Ведення господарської діяльності в реаліях воєнного стану випробування не з легких. Нестабільна економіка, ризикова зовнішньоекономічна діяльність, динамічна зміна податкового законодавства, дефіцит кадрів, і при цьому прикрощів ще додають недисципліновані контрагенти. Суб'єкти підприємництва часто втрачають право на податковий кредит через помилкову або неправильну реєстрацію податкових накладних (далі - ПН) продавцем (постачальником) товарів/послуг/робіт, а відтак зазнають збитків. У бурхливому потоці господарських операцій підприємство (підприємець) не завжди спроможне застосувати правильні, а головне ефективні заходи для захисту свого майнового інтересу - коштів, що мали б бути зараховані до податкового кредиту, і втрачає двічі: по-перше, часто припиняється співробітництво з таким продавцем (постачальником); по-друге, втрачений податковий кредит списується, так би мовити, на господарський ризик.
Поширеною є практика визначення в договорі штрафу для продавця (постачальника) у разі нездійснення реєстрації податкової накладної, несвоєчасності такої реєстрації або допущення помилок, що унеможливлюють включення покупцем сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до податкового кредиту, але чи часто вам вдавалось домогтися сплати винуватцем того злощасного штрафу - питання риторичне. Такі положення в договорі мають здебільшого застережний, превентивний характер, проте виявляються неспроможними до реального виконання.
Відповідно до правил ст.ст. 14, 187, 198, 201 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів, що підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абз. п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), ЯКІ НЕ ЗАВАЖАЮТЬ ІДЕНТИФІКУВАТИ ЗДІЙСНЕНУ ОПЕРАЦІЮ, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Отже, постає логічне запитання: як діяти, якщо контрагент або взагалі не виконав у порядку п. 201.10 ст. 201 ПК України обов'язок зареєструвати ПН, або допустив помилки під час такої реєстрації, що унеможливлюють включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо скаргу подали, а контролюючий орган перевірку не провів.
1. Своєчасне реагування на факт порушення порядку реєстрації ПН контрагентом
У п. 7.35 постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 зазначено таке: «помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту, оскільки за умови розумної і добросовісно поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена; якщо ж покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, і не повідомив своєчасно про помилку продавця, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, то слід вважати, що він зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності, а тому такі збитки не можуть бути стягнуті з продавця».
Відтак, незалежно від змісту помилок, допущених продавцем (постачальником) під час реєстрації ПН, рекомендуємо вам спрямувати і до податкового органу відповідну скаргу за приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України, і аналогічну претензію - вимогу про усунення допущених помилок безпосередньо контрагенту, звісно зі збереженням доказів такого надсилання. З моменту вчинення означених дій ви будете убезпечені від зустрічних претензій щодо перекладання відповідальності за втрату податкового кредиту.
2. Щодо проведення податковим органом перевірки за фактом подання скарги
За висновком, наведеним у пункті 10.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.
Загалом чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки (п. 7.21 постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22).
З наведеного слід дійти висновку про те, що в контексті доказування такої складової цивільного правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства (п. 7.22 постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22).
3. Стягнення штрафу, передбаченого умовами основного договору, за порушення порядку реєстрації ПН
У постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 913/272/18 зазначено: «Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі 25 % від вартості товару, тобто у розмірі ПДВ, який сплачує покупець при оплаті поставленого товару, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку з цим податкового кредиту. […]
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.».
Отже, положення в договорі про застосування штрафу за порушення порядку реєстрації ПН мають здебільшого застережний, превентивний характер, проте повністю нівелюються у разі судового спору. Тож включати такі положення до договору чи ні - вирішуйте на власний розсуд.
Посилюй пильність у роботі з контрагентами та партнерами - з новою LIGA360. Досліджуй міжнародні зв'язки українських компаній. Дізнайся деталі, замовивши презентацію саме для тебе.
4. Стягнення збитків у розмірі втраченого податкового кредиту у зв'язку з порушенням порядку реєстрації ПН
Якщо не вдалось досягнути згоди з контрагентом про виправлення помилок у зареєстрованій ПН, податковий орган вашу скаргу проігнорував, а ви вичерпали всі способи спонукання контрагента до належного виконання податкових зобов'язань і внаслідок цього втратили право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, тоді радимо звертатися до суду з позовом про стягнення збитків.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі N 925/1196/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 (п.п. 23 - 25) зазначила позицію, що «зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов'язанням; за вказаних обставин помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є невиконанням відповідачем господарського зобов'язання за договором, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства, обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17)».
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
На підставі всього наведеного наполегливо рекомендуємо вам звернутися за професійною правничою допомогою до адвоката, адже успішне стягнення збитків у такій категорії спорів залежить від безлічі факторів: змісту господарських операцій, їх підтвердженості первинними документами, порядку реєстрації податкових накладних продавцем (постачальником), характеру допущених помилок, строків, що минули в межах спірних правовідносин, відображення податкового кредиту у звітності покупця (замовника), змісту та характеру досудового вирішення спору сторонами, правової позиції продавця (постачальника), результатів комунікації з податковим органом, і сила вашої правової позиції буде залежати від того, на якій стадії вирішення даного спору буде залучений адвокат.
Ангеліна Шевченко,
адвокат, старший спеціаліст Crowe Mikhailenko
Інструкції та ситуації для експертів ринку: юристів, бухгалтерів, фахівців із перевірок, керівників та кадровиків. Нова LIGA360 змінює все! Замовте презентацію комплексного інформаційно-аналітичного рішення LIGA360 прямо сьогодні.
