Скасування повідомлення про підозру у зв'язку з визнанням його необґрунтованим є однією з найбільш дискусійних підстав оскарження. Це зумовлено відсутністю в чинному Кримінальному процесуальному кодексі України чіткого визначення терміна «обґрунтованість підозри» та конкретних критеріїв, які мають досліджуватись і встановлюватись слідчими суддями під час розгляду скарги на підозру, що своєю чергою створює простір для неоднорідності судової практики.
Аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що частка задоволених Вищим антикорупційним судом скарг сторони захисту на повідомлення про підозру становить близько 1 %, що є меншим, ніж загальна тенденція судової практики, згідно з якою у 10 % випадках такі скарги підлягають задоволенню.
У статті розглянемо актуальну судову практику Вищого антикорупційного суду: до яких висновків дійшли слідчі судді ВАКС, які критерії враховували, визнаючи повідомлення про підозру необґрунтованим. А також на що звернути увагу адвокатам при подачі скарги на підозру.
Зміни до чинного Кримінального процесуального кодексу України, введені в дію у 2018 році, надали можливість оскаржувати повідомлення про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України), що стало важливим інструментом, за допомогою якого сторона захисту може домогтись скасування такого повідомлення.
Серед особливостей, на які варто звернути увагу, є строк оскарження повідомлення про підозру, що безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Скаргу на підозру можна подати лише після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Визначені законом строки оскарження повідомлення про підозру, зокрема заборона подання скарги раніше двох місяців з дня повідомлення, орієнтують слідчого суддю враховувати тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, зокрема виправданість продовження досудового розслідування, виходячи з існуючих для підозри підстав та причин неухвалення одного з рішень, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України (ухвала ВАКС від 16.10.2024, справа № 991/11849/24).
КПК України не містить конкретного переліку підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак із аналізу положень ст. ст. 276 - 278 КПК України можна виділити три види таких підстав:
1) неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру;
2) порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру;
3) необґрунтованість підозри.
(ухвала АП ВАКС від 03.12.2021, справа № 991/7745/21).
Положення чинного КПК України не містять визначення «обґрунтована підозра». Водночас в ухвалах слідчих суддів при розгляді зазначеної категорії скарг сторони захисту майже завжди спостерігається усталена судова практика із посиланням на рішеннями ЄСПЛ (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.94 року та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90 року), згідно з якою термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (ухвала ВАКС від 18.09.2024; ухвала ВАКС від 08.01.2024).
При цьому слідчі судді акцентують на тому, що факти, які дають підставу для розумної підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (ухвала ВАКС від 02.05.2024, справа № 991/3569/24).
У листопаді 2024 року Вищий антикорупційний суд у справі № 991/3545/23 ухвалив рішення, в якому визначив обґрунтованість підозри як стандарт доказування на стадії досудового розслідування і зазначив, що слідчий суддя, оцінюючи підозру щодо її обґрунтованості, оцінює лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Судова практика ВАКС щодо «обґрунтованої підозри» демонструє, що слідчі судді часто оперують такими оціночними категоріями, як «достатні підстави» або «розумна підозра», проте конкретні критерії та межі цих понять чітко не визначені, що створює додаткові труднощі для адвокатів у формуванні аргументованої правової позиції.
Відтак, в яких випадках слідчі судді ВАКС визнають підозру необґрунтованою та скасовують її? Актуальна судова практика: критерії та висновки.
- Явна недостатність доказів, наданих стороною обвинувачення.
У справі № 991/11817/24 від 21.11.2024 року слідчий суддя ВАКС дійшов висновку, що наданих доказів стороною обвинувачення явно недостатньо для обґрунтування підозри за ч. 1, 2 ст. 255. Так як надані обвинуваченням докази не відповідають стандарту «достатніх підстав (доказів)», встановленому п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, оскільки не містять достатніх відомостей, які б підтверджували тісні стосунки між підозрюваними, наявність між ними чіткого розподілу функцій та підпорядкованість її учасників організатору.
Надаючи оцінку доказам сторони обвинувачення, суд дійшов висновку, що:
- протокол огляду мобільного телефону не містить змісту телефонних розмов між підозрюваними (не зважаючи на встановлення неодноразових телефонних з'єднань між ними), тому неможливо підтвердити, що ці розмови стосувалися обставин, викладених у повідомленнях про підозру;
- протокол огляду документів (які на думку слідчого та детектива містили чорнові записи про розрахунок витрат, прибутків і готівкових коштів між співучасниками) не надає конкретних і достовірних відомостей, які б беззаперечно вказували на діяльність злочинної організації.
Отже, недостатність доказів, які не відповідають встановленим стандартам, може стати підставою для визнання підозри необґрунтованою.
- Відсутність достатніх доказів, які підтверджують обов'язкові ознаки складу злочину.
У справі № 991/5889/24 від 23 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС, розглянувши скаргу сторони захисту, дійшов висновку, що повідомлення особи про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України є необґрунтованим через відсутність достатніх доказів, які підтверджують ключові елементи складу злочину. Зокрема, в діях підозрюваного не було встановлено:
- корисливого мотиву та мети;
- попередньої змови підозрюваного: суд зазначив, що викладені у повідомленні про підозру обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб не підтверджуються доказами, а тому визначаються слідчим суддею як припущення органу досудового розслідування;
- наявності службових повноважень: підозрюваний не мав службових повноважень для розпорядження коштами, на які вказувала сторона обвинувачення. Крім того, сторона захисту довела, що відповідальними за укладення договорів і використання бюджетних коштів були інші особи.
Отже, повідомлення про підозру не є обгрунтованим, а діяння підозрюваного ОСОБА_3 не містять ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що виключає можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, початковою стадією якої є повідомлення про підозру, відтак це є підставою для його скасування.
