Опублікований Податковий кодекс. Відповідно до пропозицій Президента, підтриманих Верховною Радою, з кодексу виключено главу 1 розділу XIV по спрощеній податковій системі, яка викликала найбільше цивільне невдоволення. У зв'язку з цими змінами продовжують діяти норми, які регулювали правове положення единоналожников, - Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва"абзаци шостої - двадцять восьмий пункту 1 ст. 14 розділу IV Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 13-92. Враховуючи вищезгадане, спрощена система продовжує діяти як для фізичних осіб - підприємців так і для юридичних осіб, які знаходилися на такій системі.
Відповідно до цих змін, передбачено, що платники податку на прибуток не можуть включати до складу валових витрат, понесені витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у фізичних осіб платників єдиного податку. Такі положення ущемляють право фізичних осіб единоналожников на вільне ведення господарської діяльності, і обмежує свободу вибору контрагентів при здійсненні такої діяльності. Таке дискримінаційне положення не було виключене з кодексу Президентом, але може бути виправлено групою народних депутатів шляхом внесення до Конституційного суду конституційного уявлення про визнання такого положення неконституційним.
Слід врахувати, що присутність такого положення була спрямована на зменшення обналичивания грошових коштів і зменшення можливості юридичним особам відхиляться від оподаткування шляхом штучного збільшення валових витрат. Не є секретом, що для більшості юридичних осіб операції з фізичними особами, які спрямовані на ухилення від оподаткування, не є домінуючими. У результаті потерпіли виявилися добросовісні підприємці.
Відповідно до кодексу вищезгадані положення торкаються фізичних осіб, але не поширюється на юридичних лиц-единоналожников. Таким чином, юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають можливість вести діяльність з іншими суб'єктами підприємницької діяльності без яких або обмежень.
|
Валентин Гвоздий адвокат, керівний партнер ЮФ "Гвоздий і Оберкович", голова Київського відділення Асоціації Адвокатів України |
Для збереження фізичними особами-підприємцями ділових зв'язків з контрагентами-юридическими особами ним доведеться реєструвати юридичну особу на єдиному податкущо спричиняє за собою сплату єдиного податку у розмірі 6 або 10 відсотків від суми виручки. Це має на увазі додаткові витрати, але є оптимальним виходом із замкнутого круга.
Для досягнення результатів, спрямованих на оптимізацію податкової політики держави, потрібний комплексний підхід з боку держави, спрямований на реформування контролюючих органів в їх взаєминах з платниками податків, а також формування нових принципів їх стягування.
Податкова реформа має на увазі перехід до добровільному методу сплати податків. Європейський досвід свідчить про доцільність розподілу органів, які займаються адмініструванням податкових платежів і органів, які займаються виявленням неплатників податків.
Необхідно скасувати план збору податків як такий, оскільки контролюючі органи повинні не стягувати податки, а адмініструвати процес сплати обов'язкових зборів платниками податків.
Таке планування є неприпустимим, оскільки воно заохочує, при невиконанні плану збору, здійснення контролюючими органами дій з виконання плану не завжди належними методами (сплата податків за майбутні періоди). Така практика є пережитком планової економіки і не може здійснюватися при нинішніх реаліях.
Слід відмінити рішення по встановленню рівнів податкового навантаження відповідно до обороту підприємства, залежно від регіону і галузі. Також необхідно скасувати десятки рішень ДПАУ, які йдуть врозріз із законодавством, але є обов'язковими для виконання службовцями державної податкової служби.
