Закон про скасування Господарського кодексу: що передбачено?

9 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», відомий під назвою «законопроєкт № 6013», з дня введення в дію якого Господарський кодекс України визнається таким, що втратив чинність.

Що зміниться для бізнесу, державних підприємств та економіки загалом? Розглянемо ключові положення нового Закону.

По-перше, новий Закон визначає перехідний період на три роки, протягом якого юридичні особи та державні органи мають адаптуватися до змін.

У визначенні поняття «господарських організацій» згадуються лише юридичні особи та підприємства, на відміну від ГК України, який говорив про державні, комунальні та інші підприємства. Це зумовлено тим, що терміном «підприємство» у Законі охоплюються юридичні особи в організаційно-правовій формі державного, комунального, приватного підприємства тощо. Таким чином забезпечуючи правову визначеність між його нормами.

Також змінюються і інші поняття - «об'єднання підприємств» на «об'єднання юридичних осіб» відповідно до положень Закону.

Новелою Закону є те, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відтепер не можуть здійснювати господарську діяльність, хоча у ГК України така заборона стосувалася лише некомерційної господарської діяльності.

Також Законом вводяться додаткові вимоги до державного або комунального господарського об'єднання, які можуть бути створені лише юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відсотків. Хоча ГК України не містив таких обмежень.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону господарське об'єднання має право за рішенням його вищого органу управління створювати філії та представництва, проте у господарського об'єднання уже відсутні повноваження щодо створення унітарних підприємств, що було передбачено раніше.

Ліквідація застарілих організаційно-правових форм

Відтепер заборонено створення нових юридичних осіб у формах:

• державних підприємств (комерційних та некомерційних, казенних);

• комунальних підприємств (комерційних та некомерційних, спільних);

• приватних підприємств;

• іноземних підприємств;

• дочірніх підприємств;

• підприємств об'єднань громадян (профспілок, релігійних організацій);

• підприємств споживчої кооперації.

Крім цього, забороняється внесення змін до відомостей про державні та комунальні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім:

- державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом перетворення або ліквідації та пов'язаних з цим змін до відомостей про юридичну особу;

- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов'язаних із зміною керівника юридичної особи, або державної реєстрації зміни складу комісії з припинення, голови комісії або ліквідатора, керуючого припиненням;

- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов'язаних із передачею єдиного майнового комплексу державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України;

- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов'язаних із відкриттям провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи.

Проте у прикінцевих та перехідних положеннях Закону передбачено введення в дію такої заборони через три роки та шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Державні підприємства раніше мали право господарського відання та оперативного управління, що дозволяло їм управляти майном, закріпленим за державою. Це призводило до корупційних схем, коли підприємства продавали або передавали активи в сумнівні структури.

Новий Закон:

• Забороняє передачу майна за юридичними особами на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

• Право господарського відання та право оперативного управління повністю припиняється в день, наступний за днем завершення перехідного періоду, передбаченого цим Законом, оскільки статті 11 та 12, які регулюють ці інститути, втрачають чинність через три роки з дня введення в дію цього Закону.

У такому разі до правовідносин щодо володіння, користування та розпорядження державним та комунальним майном, яке було закріплено на праві господарського відання або оперативного управління, застосовуються положення про узуфрукт державного або комунального майна, який вважається встановленим безстроково.

Проте право господарського відання, право оперативного управління державним або комунальним майном може бути припинено і до завершення перехідного періоду в порядку, встановленому законом.

Змін зазнало і регулювання адміністративно-господарських санкцій, з переліку яких було виключено застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом як виду адміністративно-господарських санкцій.

Ще однією особливістю є регулювання Законом припинення підприємств у перехідний період. Протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону учасники (засновники) підприємства, уповноважений суб'єкт управління об'єктами державної власності приймають рішення про припинення підприємства (крім державних некомерційних підприємств), єдиним учасником (засновником) якого є держава, крім підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство. Уповноважений орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про припинення підприємства, єдиним учасником (засновником) якого є територіальна громада (територіальні громади).

Як припинятимуться державні та комунальні підприємства?

• Державні комерційні та казенні підприємства перетворюються в акціонерні товариства (АТ) або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, або в державне некомерційне товариство.

• Комунальне комерційне підприємство перетворюється в акціонерне товариство (АТ), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), 100 відсотків акцій (часток) якого належать відповідній територіальній громаді, або в комунальне некомерційне товариство.

• Спільне комунальне підприємство перетворюється в акціонерне товариство (АТ), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або в комунальне некомерційне товариство із збереженням пропорцій участі відповідних територіальних громад.

Також прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачається внесення змін до інших законів України, зокрема Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Земельного кодексу України тощо.

Зміни в законодавстві

Оскільки скасовується Господарський кодекс, Закон передбачає зміни до інших нормативних актів, зокрема:

• Цивільного кодексу України (розширюється поняття непідприємницьких товариств, додається положення щодо корпоративного управління);

• Земельного кодексу (щодо користування землями підприємств, які перетворюються);

• Кодексу України з процедур банкрутства (не допускається санація боржників - казенних підприємств, державних некомерційних підприємств, державних некомерційних товариств і бюджетних установ до відкриття провадження у справі про банкрутство);

• Закону "Про управління об'єктами державної власності" (у частині прозорості та управління держмайном - оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті)).

• Інші зміни

Висновок

Скасування Господарського кодексу - це історична реформа, що має зробити українську економіку більш гнучкою та сучасною. Проте успіх реформи залежить від того, наскільки ефективно буде реалізовано перехідний період і чи зможе держава забезпечити "чіткі правила гри" для бізнесу.

Вікторія Банзерук,

юрист АО "Verity Group"