Чи можуть бізнеси працювати з криптовалютою?

Крипта захоплює світ!

Криптовалюта захопила світ, і все більше юридичних осіб відкривають криптогаманці для здійснення розрахунків з контрагентами. Криптовалюта є досить привабливою для багатьох компаній через її динамічність, анонімність та занижені ставки.

Усе більше держав намагаються врегульовувати розрахунок криптовалютою та її оподаткування. Такі держави, як Сінгапур, США, Канада та Японія, врегулювали статус криптовалюти як засобу платежу на законодавчому рівні, що дає бізнесу можливість вільно використовувати криптовалюту в проведенні господарських операцій.

В Україні також активно постає питання врегулювання криптовалюти на законодавчому рівні. Однак ми лише перебуваємо на етапі становлення криптовалюти як платіжного засобу. Тому в багатьох керівників підприємств виникає логічне запитання: «чи можуть бізнеси працювати з криптовалютою?».

Чи може бізнес працювати з криптовалютою?

Так, бізнес може працювати з криптовалютою, однак з певними правовими нюансами, про які мова піде далі.

Невизначений статус криптовалюти призводить до ситуацій, коли підприємство не розуміє, чи дозволено йому використовувати криптовалюту при здійсненні господарських чи фінансових операцій. На практиці виходить ситуація, що бізнес, який легально хоче отримувати криптовалюту за свої товари чи послуги, не може це реалізувати через подальші податкові проблеми.

Незважаючи на те, що поки що відповідно до нечинного ЗУ «Про віртуальні активи» криптовалюта не може бути предметом обміну на майно чи послуги, на практиці ФОПи все одно використовують криптовалюту в проведенні операцій. Однак у них криптовалюта не є грошима, вона фактично є товаром для обміну на інші товари або послуги, тобто виступає предметом бартерних операцій. Наприклад, бізнес може обміняти криптовалюту на послуги веб-дизайнера для створення сайту. Або ж інший приклад, фізична особа надає свою криптовалюту ТОВ за надані ним послуги консалтингу.

Так, відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

На даний момент ФОПи 1 - 3 групи та ТОВ на спрощеній системі оподаткування не можуть легально отримувати дохід у криптовалюті, оскільки сама «крипта» не вважається грошима, а товаром. Отриманий дохід у вигляді криптовалюти також неможливо відобразити в податковій звітності. Якщо ФОП 1 - 3 групи або ТОВ на спрощеній системі оподаткування отримає оплату за свої товари та/або послуги у вигляді криптовалюти, то такого ФОПа або ТОВ можуть позбавити статусу платника єдиного податку і всі доходи після цього будуть оподатковуватися за ставкою 15 %.

Якщо ж ФОП або ТОВ перебувають на загальній системі оподаткування, то тут заборони отримання доходу у вигляді криптовалюти немає, однак є певні нюанси.

Так, Державна податкова служба України у своїх роз'ясненнях, що розміщені на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, надала досить абстрактну відповідь на питання щодо ведення обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі здійснення операцій з криптовалютою. Податкова зазначає, що криптовалюта ніяк не врегульована в Україні і все залежить від кожної конкретної ситуації. Така відповідь прямо не забороняє проведення операцій, пов'язаних з криптовалютою, однак створює невизначеність врегулювання таких відносин. Фактично у будь-який момент практика Державної податкової служби України може піти іншим шляхом та умовно заборонити проведення операцій, пов'язаних з криптовалютою.

Тобто бізнес, що платить єдиний податок, не може здійснювати розрахунки криптовалютою, а ТОВ та ФОПи на загальній системі оподаткування здатні здійснювати розрахунки криптовалютою на свій страх і ризик.

Бізнес vs обмеження

Однак бізнес може обходити ці неправомірні обмеження. Так, криптовалюта, окрім бартерного товару, може бути предметом договору купівлі-продажу. І більшість підприємств використовує досить цікаву схему: покупець через криптовалютну біржу оплачує криптовалютою відповідні товари та послуги. Сама біржа переводить криптовалюту в гроші, беручи звідти певний відсоток за свої послуги. Після чого перераховує вже кошти в грошовій формі на рахунок бізнесу.

Якщо здійснювати такі операції без криптовалютної біржі, то можна стикнутися з податковими витратами. Наприклад, ФОП продав свій товар фізичній особі за криптовалюту. Фізична особа умовно перерахувала криптовалюту на рахунок бізнесу. У зв'язку з цим, відповідно до податкового законодавства, саме ФОП мав би сплатити податки за цю операцію, а не фізична особа. Така ситуація може призвести до збитків для бізнесу та його подальшого закриття.

