Наша країна є однією з лідерів за кількістю смертей на дорогах. Немалий вклад в це робить неефективність судової системи, яка не гарантує невідворотність покарання та відшкодування збитків. Ще гірше - коли у ДТП винні обидва учасника, адже обопільна вина в ускладнює процес визначення відповідальності та розміру компенсації.
У цій статті ми розкриємо правові аспекти відшкодування шкоди за таких обставин на прикладі актуальної судової практики та запропонуємо практичні рекомендації для учасників ДТП у подібних справах.
Ми не будемо брати серйозно до уваги винятки із загальної судової практики оцінки обставин обопільної вини у ДТП, як от правові позиції окремих суддів Київського апеляційного суду щодо того, що винуватцем ДТП може бути лише один порушник правил дорожнього руху (постанови від 8 жовтня 2020 року у справі № 756/5461/20, від 6 жовтня 2020 року у справі № 756/2691/20) - натомість зосередимося на більш поширених підходах до вирішення спорів у ситуаціях наявності вини обох учасників ДТП у заподіянні шкоди, благо для їх врегулювання закон встановлює спеціальні норми.
Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки (наприклад, транспортними засобами), відшкодовується на загальних підставах. Якщо вина встановлена для всіх учасників, розмір відшкодування визначається пропорційно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Стаття 1187 ЦК України визначає транспортний засіб як джерело підвищеної небезпеки, що робить його власника або користувача відповідальним за завдану шкоду, якщо не доведено інше (наприклад, умисел потерпілого чи непереборна сила).
Варто розрізняти відносини з розподілу відшкодування збитків у порядку обов'язкового страхування відповідальності та збитків, не покритих таким відшкодуванням. Згідно з ч. 5 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння шкоди взаємопов'язаними, спільними діями є декілька осіб, розмір страхової виплати за кожну з таких осіб визначається страховиком, якому подано заяву про страхову виплату, а в разі подання заяви про регламентну виплату - МТСБУ, шляхом поділу розміру заподіяної шкоди пропорційно до кількості таких осіб. Отже, відшкодування збитків страховою компанією за Законом відбувається в межах страхових сум пропорційно до кількості учасників - незалежно від ступеня вини кожного з них, і до таких відносин правила статті 1188 ЦК України не застосовуються. Якщо ж страхової суми було недостатньо, винуватці мають відшкодовувати шкоду в розмірі, не покритому страховою компанією. Така сума визначається як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (ст. 1194 ЦК України), і при її розподілі вже має враховуватися передбачений статтею 1188 ЦК України ступінь вини кожного з винних у ДТП учасників та з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Судова практика в Україні демонструє, що при обопільній вині суди часто застосовують саме пропорційний розподіл відповідальності:
1) постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/16797/14-ц від 27 березня 2019 року. У ДТП встановлено вину обох водіїв, при цьому сторони відмовилися від експертизи для визначення ступеня вини, тож суд стягнув 50 % від суми збитків (33 932,60 грн) з одного з учасників, виходячи з рівної відповідальності по аналогії до відшкодування збитків у порядку виплати страхового відшкодування.
2) постанова Житомирського апеляційного суду у справі № 296/2654/23 від 18 липня 2024 року. Суд фактично підтвердив наявність обопільної вини та погодився із рішенням суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 50 % від завданої шкоди (33 550,92 грн), оскільки сторони не наполягали на проведенні експертизи для визначення ступеня вини. Скаргу про перегляд співвідношення вини (70 % на 30 %) було відхилено через брак об'єктивних доказів.
3) постанова Київського апеляційного суду у справі № 758/12228/23 від 7 серпня 2024 року. У цій справі також було встановлено обопільну вину водіїв. Розмір збитків склав 236 248,81 грн, з яких позивачу відшкодовано рівно половину (118 124,41 грн).
4) постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/8271/18 від 3 грудня 2018 року. Суд установив наявність обопільної вини та зобов'язав відшкодувати 50 % страхової виплати (57 661,64 грн), враховуючи ліміт відповідальності за полісом ОСЦПВ.
Як бачимо, судова практика демонструє, що за відсутності висновку експертизи про встановлення іншого співвідношення ступеня вини учасників ДТП, суди зазвичай розподіляють вину порівну (50 на 50). При цьому варто звертати увагу і на переконливість доказів: не всі надані суду висновки експертиз мають однакову силу в очах суду. Так, у постанові Харківського апеляційного суду у справі № 640/15731/17 від 15 листопада 2018 року суд наголосив, що висновок експертизи про визначення ступеня вини є допустимим доказом лише за умови призначення такої експертизи судом. Таким чином, експертиза, яка подана будь-ким зі сторін, вважається виключно письмовим доказом і підлягає оцінці, але не має такої ж сили, як експертиза, призначена судом за потреби суду в спеціальних знаннях, відмінних від знань в галузі права.
У будь-якому випадку, такі експертні дослідження відповідно до п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98, відносяться до виду інженерно-технічних, а саме - інженерно-транспортних (автотехнічних) експертиз.
Також цією Інструкцією надано право учасникам ДТП ставити питання експерту, які стосуються обставин ДТП, як от: «чи мали водії ТЗ в даній дорожній обстановці технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди?», «чи вбачаються в даній дорожній обстановці в діях водіїв ТЗ невідповідності технічного характеру вимогам Правил дорожнього руху, які перебували б в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?», «яка з технічної точки зору причина виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди?» тощо. І хоч серед рекомендованого переліку питань не має жодного щодо встановлення співвідношення ступеня вини учасників у ДТП - на практиці такі запитання ставляться, на них отримуються відповіді від експертів і такі висновки є чи не єдиним доказом, на підставі якого суд може на практиці відступити від описаного вище підходу з рівного розподілу збитків між винними особами.
Проводити такі експертизи мають право лише сертифіковані експерти, тобто ті, які отримали відповідне свідоцтво судового експерта у Міністерстві юстиції України за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» (Додаток 5 до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 301/5 від 03.03.2015). При цьому наразі спостерігаються непоодинокі випадки посилання експертів на свідоцтва, в яких сплив строк дії. За загальним правилом строк дійсності свідоцтва судового експерта становить три роки, зі спливом цього строку експерти мають проходити повторну атестацію і до її проходження втрачають право проводити експертні дослідження. Проте наразі строк свідоцтв судових експертів є продовженим до закінчення дії воєнного стану в Україні (пункт 4 наказу Міністерства юстиції України «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану» № 1138/5 від 14.03.2022), тож сплив строку дії свідоцтв судових експертів після 14.03.2022 не їм проводити відповідні дослідження.
З огляду на викладене вище, наводимо декілька практичних порад від нашої команди адвокатів для учасників ДТП, які вбачають обопільну вину в ДТП:
- по-перше, не поспішайте визнавати вину: хоч це і «полегшує» ваше сумління, але може значно обтяжити покарання. Лише експертиза встановить причини ДТП та наявність причинного зв'язку між шкодою та порушенням правил дорожнього руху. Не всі обставини ДТП є умовами, що спричинили ДТП, - тож навіть якщо в діях дійсно було порушення правил дорожнього руху, зовсім необов'язково, що саме воно спричинило ДТП;
- по-друге, збирайте докази. Ними можуть бути відеозаписи, свідчення очевидців, фото з місця події, які допоможуть вам вплинути на рішення суду на вашу користь: експерту потрібні вихідні дані, і самостійно збирати їх він права не має;
- по-третє, при проведенні експертиз у таких обставинах обов'язково ставте перед експертами питання про частку вини кожного з учасників ДТП, якщо заподіяна шкода перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з порушеннями правил дорожнього руху обома учасниками.
Підсумовуючи, можемо стверджувати, що відшкодування шкоди при обопільній вині в ДТП передусім базується на нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що застосовуються у складному і не завжди очевидному взаємозв'язку. Пропорційний розподіл вини і відповідно збитків (50 на 50) є найпоширенішим, але зовсім необов'язковим. Ключовим інструментом для точного визначення вини є судова експертиза, тож учасникам ДТП варто активно захищати свої права, звертаючись за її проведенням та надаючи докази для її проведення.
Пам'ятайте, що правильна підготовка до судового процесу може суттєво вплинути на факт присудження і розмір компенсації, тому не варто нехтувати залученням кваліфікованого адвоката.
Сергій Клюца,
адвокат, партнер Crowe Mikhailenko
Ярослав Бойко,
помічник юриста Crowe Mikhailenko
LIGA360 - ваш надійний помічник у підготовці до судових процесів. Аналізуйте позовні вимоги і отримуйте прогнози на основі аналізу подібних судових рішень, щоб підвищити шанси на успіх у суді. Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні та особисто переконайтеся в її можливостях.
