З 28 грудня 2018 року в Україні діють нові Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), згідно з якими рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з відміткою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за вказаною адресою або при видачі на пошті вручатимуть адресату, а у разі його відсутності - комусь з повнолітніх членів сім'ї, які проживають з ним.
Правилами також передбачено, що про надходження поштового відправлення адресат буде повідомлений за допомогою SMS-повідомлень за номером телефону, вказаному на відправленні. І тільки у разі, якщо номер телефону не вказаний, співробітник пошти вкладе бланк повідомлення в поштову скриньку адресата.
Враховуючи, що у рамках цивільного судочинства порядок виклику учасників справи в засідання врегульований Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК), слід зіставити положення Правил з нормами ЦПК, щоб оцінити наскільки кореспондуються між собою вказані нормативні акти.
Так, відповідно до ст. 128 ЦПК, суд викликає учасників в судове засідання (або для участі у вчиненні процесуальної дії), якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються за допомогою судових повісток про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
За загальним правилом, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про отримання судової повістки з відміткою про дату вручення повертається до суду (того ж дня) і приєднується до матеріалів справи.
Як передбачено ч. 3 ст. 130 ЦПК, якщо особу, якій адресована повістка, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з адресатом. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається повідомленою належним чином. Таким чином, нові Правила відповідають вказаним нормам ЦПК.
|
Таліна Кравцова |
У разі відсутності адресата (і членів його сім'ї) за вказаною адресою, особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з відміткою про причини невручення. Необхідно відмітити, що причина невручення в даному випадку має бути чітко вказана на конверті з повісткою (який надалі приєднується до матеріалів справи).
Якщо адресат відмовляється отримувати повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду для наступного приєднання до матеріалів. Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК, особа, яка відмовляється отримати судову повістку, вважається повідомленою.
Як передбачено новими Правилами надання послуг поштовому зв'язку, якщо одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від отримання відправлення, воно зберігається на пошті впродовж місяця, зі спливом якого повертається відправнику. Проте, це правило не застосовується до судових повісток, які повертаються до суду не пізніше, ніж через 5 днів.
У даному контексті важливо вказати про таку причину невручення судових повісток як повернення повісток назад в суд "за закінченням терміну зберігання".
У практиці національних судів (зокрема - серед судів першої інстанції) до недавнього часу не було єдності в питанні визнання або невизнання повістки, яка повернулась до суду, належним повідомленням.
Верховний Суд (далі - ВС) у 2018 році вніс ясність з цього питання. Так, відповідно до правової позиції у справі № 127/2871/16-ц (постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року), повернення судової повістки з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони справи від отримання повістки або про незнаходження сторони за адресою, про яку суд був повідомлений раніше, і тому не може вважатися належним повідомленням.
Крім того, у вказаній постанові ВС вказав, що наявна в матеріалах справи телефонограма з приводу повідомлення секретарем судового засідання представника сторони про розгляд справи також не може вважатися належним повідомленням, оскільки не відповідає встановленому порядку повідомлення.
У даному випадку можна звернутися і до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, зокрема в пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) вказано, що принцип рівності сторін - одна із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представити свою позицію в умовах, які не ставлять її в істотно менш вигідне становище порівняно з опонентом. Таким чином, розгляд справи за відсутності учасника процесу, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК, у разі ненадання учасниками справи інформації з приводу адреси їх проживання, судову повістку відправляють:
1) фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх проживання або місця перебування, зареєстрованому у встановленому законом порядку.
При цьому моментом вручення судової повістки вважається: день вручення судової повістки під розписку; день проставляння в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання або перебування особи, про яку повідомлено суд; день проставляння в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання або перебування особи, які зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.
Звертаю увагу, що у вказаному списку немає вказівки на повернення повістки "за закінченням терміну зберігання", як на день вручення повістки належним чином.
Необхідно також підкреслити імперативні положення ч. 5 ст. 128 ЦПК згідно з якими судова повістка про виклик має бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому засіданні, але не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Окрім загальних правил повідомлення учасників справи, ЦПК передбачає також декілька альтернативних способів вручення судових повісток. Зокрема, належним врученням вважається вручення повістки уповноваженому представнику учасника справи. ЦПК також встановлює можливість відправки повістки за адресою роботи, якщо учасник справи не проживає за адресою, про яку був повідомлений суд. Стороні або її представнику за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам справи. Судова повістка може бути вручена також безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи, про дату, про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
На окрему увагу заслуговує порядок вручення судових повісток учасникам справи, які проживають за межами України. Відповідно до положень ст. 130 ЦПК, таким особам судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких - в порядку, встановленому статтею 502 ЦПК, яка передбачає виконання судових доручень закордонними дипломатичними представництвами України.
Важливим положенням процесуального законодавства, передбаченим Законом від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства і інших законодавчих актів", є відправлення судових повісток на офіційну електронну пошту учасника справи.
Так, відповідно до положень ч. 6 ст. 128 ЦПК, судова повістка (а у випадках, встановлених ЦПК, разом з копіями відповідних документів) направляється на офіційну електронну адресу учасника справи, у разі наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо офіційна електронна адреса відсутня. Що стосується строків вручення повісток шляхом їх відправлення на електронну пошту, то моментом вручення повістки вважається отримання судом повідомлення про доставку судової повістки на офіційну електронну адресу. При цьому, якщо повістка відправлена на офіційну електронну адресу після 17-ї години, повістка вважається врученою в робочий день, що йде за днем її відправлення, незалежно від отриманням судом повідомлення про її доставку в день відправки.
Крім того, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси і технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду і про дату, час і місце проведення судового засідання або проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом із використанням засобів мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень з вказівкою веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
ЦПК також передбачає можливість виклику до суду за допомогою оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади. Так, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження або місце роботи якого невідомо, а також зацікавлена особа у справах про видачу обмежувального припису, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке має бути розміщене не пізніше, ніж за 10 днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису, - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З моменту публікації оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Підсумовуючи викладене вище, вважаю необхідним відмітити, що норми ЦПК і нові Правила в цілому мають позитивний вплив на хід розгляду справ, спрямовані на прискорення строків вирішення спорів, а також допомагають учасникам максимально ефективно реалізовувати свої процесуальні права. Особливо хочеться звернути увагу на норми про використання інформаційних технологій, які є вкрай корисними в процесі повідомлення сторін і дозволяють економити як часові, так і матеріальні ресурси і сторін, і самого суду.
Таліна Кравцова,
старший юрист юридичної фірми «Астерс», адвокат
Зверніть увагу: слідкувати за графіком засідань зручно в системі аналізу судових рішень Verdictum.
