Сфера інтелектуальної власності продовжує зазнавати значних змін у 2024 році, що спрямовані на посилення захисту прав власників торгових марок, авторів, винахідників та інших суб'єктів права інтелектуальної власності. Продовжується адаптація національного законодавства до європейських стандартів, щоб Україна могла інтегруватись до правового простору ЄС. Розглянемо 10 ключових змін, що відбулись цього року в галузі.
1. Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності (ІР офісу)
На початку 2024 року, а саме 9 лютого, набрав чинності наказ Міністерства економіки України № 17768 від 23.11.2023 р. «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності», 18 червня 2024 р. затверджений персональний склад наказом УКРНОІВІ № 93/2024, а перше засідання відбулось 19.09.2024 р. Основними функціями Апеляційної палати є розгляд заперечень проти рішень УКРНОІВІ щодо реєстрації торгових марок, винаходів / корисних моделей, промислових зразків та інших об'єктів інтелектуальної власності, розгляд заяв про визнання торгової марки добре відомою в Україні та визнання недійсними повністю або частково прав на об'єкти інтелектуальної власності. Адміністративний механізм дає змогу значно простіше та швидше захищати права інтелектуальної власності, на відміну від судового процесу, який може тривати декілька років, а наприклад, конкуруючі сторони можуть на будь-якому етапі розгляду заяви чи заперечення звернутися за проведенням медіації.
2. Атестація патентних повірених
Довгоочікувані зрушення відбуваються і в цьому напрямку, бо з 2017 року атестація представників у сфері інтелектуальної власності не відбувалась. Наказ Міністерства економіки України № 20599 від 29.12.2023 р. "Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)" набрав чинності 11.03.2024 р. У вересні було затверджено персональний склад Атестаційної комісії, а за два засідання, що відбулись у листопаді та грудні, допущено 35 кандидатів в патентні повірені до кваліфікаційного іспиту. До відома: патентним повіреним може бути громадянин України, який володіє державною мовою, має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності та практичний досвід роботи не менше п'яти років (додатково для спеціалізації у сфері «винаходів та корисних моделей» - технічну освіту та відповідний п'ятирічний стаж, а також для спеціалізації «юридичних послуг» - юридичну освіту). Тож сподіваємось, що 2025 рік відзначиться «народженням» нових атестованих представників у сфері інтелектуальної власності.
3. Комісія «Україна»
27.02.2024 р. набрав чинності наказ Міністерства економіки України № 19944 "Про затвердження Положення про Комісію з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України", а у липні цього ж року відбулось перше засідання Комісії. Основним її завданням є надання дозволу на використання в торгових марках офіційної назви держави Україна, міжнародного літерного коду UA та імітації малого Державного Герба. Звернутись до Комісії може будь-яка особа, яка подала на реєстрацію відповідне позначення, але вона повинна відповідати вимогам, що визначені в Наказі. Наприклад, бути громадянином України, використання позначення не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, а також заявник надає благодійну, гуманітарну допомогу у вигляді товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку. Або заявник це юридична особа, що створена згідно з українським законодавством, позначення, що заявляється на реєстрацію, не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, і заявник займає домінуюче положення на ринку України щодо товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку. За подання такого клопотання заявник сплачує додатковий збір у розмірі 24000 грн. Засідання комісії відбуваються не рідше ніж один раз на два місяці, а клопотання розглядається протягом двох місяців з дати прийняття його до розгляду.
4. Електронні свідоцтва
Неочікувано з вересня 2024 року охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності почали видаватись в електронному вигляді. Неочікувано, тому що офіційно інформаційне повідомлення про це УКРНОІВІ опублікувало аж у грудні. Але оцифрування процесів вирішує низку питань. Наприклад, зникає ризик втрати чи пошкодження документів під час зберігання, пришвидшується швидкість отримання через уникнення відправок паперових документів поштою, а також майже цілодобовий доступ до електронних реєстрів, де представник або заявник може завантажити свідоцтво чи патент через свій особистий кабінет у будь-який момент. У той же час заявники, які подавали заявку на реєстрацію та вели діловодство в паперовому вигляді, продовжать отримувати охоронні документи старим способом, а також залишається можливість безкоштовно отримати паперовий оригінал для заявників, які напишуть відповідне клопотання про його видачу.
5. Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну
Також 18.09.2024 р. набули чинності нові Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну. Заявка на реєстрацію торгової марки набула зовсім нового вигляду і, на мою думку, саме з технічної сторони заповнення стала нагадувати заяву про реєстрацію авторського права. Тепер згідно з новими правилами необхідно подавати розширену інформацію про заявника, наприклад, П. І. Б., адресу реєстрації, контактні дані, дату народження, паспортні дані тощо, і складається бланк заяви не з двох сторінок, як раніше, а набагато більше. Також слід бути уважними щодо зазначення кольору позначення. Якщо ви хочете, щоб торгова марка не було прив'язана до кольору, то у відповідній графі нічого не потрібно зазначати, але якщо ви вкажете «чорний, білий», то це буде зазначенням кольору, і правова охорона буде поширюватись лише на таку гамму. Якщо позначення, наприклад, логотип, що включає словесні і графічні елементи, кольорове, то зазначаємо кольори загальновживаними поняттями «зелений, жовтий, блакитний, синій». Якщо ж це заява на реєстрацію кольору, як торгової марки, то зазначаємо його відповідно однієї зі шкал Pantone Matching System, RAL, Focoltone. У нових Правилах розширений перелік нетрадиційних торгових марок, як от, орнаментні, позиційні, голографічні, мультимедійні тощо і, сподіватимемось, що найближчим часом з'явиться технічна можливість для їх реєстрації.
|
Вікторія Борисенко |
6. Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель
З 25.10.2024 р. чинні нові Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства економіки України № 23301 від 09.09.2024 р. По аналогії з Правилами, що стосуються торгових марок, змінені форми заявок, що включають необхідність подання додаткових даних про заявників та винахідників, таких як паспортні дані, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, обов'язкові контактні дані не лише представника, а й заявника. Розширено список об'єктів технологій, на які не поширюється правова охорона Закону України «Про винаходи і корисні моделі», наприклад, це способи лікування або діагностики організму людей або тварин, використання людських ембріонів для промислових цілей, процес або продукт, використання якого обмежується певним сортом рослин чи певною породою тварин тощо. Також хоч це вже практикувалось і раніше, в нових Правилах вказано, що заявка може подаватись в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису заявника або представника, а листування ведеться через особистий кабінет ІКС УКРНОІВІ або електронну пошту, що зазначена в заявці. Для порівняння у старих Правилах якщо і йшла мова про електронну заявку, то вона подавалась на компакт-диску CD-R або дискеті додатково до основної заявки. Надано право будь-якій особі протягом 6 місяців з дати публікації відомостей про заявку в бюлетені подати вмотивоване заперечення. Але оскільки фактично під час воєнного стану строки інтелектуальної власності зупинені згідно із Законом України № 2174-IX від 01.04.2022 р. «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України», заперечення можна подавати, виходячи за рамки строку, що зазначений в Правилах.
7. Добре відомі торгові марки
17.04.2024 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/13988/20, яка стосується визнання торговельних марок добре відомими. Це рішення має значний вплив на правозастосовну практику у сфері інтелектуальної власності в Україні. Суть справи полягала у вимозі позивача визнати його торговельну марку добре відомою в Україні станом на певну дату та зобов'язати відповідний орган внести цю інформацію до переліку добре відомих торговельних марок. Крім того, позивач вимагав визнати недійсним свідоцтво іншої компанії на схожу торговельну марку для аналогічних товарів. Згідно з постановою з'явились нові тези щодо добре відомих марок: визнання марки добре відомою Апеляційною палатою або судом не є способом набуття прав на торговельну марку; це встановлення юридичного факту, який може бути використаний для захисту прав власника марки; визнання знаку добре відомою торговельною маркою не може бути окремою позовною вимогою, оскільки це не є самостійним способом захисту права; право позивача на звернення з вимогою про визнання свідоцтва недійсним не виникає з моменту визнання судом торговельної марки добре відомою; внесення відомостей про добре відомі торговельні марки до відповідного переліку має інформаційний характер і не впливає на права учасників цивільного обігу. Така судова практика є новою і повністю перекреслює попередні надбання, що може вплинути на стратегію захисту прав учасників майбутніх спорів, а також можливо потягне за собою деякі зміни в законодавство.