Окрім цього, постає досить вагоме питання: як підприємствам поставити на облік криптовалюту. Якщо вона виступає як товар, а не як платіжний засіб, то вона має перебувати на балансі. Однак яким чином її поставити на баланс бізнесу?

На даний момент в Україні жодним чином не врегульовано бухгалтерський облік криптовалют. Єдиний документ, який наразі існує, це рішення Інтерпретаційного комітету Ради з МСФЗ «Утримання критовалют - Червень 2019».

Відповідно до цього рішення криптовалюта є нематеріальним активом. Проте якщо вона утримується для продажу під час звичайної діяльності, то криптовалюта буде визначатися як запас (товар, продукція). До того ж вона не може бути віднесена до грошей або ж фінансових активів.

Тобто наразі у бізнесу є можливості обходити встановлені обмеження, однак варто пам'ятати про неврегульованість бухгалтерського обліку криптовалюти та її податкових особливостей.

Чи є закони про «крипту»?

Для розуміння ситуації в глобальному аспекті треба розібратися, які ж нормативно-правові акти наче мають врегульовувати криптовалюту. Одразу на думку спадає славнозвісний ЗУ «Про віртуальні активи», який був розроблений для встановлення державного контролю над новими цифровими об'єктами.

Однак цей Закон, який нібито мав також охопити врегулювання криптовалюти, має суттєві недоліки:

1) ЗУ «Про віртуальні активи» досі не набув чинності. Цей Закон має досить складний механізм вступу в дію, адже він набуде чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Хоч ЗУ «Про віртуальні активи» був прийнятий ще у 2022 році, однак станом на початок 2025 року він ще не набув чинності, оскільки зміни до Податкового кодексу так внесено і не було.

2) ЗУ «Про віртуальні активи» не визначає поняття криптовалюти. Саме так, Закон чітко не встановлює, чи є криптовалюта віртуальним активом. Деякі юристи відносять криптовалюту до електронних грошей, інші - вважають віртуальним активом, що створює невизначеність статусу криптовалюти.

3) ЗУ обмежує операції, пов'язані з криптовалютою. Якщо визнавати криптовалюту як віртуальний актив, то в Україні її неможливо буде використовувати як платіжний засіб або предмет обміну на майно чи послуги. Адже в цьому Законі чітко вказано, що віртуальні активи не є засобом платежу.

Як видно, єдиний закон, який створений для врегулювання віртуальних активів, навіть не набрав чинності, що фактично призводить до неврегульованості операцій, пов'язаних з криптовалютою.

Таку думку підтверджує і Податкова служба України, яка у своїх роз'ясненнях стверджує, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею. Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано відповідні проєкти законів.

Тобто чинних нормативно-правових актів, які б врегульовували статус криптовалюти в Україні, не існує.

Майбутнє бізнесу в криптосвіті

Зараз держава перебуває у стані невизначеності поняття криптовалюти та її використання для проведення господарських операцій бізнесом. Однак для виправлення такої ситуації було розроблено 2 законопроєкти: № 10225 від 07.11.2023 та № 10225-1 від 17.11.2023.

Як видно, ці законопроєкти «лежать на полицях» Верховної Ради України ще з кінця 2023 року. За словами нардепів, один з цих законопроєктів буде розглядатися вже у першому кварталі 2025 року, оскільки врегулювання суспільних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій з криптовалютами, є одним з найбільш пріоритетних напрямків.

Що пропонує законопроєкт № 10225 для бізнесу?

1. Встановлення обов'язку сплачувати податок на прибуток підприємств від віртуальних активів. Платники податку мають окремо визначати загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами.

Причому фінансовий результат визначається як сума доходів, зменшених на вартість віртуальних активів у момент їх продажу або іншого відчуження.

Вартістю віртуальних активів законопроєкт № 10225 визначає:

• для придбаних віртуальних активів - суму документально підтверджених витрат на придбання;

• для отриманих безоплатно - суму документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням таких віртуальних активів;

• для придбаних у результаті обміну на інші віртуальні активи - документально підтверджену вартість переданих платником податку віртуальних активів.

Первинною вартістю створених віртуальних активів є сума документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з емісією (створенням), у тому числі в результаті майнінгу.

2. На операції, пов'язані з криптовалютою, не поширюється податок на додану вартість.

