Цей матеріал акцентує увагу на деяких особливостях допиту під час досудового розслідування, оскільки це важлива та найпоширеніша слідча дія, а зміст показань, порядок їх отримання та виявлені порушення - усе це безпосередньо впливає на хід розслідування, формування доказової бази та правову кваліфікацію подій.
Для адвоката допит є не просто супроводженням клієнта до слідчого, щоб запобігти можливим зловживанням (залякування, психологічний тиск або інший вплив з метою отримання бажаних показань), а й скористатися можливістю формування ходу досудового розслідування та просування власних слідчих версій, виявляти неточні чи суперечливі твердження, захищати клієнта від навмисного або ненавмисного викривлення фактів, а також збір та аналіз інформації.
Правильна підготовка до допиту та повноцінна реалізація наданих законом прав, розуміння меж допустимості запитань і навички фіксування порушень під час слідчої дії - усе це в сукупності з іншими методами дає змогу адвокату уникнути негативних наслідків для клієнта.
Цей матеріал покликаний допомогти адвокату якісно підготуватися до допиту, максимально ефективно використовувати процесуальні інструменти, передбачені КПК України, забезпечити дотримання прав особи, викликаної на допит, і уникнути поширених помилок, які трапляються на практиці.
У статті систематизовано як класичні, так і нестандартні підходи до підготовки адвоката до допиту. Поради базуються на реальному досвіді слідчого та адвокатській практиці, зорієнтовані на захист інтересів клієнта та ефективне протистояння процесуальному тиску.
Нижче наведено практичні рекомендації, які допоможуть адвокату ефективно захищати інтереси клієнта під час допиту.
Закон досить детально регламентує процес допиту, разом з тим адвокат має встановлювати власний «порядок гри».
Перед початком допиту потрібно визначити власну мету, яка буде найбільш вигідною для клієнта, оскільки допит - це не лише коли клієнт відповідає на запитання слідчого, а й можливість адвоката активно впливати на ситуацію, зокрема:
- встановити підстави розслідування, причини та цілі виклику, а також окреслити коло обставин, які хоче встановити слідство, та проаналізувати ризики, які може становити вказане розслідування для клієнта;
- виявити логіку та послідовність побудови слідчих версій сторони обвинувачення, що дасть змогу вчасно виявити та спростувати суперечності, допущені слідством, а також ініціювати та просувати власну версію;
- спрямувати процес допиту в площину, яка вигідна саме стороні захисту, створюючи для клієнта додаткові можливості для захисту.
Тому до початку допиту важливо детально проаналізувати повістку про виклик на предмет дотримання порядку виклику, регламентованого главою 11 КПК України.
Недотримання будь-яких положень щодо оформлення повістки чи порядку її вручення є підставою для неявки за таким викликом. При цьому важливо пояснити стороні обвинувачення, у чому полягає порушення, чому це створює перешкоди для належної підготовки до допиту, та просити усунути вказані недоліки. Така позиція не лише убезпечить клієнта від можливих негативних наслідків, а й підкреслить вашу активну позицію в захисті його прав.
Особливу увагу слід приділити аналізу номера кримінального провадження, зазначеного в повістці, за яким можна отримати важливу додаткову інформацію, використовуючи такі джерела:
Єдиний державний реєстр судових рішень, у якому за номером провадження можна знайти судові рішення, пов'язані з кримінальним провадженням, та отримати дані про вже здійснені слідчі дії, наявність повідомлення про підозру, вжиті заходи забезпечення, строки досудового розслідування тощо;
сайт Судової влади України, якщо кримінальному провадженню присвоєно єдиний номер судової справи, що дає змогу дізнатись інформацію про застосовані запобіжні заходи, інших учасників справи, розгляд слідчим суддею відповідних клопотань.
Комплексний аналіз цих двох джерел допоможе адвокату з'ясувати, на якій стадії перебуває кримінальне провадження та якою інформацією володіє сторона обвинувачення, яка можлива роль вашого клієнта у справі. Ці дані будуть корисними під час подальшої підготовки клієнта до проведення допиту.
Зазвичай у повістці про виклик на допит зазначається контактний телефон слідчого, з яким доцільно завчасно зв'язатися, щоб отримати додаткову інформацію, яка не міститься у виклику. У телефонній розмові можна уточнити такі деталі, як предмет допиту, приблизне коло запитань, чи планується зміна статусу особи, яка викликається, а також інші суттєві обставини справи. Це допоможе адвокату краще зорієнтуватися в ситуації, підготувати клієнта до ймовірних питань та визначити ефективну тактику поведінки під час допиту. Окрім того, контакт зі слідчим може також показати сторону захисту як активну та конструктивну, спрямовану на співпрацю для встановлення істини та забезпечення дотримання законності.
|
Родіон Достатній |
Використовуйте всі наявні механізми, щоб ретельно зібрати та проаналізувати всю доступну інформацію щодо події, яка розслідується, зокрема встановіть коло її учасників, точну хронологію подій, наявні документи та інші докази, що можуть бути використані стороною обвинувачення. Також варто з'ясувати, чи проводилися попередні допити інших осіб, встановити дати таких допитів, і, якщо є така можливість, визначити коло питань і обставин, які вже були або будуть предметом цих допитів. Це допоможе сформувати чітке уявлення про напрямок розслідування та тактику сторони обвинувачення.
Обов'язково встановіть, кого ще окрім вашого клієнта викликано на допит, проаналізуйте дати викликів та їх послідовність. Спробуйте зрозуміти логіку сторони обвинувачення щодо такої послідовності. Наприклад, чи є підстави вважати, що попередні свідки повідомили інформацію про те, що саме ваш клієнт володіє певними даними або саме він причетний до вчинення злочину. Це дсть змогу адвокату та клієнту бути готовими до потенційно незручних питань та своєчасно підготувати переконливу стратегію захисту, а також бути готовим, що мета виклику була дещо іншою, наприклад повідомлення про підозру.
Тому аналізуйте і прогнозуйте версії слідства щодо вашого клієнта, адже виклик особи також може мати й прихований тактичний характер. Наприклад, для активізації дій вашого клієнта або інших учасників провадження, провокуючи їх на обговорення обставин справи або певні кроки, пов'язані з розслідуваними подіями, особливо якщо ці події відбувалися давно і до них уже втрачена увага. Адвокат має наголосити клієнту, що допит - це лише одна із численних слідчих дій, які проводить сторона обвинувачення, тому слід проявляти особливу обережність щодо своїх подальших дій, комунікацій та взаємодії з іншими особами. Також роз'ясніть, що слідство намагатиметься встановити всі адреси проживання, роботи, осіб, з якими контактує клієнт, а також їх контактні дані для подальшого проведення слідчих дій, на основі отриманих даних (обшуки, НСРД, тимчасові доступи та ін.).
Оцініть потенційних свідків, які можуть бути допитані у цій справі. Необхідно з'ясувати, чи є підстави вважати, що такі свідки можуть надати недостовірні або перекручені показання, чи можливе їх використання слідчим для посилення позиції обвинувачення. Підготовка до можливих протиріч у показаннях дає можливість адвокату вчасно відреагувати та ефективно захистити інтереси клієнта, орієнтуючи слідство на можливу нещирість деяких свідків.
Перед початком допиту обов'язково роз'ясніть клієнту його ключові процесуальні права, зокрема право не свідчити проти себе або близьких родичів, право відмовитися відповідати на запитання, які виходять за межі предмета розслідування, а також, що краще не відповідати на питання, які містять оцінку подій або ті, які клієнт достеменно не може пригадати. Це дозволить клієнту почуватися впевненіше під час слідчої дії.
Завчасно з'ясуйте, чи дійсно ваш клієнт володіє інформацією, якою цікавиться слідство, адже не кожна особа, викликана на допит, є свідком у розумінні ст. 65 КПК України. Свідком визнається тільки особа, якій дійсно відомі або можуть бути відомі конкретні обставини, що мають значення для кримінального провадження. Встановлення цієї деталі дасть змогу зменшити ризики маніпуляцій з боку слідчого.
Навчіть вашого клієнта використовувати техніку «відкладеної відповіді». Це означає робити коротку паузу перед відповіддю на поставлене запитання, що дає можливість уникнути поспішних, емоційних або викривальних відповідей. Така пауза дасть змогу клієнту спокійно обдумати відповідь, а адвокату - записати запитання. Це особливо важливо у випадках, коли слідчий повторює одне й те саме питання у різних формулюваннях з метою отримання суперечливих відповідей. Адвокату слід негайно реагувати на такі ситуації, наголошуючи: «На це питання клієнт уже відповів, іншої відповіді не буде».
Підготуйте клієнта до активного та усвідомленого подання власної версії подій під час допиту. Навіть якщо слідчий не ставить запитання, які могли б розкрити важливі для вас деталі, клієнт повинен самостійно озвучити потрібну інформацію. Слідчий зобов'язаний зафіксувати такі показання у протоколі допиту. Якщо цього не відбулось, ваш клієнт має право власноручно внести необхідні уточнення і доповнення під час ознайомлення з протоколом перед його підписанням.
Завчасно визначте оптимальний формат подання інформації під час допиту. Користуйтесь правом особи викласти свої показання власноручно, що може бути корисним у випадках, коли потрібно уникнути відеофіксації допиту, щодо якої слідство може призначити психологічні, фоноскопічні чи лінгвістичні експертизи. Водночас, якщо слідчий виходить за межі мети слідчої дії та перетворює його на неформальне спілкування або чинить психологічний тиск, подавайте клопотання про обов'язкову відеофіксацію допиту, на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України. У разі відмови слідчого від застосування технічних засобів фіксації, припиняйте участь у допиті та заявляйте такому слідчому відвід до слідчого судді, одночасно подавайте скарги керівнику органу досудового розслідування та прокурору.
Репетируйте допит заздалегідь, використовуючи стресові умови й провокативні запитання для підготовки клієнта до психологічного тиску, залучайте інших осіб до репетицій, створюючи умови, максимально наближені до реального допиту. Аналізуйте відеозаписи репетицій, щоб виявити й усунути небажані реакції клієнта (міміку, жести, голосові коливання).
Навчіть клієнта розпізнавати типові прийоми психологічного тиску (залякування, обман, маніпуляції слідчого) та контролювати власні емоції.
Навіть якщо ваш клієнт не має прямого відношення до розслідуваної події, не дозволяйте йому підігравати слідчому та надавати відповіді, які не ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах або не підтверджуються іншими доказами. Пам'ятайте, що вашого клієнта можуть допитувати у суді через багато років, а обставини справи можуть суттєво змінитися. Надані ним попередні показання можуть бути використані стороною захисту або обвинувачення як підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності за неправдиві показання.
Під час допиту керуйте поведінкою клієнта через попередньо погоджені невербальні сигнали: жести, зміна пози, паузи, запис у блокноті - усе це може коригувати динаміку допиту, давати клієнту час на обдумування відповідей і сигналізувати про необхідність утриматися від поспішних відповідей.
За можливості підштовхуйте слідчого до взаємовиключних або некоректних формулювань. Звертайте увагу на упередженість у формулюванні запитань, де вже міститься припущення про вину або факт, який не доведено.
Уповільнюйте темп допиту, наполягаючи на поясненні кожного незрозумілого чи неконкретного терміна, який використовується в запитаннях. Якщо запитання ґрунтується на гіпотезі або припущенні, вимагайте, щоб слідчий її обґрунтував.
У доречних випадках застосовуйте іронічні або зустрічні запитання, які виявляють логічну слабкість позиції слідства.
Використовуйте несподівані заяви та вимагайте внесення зауважень до протоколу про процесуальні порушення, змушуючи слідчого діяти обережніше та в межах закону.
Порадьте клієнту уникати коротких, односкладових відповідей (на кшталт «так» чи «ні»), особливо коли зміст питання є багатозначним або сформульований у вигідному для слідства ключі. Такі відповіді можуть бути згодом інтерпретовані слідчим у спосіб, що не відповідає фактичним обставинам справи. Натомість, відповідь має бути виваженою, обґрунтованою та містити уточнення, які знімають потенційні викривлення обставин.
Крім того, клієнт не повинен нехтувати можливістю перечитати поставлене питання та свою відповідь перед тим, як вона остаточно буде зафіксована в протоколі. Це дасть змогу уникнути двозначностей, помилок або маніпуляцій у подальшому.
Після завершення допиту обов'язково уважно ознайомтеся з протоколом. Не поспішайте з підписом - ретельно перевіряйте кожен фрагмент: чи правильно зафіксовані запитання, відповіді клієнта, його зауваження та загальний хід допиту. У разі виявлення помилок, неточностей або пропущених деталей - вимагайте внесення відповідних змін, доповнень або уточнень. Якщо слідчий відмовляється внести ці зміни - самостійно зазначайте усі зауваження в протоколі, вказуйте на розбіжності між дійсним змістом допиту та його письмовим оформленням. Це важливо для запобігання викривленню доказів.
Після виходу зі слідчого органу одразу зафіксуйте з клієнтом усі запитання та відповіді, які адвокат не встиг або не зміг записати під час допиту. Це потрібно зробити якомога швидше - поки зберігається свіжа пам'ять про хід та деталі слідчої дії. Такий запис стане важливим інструментом під час підготовки до повторних допитів або для подальшого аналізу, якщо буде потреба спростувати чи уточнити раніше надані показання.
Пам'ятайте, адвокат під час допиту - не мовчазний спостерігач, а стратег і тактик, який контролює сценарій допиту, не надає клієнту потрапити в пастку слідства і використовує цю слідчу дію на власну користь.
Родіон Достатній,
адвокат Attorneys at Law
«Leshchenko & partners»
LIGA360 допомагає адвокатам ефективно керувати своїми справами. Отримуйте доступ до оновлень законодавства та детального аналізу судових рішень. Використовуйте аналітичні інструменти для прогнозування результатів судових спорів, які підвищують шанси на успіх ваших клієнтів. Замовте персональну презентацію, щоб дізнатися більше.
