Ст. 257 ЦК України встановлює загальний рядків позовної давності три роки. Спеціальні рядка позовної давності встановлюються іншими нормами ЦК України чи профільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його руйнувала. Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом рядок виконання. За зобов'язаннями, рядків виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий рядків для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього рядок.
Практичне значення вищевикладених норм полягає у наступному.
По-перше, ч. 1 ст. 261 ЦК України визначає момент качану перебігу стоку позовної давності, тобто рядок, коли особа може звернутися за захистом свого порушеного або оспорюваного права або інтересу. Звичайно, особа може звернутися за захистом і після спливу такого рядок, але відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є імперативною підставою для відмови у позові. Зокрема кредитор, який зволікає з пред'явленням боржнику-порушнику своїх вимог, сам піддає собі ризику невиконання зобов'язання. Рядки позовної давності сприяють стабільності цивільних правовідносин та передбачуваності поведінки їх суб' єктів, встановлюють межі цієї поведінки відповідно до принципів розумності та справедливості.
По-другу, згадана вище ч. 5 ст. 261 ЦК України визначає перебіг строків позовної давності за невиконаними, порушеними або оспорюваними зобов'язаннями. Наприклад, якщо рядків виконання зобов'язання визначений до 1 січня 2011 року, то перебіг рядок позовної давності починається з 1 січня 2011 року. Але як бути, якщо ч. 1 і ч. 5 ст. 261 ЦК України вступають у суперечність, а саме якщо рядків виконання зобов'язання визначений до 1 січня 2021 року, а зобов'язання було порушене з 1 січня 2011 року і кредиторові ця обставина була достеменно відома? Або якщо в суперечність вступають рядка, передбачені ч. 5 ст. 261 ЦК України, а саме термін виконання договірних зобов'язань визначений до 1 січня 2011 року, а договір діє, як це нерідко вказується, "до повного виконання"? Чи може взагалі вважатися умова "до повного виконання" визначеним строком виконання зобов'язання?
Ситуація в певних випадках ускладнюється спеціальними нормами законодавства або договору, які надають кредиторові право вимагати повного дострокового виконання зобов'язань у випадках часткового прострочення або іншого порушення боржника. Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Рядки позовної давності сприяють стабільності цивільних правовідносин та передбачуваності поведінки їх суб' єктів, встановлюють межі цієї поведінки відповідно до принципів розумності та справедливості. |
Застосування спеціальних строків позовної давності викликає не менше запитань. Наприклад, відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Але з якого моменту починає спливати цей рік : з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його руйнувала, або зі спливом рядок виконання зобов'язання, або від дня, коли у кредитора вперше виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, або від дня, коли у боржника закінчився рядків виконання вимоги кредитора, передбачений договором або законом?
Відповіді на ці запитання знаходяться у доктрині цивільного права та судовій практиці.
На моє думання, визначальним моментом для качану перебігу рядок позовної давності має бути момент, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його руйнувала. Повертаючись до прикладу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яка надає позикодавцю право вимагати дострокового повернення всього залишку позики та сплати належних йому процентів, ця норма повністю відповідає передбаченому ч. 5 ст. 261 ЦК України правилу щодо дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Оскільки право позикодавця вимагати дострокового повернення залишку позики та сплати належних йому процентів виникає з першого дня, коли позичальник прострочивши повернення частини позики, і саме в цей день кредитор дізнається про порушення свого права, цей день і має бути визначальним для качану перебігу строків позовної давності. У такому випадку визначений первісним договором рядків виконання зобов'язання (наприклад, до 1 січня 2021 року) має відійти на другий план, оскільки зрозуміло, що кредитор не може і не повинний очікувати ще n- ну кількість років до завершення первісного рядок, а по-друге, таке очікування не відповідало б принципам добросовісності, розумності та справедливості. Наприклад, Овідіопольський районний суд Одеської області (суддя Бичковський Є.Л., рішення від 22.03.2011) дійшов висновку, що оскільки "ще у жовтні 2007 року позивач довідався або міг довідатися про неналежне виконання відповідачем своїх обов' язків за кредитним договором та порушення свого права на повернення кредиту у порядку та рядки, що передбачені у додатку №1 до кредитного договору. Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом тільки 21.02.2011 року, суд вважає, що ним пропущений встановлений ст.257 ЦК України трьохрічний рядків загальної позовної давності та це є підставою для відмови у позові".
Ще одним цікавим питанням щодо застосування строків позовної давності є питання качану відліку та збігу строків позовної давності щодо стягнення неустойки. За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова торба або інше майно, які боржник повинний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання копійчаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується поклад від продовження правопорушення. Як вже зазначалось, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).
|
Анастасія Москаленко |
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг рядок починається з наступного дня, після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його качан. Правова природа пені така, що рядків позовної давності щодо її стягнення обчислюється по шкірному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну торбу, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинний був дізнатися про порушення права. На це звернув увагу і Верховний Суд України (головуючий Патрюк М. В.) в ухвалі від 17.02.2010 р. Розмір пені збільшується поклад від продовження правопорушення. Таким чином, право на позов про стягнення пені за кожен день виникає щодня на відповідну торбу, а позовна давність обчислюється з дня, коли кредитор дізнався або повинний був дізнатися про порушення свого права.
На практиці суди застосовують ці положення по- різному.
