Протокол про адміністративне порушення за результатами податкової перевірки: чим він може бути небезпечний?

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи:

за порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 КоАП);

за порушення порядку утримання і перерахування податку на прибутки фізичних осіб і надання відомостей про виплачені прибутки (ст. 163-4 КоАП).

Якщо в результаті податкової перевірки виявлені порушеннякерівник і головний бухгалтер отримають протокол про порушення ними цих статей КоАП. Штраф складає 85 гривен чи 170 гривен (ст. 163-4 і ст. 163-1 КоАП відповідно).

Із-за незначності штрафу керівники можуть вирішити не витрачати час на читання протоколу і доведення своєї невинності. Проте неуважність в частині формулювань порушення в протоколі і постанові суду у справі про адміністративне правопорушення може мати серйозні наслідкиякщо компанія має намір оспорювати донарахування податків в судовому порядку. Ч. 4 ст. 72 Кодекси адміністративного судочинства України може трактуватися таким чином, що факти порушення податкового законодавства і винності посадовця, якщо вони підтверджені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, не вимагають повторного доведення і підтверджують правоту податкового органу при розгляді суперечки між компанією і податковим органом в адміністративному суді.

Вищий адміністративний суд України (визначення ВАСУ від 22.01.2008 у справі № 2/17-2А) вказав, що факти, встановлені постановою суду загальної юрисдикції у справі про адміністративне правопорушення відносно бухгалтера компанії, а саме - заниження податку і визнання провини бухгалтером, повинні враховуватися адміністративним судом при розгляді справи про недійсності податкових повідомлень. Таким чином, якщо компанія оспорює донарахування податків в адміністративному суді, правова позиція компанії буде ослаблена, якщо з постанови місцевого суду у справі про адміністративне правопорушення витікає, що керівник або головний бухгалтер компанії визнані винним в порушенні тих же норм закону.

Рекомендується використовувати можливості захисту у справі про адміністративне правопорушення для того, щоб уникнути серйозних негативних наслідків для компанії. Нижче ми приводимо відповіді на часто виникаючі питання відносно протоколу і розгляду справ про адміністративні правопорушення по статтях 163-1 і 163-4 КоАП.

1. Яке правове значення протоколу про адміністративне правопорушення?

Протокол фіксує обставини здійснення порушення і є основним джерелом доказів при прийнятті судом рішення про винність або невинність особи в здійсненні адміністративного правопорушення.

Протокол не встановлює провину особи в здійсненні порушення і не є основою для сплати штрафу. Ухвалу з питання винності виносить місцевий суд загальної юрисдикції.

2. Дії посадовця при отриманні протоколу

Слід звернути увагу на формулювання протоколу в частині їх відповідності фактичним обставинам (наприклад, переконатися, що в період осудного порушення особа дійсно була відповідальною за дотримання відповідних вимог податкового законодавства) і наявність складу порушення (чи вказані порушення конкретних статей і пунктів законів про оподаткування). Також необхідно визначитися чи буде компанія оскаржити відповідні рішення податкового органу про донарахування податкових зобов'язань. Якщо виникають сумніви, треба проконсультуватися з фахівцем.

Протокол складається на спеціальному бланку, що передбачає місце для підпису і пояснень особи, відносно якої складений протокол. Рекомендується підписати протокол і чітко вказати в нім незгоду з осудним порушенням. Якщо пояснення не поміщаються на бланку протоколу, вони можуть додаватися у вигляді окремих листів, про що повинно бути вказано в протоколі.

У разі відмови від підписання протоколу податковий інспектор повинен внести до протоколу запис про таку відмову. Відмова не тягне негативних наслідків для особи, відносно якої складений протокол.

3. Дії після складання протоколу

Податковий інспектор направляє протокол разом з актом податкової перевірки до місцевого суду загальної юрисдикції по місцю реєстрації компанії (мається на увазі, що адреса компанії - це місце здійснення правопорушення).

Суд повинен розглянути справу в течію 15 календарних днів після отримання протоколу, але не пізніше чим три місяці від дати складання протоколу (термін давності). Якщо справа не розглянута впродовж трьох місяців, посадовець не може притягати до відповідальності.

4. Дата і місце судового розгляду

Суд зобов'язаний повідомити посадовець повісткою мінімум за три календарні дні до дати розгляду справи з вказівкою часу і місця розгляду. Оскільки на практиці повістка може не дійти до адресата або зовсім не вирушати, рекомендується час від часу уточнювати інформацію в канцелярії суду.

Розгляд справи у відсутність особи без його належного повідомлення може бути основою для апеляції і відміни постанови суду.

5. Розгляд справи в суді. Рішення суду

Залежно від обставин може бути доцільним надати суду пояснення письмово (пояснення подаються в канцелярію суду до дати судового розгляду).

Участь "порушника" в судовому розгляді збільшує шанси на справедливий розгляд. Інакше суд може прийняти рішення про винність особи тільки на підставі протоколу, не вникаючи в обставини справи.

Особиста присутність не обов'язкова, можна направити до суду представника, видавши йому нотаріально засвідчене доручення.

Суд виносить постанову, якою визнає особу винним в здійсненні адміністративного порушення і накладає адміністративне стягнення (штраф), або закриває справу.

Суд зобов'язаний вручити або вислати копію постанови особі, відносно якої воно винесене впродовж трьох календарних днів з моменту винесення.

6. Порядок і терміни подачі апеляції на постанову суду

Апеляція подається через суд, який виніс постанову, в течію 10 календарних днів з моменту його винесення. Якщо термін подачі пропущений з поважної причини (наприклад, суд не повідомив особу про прийняту постанову), то можна заявити клопотання про відновлення терміну на апеляцію.

7. Розгляд апеляції

Апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу в течію 20 календарних днів після її отримання і виносить постанову, яка є остаточною і не підлягає подальшому оскарженню.

Апеляційний суд зобов'язаний вручити або вислати копію постанови особі, відносно якої воно винесене впродовж трьох днів з моменту винесення.

8. Сплата штрафу

Штраф має бути сплачений в течію 15 днів з моменту отримання копії постанови суду під розпис або поштою. Рекомендується добровільно сплатити штраф в зазначений термін, оскільки інакше штраф стягається старанною службою примусово в подвійному розмірі.