Питання адекватної діяльності кредитних спілок стоїть в Україні дуже давно. Не можна говорити, що усі кредитні спілки - це аферисти і обманщики, але і не можна сказати, що серед кредитних спілок таких немає. Світова фінансова криза відмінно показала, хто є хто, але не врегулював питання в принципі. Розібратися, як правильно повинна працювати кредитна спілка, і захистити громадян від можливих афер і обману повинна держава. Для цього усього лише потрібно їх "узаконити". Тобто чітко вписати у вже існуючий закон чи ухвалити новий Закон "Про діяльність кредитних спілок".
Ухвалення такого закону не гарантує моментальне визнання обманщиками своєї провини, але вже в самому найближчому осяжному майбутньому допоможе уникнути гучних скандалів з кредитними спілками, що лопнули, і зніме порядний "головний біль" міліції, який до цього займався подібними скандалами.
У міліції, між тим, є своє бачення проблеми. Міністр внутрішніх справ Анатолій Могилев дотримується, скажімо так, прямо протилежної думки: "Ми внесли пропозицію вгору, щоб кредитні спілки взагалі поховали. Це структури, які украй слабо впливають на економіку країни. А у нас поділа, де тисячі людей., багатотомні кримінальні справи, і відшкодування збитку під величезним знаком питання". Про це він заявив з високої трибуни парламенту 14 січня. Поки ніяких конкретних дій його заява не викликала, але по розмовах Міністра можна легко зрозуміти, з яким настроєм його підлеглі займаються справами, пов'язаними з кредитними спілками.
|
Роман Бубликбізнес-аналітик, засновник консалтингової компанії "ФинКом Инвест" |
У Національній асоціації кредитних спілок України відреагували на слова Міністра : "Те, що ця заява Міністра негативно відбилася на довірі до кредитних спілок і спровокувало окремі випадки панікице факт. Асоціація не розглядає заяви Міністра як позицію держави. Адже позиція держави базується на результатах роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка з липня по грудень 2010 року вивчала ситуацію в системі КС і дала свої оцінки. При цьому оцінки не були такі категоричні, як висловлювання Міністра".
Глава Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Пеклушенко вважає, що слова Могильова - це зайва патетика: "Необхідність кредитних спілок в Україні підтверджується кількістю осіб, які користуються їх послугами. Так, за 9 місяців 2010 року, за даними Госфинуслуг, кредитними спілками було надано понад 227 тисяч кредитів. Іншими словами, такими послугами скористалося 0,5% населення України. Середній розмір виданих кредитів, за даними Госфинуслуг, складає 7 тисяч гривен. Отже, кредитні спілки займають сектор дрібного споживчого кредитування потреб домогосподарств".
Такий інформаційний дисонанс у відношенні до кредитних спілок з боку законодавчої влади і силовиків наочно показує ситуацію у сфері фінансових послуг в цілому. Адже такий високий рівень користування послугами кредитних спілок (0,5% населення для такого сегменту як кредитні спілки - це дуже багато) свідчить про незадовільній оцінці роботи банківських установ. Банкіри, в першу чергу, повинні ринковими механізмами (конкуренцією) видавлювати кредитні спілки з ринку.
Як тільки це станеться, кредитні спілки повинні будуть або надавати набагато якісніший сервіс, ніж банки, або піти з ринку. Неважко припустити, що читач, побачивши в одному ряду словосполучення "якісний сервіс" з одного боку і банки з кредитними спілками - з іншою, лише голосно посміється, оскільки український ринок фінансових послуг жодного разу не спотворений якісним сервісом.
Що і говорити, якщо держава навіть після кризи (точніше під час кризи, він далеко ще не закінчився і 2009 - усе лише приказка, казка попереду) не спромоглася хоч трохи навести лад у банківському секторі. Досі рядовий позичальник придбаває під виглядом кредиту кота в мішкунавіть не припускаючи з якими проблемами і рисками він стикається.
Слідча комісія парламенту закінчила свою роботу ще в грудні, але робота досі триває. Зараз Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування обставин і причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації проводить комплексний аналіз для надання правової оцінки невідкладних проблем кредитної кооперації, що в результаті повинне привести до вироблення ряду цілісних пропозицій відносно усунення законодавчих і інституційних проблем кредитної кооперації.
У Комітеті сподіваються, що завершення роботи Тимчасової слідчої комісії і розгляд Верховною Радою України її остаточних підсумків в результаті приведе до оптимального доопрацювання і розгляду законопроектів про врегулювання діяльності кредитних спілок, які зроблять неможливими масові порушення прав споживачів небанківських фінансових послуг і нормалізує ситуацію в кредитній кооперації в цілому.
Окрім цього, питанням кредитних спілок бути, можливо, буде займатися один з віце-прем'єрів. Зважаючи на украй напружену ситуацію, яка складається на ринку кредитної кооперації, комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності для збільшення ефективності державної політики у вказаній сфері і вирішення цієї проблеми 11 січня 2011 року звернувся до Президента України Віктора Януковича з пропозицією про доцільність створення міжвідомчої комісії, яку очолив би віце-прем'єр-міністр України. Яким буде цей закон ще не відомо, але те, що кредитні спілки житимутьвже майже доведено нам.
| ДОВІДКА |
Зараз на обліку спеціального департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг знаходяться 43 кредитних спілки, а на ринку працює більше 700 КС. Активи кредитних спілок продовжували скорочуватися (у січні-червні 2010 року скоротилися на 29,3% до 2,984 млрд. грн.)як і число самих КС (на 7,3% проти 2009 року - до 700, кількість членів КС - на 30,6%, до 1,521 млн. чоловік, зокрема, кількість вкладників скоротилася на 39,7% - до 70,6 тис. чоловік, а кількість боржників - на 20,5%, до 336,7 тис. чоловік).
За даними МВС, впродовж 2009 року в Україні посадовці кредитних спілок обдурили своїх вкладників на 132 млн. грн.. З цієї суми громадянам було відшкодовано лише 3,5 млн. грн.. Крім того, накладений арешт на майно обвинувачених на загальну суму більше 24 млн. грн. Велося розслідування 62 кримінальних справ, пов'язаних з незаконною діяльністю працівників КС в різних регіонах країни. До суду було спрямовано 19 справ, по яких до карної відповідальності притягувалися 56 чоловік.
