Спадкування - особливий правовий інститут. Можливість стати спадкоємцем не залежить від соціального статусу особи, її дієздатності, громадянства тощо. Водночас, законодавство встановлює певні умови, дотримання яких є обов'язковим для оформлення прав на спадкове майно. Однією із таких умов є дотримання спадкоємцем строку на прийняття спадщини.
Цивільний кодекс (ЦК) України встановлює для прийняття спадщини строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини (смерті спадкодавця). Протягом 6 місяців спадкоємець повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо протягом вказаного строку заяву про прийняття спадщини не подано, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.
Іноді спадкоємці пропускають встановлений законом строк для прийняття спадщини. Причини бувають різні: відсутність інформації про смерть спадкодавця, об'єктивна неможливість своєчасного звернення до нотаріуса, елементарне незнання вимог закону тощо. Разом із тим, пропуск строку для прийняття спадщини не є безумовною підставою, що позбавляє спадкоємців права на спадок. Закон передбачає механізм захисту прав спадкоємців і дозволяє подати заяву про прийняття спадщини поза межами 6-місячного строку.
Спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий строк:
· за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину;
· за рішенням суду.
Відповідно до положень частини 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Права спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, будуть захищені судом, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у 6-місячний строк;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Які причини пропуску строку вважаються поважними?
Чинне законодавство України не містить визначення поняття "поважні причини" та не встановлює переліку таких причин. Для того, щоб визначити, які причини пропуску строку для прийняття спадщини можуть вважатися поважними, слід звернутися до судової практики.
Так, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Найпоширенішою причиною пропуску строку, на яку посилаються спадкоємці, є хвороба та тривале лікування, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса. Підходи національних судів до даної причини пропуску строку для прийняття спадщини є доволі різноманітними.
Так наприклад, у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 Верховний Суд (ВС) визнав, що народження позивачкою дитини та подальше лікування в умовах стаціонару є достатніми підставами для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку, що такі причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними та такими, що створюють істотні труднощі для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, згідно з підходом ВС хвороба дітей спадкоємця не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини спадкоємець подає особисто або надсилає поштовим зв'язком (зазначу, що справжність підпису спадкоємця на заяві, надісланій поштою, має бути нотаріально засвідчена). Відтак, лише хвороба спадкоємця, а не членів його сім'ї, розглядається як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини - до відповідного висновку прийшов ВС у постанові від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17, погодившись із позицією апеляційного суду.
У постанові від 30 липня 2020 року по справі № 172/888/18 ВС не погодився із висновками судів попередніх інстанцій та дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні. В рамках даної справи суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після відкриття спадщини захворів на тяжку хворобу, яка швидко прогресувала в бік погіршення стану здоров`я, що спричинило втрату зору. В свою чергу, ВС вказав, що позивач подав заяву про прийняття спадщини через 2 місяці після спливу 6-місячного строку, на час звернення до нотаріуса стан його здоров`я не змінився, на лікуванні він не перебував, а тому відсутні підстави для висновку, що хвороба позивача була об`єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
|
Марина Корнієнко |
В рамках справи № 315/714/19 у постанові від 23 листопада 2020 року ВС визнав перебування спадкодавця на амбулаторному лікуванні достатньою підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини. ВС підтвердив висновок апеляційного суду про те, що гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу 6-місячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до нотаріуса. ВС визнав, що вказана обставина пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини.
Зазначена практика ВС свідчить, що при розгляді справ про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суди повинні ретельно аналізувати обставини справи, встановлювати, як саме хвороба вплинула на стан здоров'я спадкоємця та чи створило те чи інше захворювання істотні труднощі для реалізації спадкових прав.
Досить часто спадкоємці обґрунтовують неможливість своєчасного прийняття спадщини тим фактом, що вони перебували за кордом та не могли звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Практика ВС свідчить, що саме по собі перебування спадкоємця за кордоном не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Такий висновок зробив Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2019 року по справі № 161/9998/17 та від 06 червня 2018 року по справі № 592/9058/17-ц.
