Рівень підготовки піарників юридичних фірм (незалежно від місця, яке компанія займає на ринку) кардинально відрізняється. Навіть серед найбільших юридичних компаній можна зустріти різні методи роботи із засобами масової інформації, відношення піарників до своєї роботи, їх бачення своєї професійної місії. Наприклад, комунікабельність і оперативність в роботі одних фахівців доставляє величезне задоволення від співпраці з відповідною юрфірмою, а неприємний осад від роботи з іншими - примушують зайвий раз замислитися перед тим, чи варто наступного разу відправляти інформаційний запит такої компанії.
"КАВАЛЕРГАРДА ПОВІК НЕ ДОВГИЙ"
Головною тенденцією сфери діяльності вказаних фахівців можна сміливо назвати надмірну плинність кадрів в PR- службах юридичних компаній, що входять в першу сотню різних рейтингів. Дійсно, той, хто хоч би трохи знайомий з ринком юридичних послуг і вариться в його соку, відносно роботи юридичних піарників підтвердить - "кавалергарда повік не довгий". Вже дуже часто нові піарники не затримуються на цьому ринку надовго, і, пропрацювавши декілька місяців, повідомляють про відхід з фірми. Варто хоч би згадати загальновідому велику юридичну компанію, що змінила за останні пару років близько семи піарників. У інших випадках більше "закоренілі" фахівці все ж залишаються працювати в цій сфері, міняючи періодично місце роботи. І лише небагатьом піарникам вдається знайти стабільну роботу в юридичній компанії і закріпитися в її штаті. Проте навіть в останньому випадку в такій стабільності можна відшукати свої підводні камені.
Отже, чим же пояснити таку нестабільність у сфері юридичного піар-менеджменту, де одні фахівці регулярно міняють місце своєї дислокації, а інші - зовсім зникають з поля зору українських юристів. У приватній бесіді багато партнерів юридичних компаній нарікають на профнепридатність більшості піарників, вказують, що насправді справжніх фахівців цього профілю в Україні практично не існує. Звільнені співробітники, навпаки скаржаться на негативну внутрішню атмосферу в колективі, неповага з боку партнерів, надмірну робочу завантаженість. То де ж шукати істинні причини цього явища? Фахівці, працюючі на ринку юридичних послуг України десятки років і знаючі досконально його внутрішню кухню пояснюють нездорову міграцію піарників десятьма головними причинамипо яких працівник звільняється сам, або рівень його підготовки викликає невдоволення у партнерів:
1. НЕПРОФЕСІОНАЛІЗМ.
Людина, що прийшла працювати на цей ринок, передусім повинна професійно розбиратися в теорії PR. Ця теорія містить певний інструментарій, методику, тактику, різні форми і способи комунікації з ринком. Новий піар-менеджер юридичної компанії насамперед повинен провести її комунікаційний аудит: оцінити зовнішнє середовище (галузі, конкуренцію) і внутрішнє середовище (функціонування практик), вивчити завдання компанії, які дуже часто не прописані на документарному рівні. Піарник зобов'язаний ставити перед компанією конкретні цілі, а не являтися лише людиною, що з'їдає задарма частину заробітного фонду. Він повинен спочатку оцінити ситуацію в компанії і запропонувати стратегію розвитку з точки зору свого досвіду.
На превеликий жаль, дуже часто піарник не усвідомлює глибини і широких можливостей своєї роботи, не користується належним чином її інструментаріями, не уміє мислити стратегічно.
2. СПЕЦИФІКА РОБОТИ.
Як це не дивно, але більшість PR- фахівців, працюючих в юридичних компаніях абсолютно не знайомі із специфікою юридичної професії. В основному, на таку роботу приходять філологи і журналісти за освітою, які не розуміють багатьох юридичних питань. Зокрема, отримавши від юриста завдання підготувати прес-реліз про виграну судову справу або вдалий супровід угоди клієнта, піарник може витратити масу часу, щоб розібратися в ключових моментах цього інформаційного приводу. Крім того PR- фахівці не можуть розібрати наскільки ключовим є те або інше інформаційне повідомлення для ринку юруслуг, що воно означає для юристів. На жаль, ніхто з керівників компанії не проводить для своїх піарників необхідних "ввідних в юридичну професію" тренінгів, і тим лише залишається освоювати усі її тонкощі на льоту.
3. ВИПАДКОВІ ЛЮДИ
Так вже склалося, що на посади PR- фахівця юридичної компанії виявляються випадкові люди. Зокрема, в цю сферу охоче йдуть працювати молоді дівчата, що мріють знайти багатого жениха-юриста, або люди, що прийшли на ринок виключно із-за його спокусливих фінансових оборотів. Навіть якщо така людина в цілому є досить грамотною і уміє писати красиві прес-релізи, в професійному плані толку від нього буде замало. Тому приймаючи на роботу нового піарника, партнери повинні відразу розуміти: чи Надовго прийшла така людина у фірму? Які професійні цілі він перед собою ставить?
4. ПІАРНИК "НА ВИРОЩУВАННЯ"
Приймаючи в компанію фахівців з піару і реклами, фахівців з розвитку бізнесу, яких на ринку досить обмежена кількість, юристи намагаються робити вибір лише виходячи з тих критеріїв, в яких розбираються самі. Тому якщо партнери не можуть оцінити свого місця на ринку, не можуть позиціонувати компанію, то відповідно, цього не зможе зробити і їх піарник, якого узяли ще зовсім сирого, - на перспективу.
