Які операції підлягають фінмоніторингу та за яких умов

Словосполучення «фінансовий моніторинг» змушує напружитись самих непохитних та відчайдушних. Одразу на думку спадають прикрі приклади блокування рахунків, зупинки фінансових операцій, додаткових запитів від уповноважених банків або фінансових компаній (далі - фінустанова). Дійсно, такі факти інколи трапляються. Але в більшості випадків усе не так страшно, як здається. В першу чергу це стосується фінансових операцій, які підлягають фінмоніторингу.

Навіщо збирається інформація про фінансові операції?

Почнемо з міжнародних стандартів.

Згідно з вимогами 29-ї Рекомендації Міжнародних стандартів Групи з протидії відмивання коштів (FATF) країни повинні створити підрозділ фінансової розвідки, який є національним центром для отримання та аналізу повідомлень про підозрілі операції та іншої інформації, яка має відношення до відмивання коштів і фінансування тероризму (далі - ВК/ФТ). Підрозділ повинен здійснювати аналіз інформації з метою визначення цілей, відстеження конкретної діяльності, визначення зв'язків між цими цілями та можливими злочинними доходами, відмиванням коштів, предикатними злочинами та фінансуванням тероризму.

Таким підрозділом в Україні є Державна служба фінансового моніторингу, або Держфінмоніторинг (ДСФМУ).

Обов'язок фінансових установ повідомляти підрозділ фінансової розвідки країни про підозри у разі, якщо фінансова установа підозрює або має достатні підстави підозрювати, що кошти є результатом кримінальної діяльності або пов'язані з фінансуванням тероризму, передбачений 20-ю Рекомендацією Міжнародних стандартів FATF.

З метою імплементації вимог міжнародних стандартів у національне законодавство Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон про ПВК/ФТ) визначено перелік фінансових операцій, які цікаві Держфінмоніторингу для виконання покладених на підрозділ функцій.

Розділ ІІІ Закону про ПВК/ФТ відносить до фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу:

• порогові фінансові операції

• підозрілі фінансові операції (діяльність)

Що таке порогові фінансові операції і чому їх не варто побоюватись?

До ПОРОГОВИХ відносяться фінансові операції, які відповідають чітко окресленим критеріям. За наявності означених критеріїв фінансова операція підлягає виявленню (відбору), реєстрації та повідомленню про неї Держфінмоніторингу.

В цьому випадку спрацьовують виключно об'єктивні показники. Зазвичай фінустанови використовують для виявлення порогових операцій систему автоматизації. Жодних висновків з обґрунтуванням підозр при цьому не вимагається.

Тобто, факт віднесення фінансової операції до порогової та повідомлення про неї ДСФМУ є обов'язковою процедурою, яка:

• НЕ залежить від вибору фінустанови. Будь-яка фінустанова зобов'язана виявляти порогові операції та передавати інформацію до Держфінмоніторингу.

• ЗАЛЕЖИТЬ від характеру та обсягів діяльності фізичної особи або суб'єкта господарювання. Разом з тим, виключно факт потрапляння у реєстр ніяким чином не паплюжить клієнта та не загрожує негативними наслідками, якщо за цим не вбачається підозрілої діяльності.

Згідно статті 20 Закону про ПВК/ФТ, щоб фінансова операція вважалась ПОРОГОВОЮ, повинно одночасно виконуватись ДВІ умови:

1. Сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або суму в іноземній валюті/банківських металах/інших активах, гривневий еквівалент якої за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на момент проведення фінансової операції дорівнює або перевищує зазначену суму.

Для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, встановлено виняток - поріг зменшено до 55 тисяч гривень.

2. Фінансова операція має мати одну або більше із ЧОТИРЬОХ ознак.

4 ознаки порогових фінансових операцій

Основними ризиками системи протидії відмивання коштів/фінансування тероризму України за результатами національної оцінки ризиків були та залишаються, зокрема:

• прояви тероризму та сепаратизму

• ризик фальсифікації рахунків фактур (інвойсів) у зовнішньоекономічній діяльності

• відмивання коштів/фінансування тероризму через дистанційні послуги або з використанням віртуальних активів

• значний обсяг готівки в обігу

• неналежне виявлення та санкціонування підозрілих ФО публічних діячів

З огляду на ідентифіковані ризики, Закон про ПВК/ФТ визначає такі ознаки порогових операцій.

1. Наявність зв'язку з токсичними державами (юрисдикціями). Пороговою буде вважатись фінансова операція, якщо:

• хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України - рф

• якщо хоча б одна зі сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої держави) - Іран, Північна Корея (КНДР)

• якщо однією зі сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній вище державі (юрисдикції), тобто в рф, Ірані або КНДР

2. Фінансові операції політично значущої особи, членів його сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущою особою (РЕРs). Пороговою буде вважатись фінансова операція виключно фізичної особи, яка відноситься до РЕРs.

Операції юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є зазначені вище РЕРs, до порогових не відносяться, тому по відношенню до юридичних осіб зазначена ознака не спрацьовує.

3. Платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон). Пороговою буде будь-яка платіжна операція з переказу за кордон, незалежно від призначення платежу та особи, яка її ініціює (фізична або юридична особа).

4. Фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів). В цьому випадку не має значення, хто є учасником операції, та напрямок руху готівкових коштів (переказ або отримання).

Порада: Уникати віднесення фінансових операцій до порогових, зокрема шляхом дроблення - негативна практика. Інформація аналізується та узагальнюється спочатку фінансовою установою, потім Держфінмоніторингом. У разі виявлення фактів уникнення процедур фінмону, питань до особи буде значно більше. Пам'ятайте, що пояснити суть фінансової операції, якщо вона законна та зрозуміла, значно легше, аніж спростувати ПІДОЗРУ.

Підозрілі фінансові операції (діяльність) та індикатори підозрілості

Крім порогових, фінмоніторингу згідно статті 21 Закону про ПВК/ФТ підлягають ПІДОЗРІЛІ фінансові операції.

Особливістю підозрілих фінансових операцій є те, що вони НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД СУМИ, на яку проводяться.

Головна ознака - наявність у фінустанови ПІДОЗРИ або ДОСТАТНІХ ПІДСТАВ ДЛЯ ПІДОЗРИ, що операції є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Для виявлення підозрілих операцій фінансові установи розробляють ІНДИКАТОРИ ПІДОЗРІЛОСТІ. Інформаційний матеріал для визначення індикаторів підозрілості надзвичайно широкий. При цьому враховуються:

• типологічні дослідження Держфінмоніторингу

• рекомендації Національного банку України

• власний досвід фінустанови

На сьогодні на офіційному веб-сайті ДМФМУ оприлюднено 21 типологічне дослідження.

Рекомендації Національного банку знайшли своє відображення в додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (для банків) та в додатку 19 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (для фінансових установ, нагляд за якими здійснює НБУ). Додатки містять переліки, у яких зазначено 146 (для банків) та 112 (для небанківських фінустанов) індикаторів та їх різновидів, і включають такі що стосуються:

• діяльності чи поведінки клієнта

• фінансових операцій клієнта

• різних видів продуктів (послуг)

Також враховується невідповідність операцій очікуванням фінустанови від співпраці з клієнтом. Йдеться про суперечність між інформацією, яку клієнт повідомив про себе в момент встановлення ділових відносин, та тими операціями, які має намір провести або вже провів. Наприклад, анонсований обсяг операцій, нетипова діяльність, невідповідність масштабів діяльності наявній у фінустанови фінансовій звітності за попередній період тощо.

Для виявлення індикаторів підозрілості в операціях клієнтів або у їх сукупності фінустанови можуть використовувати автоматизовані модулі, які відбирають операції за допомогою відповідних правил/сценаріїв, встановлених особисто кожною фінустановою. Коректність відбору залежить від внутрішньої політики фінансової установи та її внутрішніх процедур у сфері фінмону.

Ймовірність потрапити до такого списку дуже велика.

Виявлення підозрілих операцій здійснюється як до проведення моменту їх проведення, так і в процесі співпраці (зокрема щотижня, щомісяця, щокварталу).

Фінансові операції клієнта містять індикатори підозрілості. ЩО ДАЛІ?

Наявності одного чи декількох індикаторів підозрілості в фінансових операціях (діяльності) клієнта недостатньо для ПІДОЗРИ.

Для того, щоб повідомити Держфінмоніторинг про підозру, фінустанова має скласти обґрунтований висновок, який забезпечує максимально чітке та всебічне викладення своєї підозри та інших обставин, фактів, подій, що призвели до виникнення такої підозри, та додати до висновку копії документів та іншої інформації, на основі яких цю підозру сформовано.

Якщо наявних документів та/або відомостей для аналізу недостатньо і фінустанова не може ні підтвердити підозру, ані спростувати її, вона зобов'язана оперативно вжити додаткових заходів: запросити у клієнта документи, роз'яснення, коментарі, здійснити пошук інформації у відкритих джерелах тощо.

Здійснивши усе перелічене, фінустанова приймає рішення про надсилання чи ненадсилання повідомлення про підозрілі фінансові операції чи діяльність до Держфінмоніторингу. Підходи до прийняття такого рішення тяжіють до суб'єктивних та залежать від внутрішньої політики окремої фінустанови.

Порада: Щоб ваші фінансові операції не потрапляли у фокус уваги фінансового моніторингу та не були віднесені до підозрілих, рекомендую здійснити такі дії:

1. Проаналізуйте визначені НБУ індикатори підозрілості. Встановіть, які з них можуть бути застосовані щодо вашої особи, компанії або фінансових операцій.

2. За можливості уникайте саме такого шляху, сценарію подій, способу здійснення фінансової операції.

3. Якщо уникнути підозрілого індикатора неможливо, заздалегідь продумайте аргументи захисту, підготуйте необхідні, на ваш погляд, документи.

4. У разі виникнення у фінансової установи запитань, демонструйте відкритість та прозорість, у найкоротший термін надайте запитувані документи/інформацію/коментарі.

5. Якщо не робите нічого незаконного, але попри усе фінустанова постійно чіпляється до ваших фінансових операцій (діяльності), пошукайте іншу установу для співпраці. Справа не в вас, а у необґрунтованому застосуванні фінустановою де-рискінгу.

Інна Завадська,

головний спеціаліст з фінансового моніторингу

компанії з управління активами REBAIL ASSET MANAGEMENT