Крізь замети податкових зобов'язань

Прийняття в 2010 році Податкового кодексу України і внесення в нього численних змін почало кидати український бізнес з однієї крайності в іншу. Такі скачки "температури" податкової погоди змусили активізуватися місцевих юристів - розширити перелік послуг, що надаються, в сфері податкової практикиудосконалювати свої знання в цій області і засісти за роз'яснення Державної Податкової Служби (далі - ДПС).

Враховуючи об'єм роботи в податковій практиці, росту якого "сприяє" українська влада, цією сферою професійної діяльності впритул зайнялися більшість місцевих юридичних компаній. Серед них: ЮФ "Василь Кисиль і партнери", АТ "Arzinger", МЮГ "AstapovLawyers", ЮФ "Sayenko Kharenko", ЮФ "Астерс", МЮФ "Integrites" і багато інших. Більшості з них довелося пристосовуватися до нових "погодних" умов, проте, за великим рахунком, нічого не змінилося для тих компаній, які мають вузьку спрямованість послуг, що відносно надаються, у сфері податкової практики (приміром ЮФ "Ulysses"). У такому разі юрфірми продовжують працювати зі своїми клієнтами у рамках конкретного спектру послуг, не розширюючи практику.

Безумовно, прийняття єдиного системного документу в області оподаткування є великим плюсом. Проте, це мало не єдиний позитивний момент прийняття Податкового кодексу України. Варто тільки згадати невідрегульовану систему автоматичного відшкодування податку на додану вартість, абсолютно "сиру" концепцію власника бенефіціара, і підозріле, з точки зору захисту прав платників податків нововведення стосовно порушення кримінальної справи без прийняття податкового повідомлення-рішення.

Вирішивши трішки "підсолодити пігулку" ДПС оголосила про створення VIP- офісу для великого бізнесу, щоб зробити процес розлучення з грошима максимально комфортним. А разом з цим було оголошено про те, що тепер усі спеціальні інспекції по роботі з великими платниками податків будуть підпорядковані ДПС. Така рокіровка була зроблена з метою зменшення тиску місцевої влади на платника податків, а також для зведення нанівець бюрократичних метань. Надалі планується впровадження єдиної методології роботи такої спеціальної інспекції, стандартизація процедури так, щоб виключити необхідність прямого контакту з платником. Кінець кінцем, залишиться єдиний централізований офіс, інші ж на місцях будуть його територіальними відділеннями без створення юридичної особи. По факту на даний момент створюється окружна ДПС шляхом реорганізації спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в Києві. Це безумовний плюс для великого бізнесу, за умови, що задекларовані обіцянки перейдуть в реальну площину.

В цілому, займатися бізнесом в Україні можливо, проте досить важко, і цю оцінку підтверджують міжнародні рейтинги. Зокрема, в рейтингу Всесвітнього банку Doing Business, що оцінює умови ведення бізнесу в кожній конкретній країні, Україна опустилася з 149-го на 152-е місце серед 183 можливих. А в тому, що стосується позиції "податкова система" місце зовсім вже сумне - 181-е. І хоча ці показники, звичайно ж, не є істиною в останній інстанції, але усе це разом з постійними скаргами на податкову (як систему, так і службу) примушує замислитися про доцільність ведення бізнесу в Україні.

Про те, як працювати в таких умовах, на що в першу чергу звертати увагу, яким чином справлятися з податковими перевірками і при цьому не лише не "загинути під завалами" податкових зобов'язань і тяжб, але і порівняно успішно існувати, розповідять місцеві експерти в податковій практиці.

Бізнес vs Податкова: гра в кішки-мишки

Фіскальна політика держави останнім часом спрямована на активне наповнення бюджету, внаслідок чого взаємини Податкової з бізнесом, зокрема, з середнім і великим, стали більш ніж натягнутими. Бізнес створює нові схеми отримання прибутку, а податкова, судячи з усього, з чималим задоволенням їх руйнує. Така гра триває вже більше року. Як наслідок, численні перевірки і неадекватні роз'яснення ДПС - ось тренди минулого року. Цікаво, що на поточний рік декларують зменшення кількості візитів податковою, а також владні структури обіцяють максимально оптимізувати умови роботи для бізнесу.

Про тісні взаємини податкової і платників податків "чималої ваги" говорить Іван Юрченкостарший юрист ЮФ "Василь Кисиль і партнери". В якості прикладу він наводить той факт, що переклад платника податків до спеціальної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків насправді є предметом торгів і переговорів платника податків, місцевій ДПІ і Спеціалізованій. З одного боку державний бюджет значною мірою залежить і заснований на економічних показниках саме таких підприємств, з іншої ж - великий бізнес активно і успішно лобіює свої інтереси в т.ч. в податковому полі, і може мати деякі переваги перед іншими платниками податків. ДПС намагається знайти можливості для найтіснішого контролю, в т.ч. намагаючись впровадити інструменти горизонтального моніторингу. Проте, як відомо, ця практика ще не поширена.

