Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Остання судова практика в корпоративних спорах

Анатолій Кисельов, партнер ЮК Syrota Dzis Melnyk & Partners, проаналізував відповідну судову практику

Справа № 910/268/23

Арешт корпоративних прав як спосіб забезпечення позову до їхнього бенефіціарного власника.

У деяких випадках арешт корпоративних прав як спосіб забезпечення позову може бути ефективним інструментом, коли існує ризик ухилення відповідача від виконання рішення суду шляхом відчуження активів або приховування майна. Цей механізм використовується для забезпечення можливості виконання судового рішення в майбутньому.

Відповідно до українського законодавства, особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (КБВ) корпоративних прав, може бути суб'єктом арешту цих прав, навіть якщо вона не є їх безпосереднім власником. Це положення застосовується у випадках, коли КБВ здійснює контроль над компаніями через складну корпоративну структуру.

Доктрина "підняття корпоративної завіси": ця доктрина дозволяє суду "проникнути" через формальну корпоративну структуру та розглядати майно, права та обов'язки юридичної особи як такі, що належать її учасникам або іншим особам, які фактично контролюють компанію.

Зазвичай підставами для застосування цієї доктрини є:

1. Зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання зобов'язань.

2. Фактичне управління активами групи компаній як власними.

Прикладом є рішення Касаційного господарського суду Верховного Суду (КГС ВС) у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) до громадянина України ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди банку.

Фонд звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, просивши накласти арешт на корпоративні права українських юридичних осіб, які належали компаніям-нерезидентам, та заборонити відчуження корпоративних прав іноземних юридичних осіб, що належали іншим іноземним юридичним особам. Це було обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником цих корпоративних прав і зловживає корпоративною структурою для уникнення відповідальності.

Суд першої інстанції та апеляційний суд задовольнили заяву, посилаючись на ризик ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду через можливі дії відповідача з приховування активів.

Оцінка суду: КГС ВС підтримав висновки судів попередніх інстанцій, зазначивши, що відповідач ОСОБА_1, будучи громадянином України та постійно проживаючи в Україні, підпадає під дію українського права відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Суд також зазначив, що зловживання корпоративною структурою для уникнення відповідальності є підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси".

Суд погодився з тим, що статус відповідача як КБВ достатній для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту корпоративних прав.

Справа № 904/2132/23

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ без згоди іншого з подружжя.

Основна теза: договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ, укладений одним із подружжя без згоди іншого, може бути визнаний недійсним, якщо суд встановить, що контрагент діяв недобросовісно.

Обставини справи: один із подружжя (ОСОБА_4) уклав договір про продаж часток у статутному капіталі ТОВ без згоди іншого з подружжя (ОСОБА_1). ОСОБА_1 подала позов про визнання договору недійсним.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, аргументуючи, що позивач не довів недобросовісність покупця. Також суди не знайшли доказів про відсутність згоди на угоду іншого з подружжя.

Натомість Касаційний суд виявив, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки умовам договору, зокрема щодо згоди іншого з подружжя. Також не з'ясували, чи була здійснена оплата за договором та чи відповідає ціна договору ринковій вартості.

Переоцінка рішення про добросовісність покупця була передчасною.

Касаційний суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд.

Головний висновок, який можна зробити з цієї справи: згода іншого з подружжя є необхідною при укладенні договору щодо розпорядження спільним майном, зокрема частками у статутному капіталі ТОВ. Проте договір може бути визнаний недійсним лише у випадку, якщо доведена недобросовісність контрагента.

Згідно зі статтями 60 Сімейного кодексу України та 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя. Тому для розпорядження таким майном, включаючи частки у статутному капіталі ТОВ, потрібна згода іншого з подружжя.

Справа № 905/197/22

Щодо ефективності обрання позивачем такого способу захисту, як визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ задля захисту своїх прав стягувача у виконавчому провадженні.

Оцінка ефективності вибору позивачем такого способу захисту, як визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства для захисту прав стягувача у виконавчому провадженні:

Якщо позивач не має жодних корпоративних прав щодо товариства, його позов щодо визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства не спрямований на захист корпоративних прав, а на захист його прав як стягувача у виконавчому провадженні щодо стягнення заборгованості з товариства.

КГС ВС розглянув касаційну скаргу АТ "Подільський цемент" до фізичних осіб і ТОВ "Деруа Трейд" про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, відповідно до якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 частку в розмірі 10 000 грн, що становить 100 % статутного капіталу товариства.

