Банкрутство - неприємна процедура для будь-якого підприємства. Правда, бувають виключення. Адже під час провадження у справі про банкрутство часто здійснюється система заходів з метою запобігання визнанню боржника банкротом і його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського положення боржника, а також задоволення вимог кредиторів.
Цій темі і була присвячена інтернет-конференція на порталі ЛІГА :ЗАКОН. Як повідомила учасників конференції юрист ЮФ "Юрвнешсервис" Ірина Козаченкона практиці частенько відбувається зміна власника підприємства-боржника під прикриттям санаціїхоча це не гірший варіант в порівнянні з визнанням підприємства-боржника банкротом і його ліквідацією.
Нагадаємо, що згідно Закону про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів і осіб, які висловили бажання взяти участь в санації боржника, суддя в підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати в офіційні друкарські органи (газети "Голос України", "Урядовий кур'єр") в десятиденний термін оголошення про порушення справи про банкрутство. Тому будь-який кредитор може дізнатися про те, що порушена справа про банкрутство його боржника. І боржник це приховати не може.
Заява про визнання кредитором подається в місячний термін з дати публікації такого оголошення. До заяви додаються документи, що підтверджують заборгованість перед кредитором, докази оплати держмита (якщо кредитор не звільнений від такої оплати), доказу оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також доказу відправки такої заяви боржникові і арбітражному керівникові.
Слід звернути увагу, що місячний термін являється пресекательнымвідновленню не підлягає. "Як один з варіантів відстежування порушення справи про банкрутство можу запропонувати користуватися базою судових рішень. Знаючи найменування боржника і суд, в якому може розглядатися справа про банкрутство цього боржника, можна відстежити дату порушення справи про банкрутство. Порушення справи про банкрутство - це ще не публікація оголошення, але привід постійно відстежувати офіційні друкарські видання, щоб не пропустити пресекательный місячний термін для подачі заяви про визнання кредитором"- рекомендує Ірина Козаченко.
Знаючи найменування боржника і суд, в якому може розглядатися справа про банкрутство, можна відстежити дату порушення цієї справи |
У зв'язку з кризою в Україні стала популярною нова професія - так звані кризис-менеджерыщо обіцяють підприємствам на вищому рівні провести процедуру санації. Але ось Законом про банкрутство чітко передбачено, хто може бути керівникам санацією. Ця фізична особа, яка має ліцензію, видану у встановленому законодавством порядку, і діє на підставі постанови господарського суду (за виключенням, передбаченим ст. 53 Закониколи керівником санацією може бути призначений керівник боржника). Тому у суду відсутні правові підстави призначати кризу-менеджера керівником санації боржника, пояснила пані Козаченко. І тут не може йтися про довіру або недовіру цим особам, вони просто не мають законних підстав для ведення процедури санації боржника.
Дещо про мораторій
Мораторій на задоволення вимог кредиторів у рамках процедури банкрутства передбачає припинення виконання тих зобов'язань боржника, які виникли до порушення справи про банкрутство.
Впродовж дії мораторію на задоволення вимог кредиторів : забороняється стягнення на підставі старанних документів і інших документів, по яких здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не налічуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань відносно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю і життю громадян, авторської винагороди.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, мораторій застосовується до конкурсної заборгованості і не поширюється на поточну заборгованість боржника перед кредиторами, тобто погашення заборгованості, яка виникла до введення мораторію, припиняється до припинення дії мораторію, заборгованість, яка виникла після введення мораторію, повинна погашатися.
Процедура банкрутства : довга дорога в дюнах
Досить часто зацікавлені особи можуть "затягувати" процедуру банкрутства. Зокрема, ч. 7 ст. 13 Закону про банкрутство дійсно говорить нам про те, що розпорядник майна боржника призначається на термін не більше 6 місяців. Цей термін може бути скорочений або пролонгований судом на підставі клопотання комітету кредиторів, самого розпорядника майном або ж власника боржника. Ця норма говорить про терміні, на який призначається розпорядник майна, але не про саму процедуру розпорядження майном боржника. Користуючись не зовсім чітким формулюванням цієї статті, суб'єкти, що мають відповідне право, можуть подати клопотання про призначення нового розпорядника майна, термін повноважень якого відповідно до цієї норми не може перевищувати 6 місяців, розповіла Ірина Козаченко.
|
Ірина Козаченко: "Досить часто зацікавлені особи можуть затягувати процедуру банкрутства" |
На жаль, має місце і те, що оскарження в апеляційному або касаційному порядку визначень господарського суду в подібних справах або непублікація повідомлень про провадження, що почалося, у справі затягує процедуру банкрутства. На сьогодні є Рекомендації Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом"якими звертається увага судів на те, що відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону господарському суду надано право залишити без розгляду заяву про збудження провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не виконані вимоги постанови господарського суду відносно публікації оголошення про збудження провадження у справі про банкрутство в десятиденний термін.
Суд може залишити заяву про збудження провадження у справі без розгляду тільки у разі, якщо він переконався в тому, що заявником впродовж десяти днів з дня винесення ухвали не подано оголошення офіційним друкарським органам. Для цього суд може зобов'язати кредитора надати в певний термін докази представлення оголошення в редакцію офіційного друкарського органу. Хоча в приведеному випадку залишення без розгляду заяви про збудження провадження у справі про банкрутство є правом, а не обов'язком господарського суду судам слід контролювати виконання заявником вимог постанови про здійснення публікації. Проте, як відмічає пані Козаченкорекомендації є тільки рекомендаціями і суди далеко не завжди контролюють терміни публікації оголошення про порушення справи про банкрутство.
Слід зазначити, що 27.10.2009 у ВР України зареєстрований проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України відносно удосконалення процедур банкрутства". Вказаним законопроектом пропонується внести зміни ст. 13 Закону про банкрутствоа саме: процедура розпорядження майном боржника вводиться на строк до 12 місяців. Тобто вже йдеться про процедуру розпорядження, а не про термін повноважень розпорядника майна, як це зафіксовано в Законі на сьогодні.
Також важливим позитивним моментом вищезгаданого законопроекту Ірина Козаченко вважає пропозиція внести зміну ст. 40 Закону про банкрутствояке полягає в наступному: господарський суд припиняє виробництво в справі про банкрутство у разі неподання в місячний термін кредитором, за заявою якого збуджено провадження у справі про банкрутство, доказів обнародування повідомлення про збудження провадження у справі про банкрутство. В даному випадку припинення провадження у справі є обов'язком суду, а не його правом.
Але в той же час законопроект містить і іншу зміну у бік збільшення термінів процедури банкрутства : якщо в чинному Законі максимальний термін санації складає 12 місяців, то законопроект пропонує його збільшити до 18 місяців. Враховуючи те, що законопроект тільки зареєстрований в парламенті, про терміни його розгляду, а тим більше про терміни набуття чинності його, говорити доки не доводиться.
