Якщо замислитися про помилки, що допускаються кредитором, які згодом можуть привести до неможливості стягнути майно з боржника, то варто відмітити такі:
- першою такою помилкою є порушення термінів позовної давності для звернення до суду за захистом прав кредитора. Таке може відбуватися внаслідок некомпетентності юристів кредитора (банків) або ж унаслідок того, що юристи просто не устигають обробити усі кредитні справи в потрібні терміни (до витікання термінів позовної давності). Тому боржник, після того, як дізнається, що проти нього поданий позов до суду, перше що повинен зробити - переконатися, що терміни давності для звернення банком до суду ще не витекли. Якщо ж такий термін збіг, відповідачеві (боржникові) необхідно заявити про це в суді, і у такому разі застосування терміну позовної давності може бути причиною для відмови в позові. Виключення може бути у разі, якщо суд визнає клопотання позивача про відновлення терміну позовної давності обгрунтованим, мотивованим і підлягаючим задоволенню.
Так, Печерський районний суд м. Києва в рішенні у справі № 757/491/13-ц від 27.03.2013 р. відмітив, що клопотання позивача про відновлення терміну давності не було досить обгрунтованим, і тому закінчення терміну позовної давності в цій ситуації є основою для відмови в задоволенні позову;
- пропуск терміну пред'явлення кредитором вимог за основним зобов'язанням до спадкоємців (що не тотожно факту вищезгаданого "пропуску терміну позовної давності"!).
Так, ч. 4 ст. 1281 ГК України визначає, що наслідком пропуску кредитором спадкодавця термінів пред'явлення вимог до спадкоємців є позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадок, в терміни, встановлені законом. Тобто кредитор втрачає можливість вимагати захисту свого права вимоги в суді. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду. Вони викладені в постанові від 17.04.2018 р. у справі № 522/407/15-ц про стягнення на предмет іпотеки, отриманої новим власником, в порядку спадкоємства і основи для припинення іпотеки;
- дії кредиторів суперечать нормам чинного законодавства.
Так, бувають випадки, що кредитор (іпотекодержатель) не направляє письмову вимогу про усунення порушення, передбачене ст. 35 Закону № 898 - IV "Про іпотеку"іпотекодавцеві і боржникові. У такому разі судовий позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним і в його задоволенні може бути відмовлене. Отже, недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є такою помилкою, яка приведе до неможливості стягнення майна. В цьому випадку кредиторові в суді буде відмовлено в позові про стягнення.
|
Ганна Кузнєцова |
Сюди також відноситься укладення договору іпотеки без згоди другої з подружжя. Відповідно до ст. 203 Цивільні кодекси України однією з вимог, дотримання яких потрібне для дійсності угоди, є наявність необхідного об'єму цивільної дієздатності у сторін. Стаття 65 Сімейного кодексу України встановлює, що дружини розпоряджаються майном, яке є об'єктом права загальної спільної власності подружжя, по взаємній згоді. Воно має бути отримане в тій формі, в якій має бути укладений договір, що вимагає такої згоди. Якщо договір виходить за межі дрібного побутового (а договір іпотеки точно виходить за ці межі!), чоловік(- а) має право в судовому порядку оскаржити дійсність цього договору як ув'язненого без його (її) згоди. Це правило поширюється і на осіб, що проживають однією сім'єю, але що не знаходяться в шлюбі між собою (так званий цивільний брак) і що отримали майно за час їх спільного проживання. Якщо договір іпотеки буде визнаний недійсним судом внаслідок його оскарження одним з подружжя, тоді кредитор не зможе стягнути майно.
Таких висновків дійшов Шевченківський районний суд в рішенні від 30.01.2018 р. у справі № 761/9942/15-ц про визнання угод недійсними. Аналогічні виводи містяться в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, регулюючого іпотеку як заставу нерухомого майнапідготовленому суддею Верховного Суду України Л. И. Охримчук, науковим консультантом управління вивчення і аналізу судової практики Н. А. Коноваловой і головним консультантом управління вивчення і аналізу судової практики С. В. Павлівської;
- встановлення в договорі іпотеки обмовки про виключно позасудовий спосіб врегулювання суперечки. Так, 21.03.2018 Велика Палата Верховного Суду України в постанові у справі № 760/14438/15-ц дійшла висновку, що передача іпотекодержателеві права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за угодою сторін без звернення до суду.
Обмовки в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб врегулювання суперечки, яку сторони встановлюють самостійно в договорі.
З урахуванням вимог ст. ст. 328, 335, 392 ГК України в контексті ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" суди не наділені повноваженнями обертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.
На вищезгадане рішення послався Соломенский районний суд м. Києва в рішенні у справі № 760/10727/15-ц від 2.07.2018 р.відмовивши позивачеві-кредиторові в задоволенні позову про стягнення предмета іпотеки (квартири), і обгрунтував це тим, що в іпотечному договорі, ув'язненому між сторонами, є угода сторін, що такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як придбання права власності, може бути здійснений тільки в позасудовому порядку.
Бувають випадки, коли при укладенні договору іпотеки додому/квартиру, в яких проживає неповнолітня дитина, представники дитини не отримують передбачений законодавством обов'язковий дозвіл органу опіки і опікування на укладення такої оборудки. Хотілося б підкреслити, що факт відсутності цього дозволу не є безумовною основою для визнання такого договору іпотеки недійсним (згідно постанові ВСУ № 6-1793цс15 від 10 лютого 2016 року). Також і у разі, якщо батьки не повідомляють про факт проживання малольотної дитини в квартирі, яку передають в іпотеку (рішення ВССУ № 303/1613/15-ц від 05.10.2016 р.)або ж місце проживання малолітньої дитини реєструють в іпотечній квартирі після реєстрації іпотеки (рішення ВССУ по розгляду цивільних і карних справ № 6-17908св13 від 3.07.2013 року) - такі ситуації судова практика не визнає безумовними підставами для визнання договору іпотеки недійсним .
Як вже відомо, 3 липня цього року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно відновлення кредитування" (законопроект № 6027-д). Це документ покликаний надійно захистити права кредиторів в питаннях стягнення боргів. Їм вноситься безліч принципових змін до профільних актів, у тому числі спрощується можливість відчужувати майно без згоди іпотекодавця. Вважаємо, що найближчим часом з цієї причини правозастосовна практика мінятиметься.
Ганна Кузнєцова,
юрист АК "Прайм"
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ чи придбати VERDICTUM. Також рекомендуємо відстежувати реєстраційні дії відносно майна, що знаходиться в іпотеці, з допомогою сервісу SMS- маяк.