В той же час, у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 ВС вніс до переліку поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини складні умови праці спадкоємців, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними.
В даному контексті слід зазначити про наявність у законодавстві України механізму подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України, що врегульований Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310 "Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України". За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв'язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини.
У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
Неоднозначною є практика національних судів щодо такої причини пропуску строку для прийняття спадщини як відбування спадкоємцем покарання в місцях позбавлення волі. Так, у постанові від 08 травня 2019 року по справі № 357/13630/16-ц ВС погодився з висновками апеляційного суду та вказав, що така обставина є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Натомість, у постанові від 13 грудня 2018 року по справі № 653/289/16-ц ВС не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги, зазначивши, що перебування спадкоємця у місцях позбавлення волі, саме по собі, не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення його з заявою про прийняття спадщини, оскільки він знав про смерть спадкодавця і міг направити таку заяву поштою. Суди також взяли до уваги, що, звільнившись з місць позбавлення волі у 2013 році, спадкоємець звернувся до суду лише у 2016 році, що свідчить також про відсутність його волі (волевиявлення) на прийняття спадщини.
Ще однією підставою, на яку особливо часто посилаються спадкоємці, є незнання про смерть спадкодавця або про наявність заповіту.
Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій по справі № 565/1145/17 ВС у постанові від 26 червня 2019 року зазначив, що необізнаність спадкодавця про наявність заповіту є достатньо поважною причиною для задоволення позовних вимог про призначення додаткового строку для прийняття спадщини. В рамках даної справи судами було встановлено, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем і про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами 6-місячного строку для прийняття спадщини. При цьому, спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом. Апеляційний та касаційний суди визнали такі причини поважними, пов'язаними з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.
При цьому, не є підставою для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця. У постановах від 11 листопада 2020 року по справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року по справі № 459/295/16-ц та від 11 липня 2018 року по справі № 381/4482/16-ц ВС вказав, що за відсутності у спадкоємця перешкод для подання заяви, якщо він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. До відповідного висновку приходив і Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року по справі № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року по справі № 6-85цс12.
Таким чином, незнання про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.
За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини:
- тривала хвороба спадкоємця;
- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна;
- складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
- перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України;
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
При цьому, не визнаються поважними причинами пропуску строку:
- юридична необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини;
- необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця та наявність спадкового майна;
- похилий вік та непрацездатність спадкоємця;
- перебування спадкоємця за кордоном;
- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
- несприятливі погодні умови тощо.
Зазначу, що обов'язковою умовою задоволення позову є доведення того факту, що існуючі перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини створили спадкоємцеві об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.
Підсумовуючи зазначене вище, варто сказати, що процедура прийняття спадщини за законодавством України є досить простою та не вимагає від спадкоємців особливої підготовки, збору документів тощо. В той же час, судовий процес щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини є доволі непростим, позитивне рішення суду залежить від ряду факторів: наявності достатніх доказів, доведення позивачем переконливості своєї позиції, підходу судді тощо. Таким чином, спадкоємцям слід уважно ставитися до встановленого законом строку для прийняття спадщини і за потреби звернутися за роз'ясненням питань щодо прийняття спадщини до кваліфікованих юристів.
Марина Корнієнко,
юрист практики сімейного права
Читайте також:
Усі інструменти для адвоката - у рішенні LIGA360: АДВОКАТ НААУ. Слідкуйте за подіями НААУ, відвідуйте навчальні програми ВША, отримуйте залікові бали в рамках підвищення кваліфікації та доступ до повної бази законодавства, судових рішень, експертної аналітики. Придбайте LIGA360: АДВОКАТ НААУ прямо сьогодні.
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. VERDICTUM PRO за допомогою штучного інтелекту проаналізує Ваш позов та покаже шанси на успіх у судовому засіданні в першій інстанції, а також відобразить шанси на перемогу в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, тепер Ви зможете розрахувати вірогідність перемоги Вашого клієнта на будь-якому етапі розгляду справи в суді. Детальніше за посиланням
