Труднощі перекладу акцій

Нещодавно ГКЦБФР нарешті змогла ствердити Порядок перекладу випущених емітентом в документарній формі акцій на пред'явника в іменні акції (далі - Порядок перекладу). Тим самим був створений правовий механізм для позбавлення від акцій на пред'явника, випуск і розміщення яких вже давно знаходиться поза законом. З тим, в чому полягає запропонований механізм, наскільки він життєздатний і на яких етапах в нім можливі збої розбиралася ЛІГА :ЗАКОН.

Труднощі підготовки

Почнемо з того, наскільки механізм перекладу акцій на пред'явника в іменні акції (далі - конвертація) важливий для акціонерних товариств, які від акцій на пред'явника ще не позбавилися.

13 травня 2009 року закінчився трирічний період, відведений акціонерним товариствам для приведення своєї діяльності у відповідність з Законом "Про цінні папери і фондовий ринок". У тому числі, для позбавлення від акцій на пред'явника, оскільки згідно ст. 6 вказаного Закону акція - це іменний цінний папір. Недотримання вимог цієї статті дає ГКЦБФР основи для накладення санкцій, передбачених ст. 11 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Крім того, наявність таких акцій заважає акціонерним товариствам привести свою діяльність у відповідність з Законом "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ), ч. 2 ст. 20 якого також передбачає, що усі акції акціонерного товариства є іменними. А це, у свою чергу, погрожує їм серйозними неприємностями по закінченню періоду, відведеного для добровільного приведення внутрішніх документів акціонерного товариства у відповідність із Законом про АТ (детальніше про ці ризики см в матеріалі "Прохання не спізнюватися").

У чому ж полягає механізм конвертації? Першим його елементом, своєрідним "ключем запалення", є підготовче рішенняяке приймається загальними зборами акціонерів, і яке повинне містити, зокрема, порядок і умови проведення конвертації. Таке рішення приймається простою більшістю голосів акціонерів, що взяли участь в загальних зборах. Отже, від волі власників акцій на пред'явника, якщо вони володіють незначними пакетами акцій, ухвалення підготовчого рішення не особливо те і залежить.

Після ухвалення підготовчого рішення запускається робота відразу по трьох напрямах: викуп акцій на пред'явника у акціонерів, що голосували проти такого рішення, знерухомлення акцій на пред'явника і повідомлення про процес конвертації ГКЦБФР, депозитарію і інших зацікавлених осіб. Тут труднощі можуть виникнути при реалізації перших двох напрямів.

Річ у тому, що Закон "Про господарські суспільства" (далі - Закон про хозобществах) передбачає досить архаїчні умови викупу акцій. Згідно ст. 32 Закони про хозобществах придбання власних акцій може проводитися акціонерним товариством тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал. Викуплені акції мають бути реалізовані або анулювані в течії роки після їх придбання. Враховуючи, що реалізувати акції на пред'явника вже не вийде, вони підлягатимуть анулюванню, а це означає зменшення статутного капіталу і пов'язані з цим процедурні моменти.

Крім того, ні Закон про хозобществах, ні Порядок перекладу не містять ні термінів, ні ціни викупу акцій (як, наприклад, Закон про АТ). Ці моменти повинні будуть вказуватися в протоколі попереднього рішення. А значить, акції на пред'явника, можуть покупатися за цінами нижче за ринковихі в стислі терміни. До того, що саме так і йтиме справу з викупом акцій на пред'явника, схиляються і експерти (див. "Експертні думки").

Знерухомлення акцій на пред'явника полягає в їх передачі хранителеві з вказівкою місця зберігання в депозитарії або в переміщенні акцій, що раніше знерухомлюють, на зберігання в депозитарій. При цьому головне для власника акцій на пред'явника передати свої акції на зберігання. Якщо він сам не здійснить їх переміщення в депозитарій, то в течії трьох (для тих, хто помістив акції на зберігання до ухвалення підготовчого рішення) або шести днів (для тих, хто помістив акції на зберігання після ухвалення підготовчого рішення) по закінченню терміну, визначеного підготовчим рішенням, замість акціонера це зроблять самі хранителі.

Труднощі ухвалення рішення

Якщо до наміченого терміну кількість акцій на пред'явника, що знерухомлюють і переданих на зберігання в депозитарій складе не менше 75 % усіх розміщених акцій на пред'явника без урахування викуплених, загальні збори акціонерів можуть прийняти рішення про їх конвертацію. У іншому випадку, доведеться або продовжити терміни знерухомлення, або відмовитися від ідеї конвертації.

З ухваленням рішення про конвертацію, сама процедура не закінчується. Після ухвалення цього рішення необхідно ще внести зміни в статут суспільства. А для цього знадобиться вже не проста більшість, а 3/4 голосів акціонерів, зборів, що беруть участь загалом (ст. 42 Закони про хозобществах). Далі ці зміни в статуті необхідно буде зареєструвати, і в течії 30 днів після цієї реєстрації подати документи в ГКЦБФР на реєстрацію випуску іменних акцій. Якщо усі документи будуть в порядку, то Комісії зареєструє випуск акцій в течії 30 днів після їх отримання.

Якщо після проведення конвертації в обороті ще залишатимуться акції на пред'явника (тобто, буде конвертовано менше 100 % акцій на пред'явника), то після їх знерухомлення в тому ж об'ємі, що і при першій конвертації (не менше 75 % від акцій, що залишилися), акціонерні товариства будуть зобов'язані знову включати рішення про конвертацію до порядку денного і проводити подальші процедури конвертації.

Труднощі (не) вибору форми

На окрему увагу заслуговує питання вибору форми існування конвертованих акцій. Хоча повноваження по вибору цієї форми були покладені на загальні збори при ухваленні підготовчого рішення, в реальності ГКЦБФР зробила усе, щоб після конвертації акції набули бездокументної форми існування.