В цілому, Податковий кодекс заподіяв немало клопоту як великому, так і середньому бізнесу, - вважає Володимир Котенкокерівний партнер, керівник податково-юридичної практики компанії Ernst & Young у Україні. Зокрема, експерт відмічає, що після прийняття Податкового кодексу платників хвилювало багато приватних питань, які були пов'язані як з розумінням нових правил в цілому, так і з особливостями переходу від старих правил до нового порядку : які дії треба зробити у встановлені терміни, як поступити, щоб не втратити право на "податковий актив".

Чималий стрес у бізнесу також викликало положення Податкового кодексу відносно того, що у разі проведення податкової перевірки на підприємстві, призначеної відповідно до карно-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набирання законної сили відповідного рішення суду. А матеріали перевірки разом з виводами податкового органу передаються правоохоронному органу, який призначив перевірку. Це положення роз'яснює радник ЮФ "Саенко Харенко" Дмитро Ивануса: "раз немає повідомлення-рішення, то платник податків позбавлений можливості оскаржити в адміністративному суді результати такої перевірки". В той же час, матеріали перевірки з висновками про "порушення" платником податків податкового законодавства і певною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи, як відповідний доказ скоєння злочину посадовцями підприємства. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі через звинувачувальний або виправдувальний вирок підсудному, яким є керівник підприємства або інший посадовець.

При виникненні подібної ситуації юрист рекомендує керівникам брати ініціативу на себе і звертатися в органи прокуратури із скаргою на дії слідчого, а також оскаржити постанови про порушення кримінальної справи в судовому порядку.

Багато зауважень у бізнесу викликало питання вимог до виписки і реєстрації податкових накладних, під тяжкістю яких, на думку пана Котенкоплатникам якраз впасти. Усе це вважає юрист, є слідством того, що законодавець традиційно вважає, що немає такої норми закону, яку не зміг би виконати платник податків.

Маса нестикувань податкових нормативно-правових актів з реальністю, претензії бізнесу до абсолютно неадекватних рішень податковою спричинили велику кількість судових розглядів. У зв'язку з цим існує думка, що виграти спори з податковою практично неможливо, оскільки суд у більшості випадків стає на бік контролюючого органу. І хоча у багатьох випадках така думка більш ніж справедливо, Артур Нонкокерівний партнер ЮФ "Центр правового консалтингу" стверджує, що багато що залежить від фактичних обставин, наявності доказової бази, специфіки діяльності платника податків і податкового порушення, якщо таке було, і так далі. Тобто, виграти процес, безумовно, можливо, але важко, тим більше, якщо суми, що коштують на коні більш ніж солідні. Думка юриста також розділяє Дмитро Иванусаякий вважає, що чітка правова позиція, підкріплена практичним знанням процесуальних норм, значно збільшує шанси платників податків на розгляд судової справи в їх користь.

На жаль, як показує практика, не настільки поганий Податковий кодекс, як неадекватна політика самої державияке останнім часом дало команду на збір засобів до бюджету. Як результат - податкова, така, що є основним органом реалізації фіскальної політики, вимушена робити те, що наказують. Це звичайно не знімає відповідальності з окремих "доблесних" працівників цієї служби, але, принаймні, дає можливість зрозуміти, чого можна буде чекати в майбутньому, і на кого в першу чергу необхідно розраховувати при веденні / відкритті бізнесу в Україні.

Також важливу роль в спорах з ДПС грають суди, адже по факту не так те і складно виграти те або інша справа з держорганом, проблема в тому, що діюча система залишає мало можливостей для отримання справедливого рішення. Несамотньою є думка, що суди у більшості своїй схильні до впливу адміністративного ресурсу.

Послуги в податковій практиці: "Модні" тенденції-2012

Легка паніка потім прийняття Податкового кодексу незабаром змінилася гарячковими приготуваннями компаній до майбутніх звітів, оплати податків і тому подібне. Не знаючи що, і головне - як робити, представники бізнесу кинулися за консультаціями. Як наслідок - фахівцям в податковій практиці додалося роботи, з'явилася навіть деяка можливість для росту.

Дмитро Ивануса відмічає, що податкові юристи і консультанти - це ще одна категорія осіб, для яких прийняття Податкового кодексу і вже численні подальші зміни до нього сприймаються позитивно. Адже на тлі загального зниження ділової активності, фактично це дало можливість не лише зберегти цей вид юридичної практики, але і навіть розвивати її.

