Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Визначення місця проживання дитини. Визначення порядку участі батьків у вихованні, з урахуванням висновків ВС 2024

Визначення місця проживання дитини є важливим юридичним питанням, яке може виникнути в ситуаціях розлучення батьків або при розгляді питань опіки

У зв'язку з продовженням воєнних дій на території України більшість жінок були вимушені залишити свою державу і перетнули кордон разом із дітьми. Як наслідок, багато сімей розійшлось і батьки не мають змоги бачити свою дитину. З метою захисту своїх батьківських прав чоловіки почали звертатись до суду.

Визначення місця проживання дитини є важливим юридичним питанням, яке може виникнути в ситуаціях розлучення батьків або при розгляді питань опіки.

А визначення місця проживання дитини під час війни є складним і чутливим питанням, яке може бути ще більш ускладнене через обставини війни, такі як переміщення населення, загрози безпеці та зміни в обстановці.

Серед основних аспектів, які можуть впливати на це рішення, виділяють:

1. Безпека дитини: Найважливіший аспект - це забезпечення безпеки дитини. У період війни часто виникають ситуації, коли певні території стають небезпечними для проживання. У таких випадках місце проживання дитини може змінюватися відповідно до рекомендацій органів влади або з урахуванням термінових потреб.

2. Законодавство: Зазвичай рішення про місце проживання дитини ухвалюється згідно з національним законодавством, яке може визначати права і обов'язки батьків або опікунів. Наприклад, в Україні питання визначення місця проживання дитини регулюються Сімейним кодексом України.

3. Інтереси дитини: Основним критерієм є найкращі інтереси дитини. Суд або відповідні органи враховують, де дитині буде краще жити, враховуючи її фізичний та емоційний розвиток, потреби, а також стабільність і безпеку середовища.

4. Міжнародні угоди: Якщо батьки або один з них проживають в різних країнах, можуть бути застосовані міжнародні угоди, такі як Гаазька конвенція про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей, яка визначає правила для випадків, коли дитина була переміщена через кордон.

5. Міжнародне право та допомога: В умовах війни можуть знадобитися консультації міжнародних організацій, таких як ООН, або місцевих організацій, які надають допомогу біженцям і внутрішньо переміщеним особам. Вони можуть надати поради та ресурси для забезпечення безпеки та прав дітей.

6. Умови переміщення: Якщо дитини та її сім'я змушені переїжджати через обставини війни, важливо забезпечити їй стабільність у нових умовах, наприклад, знайти тимчасове житло, забезпечити доступ до медичної допомоги та освіти.

7. Медіація та переговори: Часто батьки або опікуни можуть досягти угоди щодо місця проживання дитини через медіацію або переговори без судового втручання. У такому випадку домовленість повинна бути затверджена відповідним органом або судом.

8. Комунікація з батьками та опікунами: В умовах війни комунікація між батьками або опікунами може бути ускладнена. Важливо підтримувати зв'язок і забезпечити, щоб обидві сторони були інформовані про зміни в обставинах і прийняті рішення.

Катерина Аніщенко

Серед основних принципів при визначенні порядку участі батьків у вихованні виділяють - забезпечення найкращих інтересів дитини. Це включає забезпечення стабільності, безпеки та гармонійного розвитку. Верховний Суд у своїх висновках зазвичай підкреслює важливість цього принципу та його застосування при ухваленні рішень.

А от конкретні висновки Верховного Суду 2024 року можуть містити додаткові нюанси або конкретні інструкції, які стосуються останніх тенденцій у правозастосуванні та соціальних змін.

Тому, з метою орієнтації в оновленій правовій практиці, щоб зрозуміти, як ці висновки можуть вплинути на конкретну ситуацію, пропоную дослідити останню судову практику.

Адже спори про визначення місця проживання дитини необхідно вирішувати, виходячи з указаних вище принципів, а також вдосконалювати законодавство, виходячи зі сформованої судової практики.

