Реформа корпоративного управління державних підприємств в Україні

Корпоративне управління державних підприємств (ДП) в Україні залишається актуальною проблемою, незважаючи на всі попередні спроби та ініціативи щодо його реформування. На сьогодні держава володіє понад 3000 підприємств, значна частина яких є збитковими. Саме тому прийняття нового закону - Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління» - 22.02.2024 року, який набув чинності 08.03.2024 року (Закон), має вкрай важливе значення для подальшого економічного розвитку. Закон має на меті впровадження міжнародних стандартів, зокрема принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), для підвищення ефективності та прозорості управління ДП.

Проблеми та потреба в реформі

Основною метою реформи є приведення принципів корпоративного управління у відповідність до міжнародних стандартів розвинених країн, забезпечення операційної автономії ДП, зменшення політичного впливу та створення конкурентоспроможних компаній. Зокрема, це стосується таких очікуваних покращень:

1. Підвищення ефективності та продуктивності

Багато ДП в Україні працюють неефективно, часто з низькою продуктивністю та високими витратами. Це призводить до значних збитків, які лягають на державний бюджет. Реформа корпоративного управління покликана впровадити більш ефективні методи управління, що підвищить продуктивність і знизить витрати.

2. Прозорість та підзвітність

Однією з основних проблем державних підприємств є відсутність прозорості у їх діяльності. Це створює умови для корупції, неефективного використання ресурсів та ухвалення непрозорих рішень. Реформа корпоративного управління передбачає впровадження стандартів прозорості та підзвітності, що дасть змогу громадськості та зацікавленим сторонам контролювати діяльність ДП.

3. Залучення інвестицій/фінансування

Інвестори зазвичай уникають вкладень у компанії з непрозорим управлінням та високими корупційними ризиками. Реформа корпоративного управління, що базується на міжнародних стандартах, зокрема принципах ОЕСР, сприятиме підвищенню довіри інвесторів та залученню як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.

4. Зменшення політичного впливу

Політичний вплив на управління державними підприємствами є однією з ключових проблем, що призводить до прийняття неефективних рішень та використання ресурсів у власних інтересах політичних еліт. Реформа спрямована на розмежування ролей держави як власника та менеджера, що дасть змогу зменшити політичний вплив на операційну діяльність підприємств.

5. Виконання міжнародних зобов'язань

Україна прагне інтеграції до Європейського Союзу, що вимагає дотримання певних стандартів корпоративного управління. Впровадження реформ допоможе Україні відповідати цим вимогам, що сприятиме подальшій інтеграції та співпраці з міжнародною спільнотою.

6. Поліпшення конкурентоспроможності

Державні підприємства, які працюють за сучасними стандартами корпоративного управління, стають більш конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

7. Запобігання банкрутствам

Багато державних підприємств стикаються з ризиком банкрутства через неефективне управління та корупцію. Реформа допоможе створити стабільнішу фінансову базу та запровадити ефективні механізми управління ризиками, що знизить ймовірність банкрутств.

8. Оптимізація структури власності

Одним з важливих аспектів реформи є приватизація нестратегічних підприємств та корпоратизація стратегічних. Це дасть можливість оптимізувати структуру власності, залучити приватний капітал і підвищити ефективність управління державними активами.

Стандарти та принципи ОЕСР

Як вже зазначалось на початку, законодавство України потребує приведення у відповідність до Керівних принципів корпоративного управління ОЕСР, що покращить управління ДП з одночасним підвищенням прозорості їх діяльності.

Так, ОЕСР визначила принципи корпоративного управління для ДП, що спрямовані на забезпечення прозорості, ефективності та відповідальності в управлінні цими компаніями. Зокрема до таких ключових принципів відносяться:

- забезпечення чіткого правового і нормативного середовища;

- розмежування функції держави як власника і як регулятора;

- забезпечення рівноправної конкуренції;

- прозорість і розкриття інформації;

- незалежність наглядових рад;

- ефективне управління ризиками;

- залучення зацікавлених сторін;

- політика винагороди та стимулювання керівництва.

Ці принципи спрямовані на те, щоб державні підприємства діяли ефективно, прозоро та відповідально, що є ключовим для покращення їхньої конкурентоспроможності та залучення інвестицій. Впровадження цих принципів допомагає підвищити довіру до державних підприємств з боку суспільства та міжнародної спільноти.

Україна рухається в напрямку покращення управління ДП через впровадження рекомендацій, наданих їй ОЕСР, які включають чітке розмежування ролі держави як власника та ролей наглядових рад, виправлення суперечностей між різними законами, встановлення чітких підстав для дострокового припинення повноважень членів наглядових рад та забезпечення незалежного оцінювання їх діяльності, та відповідно через впровадження зазначених вище принципів.

Ключові нововведення за Законом

Ключовими напрямами реформи корпоративного управління ДП є: (і) приватизація нестратегічних об'єктів; (іі) оптимізація діяльності та управління інших ДП, у тому числі стратегічного значення; та зокрема (ііі) реорганізація та перетворення організаційної форми таких підприємств з ДП на акціонерні товариства (АТ) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Як більш детально викладено далі, новий Закон, спрямований саме на оптимізацію діяльності та управління ДП, відповідно до визначених вище стандартів.

1. Довгострокова політика державної власності

Законом запроваджено прийняття обов'язкової політики державної власності. Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дати набрання чинності Законом повинен прийняти нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації, та зокрема розробити політику державної власності та критерії для державних підприємств, у яких необхідно запровадити дворівневу структуру управління. Кабінет Міністрів України не менше одного разу на п'ять років переглядає політику державної власності та оприлюднює її.