3. Запровадження офіційної заборони для бізнесу, який здійснює операції з віртуальними активами (в тому числі з криптовалютою), перебувати на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) першої - третьої груп.

4. Визначення інформації, яка має міститися в переказі криптовалюти.

Про платника (особа, яка переказує віртуальний актив) має зазначатися:

а) Якщо переказ здійснює фізична особа:

• П. І. Б. особи;

• ідентифікатор адреси або рахунку розподіленого реєстру, з якого списуються віртуальні активи;

• місце проживання або місце перебування фізичної особи;

• номер та серія паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу);

• РНОКПП.

б) Якщо переказ здійснює юридична особа:

• повне найменування;

• місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

• ідентифікатор у багатосторонній системі оператора торговельного майданчика для віртуальних активів, з якого списуються віртуальні активи.

Щодо отримувача переказу віртуальних активів, то про нього мають зазначатися такі дані:

а) Якщо переказ отримує фізична особа:

• П. І. Б. особи;

• ідентифікатор у багатосторонній системі оператора торговельного майданчика для віртуальних активів, на який зараховуються віртуальні активи;

б) Якщо переказ отримує юридична особа або траст (інше подібне правове утворення):

• повне найменування;

• ідентифікатор у багатосторонній системі оператора торговельного майданчика для віртуальних активів, на який зараховуються віртуальні активи.

Тобто цей законопроєкт закріплює тенденцію держави до того, що бізнес, який платить єдиний податок 1 - 3 груп, не буде мати права на здійснення операцій, пов'язаних з криптовалютою. До того ж цим законопроєктом зникає анонімність переказів, якою раніше славилися операції над криптовалютою.

Альтернативний законопроєкт № 10225-1 для врегулювання «крипти»

На противагу законопроєкту № 10225 був поданий альтернативний законопроєкт № 10225-1, який передбачає трохи інші аспекти врегулювання операцій, пов'язаних з криптовалютою.

Так, цей законопроєкт пропонує класифікацію віртуальних активів і видів діяльності постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, що потребують авторизації. Ця класифікація є ідентичною тій, що викладена в регламенті Європейського Союзу «Markets in Crypto Assets regulation» (MICA), тобто є провідною та сучасною.

У законопроекті № 10225-1 встановлюються такі норми:

1. Визначення регуляторів ринку віртуальних активів в особі Мінцифри та НБУ, а також їхні повноваження;

2. Впровадження порядків здійснення публічної пропозиції віртуальних активів та авторизації постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів;

3. Впровадження Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів та віртуальних активів, що пропонуються публічно;

4. Встановлення відповідальності у вигляді фінансових санкцій для постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, за порушення законодавства при наданні послуг;

5. Оподаткування на прибуток підприємств операцій з віртуальними активами;

6. Заборона оподатковувати операції з віртуальними активами ПДВ (крім операцій з окремим видом віртуальних активів (службовими токенами)).

Цікавинкою цього законопроєкту є норма, яка закріплена в його прикінцевих положеннях. Так, там зазначається, що протягом 3-х перших звітних років від дати набуття чинності цим Законом для інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами застосовуються ставки податку на доходи фізичних осіб - 5 %, а протягом наступних 5-и звітних років - 9 %.

Однак право на такі ставки матимуть лише ті платники ПДФО, сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 млн грн протягом одного звітного року.

Для бізнесу цей законопроєкт не передбачає жодної пільгової ставки у перехідний період.

Криптовалюта для бізнесу в 2025 році

На даний момент операції з криптовалютою не врегульовано в Україні ні для фізичних осіб, ні для суб'єктів підприємницької діяльності. На цьому перехідному етапі криптовалюта не може бути визначена як гроші, а є товаром для бартерних операцій або ж продажу.

Своєю чергою, не кожен бізнес може використовувати криптовалюту в розрахунках з клієнтами чи контрагентами, лише ТОВ та ФОП на загальній системі оподаткування здатні здійснювати операції, пов'язані з криптовалютою. Проте питання щодо ведення обліку та оподаткування таких операцій залишається відкритим і невизначеним як для звичайних громадян, так і для Державної податкової служби України.

Через статус невизначеності криптовалюти в Україні та її оподаткування радимо використовувати криптовалюту для здійснення господарських операцій на свій страх і ризик. Сподіваємося на зміну такої ситуації із прийняттям законопроєкту № 10225 або № 10225-1 у першому кварталі 2025 року.

Марк Гулян,

юрист АО «GRACERS»