Сім-сім, відкрийся!

З питаннями діставання доступу до банківської таємниці (далі БТ) стикаються судові органи, контролюючі і правоохоронні органи, фізичні особи і суб'єкти господарювання.

Специфіці розгляду судами справ про розкриття банками інформації, БТ відносно фізичних і юридичних осіб, що містить, присвячене узагальнювальний лист ВСУ від 21.12.2009 г.

Правовий режим БТ

Згідно ст. 1076 ГК банк гарантує таємницю банківського рахунку. Усім особам, окрім клієнтів банків і їх представників, така інформація може бути надана тільки в порядку визначеному Законом № 2121 "Про банки і банківську діяльність" (далі Закон № 2121).

Банківська таємниця - це інформація відносно діяльності і фінансового стану клієнта, відома банку в процесі обслуговування клієнта і взаємин з ним або з третім особам при наданні послуг банку і розголошування якої може заподіяти матеріальний або моральний збиток клієнтові (ст. 60 Закону № 2121). До банківської таємниці також відноситься:

- інформація, що залишилася після смерті особи, що витікає з норм ч. 3 ст. 62 Закони № 2121;

- інформація про клієнтів іншого банку (згідно ч. 4 ст. 62 Закони № 2121 банкам заборонено розголошувати таку інформацію);

- персональні дані про діючих клієнтів банку;

- відомості про майно, що перебуває на зберіганні у банку;

- інформація про осіб, які хотіли стати клієнтами банку, але з певних причин не стали;

- інформація про клієнтів, що припинили стосунки з банком.

Суб'єктами права на БТ є: власник БТ - клієнт банку, тобто особа, що надала банку зведення, БТ, що містять; утримувач БТ - особу, яка, виконуючи службові обов'язки, отримує БТ (НБУ, банки, органи влади, визначені у вичерпному переліку пунктами 2 - 6 ч. 1 ст. 62 Закони № 2121).

Розкриття БТ може здійснюватися адміністративним способом, коли на вимогу компетентних осіб без звернення до суду розкривається БТ, а також судовим способом, при розгляді різного роду справ (господарських, карних, цивільних, адміністративних).

Що стосується доступу до БТ за рішенням суду, то таке право надається тільки внаслідок розгляду цивільних справ за правилами глави 12 розділу IV ГПК. Це вид непозовного цивільного судочинства, де немає позивача і відповідача (а є заявник і зацікавлені особи) і розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів (а не суперечка про право), за відсутності змагальності сторін (далі - особливе виробництво).

Зміст заяви, відкриття судочинства

ВСУ роз'яснив, що заяви про розкриття банком БТ можуть подаватися згідно ст. 287 ГПК по місцезнаходженню банку і його філій (але не відділень).

Аналіз ст. 287 ГПК, ст. 62 Закони № 2121 і інших спеціальних законів призводить до висновку, що суд може розглядати заяви про розкриття банківської таємниці тільки від осіб, наділених правом на отримання такої інформації, але законом не наділених правом на безпосереднє звернення у банк за такою інформацією; або осіб, наділених правом звертатися у банк за розкриттям БТ, але яким банк відмовив в розкритті цій інформації.

Зміст заяви визначений ст. 288 ГПК. При вирішенні питання про відповідність заяви вимогам законодавства суд виходить також з норм спеціальних законівщо передбачають повноваження конкретного заявника на отримання БТ (зокрема Законів "Про прокуратуру", "ПРО СБУ", "ПРО НБУ" і інших).

До процесуальним особливостям особливого виробництва можна також віднести наступні. По-перше, згідно ч. 1 ст. 289 ГПК справа розглядається у п'ятиденний термін з дня вступу заяви. По-друге, повідомлення про місце і час розгляду справи здійснюються з дотриманням вимог статей 74 - 76 ГПК.

Проте законодавець передбачає можливість розгляду такої категорії справ з повідомленням тільки заявника у випадках, коли справа розглядається з метою охорона державних інтересів і національної безпеки (ч. 1 ст. 289 ГПК). ВСУ роз'яснив, що суди можуть розглядати справи тільки за участю заявника у виняткових випадках і при належному обгрунтуванні, підтвердженому доказами необхідності охорони держінтересів і нацбезпеки.

І, по-третє, навіть якщо суд розглядав справу тільки за участю заявника, копія рішення має бути спрямована усім залученим до участі в справі особам.

Розгляд справи, особливості суб'єктного складу і об'єму розкриття БТ

Виробництво по цій категорії справ також має свої особливостіна які варто звернути увагу. Так, згідно ч. 3 ст. 235 ГПК справи особливого виробництва розглядаються з дотриманням загальних правил, за винятком положень про змагальність сторін і меж судового розгляду, оскільки особливістю таких справ є відсутність суперечки про право. Крім того, справи про розкриття банківської таємниці розглядаються в закритому судовому засіданні (ч. 1 ст. 289 ГПК).

Відносно особливостей суб'єктного складу і об'єму розкриття БТ слід зазначити, що:

- до суб'єктів, які можуть вимагати від банку розкриття БТ, відноситься власник БТ, суд, органи прокуратури, СБУ, внутрішніх справ, ДПС, ГИС, спеціально уповноважений орган з питань финмониторинга, АМКУ (ч. 1 ст. 62 Закони № 2121). Це вичерпний перелік. Отже, усі інші особиможуть отримати доступ до БТ тільки у судовому порядку. У тих випадках, коли законом суб'єктові надано право самостійно звертатися у банк за отриманням інформації, БТ, що містить, суди повинні перевіряти чи звертався такий суб'єкт у банк, до подання заяви до суду;

- обмеження за об'ємом надання БТ чітко не встановлені Законом № 2121, але визначені спеціальними законами, регулюючими діяльність кожного суб'єкта.

- враховуючи, що, згідно ч. 4 ст. 62 Закони № 2121банку заборонено надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена вказані в документах, угодах і операціях клієнта, отримання такої інформації можливе тільки в судовому порядку.

Винесення судової ухвали і порядок оскарження

Особливістю рішення у справах такого роду є те, що, незважаючи на необхідність дотримання усіх вимог, що пред'являються до судових рішень, воно публічно не оголошуєтьсяоскільки розгляд справи проходить в закритому судовому засіданні (ч. 9 ст. 6 ГПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПКособа, відносно якої банк розкриває БТ, або заявник можуть оскаржити рішення суду в п'ятиденний термін до апеляційного судущо, проте, не припиняє його виконання. Тобто розкриття БТ має безповоротний характер, повернення виконання судового рішення неможливе.

Крім того, банк не є суб'єктом оскарження, що пов'язано з тим, що у банку немає певної зацікавленості в результаті розгляду справи і в технічному обов'язку виконати судове рішення.

Таким чином, усі суб'єкти, що мають право звернутися до суду із заявою про розкриття БТ діляться на наділених правом отримати БТ безпосередньо від банку і не наділених правом отримати БТ від банку без рішення суду. Об'єм розкриваної БТ чітко не встановлений, але зокрема регулюється спеціальними законами, що передбачають компетенцію суб'єкта.

Справи про зобов'язання банку розкрити БТ розглядаються у рамках особливого виробництва, передбаченого гл. 12 розділу IV ГПК, з урахуванням ряду особливостей, у тому числі, скороченого терміну розгляду заяви; ведення справи в закритому судовому засіданні, без публічного оголошення рішення; скорочених термінів оскарження судового рішення і безповоротності виконання судового рішення.