Політика державної власності включатиме зокрема принципи щодо:

- обґрунтування та цілі залишення ДП у державній власності;

- планів підвищення ефективності управління державним майном та діяльністю ДП;

- планів стосовно приватизації об'єктів права державної власності;

- вимоги до звітності;

- вимоги до прозорості та розкриття інформації;

- принципи організації управління державним майном тощо.

Разом з політикою державної власності також приймаються: (і) політика винагороди керівників ДП; (іі) політика винагороди членів наглядових рад ДП; та (ііі) державна дивідендна політика.

2. Листи очікування

На підставі політики державної власності та після консультацій з наглядовою радою уповноважений орган управління ДП затверджує лист очікувань власника, що включає коротко- та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності ДП, які визначаються з урахуванням стратегічних планів розвитку таких підприємств. Лист очікувань власника підлягатиме оприлюдненню.

У листі очікувань власника стратегічних підприємств також визначаються фінансові показники, а саме коефіцієнти рентабельності, ліквідності та платоспроможності, а також обсяги виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, які мають бути відображені у фінансових, стратегічних планах розвитку та інвестиційних планах на середньострокову перспективу таких підприємств. Такі фінансові показники підлягають погодженню з Міністерством економіки України.

Законом також передбачено розроблення Кабінетом Міністрів України методичних рекомендацій щодо підготовки листа очікувань власника, а також визначення порядку оцінки досягнення цілей діяльності, визначених у листі очікувань власника.

Невідповідність цілям визначеним у листі очікування власника матиме наслідком дострокове припинення повноважень членів наглядової ради.

3. Незалежність наглядових рад

Кожне ДП, включаючи ті, що підлягають приватизації, повинно запровадити дворівневу структуру управління з утворенням наглядової ради. Цей обов'язок поширюється на ДП, якщо вони відповідатимуть критеріям, які будуть затверджені Кабінетом Міністрів України. У підприємствах, у яких утворення наглядової ради не є обов'язковим, за рішенням уповноваженого органу управління може бути створена однорівнева структура управління відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про акціонерні товариства». У разі створення однорівневої структури управління до ради директорів застосовуються такі ж положення, що і до наглядової ради, а до невиконавчого члена ради директорів - такі ж положення щодо члена наглядової ради.

Наглядові ради також матимуть більше повноважень в обмін на більшу відповідальність. Вони відповідатимуть за затвердження фінансових, стратегічних та інвестиційних планів на основі політики державної власності та листів очікування власника, а також призначатимуть та звільнятимуть керівників ДП.

Окрім того, визначено вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень членів наглядових рад, що змінює попередній підхід, за яким Кабінет Міністрів України мав повноваження своїм рішенням достроково припинити повноваження будь-якого члена наглядової ради через власну оцінку неналежності його роботи.

Такими підставами, зокрема, є (і) невиконання ДП цілей діяльності, визначених у листі очікувань власника; (іі) виявлення фактів невідповідності кваліфікаційним вимогам члена наглядової ради, а незалежного члена наглядової ради - вимогам щодо незалежності; (ііі) неналежне виконання обов'язків; (iv) набрання законної сили вироком або рішенням суду, яким члена наглядової ради засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов'язків члена наглядової ради, або яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, тощо.

4. Розподіл дивідендів

Ще однією зміною є система розподілу дивідендів. Державна дивідендна політика визначатиме загальні принципи та методологічні підходи щодо питань визначення розмірів та сплати дивідендів до державного бюджету, включаючи принцип забезпечення балансу між короткостроковими фіскальними цілями держави та довгостроковими цілями ДП.

5. Політика винагороди

Винагорода наглядової ради та виконавчого органу також здійснюватиметься відповідно до політики про винагороду. Кабінету Міністрів України надано повноваження визначати порядок оцінки роботи наглядових рад ДП та затверджувати політику винагороди керівників державних підприємств. Цей підхід забезпечує прозорість та відповідальність у питаннях винагороди, сприяючи залученню професійних кадрів.

Окремо слід також зазначити, що зменшення кількості підприємств у державній власності досягатиметься через приватизацію нестратегічних підприємств. Стратегічні підприємства будуть корпоратизовані, тобто перетворені на акціонерні товариства (АТ) або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Це сприятиме впровадженню найкращих світових практик корпоративного управління та залученню інвестицій. Прикладом є перетворення НАЕК «Енергоатом» в акціонерне товариство, що є важливим для стабільної роботи енергетичного сектору та підвищення довіри з боку партнерів.

Планується, що у 2024 році уряд також визначить стратегію приватизації, яка дасть змогу зменшити портфель державного майна та залучити приватні інвестиції. Йдеться про затвердження переліку об'єктів, заборонених до приватизації, та передачу всіх інших ДП до Фонду державного майна України для приватизації або ліквідації.

Висновок

Новий Закон є лише одним з кроків на шляху вдосконалення системи корпоративного управління ДП. Необхідність реформи корпоративного управління ДП в Україні є очевидною через численні проблеми, з якими стикаються ці компанії. Впровадження міжнародних стандартів управління допоможе підвищити ефективність, прозорість та конкурентоспроможність державних підприємств, залучити інвестиції та зменшити політичний вплив. Це, у свою чергу, сприятиме економічному зростанню та стабільності в Україні.

Діана Валєєва,

членкиня Асоціації правників України, адвокатка,

юристка міжнародної юридичної фірми CMS Reich-Rohrwig Hainz