8. Бренд «Зроблено в Україні»
27.11.2024 р. зареєстровано торгову марку Міністерства економіки України «Зроблено в Україні». Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 197 від 23.02.2024 р. дану торгову марку можуть безкоштовно використовувати державні органи, установи, організації та підприємства, незалежно від форми власності. Умова використання бренду для товарів, автомобільної техніки, машинного обладнання тощо - виробничі потужності повинні фактично знаходитись на території України, про що зазначається інформація на упаковці товару або в технічній документації. Звичайно ж, не можуть використовувати позначення виробники, які здійснюють господарську діяльність на території республіки білорусь та російської федерації, а також знаходяться під санкціями. Детальні вимоги, включаючи технічну сторону цього питання, описані в брендбуці бренду, що розміщений на сайті https://madeinukraine.gov.ua/. Розвиток бренду "Зроблено в Україні" - це не лише питання економіки, а й формування національної ідентичності. Спільними зусиллями держави, бізнесу та громадськості цей бренд може стати символом гордості, який репрезентуватиме українські досягнення у світі.
9. Медіація
Цього року реалізовано успішний кейс з медіації між Vandog Agency та МХП щодо тендерної процедури у сфері креативних послуг. Популярності медіація почала набирати років 7 - 8 тому, але вже ж того часу всім був більш звичний судовий процес. Зараз власники об'єктів інтелектуальної власності (а також порушники прав, що визнають свою вину) схильні до альтернативних процедур, що мінімізують витрати, як економічні, так і час. Кейс з особистої практики: розійшлись два партнери по бізнесу, у яких, на жаль, партнерство не було оформлено юридично, і почалась боротьба за торгову марку. Пройшовши всі стадії судового процесу, сторони все одно сіли за стіл переговорів, бо все одно не отримали те що хотіли. Також мирно врегулювати конфлікт прагнуть порушники, які дійсно мало обізнані з правами інтелектуальної власності і не знали, що порушують чиїсь права. Проводяться переговори та укладаються угоди, де порушник підтверджує, що він у майбутньому більше не буде посягати на об'єкти правовласника, або сплачує компенсацію меншу, ніж би це призначив суд, але робить це набагато швидше.
10. WIPO ALERT
Під кінець року майже реалізована адміністративна процедура внесення сайтів, що порушують права інтелектуальної власності, до бази даних WIPO ALERT. Ще у 2020 році був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо надання даних до платформи обміну даними «WIPO ALERT», а на початку 2024 року, а саме 11.03.2024 р. у Міністерстві юстиції України під № 357/41702 зареєстровано наказ Міністерства економіки України від 01.02.2024 р. № 2945 «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності». Згідно з нововведеннями запроваджено національний реєстр піратських сайтів, що буде вести Міністерство економіки України, а також передавати цей перелік до єдиної глобальної бази WIPO ALERT. Сайти, що порушують права інтелектуальної власності, мають певні економічні моделі роботи та працюють не просто так, а й заробляють. В основному це дохід від реклами і для того, щоб його зменшити, була запровадження процедура внесення сайтів до WIPO ALERT. Згідно з п. 10 ст. 8 Закону України «Про рекламу» забороняється розміщення реклами на веб-сайті, інтернет-адреса якого включена від України до національного переліку веб-сайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності, а також включена до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Заявником на внесення сайту до переліку може бути особа, чиї права порушили, або її законний представник, а розглядає та ухвалює висновки УКРНОІВІ. Оскільки процедура WIPO ALERT лише на старті, на сайті Мінекономіки розміщено лише один піратський сайт, але сподіваємось, що у 2025 р. цей перелік значно розшириться, адже порушників, на жаль, вистачає.
Вікторія Борисенко,
керівник ІР-практики ЮК Riyako&Partners
Підсилюй роботу юриста використанням комплексної інформації - з новою LIGA360! Передбачай можливість перемоги у судових спорах, завдяки пошуку подібних рішень на базі позовних вимог. Дізнайся деталі, замовивши презентацію саме для тебе.
