Ця стаття надає огляд показових судових справ щодо корупційних злочинів в Україні, спираючись на дані з огляду практики Верховного Суду за 2023 рік і відкритих джерел за 2024 рік. Корупція залишається серйозною проблемою для України, особливо в контексті її прагнень до членства в Європейському Союзі та війни з Росією. Ми розглянемо ключові прецеденти 2023 року, висвітлимо значну справу про арешт Голови Верховного Суду та обговоримо останні тенденції 2024 року.
У 2024 році Вищий антикорупційний суд (ВАКС) активно розглядав справи, пов'язані з корупційними правопорушеннями серед суддів та високопосадовців. Зокрема, десять суддів отримали вироки у першій інстанції, з яких 90 % були обвинувальними, охоплюючи регіони, такі як Полтава, Дніпро, Харків, Івано-Франківськ, Сумщина, Київщина та Донеччина.
Одним із помітних випадків став арешт у квітні 2024 року міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського. Його підозрюють у незаконному заволодінні державною землею вартістю близько $6,85 млн у період з 2017 по 2021 роки, коли він очолював велику аграрну компанію та був народним депутатом. Суд ВАКС ухвалив тримання під вартою до 24 червня 2024 року з можливістю внесення застави у розмірі $1,9 млн, яку він сплатив, що дозволило йому вийти на свободу до завершення розслідування (Reuters).
Крім того, ВАКС провів цивільну конфіскацію активів, зокрема визнав необґрунтованими активи на суму 5 млн грн (близько $135 000) посадовця міграційної служби та конфіскував квартиру та автомобіль сім'ї колишнього керівника одного з відділів київської поліції на основі матеріалів НАЗК (НАЗК).
У 2024 році судова практика включала розгляд справ, пов'язаних із застосуванням норм Кримінального кодексу України щодо корупційних правопорушень. Зокрема, 17 жовтня 2024 року завершено розслідування справи щодо колишніх посадовців Міністерства оборони України, яких підозрюють у розтраті майже 2 млрд грн на закупівлях неякісної амуніції для військових. Серед обвинувачених - колишній заступник Міністра оборони, керівник Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони та колишній начальник Управління розвитку речового забезпечення Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Ця справа підкреслює проблему корупції у сфері оборонних закупівель, яка має особливе значення під час війни (Euromaidan Press).
У 2023 році сталася значна подія - арешт В'ячеслава Князєва, Голови Верховного Суду, за підозрою в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 2,7 мільйона доларів.
У травні 2023 року В'ячеслав Князєв, голова Верховного Суду, був заарештований за підозрою в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 2,7 мільйона доларів. Хабар, ймовірно, був пов'язаний із впливом на судове рішення на користь фінансової групи "Фінанси та Кредит", власником якої є олігарх Костянтин Жеваго, через посередника Олега Хорецького. Князєва утримували під вартою до жовтня 2023 року, а згодом визнали винним у прийнятті квартири за зниженою ціною, що вважається хабарем. Інші звинувачення, пов'язані з основною сумою неправомірної вигоди, залишаються відкритими.
Цей арешт вважається знаковою подією, оскільки Князєв став найвищим посадовцем, заарештованим за корупцію в пострадянській Україні. Дослідження свідчить, що це демонструє рішучість уряду боротися з корупцією на вищому рівні, особливо в судовій системі, і може слугувати стримуючим фактором для інших. Це також частина ширших антикорупційних зусиль, важливих для євроінтеграції України, хоча деякі джерела припускають, що це може бути пов'язане з внутрішньою політичною боротьбою.
Арешт завдав удару по репутації Верховного Суду, що суд сам описав як "темний день в історії суду". У відповідь суд провів позачергове засідання та усунув Князєва з посади Голови. Це спонукало до подальших реформ, спрямованих на підвищення прозорості, зокрема через посилення Вищої ради правосуддя та впровадження нових етичних протоколів.
Корупційні злочини в Україні зазвичай супроводжуються суворими покараннями, проте трапляються випадки, коли суди ухвалюють виправдувальні вироки. Однією з таких резонансних справ стала справа директора державного підприємства, якого обвинувачували у вимаганні неправомірної вигоди.
Директор ДП «Ізюмський приладобудівний завод» опинився в центрі антикорупційного розслідування. Його обвинувачують за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України - отримання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі. За версією слідства, чиновник вимагав хабар за підписання контрактів на поставку комплектуючих для оборонної промисловості.