По-перше, в самому рішенні, яким затверджений Порядок перекладу, було встановлено, що якщо статутний капітал акціонерного товариства сформований виключно з акцій на пред'явника, то вони конвертуються в іменні акції бездокументної форми існування. Якщо ж статутний капітал складається з акцій на пред'явника лише частково, то вони можуть бути переведені в іменні акції як бездокументної, так і документарної форми, але якщо избранна остання, то усі дії з конвертації мають бути завершені до 29 жовтня 2010 року.

По-друге, хоча Порядком перекладу і передбачена процедура конвертації в документарну форму існування, що включає залучення реєстратора, все одно, після її завершення іменні акції, в які конвертованы акції на пред'явника, знаходяться в обороті як іменні акції бездокументної форми існування. І тільки за заявою їх власника вони можуть бути переведені в документарну форму існування згідно розділу X Положення про депозитарну діяльність.

Отже, в реальності, у акціонерних товариств немає особливого вибору. Акції на пред'явника в документарній формі існування слід конвертувати в іменні акції бездокументної форми існування. Тим паче, що це не лише спростить процедуру конвертації, але і вимагатиме від суспільства окремо проводити процедуру перекладу цих акцій з документарної форми у бездокументну, яку від них з 29 квітня 2011 року зажадає ч. 2 ст. 20 Закону про АТ (якщо, звичайно, суспільства встигнуть на той час привести свої внутрішні документи відповідно до Закону про АТ).

Своїми думками про практичні можливості реалізації Порядку перекладу і наслідки нереалізації його положень з ЛІГА :ЗАКОН поділилися Партнер юридичної компанії "JURIMEX" Богдан Шаповал і старший партнер юридичної фірми ILF Олена Кибенко :

Богдан Шаповал: "Практична реалізація ряду положень документу буде проблематична. Наприклад, викуп емітентом акцій у власників, які голосували проти рішення про підготовку до конвертації. Слабким місцем, в цьому випадку буде питання про ціну викупу. Приймаючи рішення про підготовку до конвертації, емітент зобов'язаний вказати в протоколі загальних зборів акціонерів ціну викупу і порядок її розрахунку. Як відбуватиметься визначення ціни, за номіналом або за ринковими показниками, належить вирішити загальним зборам. Прогнозовано, що ціна викупу буде номінальна або біля того. Обумовлено це тим, що в умовах економічної кризи, акціонерні товариства не мають в розпорядженні вільних ресурсів, які вони готові витратити на придбання власних акцій. Сприяти цьому також буде мізерна номінальна вартість акцій на пред'явника, оскільки значна їх частина емітувалася в процесі корпоратизації державних підприємств, і розміщувалася серед їх працівників. Альтернативи у власників акцій на пред'явника, які голосували проти рішення про конвертацію, не буде. Вони або погодяться на запропоновану суспільством ціну або взагалі залишаться не з чим.

Прогнозовано, що більшість акціонерних товариств взагалі не удадуться до конвертації. В першу чергу це обумовлено дорожнечею такого "задоволення". У других це тягне певні складнощі, оскільки необхідно привести як мінімум двоє загальних зборів, організувати підписання договорів з акціонерами тих, що виявили бажання продати суспільству свої акції, сплатити викуплені акції, відкрити акціонерами банківські рахунки в цінних паперах і т. д.

Проте у разі не приведення емітентом форми випуску своїх акцій у відповідність вимогам Закону "Про цінні папери і фондовий ринок" ГКЦБФР може звернутися до емітента з вимогою про необхідність приведення у відповідності діяльності до вимог закону. Невиконання цієї вимоги загрожує емітенту санкцією в розмірі від 17 000 грн. до 85 000 грн. Якщо ж порушення не буде усунено упродовж одного роки після накладення попередньої санкції, то емітент може "розраховувати" на штраф від 85 000 грн. до 170000 грн. (п. 8 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів")".

Олена Кибенко: "Процедура, передбачена Порядком перекладу, має досить тривалий і складний характер. Практика застосування цього документу доки відсутня. Проте, вже зараз можна визначити, що акціонерні товариства можуть зіткнутися з цілим рядом проблем: а) неможливість досягнення 75% порогу (оскільки багато АТ не мають інформації про нинішніх власників акцій на пред'явника); б) недостатність ресурсів АТ для викупу акцій; в) зменшення статутного капіталу АТ менш встановленого законом у разі викупу акцій і ін. На жаль, Порядок перекладу доки не дає відповідей на поставлені питання. Тому, можна припустити, що редакція документу ще змінюватиметься у міру появи на практиці позначених проблем.

Представляється, що головне завдання акціонерних товариств і ГКЦБФР - організувати роботу з акціонерами - власниками акцій на пред'явника, пояснивши, що виконання дій, передбачених Порядком перекладу, передусім в інтересах самих акціонерів, оскільки після закінчення дворічного терміну, встановленого Законом про АТ, вони просто втратять свій актив у вигляді акцій".

Слід визнати, що з правовим врегулюванням механізму конвертації ГКЦБФР істотно запізнилася. Багато акціонерних товариств не стали чекати прийняття Порядку перекладу і позбавилися від акцій на пред'явника власними силами. Ті ж, хто не встиг цього зробити, вимушені будуть шукати засобу для викупу у власників акцій на пред'явника, не приголосних з умовами конвертації, переконувати акціонерів в необхідності знерухомлення цих акцій і проходити ряд інших процедур. Втім, тепер вони будуть це робити в правовому руслі, а стимулювати їх зусилля буде висока мета приведення діяльності акціонерного товариства у відповідність з вимогами Закону про АТ, а також загроза застосування санкцій з боку ГКЦБФР.