Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Зміни в законодавстві України, що регламентує арешт судів

16.56, 19 жовтня 2011
714
0

Україна, бажаючи придбати статус повноправного члена міжнародного співтовариства, поступово пристосовує своє національне законодавство до чинних міжнародних нормативно-правових актів. Не є виключенням...

Зовсім нещодавно сталася значна подія у сфері торгового мореплавання, яке не може залишитися непомітним, як для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в цій сфері, так і для юристів і інших фахівців, які у своїй професійній діяльності стикаються з питаннями правової регламентації торгового мореплавання. А саме, 7 вересня 2011 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України був прийнятий в цілому проект Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції по уніфікації деяких правил відносно накладення арешту на морські судна". 27.09.2011 Президент України повернув у Верховну Раду України підписаний Закон України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції по уніфікації деяких правил відносно накладення арешту на морські судна" від 07.09.2011 №3702 - VI (далі - Закон №3702).

Закон № 3702 був офіційно обнародуваний 30.09.2011 в "Урядовом кур'єрові" № 180 і "Голосі України" № 182 і вступив в дію 10.10.2011 відповідно до частини п'ятої статті 94 Конституції України. Проте Міжнародна Конвенція по уніфікації деяких правил відносно накладення арешту на морські судна (далі - Конвенція) вступить в дію для України тільки через шість місяців з дати отримання Міністерством закордонних справ Бельгії повідомлення про приєднання України до Конвенції відповідно до статті 15 Конвенцій.

Для України перевага в приєднанні до Конвенції полягає, передусім в тому, що згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенцій судно, яке ходить під прапором держави, яка не є договірною державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції якого-небудь з договірних держав стосовно будь-якої з морських вимог, які перераховані в статті 1, або якої-небудь іншої вимоги, відносно якої закон цієї договірної держави дозволяє арешт. Тобто, іншими словами, після вступу Конвенції в дію для України заарештувати українське судно можна буде тільки для забезпечення морської вимоги, вказаної в Конвенції, а зараз це можливо і на підставі якої-небудь іншої вимоги, яка допускає арешт за законом договірної держави.

З урахуванням практики застосування Конвенції і з метою забезпечення імунітету від іноземної юрисдикції судів, які відносяться до державної власності і експлуатуються з некомерційною метою, Україна приєдналася до Конвенції з обмовкою про те, що вона зберігає за собою право не застосовувати положення цієї Конвенції до військових кораблів і інших державних судів, які експлуатуються з некомерційною метою. Доречно згадати про те, що подібні обмовки зробили : Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, Антігуа, Багамські острови і інші держави.

Михайло Селиванов

Крім того, слід також вказати, що положення відносно арешту судів містяться в іншому міжнародному нормативно-правовому акті - Конвенції Організації Об'єднаних Націй по морському праву 1982 року, яку Україна підписала 10.12.1982 і ратифікувала Законом України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй по морському праву 1982 року і Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй по морському праву 1982 року" від 03.06.1999 №728 - XIV.

Саме арешту судів присвячені статті 28, 73 і 109 Конвенцій ООН по морському праву 1982 року. При цьому, стаття 28 торкається арешту іноземних судів на підставі яких-небудь цивільно-правових зобов'язань, які судно придбало або відповідальність яку судно на себе накликало знаходячись або проходячи у водах прибережної держави, яку уповноважено здійснити арешт. А статті 73 і 109 регламентують питання публічно-правового арешту судів, який здійснюється спеціально уповноваженими органами з метою забезпечення безпеки і суверенних прав прибережної держави (на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів і управління ними у винятковій економічній зоні, припинення несанкціонованого мовлення з відкритого моря).

До законодавчих актів, які зараз діють в цій сфері правового регулювання в Україні відносяться : Кодекс торгового мореплавання України, Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України.

Господарський процесуальний кодекс України і Цивільний процесуальний кодекс України не містять положень, якими визначався б порядок реалізації положень Конвенції стосовно арешту судів, які ходять під прапорами інших держав. Кодекс торгового мореплавання України в статтях 41 - 47 визначає порядок арешту судів, які зареєстровані в Україні (стаття 14).

З урахуванням положень вказаних законодавчих актів, у зв'язку з ухваленням Закону № 3702 і з метою усунення пропуску в чинному національному законодавстві України стосовно правової регламентації арешту іноземних судів, у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно накладення арешту на морські судна" № 8553 від 20.05.2011. Вказаним Проектом Закону України пропонується доповнити статтю 16 Господарського процесуального кодексу України і статтю 114 Цивільного процесуального кодексу України, які визначають виняткову осудність справ, положенням, згідно з яким поділа в спорах, які виникають з морської вимоги, розглядаються судом по місцезнаходженню морського порту України, в якому знаходиться судно, відносно якого має бути здійснене забезпечення морської вимоги.

Ці зміни є необхідними з урахуванням положень статті 125 Господарського процесуального кодексу України і статті 414 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими осудність цивільних або господарських справ судам або господарським судам України за участю іноземного елементу (іноземних суб'єктів господарювання визначається відповідним процесуальним кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, і сприятимуть приведенню законодавчої бази України з питань арешту морського судна у відповідність з міжнародний правовий норма.

Вищезгадане свідчить про те, що приєднання України до Конвенції, що відноситься до найбільш важливим міжнародним нормативно, - правових актів, що регламентують процедуру арешту судів, безумовно, удосконалить правове забезпечення діяльності українських судноплавних компаній, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, формалізує процедуру арешту судів, які ходять під прапором України, в портах держав - учасниць вказаної Конвенції і стане важливим кроком на шляху подальшого розвитку української економіки.

Андрій Костинкерівник

Михайло Селивановюрист Південно-української філії АТ Arzinger

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему