсутність, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, суд по клопотанню прокурора матиме право розглянути звинувачувальний акт в спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Передбачений статтею 468 проекту КПК інститут укладення договору між прокурором і обвинуваченим про визнання винності, також не залишає думки про подальше активне використання в українських реаліях силових методів і "вибивання" визнання.

На закінчення, не можна ні погодитися, що новий КПК, безумовно, потрібний Україні. Слухаючи авторів його проекту про новели і переваги нового КПК, починає здаватися, що потрапляєш в американський фільм. Але деякі моменти, у тому числі відмічені тут, викликають серйозні побоювання, що усе не так прекрасно, як здається на перший погляд. Професія адвоката і зараз екстремальна, але стане ще більше екстремальною після прийняття нового КПК.

Сергій Шклярадвокат, старший партнер Arzinger

Наталія Мартынюкадвокат, старший юрист Arzinger

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему