Взаємодія з правоохоронними органами (НАБУ, САП, ДБР) у кримінальному процесі: що варто врахувати адвокатам

Взаємодія адвоката з правоохоронними органами - один із ключових факторів ефективного захисту інтересів клієнта в кримінальному провадженні. Особливого значення це набуває у справах, які розслідують НАБУ, САП та ДБР. Бо такі справи, як правило, складні, резонансні та перебувають у фокусі суспільної та медійної уваги.

Така взаємодія не лише про формальне дотримання процесуальних норм, а й про здатність адвоката вибудовувати системну, виважену та професійну комунікацію в умовах підвищеного інформаційного тиску та високих стандартів доказування. Це робота у середовищі, де кожна процесуальна дія має значення і наслідки, а кожне слово може бути використане не лише в матеріалах кримінального провадження, а й у публічному просторі.

Саме тому роль адвоката у таких справах полягає не в пасивному супроводі клієнта, а у формуванні чіткої, послідовної та довгострокової стратегії захисту з урахуванням специфіки конкретного органу досудового розслідування.

Розуміння інституційних меж і логіки слідства

Адвокату необхідно чітко розуміти інституційні та процесуальні межі повноважень органів, з якими він взаємодіє. НАБУ разом із САП, як правило, зосереджуються на розслідуванні корупційних та складних економічних злочинів, у яких брали участь високопосадовці. ДБР спеціалізується на злочинах, учинених представниками органів державної влади, правоохоронцями та військовослужбовцями.

Важливо розуміти внутрішню логіку слідства: типові процесуальні підходи, тактику збирання доказів, стиль комунікації зі стороною захисту. Це вимагає аналітичного мислення та високого рівня професійної відповідальності. Лише системний підхід і послідовна позиція захисту дозволяють ефективно відстоювати права та досягати результату на користь клієнта.

Процесуальні права адвоката як інструмент захисту, а не формальність

У кримінальних провадженнях процесуальні права адвоката мають принципове значення. І мова тут не про формальну присутність адвоката у справі, а про реальне забезпечення балансу сторін.

Адвокат зобов'язаний брати участь у допитах, обшуках, оглядах, тимчасових доступах до речей і документів, контролювати дотримання вимог закону та фіксувати будь-які процесуальні порушення. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, своєчасне подання клопотань, заяв і скарг - важливі елементи стратегії захисту і вони безпосередньо впливають на перспективи судового розгляду.

Контроль слідчих та процесуальних дій дозволяє оперативно реагувати на порушення та формує підґрунтя для їх подальшого оскарження.

Окрему увагу слід приділяти підготовці клієнта до слідчих дій. Навіть формальний допит може суттєво вплинути на перебіг провадження, якщо адвокат не вибудував єдину лінію поведінки та захисту.

Публічність і медійний фактор

Кримінальні провадження, що перебувають у підслідності антикорупційних органів і ДБР, у більшості випадків виходять за межі суто процесуального простору та набувають медійності. Високий статус фігурантів, суспільна значущість предмета розслідування, а також активна комунікаційна політика самих правоохоронних органів зумовлюють постійну увагу з боку медіа, громадськості та експертного середовища.

За таких умов публічність перестає бути нейтральним фоном і трансформується у самостійний фактор процесуального тиску - як на підозрюваного, так і на сторону захисту. Інформаційні повідомлення, пресрелізи, коментарі представників сторони обвинувачення або вибіркове оприлюднення матеріалів досудового розслідування можуть формувати наперед визначене сприйняття справи в суспільстві ще до її розгляду судом по суті.

Адвокат у таких провадженнях має усвідомлювати, що кожна дія, кожна заява, а також будь-який публічний коментар потенційно стають об'єктом медійної інтерпретації. Навіть коректні з правового погляду процесуальні кроки можуть бути вирвані з контексту, спрощені або подані у викривленому вигляді. Це створює додаткові репутаційні ризики для клієнта.

Особливої уваги потребує баланс між правом на захист та інформаційною відкритістю. З одного боку, публічна позиція може слугувати інструментом протидії однобокому сприйняттю. З іншого - надмірна медійна активність або емоційні коментарі здатні зашкодити процесуальній позиції, спровокувати додаткову небажану увагу чи створити підстави для маніпуляцій у публічному просторі.