Рішенням господарського суду було стягнуто з товариства на користь АТ "Подільський цемент" суму боргу за договором поставки. Державний виконавець відкрив виконавче провадження, але боржника не вдалося встановити за місцезнаходженням товариства.

КГС ВС підтвердив, що акт приймання-передачі є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін і має юридичні наслідки.

Спори щодо внесення/невнесення внесків до статутного капіталу відносяться до корпоративних.

За результатами розгляду справи, Касаційний господарський суд ВС дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, тобто позов про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства був відхилений.

Справа № 906/876/22

Ця справа підтверджує критичну необхідність дотримання всіх етапів збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів.

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів включає кілька етапів.

Прийняття рішення про збільшення статутного капіталу: на цьому етапі визначаються запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Це рішення є основою для подальших дій.

Внесення додаткових вкладів: Учасники товариства вносять додаткові вклади, які збільшують статутний капітал.

Затвердження результатів внесення додаткових вкладів: приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів. Це рішення є підставою для державної реєстрації змін у відомостях про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У справі, розглянутій КГС ВС, скаржник оскаржував рішення загальних зборів учасників товариства щодо збільшення статутного капіталу та інші дії, пов'язані з цим процесом.

Суд підтвердив законність процедур, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу товариства, включаючи дотримання всіх необхідних етапів та повідомлення учасників.

Підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства не було встановлено, оскільки процедура була дотримана, а права учасників - захищені.

Таким чином, дотримання всіх етапів збільшення статутного капіталу є життєво важливим для забезпечення законності та правомірності відповідних рішень товариства.

Справа № 910/9426/23

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі підприємства.

ТОВ «Пераспера» звернулося до суду з позовом про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі ПП «Злагода-2000» (100 % статутного капіталу), яка належить учаснику; заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії; накладення арешту на нерухоме майно (нежитлові будівлі), яке належить ПП «Злагода-2000».

Господарський суд, підтриманий апеляційним судом, частково задовольнив заяву ТОВ «Пераспера», наклавши арешт на:

  • частку в статутному капіталі ПП «Злагода-2000» у розмірі 100 % статутного капіталу, яка належить учаснику;

    • нежитлові будівлі, що належать ПП «Злагода-2000»; заборонив державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо переходу прав на частку у статутному капіталі, збільшення/зменшення розміру статутного капіталу, проведення реєстрації припинення (ліквідації) ПП «Злагода-2000», крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

    Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення тим, що учасник вчиняє дії, спрямовані на відчуження всього належного ПП «Злагода-2000» нерухомого майна, що може призвести до неможливості виконання майбутнього рішення суду.

    Відчуження майна може бути здійснене як через правочини відчуження нерухомого майна, так і через відчуження 100 % статутного капіталу ПП «Злагода-2000».

    Наявність арешту на частку в статутному капіталі та нерухоме майно є необхідною для збереження активів підприємства на момент виникнення спірних правовідносин.

    Касаційний господарський суд зазначив, що частка в статутному капіталі є особливим видом майна, вартість якого залежить від вартості майна самого товариства. Реалізація належного ПП «Злагода-2000» нерухомого майна може призвести до зменшення вартості частки у статутному капіталі, що зробить її нецікавою для позивача.

    Арешт частки в статутному капіталі та нерухомого майна не вплине на поточну господарську діяльність ПП «Злагода-2000», адже не обмежує укладання договорів з контрагентами чи здійснення поточної діяльності.

    Таким чином, Касаційний господарський суд підтвердив, що накладення арешту на частку в статутному капіталі та належне підприємству нерухоме майно є виправданим та ефективним заходом для забезпечення можливості поновлення порушених прав позивача у разі задоволення його позову.

    Анатолій Кисельов,

    партнер ЮК Syrota Dzis Melnyk & Partners

    Як знайти подібні судові рішення в один клік? Нова LIGA360 миттєво аналізує мільйони судових справ і обирає кейси саме для вас! А ще ви знайдете все пов?язане законодавство та аналітику від експертів. Замовте презентацію прямо сьогодні.

    Зараз діє максимально вигідна ціна саме для тебе! Скориставшись Summer program від LIGA ZAKON, нові користувачі отримують знижку на рішення LIGA360. Деталі та умови акції за посиланням.

    Підпишіться на розсилку
    Головні новини і аналітика для вас по буднях
    Залиште коментар
    Увійдіть, щоб залишити коментар
    Увійти
    На цю ж тему