Слідство ґрунтувалося на матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), включаючи аудіозаписи розмов обвинуваченого. Також прокурори представили як доказ листування з мессенджера WhatsApp, передане детективам Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) журналістом-розслідувачем.
Захист наполягав на тому, що ці докази було зібрано з порушенням Кримінального процесуального кодексу України, оскільки вони були отримані без відповідної санкції суду та без дотримання процедури вилучення електронних носіїв.
Судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) погодилися з позицією захисту та визнали частину доказів недопустимими. Основні аргументи:
Листування у WhatsApp було отримано без відповідного процесуального оформлення, що порушує вимоги КПК України.
Аудіозаписи розмов не містили прямих доказів отримання неправомірної вигоди.
Відсутність інших доказів, які б підтверджували факт злочину поза межами спірних матеріалів.
З огляду на ці обставини суд визнав директора підприємства невинуватим та ухвалив виправдувальний вирок.
|
Олександр Бондаренко |
Справа директора «Ізюмського приладобудівного заводу» стала ще одним нагадуванням про те, що незалежність судової гілки влади та суворе дотримання правових норм є ключовими для справедливого правосуддя. Вкотре підкресливши, наскільки важливо дотримуватися норм кримінального процесу при збиранні доказів у справах про корупцію. Якщо докази отримані з порушенням закону, навіть найсерйозніше обвинувачення може завершитися виправдувальним вироком.
Крім того, суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Денисюк опинилася в центрі кримінального провадження за звинуваченням у винесенні неправосудних рішень на користь приватної компанії «Карпатнадраінвест». За версією обвинувачення, ці рішення були прийняті з метою незаконного сприяння бізнес-інтересам компанії, пов'язаної з екс-нардепом Олександром Онищенком, якого підозрювали в масштабних корупційних схемах із розкрадання державних коштів.
Прокурори наполягали, що Денисюк у 2017 - 2018 роках ухвалила кілька рішень, які нібито мали протиправний характер і дозволяли «Карпатнадраінвест» безперешкодно використовувати ліцензії на видобуток корисних копалин. Слідство вважало, що ці рішення призвели до збитків держави, адже компанія мала фінансові зобов'язання перед бюджетом, які фактично були анульовані.
Офіційні звинувачення, висунуті судді, ґрунтувалися на положеннях Кримінального кодексу України (ККУ), зокрема:
Стаття 375 ККУ - винесення суддею неправосудного рішення,
Стаття 364 ККУ - зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
Слухання справи у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) почалося у 2023 році після тривалого розслідування НАБУ.
Прокурори САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) заявляли, що:
1. Рішення судді Денисюк суперечили чинному законодавству і фактично дозволили «Карпатнадраінвест» уникнути виконання фінансових зобов'язань перед державою.
2. Суддя діяла умисно, маючи на меті незаконне сприяння приватному бізнесу, що можна розцінювати як зловживання владою.
3. У результаті її дій держава зазнала збитків у розмірі понад 40 млн грн.
Водночас адвокати судді Денисюк наполягали на її невинуватості, наголошуючи на таких аспектах:
1. Відсутність умислу - рішення ухвалювалися в межах законних повноважень судді та базувалися на доводах сторін у господарському процесі.
2. Наявність суддівського розсуду - суддя мала право трактувати закон і приймати рішення на основі доказів у справі.
3. Фактична відсутність матеріальної шкоди - навіть якщо рішення судді допомогли компанії зберегти ліцензії, це не означає, що державний бюджет дійсно зазнав фінансових втрат.
Захист також подав докази, що попередні аналогічні справи розглядалися іншими судами і не кваліфікувалися як корупційні злочини.
Ключовими моментами судового процесу стало таке:
Судовий аудит рішень - ВАКС залучив експертів для оцінки відповідності рішень судді Денисюк законодавчим нормам. У висновку зазначалося, що хоча її ухвали викликали суперечки, вони не містили очевидних ознак корупції.
Відсутність доказів отримання неправомірної вигоди - слідство не змогло довести, що суддя отримувала хабар чи інші преференції за винесення відповідних рішень.
Свідчення інших суддів - колеги Денисюк заявили, що її рішення не виходили за межі суддівського розсуду, а критика щодо їхньої правомірності мала вирішуватися в межах дисциплінарних процедур, а не кримінального переслідування.
У 2024 році ВАКС визнав суддю Тетяну Денисюк невинуватою у висунутих звинуваченнях. Суд дійшов висновку, що:
1. Обвинувачення не змогло довести факт корупційної змови чи зловживання владою.
2. Винесені суддею рішення не мали кримінального характеру і перебували в межах її компетенції.
3. Судова практика не передбачає кримінальної відповідальності за рішення, які могли бути оскаржені в апеляційному порядку.
Цей вирок став ще одним випадком, коли ВАКС виніс виправдувальне рішення у справі, що мала корупційний підтекст.
Виправдувальний вирок викликав суперечливі оцінки. З одного боку, юридична спільнота позитивно сприйняла рішення ВАКС як таке, що захищає незалежність суддів і не дозволяє використовувати кримінальне переслідування як інструмент тиску на судову владу.
З іншого боку, громадськість та антикорупційні активісти висловили обурення. На їхню думку, це рішення може створити прецедент для уникнення відповідальності іншими суддями, які виносили неоднозначні або явно незаконні рішення.
НАБУ та САП публічно висловили свою незгоду з вироком, заявивши, що розглядатимуть можливість його оскарження у Верховному Суді.
Це рішення стало важливим прецедентом для подальшої судової практики у справах, пов'язаних із винесенням суддями рішень, що оскаржуються за ознаками можливих корупційних порушень показавши розмежування між дисциплінарною та кримінальною відповідальністю суддів.
Статистичні дані щодо корупційних правопорушень у 2024 році.
З початку 2024 року в Україні винесено майже 1800 вироків у справах про корупцію, що значно менше, ніж у довоєнні роки (близько 2500 вироків щороку). Зниження кількості вироків пов'язане з тим, що з початком повномасштабного вторгнення подання декларацій стало добровільним, а НАЗК тимчасово призупинило перевірки. Проте ВАКС продовжує розглядати великі корупційні справи, що свідчить про зусилля уряду підтримувати антикорупційні заходи навіть у складних умовах (НАЗК).
Індекс сприйняття корупції.
У 2024 році Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (CPI) від Transparency International і посіла 105 місце серед 180 країн. Це на 1 бал менше, ніж у попередньому році, що вказує на стагнацію у боротьбі з корупцією, попри певний прогрес у судовій практиці (Transparency International).
Викривачі корупції та нова практика.
У жовтні 2024 року Україна розпочала виплати винагород викривачам корупції. Підприємець Євген Шевченко отримав винагороду від уряду за повідомлення про хабар у розмірі 5 мільйонів доларів та співпрацю з антикорупційною поліцією в рамках операції під прикриттям. Ця ініціатива є частиною кампанії проти корупції, яка набуває особливого значення під час війни з Росією, сприяючи залученню громадян до боротьби з корупцією (НАЗК).
Висновки.
Аналіз показує, що справи 2023 року встановили важливі правові стандарти, зокрема щодо допустимості доказів, визначення провокації та використання спеціальних слідчих технік. Арешт Голови Верховного Суду у 2023 році став символом боротьби з високорівневим корупційним злочином, що підкреслює зусилля України відповідати вимогам ЄС. У 2024 році прогрес у розслідуваннях великих корупційних справ та конфіскації активів свідчить про продовження реформ, хоча деталі конкретних судових рішень обмежені.
Судова практика 2023 - 2024 років демонструє активну боротьбу з корупцією, зокрема через арешти високопосадовців та конфіскацію активів. Проте значна частина винних отримує м'які покарання, що викликає суспільну дискусію щодо необхідності посилення відповідальності. Подальший розвиток правозастосовної практики та реформи судової системи мають сприяти зниженню рівня корупції та підвищенню довіри до державних інституцій.
У висновку, Україна продовжує шлях боротьби з корупцією, спираючись на рекомендації Європейської Комісії та внутрішні зусилля, що є критичним для зміцнення демократичних інститутів та верховенства права.
Олександр Бондаренко,
адвокат кримінальної практики ЮК RIYAKO & PARTNERS
Знаходьте судові рішення легко та швидко з LIGA360. Наші інструменти дають змогу миттєво переглядати та аналізувати рішення, забезпечуючи доступ до розширених пошукових фільтрів та інформаційних карток з деталями кожної справи. Підвищіть ефективність своєї роботи, замовивши персональну презентацію LIGA360.
