Бронювання сьогодні - це не «індульгенція від мобілізації», а юридично формалізований інструмент збереження ключових компетенцій для економіки, критичної інфраструктури та оборони. Після цифровізації процесу держава суттєво зменшила простір для зручних рішень, а для бізнесу підвищилася ціна помилки: прострочена критичність, перевищений ліміт або некоректні дані про працівника легко перетворюють бронювання на паперову ілюзію.
1. Нормативний «каркас»: на чому тримається бронювання
Базовим документом, який визначає механіку бронювання, є постанова КМУ від 27.01.2023 № 76 із затвердженим Порядком бронювання. Окремо звертаю увагу на постанову КМУ від 08.12.2025 № 1608, яка внесла істотні зміни до «№ 76» (у т. ч. щодо лімітів, строків, процедурної логіки та цифрових взаємодій).
У прикладному вимірі для більшості роботодавців це означає одне: бронювання живе в електронному контурі (подача списків, зміна лімітів, анулювання) - і будь-які «домовленості» поза визначеними процедурами не працюють.
2. Дві умови, без яких бронювання не існує
Успішне бронювання завжди складається з двох паралельних легальних статусів:
(А) Статус роботодавця: право подавати списки
Подати списки можна лише тоді, коли підприємство, установа, організація визнана критично важливою:
або для забезпечення потреб ЗСУ або інших військових формувань,
або для функціонування економіки та життєдіяльності населення.
Практичний маркер: якщо критичність «закінчилась» - у вас відсутній інструмент.
(Б) Статус працівника: він має підлягати бронюванню
Навіть за наявності критичності підприємства окремий працівник може отримати статус:
«заброньовано»,
«не заброньовано» (з поясненням),
«не підлягає бронюванню».
На практиці це найчастіше «вистрілює» через дані обліку, невідповідність формальним умовам або через перевищення ліміту.
3. Ліміти бронювання: 50 % як базове правило і як його законно змінювати
Класична рамка, яку бізнес пам'ятає як до 50 %, збереглася як базова, але механізм розширення став більш процедурним.
Постанова № 1608 закріпила, що понад 50 % може бути за рішенням Міноборони, яке приймається на підставі пропозицій (рекомендацій) міжвідомчої робочої групи, а зміни ліміту мають відображатися в Єдиному переліку через електронний контур.
Окрема сильна категорія - підприємства, критично важливі саме для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань: для них урядовою комунікацією підтверджувалося рішення про можливість бронювання 100 % військовозобов'язаних працівників (за умови включення до критичних).
Моя порада як адвоката: у внутрішній HR-політиці закладіть принцип «ліміт - це стеля, а не ціль». Бізнес, який бронює, стає заручником одного збою в обліку або перевірці.
|
Ігор Тарасенко |
4. Критичність підприємства: чому її варто сприймати як «ліцензію, що потребує продовження»
Одна з найбільш недооцінених речей - строковість критичності. На порталі «Дія» прямо зазначено: якщо минув рік з дати визначення компанії критично важливою або завершився строк договору чи рішення - доступ до послуги бронювання автоматично закривається.
Друга тенденція - жорсткіша деталізація критеріїв. Зокрема, Мінекономіки повідомляло про набуття чинності наказом, яким оновлено критерії визначення важливості для галузей національної економіки (наказ № 3650 від 22.12.2025).
Практична логіка проста: критичність - це не «раз і назавжди», а режим постійної відповідності. Якщо керівник сприймає її як «галочку», підприємство з високою ймовірністю втратить право на бронювання саме тоді, коли воно критично потрібне.
5. Процедура через «Дію»: що реально відбувається і що вважається підтвердженням
Алгоритм на «Дії» виглядає просто, але юридично важливі нюанси - в деталях:
1. Уповноважена особа авторизується КЕП юридичної особи.
2. Вносить дані працівників і формує заяву.
3. Підпис: якщо подає уповноважена особа - підписує керівник.
4. Результат повертається зі статусами по кожному працівнику.
Окремо підкреслю: підтвердженням бронювання є відображення відстрочки в електронному військово-обліковому документі; працівник може перевірити статус у Резерв+, а документ сформувати на порталі.
6. Важливі зміни кінця 2025 - початку 2026: прискорення, контроль і строки
Постанова № 1608, окрім загальних змін, ввела низку практично відчутних речей:
передбачено завдання ПФУ та Міноборони забезпечити електронну інформаційну взаємодію щодо дати укладення трудового договору з працівниками певної категорії (прив'язка до закону);
на перехідний період до 1 лютого 2026 року встановлювалися спеціальні правила щодо строків переведення на спеціальний військовий облік при бронюванні критично важливих (зокрема, «до 24 годин» у визначених межах);
з'явився окремий строк 45 календарних днів з дня укладення трудового договору для визначеної законом категорії військовозобов'язаних (це той випадок, коли кадрові рішення напряму впираються у правильний таймінг юридичних дій).
7. Чек-лист керівнику: як я б будував бронювання в компанії, щоб воно витримувало перевірки
1. Критичність: календар контролю строку дії (мінімум за 60 днів до завершення - запуск продовження).
2. Дані працівника: до подачі - внутрішня верифікація коректності ідентифікаторів та облікових даних.
3. Трудові відносини: документальний порядок прийняття, переведення, звільнення (бо система дедалі більше «бачить» дату трудового договору).
4. КЕП і повноваження: хто подає, хто підписує; резервний КЕП керівника, щоб не зупиняти процес.
5. Внутрішня мотивація: бронювання - для критичних компетенцій, а не «для всіх хороших людей».
6. Комунікація з працівниками: коротка інструкція, як перевірити статус у Резерв+ і де взяти електронний документ.
Висновок
Бронювання - це юридична конструкція, в якій держава балансує дві потреби: мобілізаційний ресурс і стійкість економіки. У 2026 році виграє не той, хто «шукає лазівку», а той, хто вибудовує систему відповідності: критичність, ліміти, дані, строки, цифрові підписи, кадрова дисципліна.
Як адвокат, я завжди раджу клієнтам сприймати бронювання не як одноразову дію, а як процес управління ризиком. Це дешевше, ніж «гасити пожежі», коли працівник уже отримав повістку, а компанія раптом виявила прострочену критичність або перевищений ліміт.
Ігор Тарасенко,
керуючий юридичної компанії «Тарасенко та Партнери»
Примітка: цей матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною правовою консультацією.
Про бронювання і військовий облік у практичній площині - дізнавайтесь у новій LIGA360. Свіжа аналітика, практика правозастосування, судова практика та роз'яснення держорганів на одній платформі. Замовте презентацію менеджера прямо сьогодні.
