«Гальма придумали боягузи», «більша швидкість - менше ям», «немає обережнішого водія ніж той, що забув удома документи» - загальновідомі цитати, що вживаються учасниками дорожнього руху.
При цьому відповідно до офіційних даних Патрульної поліції України у 2023 р. зареєстровано понад 6 мільйонів випадків порушення правил дорожнього руху, у 2024 р. - у 1,7 разів більше. Така невтішна статистика зумовлена низкою суб'єктивних та об'єктивних факторів, зокрема, низьким рівнем транспортної дисципліни, нехтуванням вимогами безпеки, керуванням автомобілем у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, тощо.
Якими є підстави притягнення водіїв до юридичної відповідальності?
Які дії правоохоронних органів можна визнати необґрунтованими?
Що робити водію у разі незаконного затримання транспортного засобу?
Відповіді на вказані питання розкриємо в цій статті, з урахуванням рішень Верховного Суду, прийнятих у справах у сфері дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів.
Крайня необхідність: покарати не можна пробачити
Як розділовий знак може вирішити долю особи, так і конкретні обставини зумовлюють або ж виключають притягнення водія до юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
1. Екстрена зупинка на перехресті, виконана в умовах крайньої необхідності, звільняє особу від адміністративної відповідальності. Постанова Верховного Суду у справі № 545/3654/16-а від 19.02.2020 р.
Обставини справи:
- водій здійснив екстрену зупинку на перехресті, оскільки відчув різке погіршення самопочуття;
- представник правоохоронного органу зафіксував порушення правил дорожнього руху, притягнув водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, вказавши, що під час безпосереднього складання постанови водій самостійно сів за кермо і поїхав до лікарні, що свідчить про відсутність такого стану, який би унеможливлював керування транспортним засобом;
- підвищення артеріального тиску у водія підтверджено висновком Центру екстреної медичної допомоги.
Верховний Суд встановив, що зупинка автомобіля була екстреною, здійсненою у стані крайньої необхідності. І навіть якщо особа не увімкнула аварійну сигналізацію та самостійно рушила до лікарні, вона все одно не може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Як наслідок, факт погіршення самопочуття, що є підтвердженим відповідними доказами, є обставиною, що виключає адміністративну відповідальність.
Проте у таких випадках краще зупинити автомобіль у безпечному місці, ввімкнути аварійну сигналізацію, звернутись за номером екстреної медичної допомоги та уникати продовження руху.
2. Дія не може вважатися такою, що вчинена у стані крайньої необхідності, якщо небезпеку, яка загрожувала, можна було усунути законними методами. Постанова Верховного Суду у справі № К/9901/2647/17 від 06.02.2019 р.
Обставини справи:
- водій здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, оскільки вважав за необхідне затримати іншого водія, який створював небезпеку для учасників руху, та зробити зауваження останньому;
- зазначив, що його дії вчинені у стані крайньої необхідності з метою усунення загрози спричинення шкоди іншим.
Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що небезпека була уявною, могла статися лише в майбутньому, а завдана водієм шкода у вигляді виїзду на бік дороги, що призначений для зустрічного руху, не була значно меншою, ніж відвернута. У особи була можливість зателефонувати в поліцію та не порушувати правил дорожнього руху, адже намагання затримати іншого водія, як наслідок, могло призвести до аварійної ситуації.
Водію необхідно розуміти, що самостійне «перевиховання» правопорушників не є правомірним.
Таким чином, якщо ви стали свідком грубого порушення правил дорожнього руху іншим учасником, потрібно зафіксувати державний номерний знак, марку та колір транспортного засобу, час і місце події та повідомити про даний факт компетентні органи.
Встановлення особи правопорушника
Встановлення особи правопорушника є ключовим елементом правосуддя, принципів справедливості та законності.
1. Положення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо відповідальності автомобільних перевізників застосовуються винятково до автомобільного перевізника. Постанова Верховного Суду у справі № К/990/18608/23 від 28.12.2023 р.
Обставини справи:
- працівники Державної служби України з безпеки на транспорті зупинили автомобіль, який належав особі на праві власності, для здійснення рейдової перевірки;
- на той момент особа не була автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", належний автомобіль був переданий в оренду іншій фізичній особі - підприємцю, що підтверджувалось відповідними доказами.
Верховний Суд констатував, що положення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовуються винятково до автомобільного перевізника і не стосуються осіб, які не є учасниками таких правовідносин.
Таким чином, юридичну відповідальність має нести реальний автомобільний перевізник, який у момент перевірки здійснював автомобільне перевезення, забезпечив водія необхідною документацією. Така позиція неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.