Намагаючись в таких випадках заощадити свої засоби, через півроку після приходу піарника керівник не може відповісти на питання: Що принесла функція PR в розвиток фірми? Де сьогодні знаходяться їх головні конкуренти? Скільки клієнтів отримала фірма завдяки рекламі і піару? Не дивно, адже піарник лише виконував ту роботу, яку йому доручав керівник, без ініціативи якого у напрямі PR нічого не робилося.
|
Сергій Саченко |
5. АКТИВНА ПОЗИЦІЯ
Як правило, PR- менеджер не сміє суперечити керівникові і сперечатися з ним відносно стратегічних питань. Дійсно, мало хто з підлеглих зважиться влаштувати дискусію з власником компанії про методи її управління. Та і чи прислухатиметься керівник до рад підлеглого в таких важливих питаннях? Як наслідок - піарникові залишається лише потурати партнерові в усіх його рішеннях і виконувати лише ту роботу, ініціатива якої виходить від начальства. Приміром, юридична фірма, що заробляє в рік декілька мільйонів доларів, може мати примітивний веб-сайт лише тому, що партнерові бракує часу на вирішення цього питання, а його піарник усвідомлює важливість цього питання, але не хоче шукати зайвих проблем на свою голову.
Таким чином, задовольняючись рівнем зарплати, піарник не ставить під сумнів управлінські рішення керівника, а того, у свою чергу, такий стан справ цілком влаштовує. Проте кожному з них коштує себе запитати - яка цінність PR- менеджера, що не уміє ставити перед собою завдання і не здатного домагатися їх рішення? Адже у такому разі альтернативної думки в компанії ніколи не буде.
6. КОМПЕТЕНЦІЯ
На ринку юридичних послуг поширена практика, коли партнери компанії, запрошуючи на роботу піарника, обмежують його в повноваженнях. Проте, якщо компанія розцінює функцію PR- фахівця як роботу секретаря (прес-секретаря), вона ховає цей напрям свого розвитку. Не будучи здатним самостійно ставити завдання і не даючи можливості делегувати повноваження, партнери юрфірми тим самим спочатку роблять PR функцію неефективної. У результаті, непрофесійне стосунки до роботи починається саме з керівництва, а не з підпорядкованого менеджера.
7. НАСЛІДУВАННЯ
Іноді PR- фахівця беруть на роботу лише тому, що в інших солідних компаніях вже давно працюють люди, що відповідають за відповідний напрям. У результаті, піарник може виявитися лише модною іграшкою в руках партнерів. PR- менеджер фактично превращяется в перекладача, помічника одного з керівників, літредактора, організатора заходів, завгоспа. У таких випадках фахівець може або змиритися з подібними умовами, або … (див. пункт 8).
8. КАР'ЄРНИЙ РІСТ
Кожен нормальний піарник хоче зміцнювати свій авторитет і статус на ринку, рости на посаді і матеріальному плані. Але якщо він сприймається в якості помічника юриста, його місце і його функція у фірмі ніколи не переросте в цілий структурний підрозділ. Тобто керівником відділу він ніколи не стане. У результаті, усвідомивши безперспективність кар'єрного і професійного росту, багато піарників прагнуть скоріше поміняти місце роботи.
9. ПРЕЗЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
Наймаючи піарника, спочатку передбачається, що він виконуватиме переважно внутрішню роботу: складати прес-релізи, писати статті, вичитувати документацію і так далі. Проте надалі йому все більше і більше доводиться брати участь в публічних заходах, організованих юридичною компаній, а в деяких випадках - представляти її на семінарах, круглих столах, конференціях. А це, погодитеся, вже зовсім інший характер професійної діяльності! В цьому випадку для піару треба мати артистизм, відповідний зовнішній вигляд, дипломатичність, презентабельність… На жаль, цими характеристиками може похвалитися не кожен PR- фахівець.
10. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРАЦІ
Як було вказано вище, ринок юридичних послуг іноді притягає PR- фахівців з інших галузей своїми високими зарплатами. Проте висока міра багатозадачності, яка стоїть тут перед піарником : велика кількість проектів, своєчасність подачі інформації в різні бізнес-довідники і рейтинги юристів, пунктуальність, організованість - усе це у результаті може відлякати хорошого фахівця, якому такий режим роботи не підходить за особистими мотивами. Працювати в цьому сегменті дійсно складно, і, мабуть, інтенсивність роботи з розвитком юридичного ринку тільки збільшуватиметься.
ВИСНОВКИ
Отже, 10 встановлених експертами фактів свідчать про те, що причиною масового звільнення PR- менеджерів юридичних компаній і інтенсивної міграції цих фахівців на ринку є не лише їх недостатній рівень професійної підготовки, як було прийнято вважати раніше. Частково, частку відповідальності за це несуть партнери юрфірм, які не завжди усвідомлюють цінності PR- менеджера для розвитку своєї компанії, не володіють критеріями, по яких треба вибирати професійного піарника, не уміють прислухатися до чужої думки.
В цілому, біда ринку послуг PR- фахівців у сфері юридичного бізнесу полягає в тому, що аудит їх профпридатної ніхто і ніколи не провів. Тому узявши на роботу людину, що працювала в солідній юридичній компанії, будьте готові зіткнутися з його обмеженою функціональністю. Хоча, звичайно усе залежить від тих завдань, які ви перед ним поставите і повноваження, якими наділите. Зокрема - правом голосу при обговоренні стратегічних питань розвитку компанії.
Сергій Саченко, головний редактор ТН "Правовий консалтинг" компанії "Ліга: Закон"
