Не минуло й півроку, як сімейне законодавство України ознаменувалося новими серйозними змінами, що стосуються посилення відповідальності за аліментну заборгованість. Так, ще в липні 2017 року Сімейний кодекс України розпочав життя під девізом «Аліменти - власність дитини», було збільшено мінімальний розмір аліментів, надано право вибору способу стягнення, спрощено судовий процес зі стягнення аліментів.
Прийнявши Закон України № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» 7 грудня 2017 року, що набрав чинності минулого тижня, а саме 6 лютого 2018 року, законодавець пішов ще далі в захисті прав дитини, посиливши відповідальність батьків за невиконання ними обов'язків зі сплати аліментів, значно спростивши процес притягнення до відповідальності винних осіб.
Найбільш принципові зміни стосувалися ст. 157 Сімейного кодексу України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 31, 183 Кодексу про адміністративні правопорушення.
|
Оксана Духовна |
Тепер у разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня подання виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби має право:
1) скласти протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення та надіслати його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Своєю чергою, Кодекс про адміністративні правопорушення було доповнено новим видом адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи (ст. 31-1), які на відміну від громадських робіт є платними та дають змогу боржникові шляхом їх виконання поступово погашати наявну заборгованість.
2) на вимогу стягувача протягом десяти днів видати довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, що дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
Той із батьків, із ким за рішенням суду проживає дитина, найчастіше, із урахуванням судової практики, - це мами, скориставшись указаною довідкою державного виконавця, мають право протягом одного місяця дії цієї довідки самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.
Ця новела має надзвичайно порадувати мам, головним моментом є обізнаність прикордонників про вказані зміни та брак на кордоні перешкод у застосування вказаних законодавчих змін.
3) винести вмотивовані постанови:
3.1) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України;
3.2) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами, крім випадків, коли таке обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, необхідне у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника осіб з інвалідністю, необхідне для проходження боржником військової служби, несення служби в АТО, або має місце розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами;
3.3) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю тощо;
3.4) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві полювання.
Якщо заборона батькам у праві користування зброєю чи обмеження права полювання не вбачається надзвичайно дієвою, то обмеження права на виїзд за кордон боржника й обмеження права керування транспортними засобами за спрощеною процедурою лише на підставі постанови державного виконавця повинно здобути достатній вплив на недобросовісних порушників.
Звернемося до судової практики щодо тимчасового обмеження боржників у праві виїзду за межі України, яка траплялася до внесених законодавчих змін.
Так, наприклад, із ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 7 червня 2017 року у справі № 756/7419/17 (знаходиться у відкритому доступі в ЄДРСР) слідує, щоб тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа донедавна необхідно було пройти такі етапи:
- стягувач звертається до державного виконавця з проханням (заявою) про винесення подання щодо тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України з урахуванням заборгованості зі сплати аліментів, яка є;
- підготовлене державним виконавцем подання підлягає погодженню начальником відповідної державної виконавчої служби;
- звернення до суду державного виконавця з вказаним поданням;
- призначення до судового розгляду, під час якого суд з'ясовує доведення державним виконавцем фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Судовому розгляду в районних судах, як відомо, не притаманна особлива оперативність, тому навіть у разі декількох судових засідань (перше засідання - неявка відповідача-боржника) це могло розтягнутися до півроку, а з урахуванням підготовчих дій виконавця - й на рік, протягом якого боржник мав безперешкодну можливість залишити межі України.
Натомість нині єдиним документом, що приймається державним виконавцем, надсилається безпосередньо для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України і не потребує жодних звернень до суду, а отже заощаджує стягувачу від 6 до 12 календарних місяців, є постанова державного виконавця. Вона ж згідно з п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2004 р. № 661-IV (з урахуванням останніх змін та доповнень від 06.02.2018) та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.94 р. № 3857-XII (з урахуванням останніх змін і доповнень від 06.02.2018) є тимчасовим обмеженням у праві виїзду з України.
Отже, законодавець крок за кроком робить сімейне законодавство більш ефективним, направленим передусім на захист інтересів дітей і осіб, із якими дитина проживає.
Оксана Духовна,
адвокат, к.ю.н., радник ЮФ INPRAXI
Також читайте інші статті автора: «Непризнание судом права собственности инвесторов на квартиры: благо или наказание?»
