Майнові стосунки у сфері туристичної діяльності регулюються, передусім, положеннями Цивільного і Господарського кодексів України, Законами України "Про туризм", "Про захист прав споживачів" і цілим рядом підзаконних нормативно-правових актів.
За загальним правилом, закріпленим ст. 20 Закону України "Про туризм", до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні стани цивільно-правового договору про надання послугякщо інше не передбачене законом і не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до положень тієї ж ст. 20 Закону України "Про туризм" сторона договору може вимагати внесення змін або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставинз яких вона виходила при його укладенні. До таких обставин закон відносить, зокрема, погіршення умов подорожіа також інші підстави за домовленістю сторін.
|
Олексій Христофоров, керівник Харківського офісу ЮФ "Ильяшев і партнери" |
Крім того, турист у будь-якому випадку (безвідносно яких би то не було обставин) має право відмовитися від виконання договору до початку подорожі за умови оплати туроператорові або турагентству фактично понесених ними витрат за послуги, надані до відповідного повідомлення.
Юридичне значення форс-мажору полягає в тому, що такий (як обставина, за яку зобов'язана сторона не відповідає) є основою для її (сторони) звільнення від відповідальності за порушення цивільно-правових або інших зобов'язань, покладених на нього законом. Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, що порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що таке сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
В той же час поняття форс-мажору (як підстави для звільнення юридичної або фізичної особи від відповідальності за порушення цивільно-правових або інших зобов'язань, покладених на нього законом) і його зміст досі не знайшло чіткого віддзеркалення в чинному законодавстві України.
Існуюча судова практика розглядає форс-мажорні обставини, як, зокрема, ті або інші виняткові обставини, події громадського життя, які визначені сторонами в договорі в якості підстав звільнення від подальшого виконання зобов'язання за угодою, якщо такі події (обставини) матимуть місце в період дії договору.
Таким чином, як не дивно це може звучати, форс-мажор - це, передусім те, що домовилися розуміти під таким самі сторони договору.
Звичайно ж, відомі події в Єгипті - не що інше, як форс-мажорна обставина в чистому вигляді.
З одного боку, чинне законодавство дуже серйозно захищає інтереси туриста, що потрапив в подібну ситуацію, і при виникненні спірних ситуацій суди швидше стягатимуть з турагентств "левову частку" сплачених туристом засобів.
З іншого боку, в ситуації, що склалася на сьогодні, з масовими відмовами від поїздок в Єгипет по цілому ряду об'єктивних і очевидних причин я не став би радити туристові", що не "відбувся, прагнути відразу ж перевести можливу суперечку в судову площину - є підстави вважати, що туроператори, що неабияк "хлиснули лиха" в недавній кризовий період, не стануть підходити до виниклої ситуації формально і (борючись за клієнта, який, як відомо, голосує гаманцем) старатимуться не доводити справу до судового розглядупосилаючись на горезвісний "форс-мажор".
Зокрема, прийнятним варіантом дозволу подібних ситуацій видається перенесення подорожі в той же Єгипет на інший період (укладення додаткового договору до існуючого договору), або поїздка, приміром, в Туреччину або іншу країну із спокійнішим політичним кліматом.
Більше того, наважуся припустити - відмови від повернення грошей туристові не носитимуть масового характеру і стануть швидше виключенням з правила.
Власники великих гравців туристичного бізнесу - люди серйозні і розуміють - кризи проходять, а миттєва вигода у вигляді збереженої за рахунок клієнта прибутку неминуче обернеться збитком вже завтра.