У цьому контексті не можна залишити поза увагою ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.06.2022, справа № 991/1960/22, де він дійшов прямо протилежного висновку, зазначивши: «слідчим суддею не приймається до уваги твердження сторони захисту про відсутність в діяннях ОСОБА_4 суб'єктивної та об'єктивної сторони інкримінованого йому злочину, оскільки на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб органом досудового розслідування було встановлено існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваному, оскільки фактично досудове розслідування і здійснюється саме з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину... Крім того, на думку захисника, слідчий суддя не здійснив перевірку жодного документа, який мав би підтверджувати обґрунтованість підозри, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та як наслідок дійшов помилкового висновку про обґрунтованість повідомлення про підозру». Із позитивних новин: в АП ВАКС зазначена ухвала не встояла і слідча суддя апеляційної інстанції постановила скасувати вищезазначену ухвалу, що ще раз підкреслює важливість встановлення та перевірки достатніх доказів, які підтверджують обов'язкові ознаки складу злочину.
|
Ірина Ісакова |
- Відсутність причинного зв'язку між діями підозрюваного та тяжкими наслідками
У справі № 991/11249/23 від 8 січня 2024 року слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру не є обгрунтованим, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів, які підтверджували б факт заподіяння тяжких наслідків діями підозрюваних. Суддя зазначив, що до обов'язкових елементів об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, належать тяжкі наслідки та причинний зв'язок між діями підозрюваного і наслідками. Відсутність цих елементів у конкретному провадженні свідчить про відсутність події злочину.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлена за результатом розгляду скарги на підозру може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС у встановлений процесуальний строк - протягом 5 днів з дня її оголошення.
У зв'зку з цим слід звернути увагу і на актуальну практику Апеляційної палати ВАКС, в якій судді скасовують ухвали слідчих суддів ВАКС у зв'язку з тим, що оцінка ними достатності доказів для підозри здійснювалася виключно на:
1. тексті самого повідомлення про підозру та
2. ухвалі слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Відтак, ще однією підставою скасування повідомлення про підозру у зв'язку з його необґрунтованістю є:
- Спроба сторони обвинувачення обґрунтувати підозру використанням ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу як преюдиціальної
Фактично це випливає з того, що оцінка стандарту «обґрунтована підозра» здійснюється слідчим суддею також і під час розгляду клопотань слідчого, прокурора, зокрема щодо:
- застосування заходів забезпечення кримінального провадження (обгрунтована підозра є підставою їх застосування);
- вирішення питання про арешт майна;
- продовження строку досудового розслідування тощо.
Проте сформовані в ухвалах висновки, за результатом розгляду зазначених клопотань, не мають обов'язкового характеру для застосування, оскільки за своєю суттю не є доказами, які відповідно до положень ст. 318 - 380 КПК України з урахуванням положень глави 26 КПК України (ч. 1 ст. 306 КПК України) надаються прокурором та досліджуються слідчим суддею при розгляді скарги на підозру. Ці висновки мають похідне значення від доказів, наданих суду при розгляді відповідного клопотання, а тому кожен раз можуть бути різними залежно від наданих і зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів.
Зазначене підтверджується ухвалою АП ВАКС, в якій суд зазначив, що прокурор на підтвердження обставин, викладених у підозрі, надав слідчому судді роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Вищого антикорупційного суду від 10.11.2023 та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2023, якими до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор зазначив, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри вже перевірялась слідчим суддею та судом апеляційної інстанції. Однак суддя зазначив, що з огляду на специфіку розгляду скарг на повідомлення про підозру, де предметом розгляду є саме таке повідомлення про підозру, формальне посилання на доведеність обґрунтованості повідомленої підозри при розгляді іншої судової справи без встановлення безпосередньо слідчим суддею наявності/відсутності доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) та їх достатності, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри, нівелює положення КПК України щодо обов'язку слідчого судді надати детальну оцінку доводам під час перевірки повідомлення про підозру (ухвала ВАКС від 04.03.2024, справа № 991/1178/24).
В оскаржуваній ухвалі оцінка достатності доказів для підозри ОСОБА_7 ґрунтується виключно на тексті самого повідомлення про підозру, без оцінки інших матеріалів зокрема, доказів сторони обвинувачення, на підставі яких останнього повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід, тобто на суто теоретичній його оцінці, що суперечить вимогам ст. 370 КПК України. Жодних інших доказів, які б пов'язували особу підозрюваного з кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, слідчим суддею не досліджувалось, а матеріали провадження таких документів не містять. А отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції (ухвала АП ВАКС від 02.08.2022, справа № 991/1960/22).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.01.2024 у справі № 991/4893/22 (провадження № 11-сс/991/10/23).
Підбиваючи підсумки проведеного огляду, можу зазначити, що слідчі судді ВАКС, розглядаючи скарги на повідомлення про підозру, задовольняють їх доволі рідко, не зважаючи на те, що захисники активно намагаються використовувати інститут оскарження підозри. У чинному КПК України слід закріпити чітке визначення терміна «обґрунтованість підозри» та конкретні критерії, які повинні досліджуватись і встановлюватись слідчими суддями. Це стосується як розгляду скарг на повідомлення про підозру, так і під час обрання чи продовження дії запобіжних заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження. Наявність таких чітких норм підвищить прозорість судового розгляду, сприятиме зменшенню випадків формального підходу та забезпечить дотримання прав підозрюваних на досудовому розслідуванні.
Ірина Ісакова,
юристка кримінальної практики
ЮК RIYAKO & PARTNERS
Отримуйте максимум інформації та аналізуйте судову практику на 360! До кожного судового рішення - пов'язані кейси, експертна аналітика, НПА тощо. Замовте презентацію нового рішення LIGA360 для вашої компанії.
