Засадничою нормою кримінального процесу є забезпечення права на захист. Так, стаття 20 КПК передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені Кодексом.
На жаль, навіть базові права особи (до якого, безперечно, належить право на захист) інколи порушуються під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу, в тому числі право надавати пояснення з приводу підозри. Формально слідчі судді надають підозрюваному право висловитися, але слідчі судді ігнорують такі пояснення.
Фактично ж слідчі судді усуваються від оцінки доказів обвинувачення, на які вказує захист. Хоча оцінка доказів, по-перше, є складовою стандарту доказування «обґрунтована підозра», а по-друге, прямо передбачена КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
«Обґрунтована підозра» - це не абстракте визначення, а цілком регламентований стандарт доказування, який передбачає, що факти та інформація щодо особи можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що така особа могла вчинити правопорушення.
Цей стандарт доказування детально описано в практиці ЄСПЛ, зокрема у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». У вказаній справі ЄСПЛ констатував, серед іншого, порушення Україною статті 5 Європейської конвенції з прав людини, а саме права на свободу та особисту недоторканність. ЄСПЛ визнав, що рапорту працівників поліції про те, що заявник "швидко йшов, озираючись навкруги", недостатньо для існування обґрунтованої підозри та затримання особи.
«У своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.
Тобто у цьому рішенні ЄСПЛ визначає, що національний суд має оцінювати докази, досліджуючи питання обґрунтованості тримання під вартою.
Практика в кримінальному праві тримається на доказах, деталях і вчасній інформації. LIGA360 забезпечує все це в одному рішенні. Замовте індивідуальну презентацію, щоб побачити переваги без теорії.
Натомість поширеною в практиці національних судів стає позиція, сформульована у такому твердженні:
«Вимога розумної підозри, передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваної з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Отже, за оцінкою слідчого судді, вказані докази є вагомими та дають підстави вважати, що відбулися події описаних стороною обвинувачення злочинів, та підстави для обгрунтованої підозри в причетності підозрюваного до вчинення цих злочинів.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює докази з огляду на їх належність та допустимість, а лише надає оцінку їх вагомості за стандартом «достатніх підстав». Сторона обвинувачення такі підстави в клопотанні навела у достатньому обсязі, сторона захисту своїми запереченнями та наданими доказами цих підстав не спростувала.»*
_____________
* Рішення ВАКС у справі 991/10533/25 від 10.10.2025. Аналогічний підхід застосовано у справах 991/7964/25, 991/7928/25, 991/7927/25 та інших.
Зазначене твердження є суперечливим. По-перше, стаття 94 КПК прямо передбачає, що слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
По-друге, має місце підміна понять. Очевидно, що в цитованому фрагменті суддя досліджує питання обґрунтованості підозри. Водночас у відповідь на аргументи захисту щодо тих чи інших доказів такої підозри помилково застосовує до підозри стандарт «достатні підстави».
Вважаємо, що така підміна є недопустимою, оскільки ч. 2 ст. 177 КПК прямо розділяє «обґрунтовану підозру» як оцінку того, чи мало місце правопорушення та причетність до нього конкретної особи, та «достатні підстави» як існування імовірності настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК. «Обґрунтована підозра» не може підмінюватися «достатніми підставами» при обранні запобіжного заходу, оскільки закон прямо розмежовує ці стандарти за об'єктами дослідження. Також вважаємо, що вага доказів за цими стандартами різна. Якщо стандарт «обґрунтована підозра» спирається на докази вже існуючої події кримінального правопорушення, то «достатні підстави» досліджують можливість вчинення чи невчинення підозрюваним тих чи інших дій.
Судова практика підтверджує, що в Україні стандарт «обґрунтована підозра» є вищим ніж «достатні підстави»*. Це ще одна причина, чому недопустимо підміняти один стандарт іншим при дослідженні підстав обрання запобіжного заходу**.
_____________
* Зазначена позиція неодноразово наводилася в рішеннях ВАКС (991/7193/25, 991/6887/25, 991/3316/25), Печерського суду (757/1480/25-к, 757/57899/24-к), Подільського суду (758/14082/24, 758/392/24) та інших.
** Цим українське розуміння цих стандартів відрізняється від його змісту в США, де стандарт «достатні підстави» є вищим за «обґрунтовану підозру». Без цього контексту недопустимо застосовувати досвід.
З огляду на це, неврахування пояснень захисту щодо обставин підозри та доказів обґрунтованості підозри є порушенням права на захист. Недопущення такого порушення можливе і потребує завчасного акцентування захисником на пряму вимогу КПК для слідчого судді дослідити докази обґрунтованості підозри.
Михайло Процайло,
старший юрист LCF Law Group
Інструменти LIGA360 дають змогу не лише знаходити судові рішення, а й автоматично відстежувати зміни в процесах, отримувати сповіщення про нові справи та зміну статусів, що суттєво підсилює позицію адвоката чи корпоративного юриста. Оцінити можливості платформи можна на персональній презентації.