Завдяки нестикуванням в Податковому кодексі збільшується кількість запитів від існуючих і потенційних клієнтів відносно таких податкових проблем як віднесення витрат підприємств в податкові витрати, відшкодування ПДВ, утримання податку з прибутків нерезидентів і проведення податкових перевірок.

Крім того, помічає В. Котенко, самостійним великим проектом часто ставала наладка облікових програм "Під кодекс". Необхідність шукати шляхи рішення проблем, створених фіскальним нововведенням, що обмежило вирахування роялті, консультаційних і ряду інших послуг, "скрасила" будні багатьох бухгалтерів і юристів компаній, що потрапили під дію відповідних норм кодексу.

Крім того, вказує Іван Юрченкомають попит на ринку юруслуг - оцінка судових перспектив і власне представлення інтересів платників податків в суді. Оцінка позиції бізнесу важлива і у разі ведень переговорів з органами податкової служби як додатковий аргумент зниження вимог контролюючих органів.

Слід зазначити замішання, яке викликав такий спосіб стягування податків в 2011 році, як порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків. У зв'язку з такою політикою податкових органів виріс попит на проведення тренінгів по спілкуванню з правоохоронними органами.

Процес того, що звикається з НК, відмічає Володимир Котенкопороджує попит на консультації: чи правильно платник зрозумів ту або іншу норму кодексу, чи дійсно вивід, що здається абсурдним, є правильним? Крім того, багато платників вирішили, що їм знадобиться допомога в налагодженні податкового обліку по нормах кодексу. Як наслідок, масовими стали проекти по написанню податкових політик, що регламентували підходи до віддзеркалення в податковому обліку операцій платника. "Багато підприємств, податкові політики, що вже мали, були (і досі) не проти переконатися, що прийняті ними підходи до податкового обліку є розумними і притягають незалежних консультантів для проведення діагностики таких політик"- міркує юрист.

Що робити?

Але все таки бізнесу не варто так лякатися, як ми знаємо - безвихідних ситуацій не буває, а тому, озброївшись консультаціями фахівців, можна сміливо починати розгрібати податкові завали, що утворилися внаслідок "снігопаду" нововведень НК. Попереджений - означає озброєний.

Зрештою Іван Юрченко відмічає, що у Україні не стільки існує проблема недосконалого податкового законодавства, скільки порочна практика його застосування (чи ігнорування органами державної влади) накладена на планову економіку. Податкові перевірки у більшості своєму вже давно представляють або інструмент торгу про суму додаткових виплат державі або перерозподілу власності. Акти податкових перевірок часто пишуть самі бухгалтери підприємств після досягнення згоди про суму донарахувань, і порушення які там відображаються вказуються "із стелі". Існує лише незначне число бізнесів, що переважно належать великим міжнародним групам, які не можуть дозволити собі це, і вимушених йти "проти рожна" і практично в кожному випадку переносити дискусію з органами податкової служби до суду.

"Усе це ускладнюється тим фактом, що, на жаль, законодавець продовжує проявляти традиційну нерозторопність у виправленні недосконалості податкового законодавства : про проблеми знають, начебто усі, хто повинен знати - від платників до контролюючих органів, проте норми, що створюють проблему, продовжують існувати в незмінному вигляді"- говорить В. Котенко.

Що ж, підведемо підсумки чого варто побоюватися бізнесу в Україні при побудові стосунків з податковою:

по-першеабсолютно неавтоматичної системи відшкодування ПДВ, в яку якось не зовсім зрозуміло як потрапити (багато компаній, особливо великих, скаржаться, що механізм включення в систему абсолютно неясний, відповідно - неможливо впливати на включення компанії в перелік). Також хворим питанням залишається той факт, що, користуючись такою непрозорістю системи, податкова відмовляє багатьом іноземним компаніям у внесенні їх в перелік на відшкодування ПДВ. До того ж, якщо все-таки Вас і включили в систему, то не факт, що усі заявлені суми повернуть. Податкова, не маючи великого бажання розлучатися з грошима, постарається перевірити до останньої коми суму на предмет її законності. Крім того, при відшкодуванні ПДВ виникає проблема часу - повертають гроші, м'яко кажучи, не вчасно.

по-другечисленних податкових перевірок (хоча і декларують їх зменшення, але все таки краще бути готовими до усього) за результатами яких податкова здійснює донарахування податку на прибуток і застосовує штрафні санкції.

по-третє, роз'яснень ДПС, які по факту хоч і не є обов'язковими до виконання, але між цим доставляють немало клопоту пов'язаних з опротестовуванням таких інструкцій.

Наталія Шныржурналіст порталу ЮРЛИГА