Має значення, чи припинені правовідносини між сторонами на момент порушення суднового провадження, чи ні. Необгрунтованою виглядає позиція деяких суддів про ті, що річний рядків позовної давності для нарахування пені встановлюється з моменту припинення договірних правовідносин, зокрема, припинення рядок дії договору. Стягнення пені за декілька років, навіть протягом рядок дії договору, виглядає таким, що суперечить правовій природі пені та порушує наслідки спливу строків позовної давності згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України. Такий висновок підтверджується Постановою Верховного суду України від 10.10.2006 р. (головуючий суддя Барбара В. П.) : "Господарські суди не врахували, що за ст. 256 ЦК України під позовною давністю розуміється рядків у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) цей термін обмежено в один рік (ч.2 ст. 258 ЦК України). Статтею ж 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, неправильно застосувавши ст. 258 ЦК України господарські суди прийшли до необгрунтованого висновку про стягнення з Боржника пені за увесь період - з 04.11.2004 по 13.01.2006 року".
Не чітко врегульовано в законодавстві момент спливу строків позовної давності, тому деякі суди стягують пеню за один рік, що передував зверненню до суду (чи винесення рішення), інші - пеню за перший рік з дня від качану її нарахування, а деякі взагалі відмовляють у задоволенні вимог про стягнення пені, якщо такі вимоги заявлені пізніше ніж через рік від качану її нарахування. Остання позиція видається найбільш обгрунтованою, оскільки законодавство України не містить припису, згідно з яким, враховуючи вимоги ст. 258 ЦК України, підлягає стягненню пеня за останній рік до дня звернення до суду (винесення рішення) чи за перший рік від качану її нарахування, але навпаки, ст. 254, ч. 1 ст. 261, ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України чітко встановлюють момент качану перебігу строків позовної давності, порядок обчислення строків у цивільному праві та наслідки спливу строків позовної давності. Зокрема, рядків, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року рядок. Тому якщо нарахування неустойки розпочалось 1 січня 2010 року, то після 31 січня 2010 року рядків позовної давності щодо стягнення неустойки має вважатися таким, що сплив.
Необгрунтованою виглядає позиція деяких суддів про ті, що річний рядків позовної давності для нарахування пені встановлюється з моменту припинення договірних правовідносин, зокрема, припинення рядок дії договору. |
Інший аспект практичного застосування строків у цивільному праві можна продемонструвати на прикладі притягнення до відповідальності поручителя за зобов'язаннями кредитора.
Згідно п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення рядок, встановленого в договорі. У разі, якщо такий рядків не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання рядок виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Тобто, договір поруки припиняється згідно з вимогами закону у випадку, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання рядок виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо з деремо строком, встановленим цією статтею, усе більш- менш зрозуміло - шість місяців від дати, коли могла бути пред'явлена вимога, то інший викликає запитання: який день вважати вдень настання рядок виконання основного зобов'язання?
Верховний суд України в Ухвалі від 16.09.2009 р. (головуючий суддя Патрюк М. В.) зазначає наступне : "Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення рядок, установленого в договорі поруки. Підпунктом 4.1 договору поруки встановлено термін дії договору, згідно з яким договір вступає в силу з моменту його підписання й діє до повного виконання сторонами умів цього договору. Тобто термін дії договору визначено вказівкою на подію, що повинна настати, а саме повне виконання сторонами умів договору. Відповідно до умів п. 3 договору поруки, який є невід'ємною частиною договору позики, відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником своїх грошових зобов'язань за договором позики; поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором; поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника в повному обсязі. Тобто суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що сторони п. 4.1 договору поруки встановили рядків припинення поруки за фактом виконання умів цього договору. На годину звернення позивача до суду з позовом порука відповідача не була припинена, оскільки відповідач не виконав умів договору поруки щодо покладених на нього обов'язків".
Протилежного висновку дійшов Верховний суд України в Ухвалі від 07.10.2009 р. (головуючий суддя Гнатенко А. В.), де зазначено наступне: "Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення рядок, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий рядків не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання рядок виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо рядків основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить покличу до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено рядок, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Спілкою або до повного виконання поручителем взятих на собі зобов'язань (п. 6) не може розглядатися як установлення рядок дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права рядків визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. У зв'язку з наведеним у задоволенні покличу про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів судами правомірно відмовлено.
Єдиного підходу до застосування строків позовної давності, строків виконання договірних зобов'язань чи строків пред'явлення вимог у зобов'язальних правовідносинах в судовій практиці наразі ще не відпрацьовано. |
Разом із тим суди помилково виходили з того, що порука припиняється, якщо рядків основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, оскільки такий рядків у кредитному договорі чітко визначений - рядків повернення кредиту встановлено до 5 серпня 2003 року (п. 1). Тому відмовити в позові слід було виходячи з того, що в договорі поруки не встановлено рядок припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання рядок виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя".
Останній висновок суду, що був повторень в низці інших судових рішень, видається авторові найбільш обгрунтованим та логічним. Неправильним, на моє думання, буде застосування умови "до повного виконання" як визначеного рядок виконання зобов'язання, оскільки вона не може вважатись визначеним строком та не містить вказівку на календарну дату чи подію, яка має неминуче настати. Очевидно, що недобросовісний боржник може не виконати договору ніколи! Але це не повинне покладати на нього пожиттєвий "тягар" договірних зобов'язань. Тут можна з?стосувати простий логічний закон, що якщо для кредитора рядків виконання зобов'язання боржником визначений "до повного виконання", то і для боржника тій же самий рядків буде "до повного виконання". Тому якщо вважати таку умову визначеним строком, то і права кредитора не можуть вважатися порушеними у таких зобов'язаннях, оскільки боржник має право виконувати договір "до повного виконання", тобто доки рак свисне.
Таким чином, єдиного підходу до застосування строків позовної давності, строків виконання договірних зобов'язань чи строків пред'явлення вимог у зобов'язальних правовідносинах в судовій практиці наразі ще не відпрацьовано. На думання автора, правильним є тлумачення змісту відповідних правових норм у спосіб, що відповідає правилам логіки та містить найбільш прості, чіткі та однозначні висновки.
Анастасія Москаленко, партнер ЮФ "Москаленко і Партнери"