Знаходьте судові рішення легко та швидко з LIGA360. Наші інструменти дають змогу миттєво переглядати та аналізувати рішення, забезпечуючи доступ до розширених пошукових фільтрів та інформаційних карток з деталями кожної справи. Підвищіть ефективність своєї роботи, замовивши персональну презентацію LIGA360.
Доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик
Часом правоохоронні органи можуть безпідставно утримувати автомобілі на спеціальному майданчику. Саме тому варто знати підстави доставлення транспортного засобу для зберігання на відповідній стоянці.
1. Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик може бути здійснено лише в тому випадку, якщо автомобіль суттєво перешкоджає дорожньому руху. Постанова Верховного Суду у справі № 404/4467/16-а(2-іс/811/3/17) від 20.02.2019 р.
Обставини справи:
- працівники поліції доставили мотоцикл особи, що стояв на території домоволодіння останньої, на спеціальну стоянку, склали акт тимчасового затримання транспортного засобу, зафіксували порушення вимог ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КупАП, що стосуються неналежності державного номерного знака та відсутності реєстраційного документа.
Верховний Суд зазначив, що відповідальність водія за порушення вимог вищевказаних норм настає лише у разі керування цим транспортним засобом, його експлуатації, а винятковою підставою доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик є суттєве перешкоджання останнім дорожньому руху.
Таким чином, транспортний засіб, що стояв на території домоволодіння, не перешкоджав дорожньому руху, був незаконно затриманий та доставлений на стоянку.
Доведення вини водія
Як відомо, суб'єкт владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, має бути неупередженим, зобов'язаний діяти лише у спосіб, що чітко передбачений законом. Проте варто розуміти, що останній все одно залишається зацікавленою стороною у спорі у сфері дорожнього руху.
1. Показання інспектора поліції, яким винесено постанову про штраф, не є об'єктивними доказами у справі про порушення ПДР. Постанова Верховного Суду у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020 р.
Обставини справи:
- працівники поліції встановили недотримання особою вимог ч. 5 ст. 121 КУпАП, що передбачає відповідальність за порушення правил користування ременем безпеки;
- свідком у судовому засіданні був відповідач, поліцейський роти, що самостійно складав протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Верховний Суд вказав, що в цій справі єдиним доказом здійснення правопорушення були показання особи, що є зацікавленою, зокрема, у притягненні водія до юридичної відповідальності.
Суд наголосив на тому, що цінність свідка полягає у здатності нейтрально, неупереджено та об'єктивно сприймати конкретні обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи і саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
2. Не є достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень факт визнання особою вини у порушенні ПДР. Постанова Верховного Суду у справі № 537/2088/17 від 15.05.2019 р.
Обставини справи:
- особа здійснила вимушену зупинку автомобіля на проїзній частині в два ряди у зв'язку із його технічною несправністю;
- представники патрульної поліції встановили порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, зафіксувавши на відеозапис цю подію;
- суд апеляційної інстанції констатував, що особа на відео не заперечувала той факт, що мала можливість зупинитися поруч, без порушень ПДР, таким чином, вона фактично визнала свою вину.
Верховний Суд не погодився з такою позицією та зазначив, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Як наслідок, процес встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення має бути об'єктивним, повним, глибоким та всебічним.
Право на правову допомогу
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Разом із тим, згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, під час зупинки транспортного засобу, у зв'язку із порушенням, у тому числі й лише на думку працівників поліції, ПДР Ви маєте право наголошувати на необхідності скористатись правовою допомогою. Таку вимогу бажано скласти у письмовій формі або зафіксувати на відеозапис як бодікамер працівників поліції, так і зробивши власний запис.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а зазначив, що ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Висновки
Дотримання правил, уважність за кермом та відповідальне ставлення до своїх дій - це не лише обов'язок кожного учасника дорожнього руху, а й запорука збереження життя.
Поєднання правової, моральної та соціальної видів відповідальності формує культуру поведінки на дорозі.
Важливо розуміти, що кожна дія - це не тільки особистий вибір, а й вплив на долю інших людей.
Підходи в судовій практиці регулярно оновлюються, суспільні відносини - ускладнюються, а технічний стан автошляхів - покращується чи погіршується… Проте одне явище має бути незмінним: у центрі кожної системи повинні стояти людина та її права.
Тому варто не допускати порушення ПДР, а у разі незаконної зупинки транспортного засобу та подальшого винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності бути обізнаним про свої права.
Катерина Сєряк,
юрист АО «Gracers»
Найзручніший моніторинг судових справ - у новій LIGA360. Ви зможете обрати саме ті параметри, які потрібно вам: за напрямами судочинства, інстанціями, з правовою позицією тощо. Замовте презентацію комплексного інформаційно-аналітичного рішення LIGA360 прямо сьогодні.
