Поняття податкового ризику є багатогранним та охоплює як інтереси держави, так і окремих суб'єктів господарювання. Це є актуальним і для фіскальної системи країни в цілому, і для кожного платника податків окремо.
З точки зору держави, податковий ризик полягає в недоотриманні запланованих податкових надходжень до бюджету. Крім того, ризики виникають і внаслідок недосконалості податкового адміністрування чи наявності схем ухилення від оподаткування.
Для бізнесу податковий ризик - це не лише загроза фінансових санкцій, а й суттєвий фактор, що впливає на прийняття управлінських рішень. Він безпосередньо позначається на розмірі доходів, витрат і на кінцевому фінансовому результаті діяльності. У цьому контексті податковий ризик виступає як елемент регуляторного середовища, з яким підприємству доводиться постійно взаємодіяти. Саме тому платники податків зацікавлені в активному управлінні цими ризиками, зокрема - у їх ідентифікації, оцінці та мінімізації.
Варто зазначити, що механізми впливу на податкові ризики різняться залежно від сторони. І якщо держава має інструменти превентивного характеру та можливість убезпечити себе шляхом прийняття змін до законодавства, вдосконалення практик податкового контролю або впровадження автоматизованих систем моніторингу, то у суб'єктів господарювання інструментарій значно обмеженіший порівняно з державними органами. Бізнес змушений адаптуватися до вже встановлених правил гри, які не завжди є стабільними або однозначними.
У 2025 році бізнес-середовище в Україні залишається динамічним і водночас непростим. Зміни в податковому адмініструванні, зокрема введення ризикоорієнтованого підходу з боку податкових органів, змушують підприємців бути уважнішими, ніж будь-коли. Податкові ризики - це не просто абстрактне поняття, а реальна загроза для систематичної господарської діяльності підприємства, яка може проявитись у блокування податкових накладних, втрати ділової репутації та податкових штрафів.
Насамперед слід почати з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС (далі - Порядок № 854). Цим Порядком визначено механізм реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС (далі - експериментальний проєкт), а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) (далі - податкові ризики) в ДПС без залучення до процесу платника податків безпосередньо.
Метою експериментального проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов'язків.
Простими словами, введено ризикоорієнтований підхід в оподаткуванні, що передбачає систему заходів адміністрування податків, за якої податкові органи зосереджують свої ресурси на перевірці та контролі саме тих платників податків, які мають високий рівень ризику порушень податкового законодавства.
Зараз Державна податкова служба використовує автоматизовану систему оцінки платників податків, метою якої є виявити саме тих, чия поведінка викликає підозру, наприклад: великий обсяг експорту без реального персоналу, зв'язки з фіктивними компаніями або різка зміна фінансових показників.
|
Андрій Тімонов |
І тут обов'язково слід визначити основні критерії ризиковості платника податку, на які орієнтуються контролюючі органи. При цьому треба наголосити, що відповідність навіть одному з критеріїв ризиковості податкові органи вважають підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, що передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Самі ж критерії ризиковості платника податку з ПДВ визначені у додатку 1 до Порядку № 1165.
Отже, існує 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Реєстрація платника податку здійснена неіснуючими, померлими або безвісті зниклими особами згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. До ДПС України надійшла інформація, що платника податку зареєстровано в органах державної реєстрації фізичними особами, які фактично не здійснювали господарську діяльність.
4. Платника податку зареєстровано та ним здійснюється фінансово-господарська діяльність без відома і згоди його засновників і керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку / небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платник податку не подав контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди.
7. Платник податку на прибуток підприємств не подав фінансову звітність за останній звітний період.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування, тобто будь-яка негативна податкова інформація, що операції в ПН/РК можуть мати безтоварний характер, сприяти мінімізації податкових зобов'язань та розповсюдженню податкового кредиту, що призводить до недотримання коштів у бюджет.
Крім того, у березні 2025 року наказом № 195 від 05.03.2025 року Державна податкова служба України оприлюднила оновлений довідник кодів податкової інформації, який деталізував пункт 8 Порядку 1165, що використовується для визначення ризиковості платників податків. Цей довідник описує конкретні ситуації, які можуть свідчити про ризиковість платника. Наприклад:
- постачання або експорт товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару;
- придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару;
- здійснення постачання без наявності необхідних умов або ресурсів для виробництва таких товарів чи надання послуг;
- постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;
- платник податку здійснює постачання товарів покупцю, який у подальшому постачає інший товар, відмінний від придбаного тощо.
Отже, з огляду на перелік кодів податкової інформації для деталізації пункту 8 Порядку 1165 можна зробити висновок, що під ці критерії підходить будь-яка негативна інформація, наявна у податкового органу, що своєю чергою залишає простір для суб'єктивного трактування.