Практика свідчить, що ефективна робота адвоката у медійних справах передбачає заздалегідь сформовану комунікаційну стратегію. Вона має бути синхронізована із загальною лінією захисту, враховувати стадію кримінального провадження, обсяг розкритої інформації та потенційні наслідки кожної публічної заяви. В окремих випадках більш виправданою є стримана інформаційна позиція, ніж активна присутність у медіа.

Робота з доказами: основа майбутньої позиції

Окремим аспектом є робота з доказовою базою. Значні обсяги матеріалів кримінального провадження, результати експертиз та аналітичних досліджень потребують ретельного аналізу з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Саме на цьому етапі закладається фундамент майбутньої правової позиції. У справах із підвищеним стандартом доказування будь-яка помилка або недбалість у роботі з доказами може мати негативні наслідки. Важливо фіксувати всі порушення, подавати скарги та не нехтувати механізмами судового контролю, навіть якщо перспективи їх задоволення видаються мінімальними. Це стосується, зокрема, і скарг на повідомлення про підозру у випадках, коли вона є необґрунтованою. Також важливо самостійно збирати доказову базу, яка допоможе спростувати версію слідства та захистити інтереси клієнта.

Комунікація та професійна етика: де проходить межа

Питання, яке потребує особливої уваги, - професійна комунікація та етичні межі взаємодії зі слідством. У більшості справ адвокат перебуває в постійному контакті зі слідчими та прокурорами, і будь-яка неформальна або недостатньо продумана комунікація може бути використана проти сторони захисту.

Оптимальним - тримати баланс між відкритістю процесуальної комунікації та безумовним дотриманням інтересів клієнта. Спілкування має відбуватися виключно в межах процесу, з обов'язковою фіксацією ключових позицій і домовленостей у процесуальних документах.

Водночас надмірна конфронтаційність рідко є виправданою. Агресивна тактика може ускладнити доступ до матеріалів провадження, затягнути розгляд клопотань і створити додаткові процесуальні бар'єри. Значно ефективніше бути з виваженою позицією, яка поєднує принциповість у захисті прав клієнта з коректною та професійною формою спілкування.

Особливу роль відіграє письмова комунікація. Клопотання, заяви та скарги фактично стають частиною майбутньої судової справи, а їх аргументація, стиль і логіка викладу можуть мати вирішальне значення під час оцінки дій сторін судом.

Окремо варто застерегти від ілюзії «лояльності слідства». Надмірна відкритість або поступливість адвоката не призводить до пом'якшення позиції сторони обвинувачення, натомість може сформувати хибне уявлення про слабкість захисту.

Варто:

• фіксувати кожну процесуальну дію та комунікацію в письмовій формі;

• ретельно готувати клієнта до слідчих дій;

• своєчасно подавати клопотання, заяви та скарги;

• реагувати на всі порушення з боку слідства;

• аналізувати дії органу досудового розслідування в контексті загальної стратегії захисту;

• дотримуватися коректної та професійної форми спілкування;

• використовувати всі процесуальні механізми захисту, навіть за мінімальних перспектив їх задоволення;

• зберігати професійну дистанцію у взаємодії з правоохоронними органами.

Не варто:

• покладатися на усні обіцянки або неформальні домовленості;

• передчасно розкривати позицію захисту без процесуальної необхідності;

• відкладати фіксацію порушень «на потім»;

• піддаватися емоційному чи медійному тиску;

• плутати коректну комунікацію з поступливістю.

Взаємодія адвоката з правоохоронними органами в кримінальному процесі - складна, багаторівнева діяльність. Вона вимагає не лише ґрунтовного знання закону, а й стратегічного мислення, професійної витримки та високої культури процесуальної поведінки. Саме системний підхід, увага до деталей і послідовність захисної позиції дають змогу ефективно відстоювати права клієнта у справах, що перебувають у фокусі НАБУ, САП та ДБР, і досягати максимально можливого результату.

Наталія Баранова,

адвокатка, юристка практики White-Collar Crime,

комплаєнсу та розслідувань Miller law firm