Щодо визначення місця проживання дитини почергово з кожним із батьків:

Так, у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19 КЦС ВС, суд касаційної інстанції повноцінно виклав мотивацію щодо доцільності за певних обставин визначення місця проживання дитини почергово з кожним із батьків. КЦС ВС, котрий, як правило, розглядає справи в письмовому провадженні, у вказаній справі провів три судові засідання за участю батьків, представника органу у справах дітей. Орган опіки і піклування рекомендував визначити місце проживання дитини почергово з кожним із батьків, а вони погоджувалися, щоб така модель була застосована.

Надалі спільна фізична опіка була застосована судами апеляційної інстанції (постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі № 347/1317/22, Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 201/2277/23, Чернівецького апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 347/1317/22).

КЦС ВС 22 травня 2024 року ухвалив ще дві постанови, в яких застосував таку модель вирішення спору (у справах № 643/7509/21 та № 754/3063/22). Євген Синельников зауважив, що в одній із цих справ орган опіки і піклування запропонував застосувати спільну опіку батьків ще в суді першої інстанції, однак суди такий варіант відхилили. Касаційний суд дійшов висновку, що обставин, які б давали підстави для висновку про якісь негативні характеристики когось із батьків, для того щоб визначати місце проживання лише з другим, та не погодитись із висновком органу опіки і піклування, не було.

Щодо спілкування дитини з батьком:

Окремо хочу звернути увагу, що той із батьків, хто залишився в Україні, не повинен втратити зв'язок із дитиною через фактичну відсутність можливості бачитися з нею.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2023 року у справі № 569/14585/21 суд касаційної інстанції фокусує увагу на тому, що необхідно зобов'язати відповідачку на період, доки триває в Україні воєнний стан, організувати спілкування дітей із батьком у режимі відеозв'язку через мобільні телефони, що буде сприяти підтриманню зв'язку дітей із батьком до того часу, як вони повернуться до України.

У цій справі Верховний Суд вважає правильними висновки судів про визначення спілкування батька із малолітніми саме у такий спосіб.

В подальшому суди апеляційних інстанцій підтримали цей висновок, Так, у постанові Черкаського апеляційного суду від 10.05.2023 року у справі № 694/739/21 суд зазначив: "виходячи з особливого характеру обставин справи: складної безпекової ситуації, викликаної збройною агресією Російської Федерації проти України, постійні обстріли на території постійного місця проживання заявника разом із сином, вимушений виїзд їх за кордон та отримання ними статусу тимчасового захисту в Республіці Португалії, що унеможливлює виїзд за її межі, на думку апеляційного суду, унеможливлюють на теперішній час виконання рішення суду першої інстанції в частині особистих побачень позивача з сином".

Разом з тим суд правильно дійшов висновку про часткове задоволення заяви, адже батько не позбавлений права спілкуватися з сином через мережу Інтернет, зокрема, за допомогою відеозв'язку з використанням месенджерів (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype чи інших.

Щодо заслуховування думки дитини:

Особиста прихильність дитини до кожного з батьків та власне бажання дитини на проживання з одним із батьків є обставиною, на яку суди зазвичай звертають увагу під час розгляду цієї категорії справ. Суд ураховує висловлену дитиною думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи й надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 р. у справі № 404/3499/17, від 16.02.2024 р. у справі № 465/6496/19).

На цей час опитування думки дитини, яка перебуває за кордоном, суди почали проводити в режимі відеоконференції (постанова ВС від 14.02.2024 р. у справі № 756/12509/21).

Висновки:

Визначення порядку участі батьків у вихованні дитини є важливим аспектом у справах про опіку, особливо у випадках розлучення або коли батьки не проживають разом. Висновки Верховного Суду можуть суттєво вплинути на розгляд таких справ. Адже законодавство може змінюватися в умовах надзвичайного стану або війни. Важливо стежити за актуальними змінами в законодавстві та консультуватися з юристами.

У будь-якому випадку, питання визначення місця проживання дитини під час війни потребує особливого підходу та обережності.

Катерина Аніщенко,

адвокат юридичної компанії «Riyako&Partners»

Правові позиції ВС та пов'язана аналітика - у новій LIGA360. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему