Що означає ратифікація Римського статуту для України

У цьому огляді ми проаналізуємо, які наслідки має ратифікація Римського статуту для України, зокрема, як це вплине на правову систему України, міжнародну політику та виконання зобов'язань перед міжнародним співтовариством. Обговоримо також інтеграцію норм Римського статуту в українське законодавство, а також потенційні переваги та ризики, з якими може зіштовхнутися країна в результаті цього важливого кроку.

Трішки історії

Питання необхідності ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі також - "Римський статут") тривалий час активно піднімалася юридичною спільнотою в Україні. Римський статут був підписаний від імені України ще 20 січня 2000 року, однак протягом майже 24 років український парламент постійно відкладав питання щодо його ратифікації. Причиною таких зволікань були численні дискусії стосовно неузгодженості положень національного законодавства із положеннями Римського статуту, а також різного роду побоювання, що саме українські військові будуть звинувачені у вчиненні воєнних злочинів на підставі сфабрикованих заяв держави-агресора.

11 липня 2001 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Римського статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський статут), згідно з яким ратифікація Римського статуту неможлива без внесення змін до ст. 124 Конституції України, які б передбачали можливість доповнення системи національної юрисдикції Міжнародним кримінальним судом.

Вказана перешкода була усунута на підставі Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VIII від 02.06.2016, згідно з яким ст. 124 Конституції України було викладено у новій редакції, яка, зокрема, передбачала, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Відповідні зміни набули чинності з 30.06.2019.

Очевидно, що збройна агресія рф проти України, яка триває з 2014 року, стала тим каталізатором, який врешті-решт надав цьому питанню того рівня нагальності, ігнорувати який більше не можна було.

Добре відомою є та обставина, що Україна вже тривалий час співпрацює з Міжнародним кримінальним судом (без ратифікації Римського статуту) на підставі поданих нею заяв, а саме:

• у лютому 2014 року Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів, що мали місце в Україні у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року (події Євромайдану);

• у лютому 2015 року Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо скоєних злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян, починаючи з 20 лютого 2014 року і по теперішній час.

Утім, визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду на підставі вказаних заяв не наділяло Україну всім комплексом прав держави, яка у встановленому законом порядку ратифікувала Римський статут. Інакше кажучи, на підставі таких заяв Україна не ставала повноцінним членом Міжнародного кримінального суду та учасником Римського статуту.

Крім того, у ст. 8 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом прямо передбачено, що сторони співпрацюють з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та пов'язаних з ним документів.

Отже, підписавши вказану Угоду, Україна фактично взяла на себе зобов'язання ратифікувати Римський статут та привести положення національного законодавства у відповідність до положень Статуту.

Врешті-решт, 21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський статут, ухваливши Закон України № 3909-IX "Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього" (далі також - "Закон № 3909-IX"), який набирає чинності для України в перший день місяця, що настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання Генеральному секретарю ООН ратифікаційної грамоти.

Коротко про те, що таке Римський статут та важливість його ратифікації для України

Римський статут - це міжнародний договір, яким засновано Міжнародний кримінальний суд (далі також - "МКС"). Цей суд має повноваження здійснювати юрисдикцію (розслідування, кримінальне переслідування, судовий розгляд та призначення покарання) стосовно осіб, які підозрюються у вчиненні найбільш тяжких злочинів, а саме: злочинів геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочинів агресії.

У Преамбулі Римського статуту вказано, що МКС доповнює національні системи кримінального правосуддя, тобто вступає в дію тільки тоді, коли національні суди не здатні або не бажають здійснювати розслідування та кримінальне переслідування за відповідні злочини.

Водночас істотною відмінністю МКС від інших міжнародних судових органів є те, що суд може розпочинати розслідування не лише на підставі звернення держави-учасниці, а й за особистою ініціативою прокурора МКС (ст. 13 Римського статуту).

Країна, яка стає учасницею Римського статуту, визнає тим самим юрисдикцію МКС та надає суду повноваження здійснювати його функції на території своєї держави.

Ратифікація Римського статуту Україною мала кілька важливих аспектів:

• По-перше, це реакція на внутрішні виклики. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України і вчинення численних злочинів державою-агресором ратифікація Римського статуту надає нашій державі інструменти для притягнення до відповідальності політичного та військового керівництва, а також військовослужбовців російської федерації, які вчинили особливо тяжкі злочини на території України та щодо її громадян. Оскільки Римський статут передбачає створення інституту міжнародного кримінального правосуддя, який доповнює національні системи, ратифікація цього статуту дозволяє Україні отримати доступ до ресурсів МКС, що може бути корисним у притягненні винних осіб до відповідальності.

• Ратифікація Римського статуту наділяє Україну не лише певним обсягом зобов'язань у процесі співпраці з МКС згідно з поданими нею заявами, а й надає можливість Україні як повноцінному члену Римського статуту брати участь в діяльності МКС, що включає в себе, зокрема, представництво та право голосу в Асамблеї держав-учасниць Римського статуту, а також можливість висувати кандидатуру на обрання до складу суду.

• Ратифікація Римського статуту це обов'язковий крок на шляху до європейської інтеграції України та виконання нашою державою міжнародних зобов'язань, передбачених в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

• Ратифікація Римського статуту підвищує репутацію України на міжнародній арені як країни, яка підтримує принципи міжнародного правосуддя та сигналізує про відкритість України до повноцінної співпраці з метою забезпечення невідворотного притягнення до відповідальності осіб, причетних до найбільш тяжких злочинів.

Наслідки ратифікації Римського статуту для української правової системи

У своєму Висновку від 11.07.2001, про який ми уже згадували вище, Конституційний Суд України наголосив на тому, що зміни у зв'язку з приєднанням України до Римського статуту можливі лише до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.

Отже, ратифікація Римського статуту, в першу чергу, вимагає адаптації кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

Частково Україна почала напрацьовувати необхідні зміни на підставі Закону України № 2236-IX від 03.05.2022 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом".

15.08.2024 у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 11484 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

Передусім цей законопроект стосується внесення змін до Кримінального кодексу України. Зокрема, планується:

• закріпити кримінальну відповідальність військових командирів;

• замінити назви злочинів на ті, які вживаються у Римському статуті, а саме: геноцид, воєнні злочини і злочин агресії;

• збільшити межі санкцій статей, які передбачають покарання за відповідні злочини;

• доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею про злочини проти людяності.

Відтак, законодавчі зміни мають забезпечити узгодження визначень злочинів геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочинів агресії і встановити міри покарання відповідно до міжнародних стандартів.

Окрім цього, ратифікація Римського статуту означає, що Україна зобов'язана співпрацювати з МКС шляхом вжиття необхідних заходів на прохання суду, зокрема, про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи тощо. Відповідні механізми вже були впроваджені Законом України № 2236-ІХ від 03.05.2022, про який зазначалося вище.

Чи несе якісь ризики ратифікація Римського статуту?

На нашу думку, численні побоювання щодо потенційних ризиків для України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту, зокрема, ті, які пов'язані із загрозами кримінальних переслідувань українських військовослужбовців і військових командирів на підставі подачі державою-агресором політично мотивованих заяв до МКС, не мають під собою достатньо обґрунтованого підґрунтя.

Ратифікація Римського статуту є важливим кроком для забезпечення міжнародного правосуддя та євроінтеграції України. І варто звернути особливу увагу на те, що основним принципом Римського статуту та діяльності МКС є принцип доповнюваності. Це означає, що МКС зможе приймати до свого провадження справи тільки тоді, коли національні правоохоронні органи та суди не здатні або не бажають належним чином здійснювати розслідування або кримінальне переслідування винних осіб. Тобто МКС не може свавільно перебирати на себе повноваження національних судів та правоохоронних органів. Водночас МКС виступає додатковим рівнем правосуддя, який застосовується тільки в разі, коли національні механізми не спроможні його забезпечити.

За більш ніж 10 років співпраці України з МКС на підставі поданих нею заяв МКС не розпочав жодного кримінального переслідування проти громадян України. У той же час МКС вже видав ордери на арешт російських високопосадовців та пропагандистів, зокрема, Володимира Путіна, Марії Львової-Бєлової, Сергія Шойгу, Валерія Герасимова, Сергія Кобилаша та Віктора Соколова.

Більше того, ратифікуючи Римський статут, Україна скористалася правом, передбаченим статтею 124 Статуту, та зробила заяву, згідно з якою протягом семи років після набрання Римським статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів, коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами.

Таким чином, ратифікація Римського статуту не тільки зменшила ризики, а й надала час для того, щоб українська правоохоронна і судова системи могли самостійно провести розслідування воєнних злочинів, у разі якщо громадяни України будуть підозрюватися у їх вчиненні.

За таких обставин, вважаємо, що численні посилання на потенційні ризики, які, утім, за 10 років співпраці України з МКС жодним чином не підтвердилися, є досить слабкою аргументацією для того, щоб знову і знову відкладати питання ратифікації Римського статуту, вирішення якого блокувалося роками з різних причин.

Висновок

Ратифікація Римського статуту є важливим кроком для України у трьох основних аспектах: по-перше, це хороший інструмент для боротьби із державою-агресором на міжнародному рівні. По-друге, це сприяє інтеграції України в систему міжнародного правосуддя, що у подальшому може забезпечити ефективне кримінальне переслідування осіб, винних у вчиненні найбільш тяжких злочинів на території нашої держави. По-третє, прийняття такого рішення є черговим кроком, спрямованим на виконанням умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також служить стимулом для вдосконалення внутрішньої правової системи та підтримує статус України як держави, що активно сприяє міжнародному правосуддю.

Юлія Воронцова,

радник EVERLEGAL

Дарина Слободська,

молодший юрист EVERLEGAL

Юристе, поспішай! Зараз діє Special program для рішення LIGA360. Інноваційний функціонал на основі АІ для legal research, повна база законодавства, судової практики й аналітики для юриста. Детальніше за посиланням.