Над чим працюєш, то і створюєш.
Навіть якщо працюєш заради знищення чогось.
Оголосивши війну, я створюю ворогів.
Антуан де Сент-Экзюпери "Цитадель"
Останнім часом з усіх інформаційних ресурсів, публічних виступів тільки й чути про боротьбу за "доброчесних" суддів та "ефективний" судовий захист - від тільки не зрозуміло хто ворог і з ким боротьба.
Досить міцно вже сформовано думання, що ворог у взірцевому правосудді для народу - це самі судді, тому і створено всі умови для їх чищення, в тому числі, і чищення шляхом позбавлення їх ефективного правового захисту.
У грудні 2016 року було прийнято Закон України "Про Вищу раду правосуддя"де вперше введене новий підхід до оскарження рішень про притягнення судді до відповідальності.
Якщо порівняти Закон України "Про Вищу раду правосуддя" із Законом України "Про Вищу раду юстиції", де дисциплінарна секція могла лише рекомендувати притягнути суддю до відповідальності, то наразі дисциплінарна палата самостійно приймає рішення про притягнення судді до відповідальності.
Так, згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення Дисциплінарної палати Вищої заради правосуддя може бути оскаржено до Вищої заради правосуддя.
Тобто, рішення про притягнення судді до відповідальності, яку власне і спричиняє негативні наслідки для особини, не може бути оскаржено до суду, а його переглядання має здійснити тій же орган, який і прийняв таке рішення.
|
Ганна Мартиненко |
А від на оскарженні рішення Вищої заради правосуддя за наслідками розгляду скарги на рішення дисциплінарної палати необхідно зупинитися більш детально.
Майже рік, до прийняття нового кодексу адміністративного судочинства, не зважаючи на ті що ст. 35 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" говорила про оскарження до Верховного Суду, рішення Вищої заради юстиції оскаржувалися до Вищого адміністративного суду України з подальшим перегляданням до Верховного Суду України.
Отже, було надано двоступеневий судовий захист, де Вищий адміністративний суд України - це суд першої інстанції, а Верховний Суд України - суд апеляційної інстанції.
У тій же година, відповідно до ч. 7 ст. 266 КАС України, чинної редакції, на рішення Вищої заради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадженнявстановленими цим Кодексом.
Знову ж таки на рішення Вищої заради правосуддя у дисциплінарній справі не може бути подане позов, а лише скарга. Мало того така скарга має розглядатися за правилами касаційного, а не позовного провадження.
|
Ростислав Кравець |
По-першеце означає, що Велика Палата Верховного Суду виконує знову ж таки функцію суду апеляційної інстанції, а від фактично судом першої інстанції тепер виступає Вища рада правосуддя, яка одночасно стає стороною у справі під година апеляційного провадження. Такого новітнього підходу, мабуть, точно не має в жодній країні, як на цьому часто наголошують можновладці.
По-другуправила касаційного провадження є досить обмеженими в порівнянні з правилами позовного провадження.
Так, згідно із ст. 341 КАС України, чинної редакції, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не булі встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду, виконуючи повноваження апеляційної інстанції, має перевіряти обставини, що встановлені Вищою радою правосуддя, а не судом, який вирішує справу на засідках змагальності встановлює обставини на підставі позицій обох, а не однієї сторони.
Для прикладу, вже неодноразово Вищій раді правосуддя доводилося здійснювати розгляд дисциплінарної справи без матеріалів судової справи, де нібито суддею допущене порушення, оскільки матеріали чи те знаходяться на непідконтрольних територіях, чи те вилучені правоохоронними органами, тому звісно нюанси судової справи не можуть бути встановлені Вищою радою правосуддя та відповідно не відображені в рішенні.
По- третєвідповідно до ч. 8 ст. 266 КАС України, чинної редакції, у випадку скасування судом рішення Вищої заради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
Отже, "Ефективний судовий захист" зводиться до того, що орган, який вже здійснив розгляд, на власний розсуд оцінив обставини та висловив своє думання, прийнявши незаконне рішення, має повторно розглядати всі ті ж обставини в тому ж складі і не факт, що прийти до інших висновків.
Варто відразу зазначити, що кількість такого "повторного" перегляданню нічим та ніким необмежено, і як показує практика розгляду Верховною Радою України 29.09.2016 року питань суддів повторно, явно не означає максимум двічі.
По-четвертеякби дивно не звучало, але суд не має повноважень скасувати негативні наслідки для особини, адже рішення дисциплінарної палати, яким обрано вид дисциплінарного стягнення, залишається чинним і може бути скасоване виключно Вищою радою правосуддя і ні одним іншим органом.
Рівність перед законом, право на ефективний судовий захист - очевидно не для всіх, а від можливість концентрації владних повноважень відносно суднового корпусу в руках одного безконтрольного органу - можливо, і хто ж ворог, і хто ж оголосив війну.
Робити висновки шкірному, рівно так само як і обирати чи варто приймати доля, хоч і пасивну, у війні проти ворога, нав'язаного "суспільною думанням" невідомого суспільства.
Ганна Мартиненко
Адвокат, Адвокатська компанія Кравець і партнери
Ростислав Кравець
Адвокат, старший партнер
Адвокатська компанія Кравець і партнери
