У попередні роки зі своєчасним прийняттям бюджету також траплялися проблеми. Проте не завжди на початок року перед урядом парламент ставив завдання забезпечити підвищення зарплат, пенсій, інших соціальних виплат. Та і вибори з необхідністю фінансувати проекти Євро-2012 не треба скидати з рахунків. Чого ж все-таки чекати від влади за ситуації, коли зараз навіть про дату ухвалення закону про Держбюджет не доводиться говорити, і на що варто розраховувати бізнесу і громадянам?
ФАБУЛА |
Незамінних документів немає?
Статтею 46 Бюджетного Кодексу визначений порядок здійснення витрат державного бюджету у разі неприйняття закону про державний бюджет на відповідний рік, тобто:
1) витрати Держбюджету України можуть здійснюватися лише на метіякі визначені в законі про Держбюджет на попередній бюджетний період і одночасно передбачені в проекті закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період, представлений Кабінетом Міністрів у Верховну Раду;
2) щомісячних витрати Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 об'єму витратвизначених законом про Держбюджет на попередній бюджетний період;
3) до ухвалення закону про Держбюджет здійснювати капітальні витрати забороняється, окрім випадків оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, витрат, пов'язаних з капіталізацією банків, і витрат, які здійснюються із Стабілізаційного фонду.
Крім того, у бюджетному кодексі є ще ряд важливих обмежень. По-перше, до ухвалення закону про державний бюджет запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної суми державного боргу. По-друге, до ухвалення такого закону податки, збори і інші надходження стягуються згідно із законом з торішнім планом. До того ж, в ст. 79 Кодексу подібний порядок визначений і для місцевих бюджетів.
Як бачимо, за таких умов можливостей для маневрування у уряду насправді не так вже багато (звичайно, якщо дотримувати приписи закону). Втім, Кабмін все ж знайшов власне рішення проблеми, прийнявши напередодні Нового року постанова № 1414 "Про заходи по організації бюджетного процесу в 2010 році"яке набуло чинності з 1 січня 2010 року.
Зокрема, в ч. 4 постанови встановлено, що до набуття чинності закону про Держбюджет-2010 Держказначейство зараховує податки і збори до держбюджету і місцевих бюджетів по Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". Також згідно з документом до прийняття Держбюджету-2010 розмірів посадових окладів працівників бюджетних установ і стипендії вчиться визначаються, виходячи з розмірів посадового окладу і стипендій, що діяли в грудні 2009 року.
Що стосується регулювання розподілу прибутків і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань, той уряд ухвалило Державній податковій адміністрації, Державній митній службі і іншим фіскальним органам забезпечити щомісячні надходження до бюджету в об'ємах, встановлених Міністерством фінансів відповідно до показників розписи державного бюджету на І квартал 2010 року. Відмітимо, згідно ст. 49 Бюджетного кодексу Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Мінфіном відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набуття чинності закону про Держбюджет.
Відсутність бюджету - законна причина не фінансувати підвищені соцстандарти |
Таким чином, в даному урядовому акті фактично зафіксована вимога до деяких органів виконавчої влади забезпечити вступ прибутків в держскарбницю за показниками, які можуть встановлюватися тільки після ухвалення закону про Держбюджет. Іншими словами, уряд постановою № 1414, вимагаючи діяти за показниками розпису на перший квартал 2010 року, вводить через норму не закону (і не законопроекту), а фактично наміри, які не можна ставити навіть на порядок денний до ухвалення закону про Держбюджет. При цьому очевидно і те, що подібний розпис може бути кілька разів переписаний до і після прийняття бюджету. Той є подібна норма, суперечить ряду положень Бюджетного кодексу. Адже, насправді, якщо припустити, що КМУ і далі наділятиме себе повноваженнями визначати параметри виконання Держбюджету, то необхідність прийняття головного фінансового документу країни в якості закону відпадає якось сама собою.
Політ без автопілота
Втім, ті рамки, в які заганяють уряд цілком законні вимоги Бюджетного кодексу, дозволяють говорити не лише про процедурні порушення, поява яких можна, приміром, пояснити почесною місією - боротьбою з кризою. Насправді така ситуація може привести і до серйозніших наслідків, зокрема, до недофінансування так званих захищених статей бюджету.
Річ у тому, що ст. 46 Бюджетного кодексу дає Кабміну формальний привід не підвищувати ні прожитковий мінімум, ні розмір соціальних виплат. Тобто соціальні витрати можуть на законних підставах фінансуватися без урахування встановленого Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 № 1646 підвищення з 1 січня 2010 року розміру соціальних стандартів. При цьому це питання уряд може вирішити на власний розсуд, проте тільки у тому випадку, якщо з'являться додаткові кошти. За таким же сценарієм можна прогнозувати розвиток подій і по інших напрямах. Під знаком питання залишаються об'єми фінансування ключових аспектів розвитку суспільства і країни : забезпечення права на пільги для громадян, вступ засобів до місцевих бюджетів, реалізація проектів до Євро-2012 і інше.
Примітно (і недивно), що, на думку президентської канцеляріїзараз бюджетна політика до ухвалення закону про бюджет наступного року здійснюється поза рамками діючого правового поля, повністю у ручному режиміі спроби врятувати ситуацію змусять уряд прибігати до різного роду маніпуляціям, якими, зокрема, можуть стати:
- використання засобів, які поступатимуть до спеціального фонду бюджету не за призначенням, а для фінансування потреб загального фонду (наприклад, надходження від акцизного збору і ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів, за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету і інше);
- залучення запозичень до Стабілізаційного фонду, що дозволено Бюджетним кодексом, і використання цих засобів на фінансування захищених статей бюджету;
- практична зупинка бюджетного відшкодування ПДВ.
ВИСНОВОК |
Так або інакше, факт неприйняття закону про Держбюджет на поточний рік не сприятиме оздоровленню економіки. І в ситуації, що склалася, вже не доводиться говорити про зрив яких-небудь глобальних інфраструктурних проектів. Зараз йдеться про те, що передусім треба забезпечити фінансування витрат за захищеними бюджетними статтями, усунути риски невиплати заробітної плати у бюджетній сфері, пенсій і інших соціальних витрат.