З LIGA360 забезпечте повну підготовку до будь-яких перевірок від ДПС, Держпраці та інших контролюючих органів. Отримуйте детальні звіти та матеріали від експертів, а також актуальну інформацію про регуляторні зміни, нові перевірки та правові вимоги, щоб ефективно реагувати на потенційні загрози та знижувати ризики. Оцініть переваги LIGA360 прямо сьогодні та переконайтесь, як вона може трансформувати ваш підхід до корпоративної безпеки.
Разом з тим, незважаючи на введення ризикоорієнтованого підходу на законодавчому рівні, на сьогодні саме підприємства не тільки відчувають, а й стикаються з багатьма ризиками, які безумовно заважають провадити господарську діяльність з максимальною віддачею.
А потрапляння до переліку «ризикових» платників має цілу низку серйозних наслідків для бізнесу - як юридичних, так і репутаційних.
Розглянемо ключові з них:
По-перше, пунктом 8 додатку до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК № 1165 підприємство може бути віднесено до переліку ризикових на підставі будь-якої податкової інформації, якою володіють податкові органи. Це можуть бути:
- інформація про зв'язки з фіктивними підприємствами;
- дані про сумнівні операції;
- співставлення показників податкової звітності з відсутністю матеріальних ресурсів тощо.
Як наслідок, навіть підприємства з реальною господарською діяльністю можуть без чітких підстав бути визнані «ризиковими».
Це своєю чергою викликає у платника безліч негативних наслідків, таких як блокування податкових накладних, необхідність надання пояснень, часті запити та перевірки, неможливість нормальної роботи у звичайному режимі.
По-друге, у разі віднесення до відповідності критеріїв ризиковості платника з будь-яких причин це може призводити до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що своєю чергою призводить до різних ускладнень:
- неможливість зареєструвати податкові накладні;
- неможливість покупця отримати податковий кредит;
- загроза втрати ділової репутації тощо.
Наступним ризиком для бізнесу та особливо болючим наслідком є неможливість отримати бюджетне відшкодування з ПДВ. Якщо платник потрапляє до списку «ризикових», то автоматично втрачає можливість своєчасно отримати компенсацію ПДВ з бюджету.
Ще одним важливим ризиком для підприємств є включення до переліку «ризикових» підприємств контрагентів за минулі періоди. Тобто на момент здійснення операцій контрагент не входив до переліку «ризикових платників», але в подальшому був визнаний податковими органами як «ризиковий», і таким чином всі господарські операції навіть за попередні періоди визнаються податківцями «нереальними». Проте це взагалі невірний підхід, оскільки операції відбувались ще до того, як контрагент потрапив до переліку відповідності критеріїв ризиковості. Як наслідок, підприємство підлягає податковій перевірці, за результатами якої зменшується податковий кредит та збільшуються податкові зобов'язання.
Усі ці ризики та негативні наслідки перешкоджають нормальній і стабільній роботі суб'єктів господарювання, бо призводять до витрачання часу на надання відповідей на безкінечні запити податкових органів, адміністративні та судові оскарження, відмов партнерів від співпраці, що затягує процеси, відволікає ресурси та створює додаткове навантаження як на бізнес, так і на судову систему.
Та крім податкових ризиків, бізнес щодня стикається із зовнішніми обставинами, які також негативно позначаються на його стабільності. Це, насамперед, і воєнний стан, зокрема, загроза знищення первинної документації, ризик несвоєчасного виконання податкового обов'язку, або ж необхідність працювати у зонах бойових дій чи неможливість використовувати свої ресурси через забруднення вибухонебезпечними предметами, або ж втрата основних фондів через бойові дії. Крім того, макроекономічна нестабільність, несталість регуляторного середовища та часті зміни законодавства. Усі ці чинники посилюють загальний рівень невизначеності для суб'єктів господарювання.
Таким чином, податковий ризик для підприємств в умовах сьогодення - це не лише фінансова чи правова загроза, а й фактор, що безпосередньо впливає на динаміку економічного розвитку, темпи зростання і стабільність господарської діяльності. Своєю чергою, зниження темпів розвитку бізнесу негативно впливає на обсяг податкових надходжень до бюджету, створюючи ефект замкненого кола: посилення податкового тиску не лише забезпечує зростання доходів держави, а й гальмує економічне зростання.
У цьому контексті збалансований підхід до формування податкової політики, забезпечування передбачуваності та правової визначеності - єдиний шлях до зниження податкових ризиків та стабілізації як фінансової системи держави, так і умов ведення бізнесу.
Андрій Тімонов,
адвокат, керівник податкової практики
Практичні матеріали із чіткими послідовностями дій: Мистецтво оборони, Алгоритми дій, База податкових знань. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків та ухвалення рішень і відкрийте більше можливостей.
