Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Штрафні санкції за невиконання зобов'язань. Судова практика

Штрафні санкції виступають важливим елементом, який забезпечує виконання зобов'язання та відшкодування збитків за їх невиконання або неналежне виконання. Відповідно до законодавства України штрафні санкції визначаються законом або укладеним між сторонами договором.

Відповідно до Цивільного кодексу України та поки чинного Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання договірного зобов'язання можуть бути застосовані такі види санкцій, як:

- неустойка (штраф, пеня) - певна грошова сума, яка сплачується у разі порушення зобов'язання;

- штраф - неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання;

- пеня - неустойка, яка вираховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день такого прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) несе в собі відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржником покладених на нього зобов'язань. Вона може бути визначена як у грошовому еквіваленті, так і в майні, яке боржник зобов'язувався повернути кредитору в разі порушення зобов'язання.

Особливістю неустойки є те, що право на неї виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17 зазначено, що неустойка являє собою спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завданням є сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 вказав, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Законодавством України передбачено право суду на зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Альона Щербина

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини в кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Крім того, до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік, однак відповідно до судової практики за наявності форс-мажорних обставин (карантинні обмеження, встановлені у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); воєнний стан в Україні) ці строки можуть бути продовжені або зупинені.

До того ж слід звернути увагу на особливості стягнення штрафних санкцій (неустойки) у період дії воєнного стану.

У постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначено, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вищенаведене, можна дійти висновку, що штрафні санкції як неустойка (штраф, пеня) слугують належним засобом захисту інтересів кредитора від неналежного виконання зобов'язань боржником. Однак, враховуючи судову практику, неустойка не може виступати каральною санкцією на боржника, оскільки повинна мати тільки компенсаційний характер.

Альона Щербина,

юрист АО Verity Group

Хочете отримувати експертну аналітику з гарячих бізнес-питань? У LIGA360 є матеріали для всієї команди: для юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців та керівників. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему