Нововведення господарського процесу

Через п. 9 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України поточні судові процеси після 15 грудня 2017 року розглядатимуться за новими правилами.

Ми постаралися систематизувати ці нові правила в допомогу практикуючим правознавцям і правоприменителям :

1. Електронне судочинство

Замість автоматизованої системи документообігу, яка встановлена в судах сьогодні, буде впроваджена Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЕСИТС).

Окрім автоматичного розподілу справ між суддями і наданням сторонам інформації про судові справи (функції, що виконуються і нинішньою системою) ЕСИТС забезпечиться офіційний обмін документами в електронній формі між судами і учасниками процесу, а також фіксація судового процесу відео і аудіозасобами.

*** Примітка: ЕСТИС буде запущена через 90 днів після публікації в Голосі України і на сайті http://court.gov.ua/оголошення про її запуск. Тому це нововведення доки не є критичним, не вимагає від фігурантів процесу оперативних дій, але дає привід замислитися про виготовлення електронних цифрових підписів (ЭЦП) (передбачається, що найближчим часом буде розроблене положення ЕСТИС, яке відповість на безліч технічних питань, і у тому числі врегулює порядок виготовлення ЭЦП для роботи в ЕСТИС).

Впровадження електронного судочинства слід розглядати з двох точок зору : з позиції суду і з позиції учасників справи.

Що означає електронне судочинство для сторін?

Відповідно до нового ХПК суду розглядатимуться справи по матеріалах в електронній формі. Для цього створюватимуться електронні справи і документи, отримані судом в паперовій формі, переводитимуться в електронну форму. У свою чергу, процесуальні документи, що видаються судами, створюватимуться в електронній формі і у такому вигляді у більшості випадків спрямовуватися учасникам справи по офіційній електронній пошті, яку ті зареєструють в ЕСТИС. Відправка документів в електронній формі не позбавляє сторони права отримати документи в паперовій формі, проте, в деяких випадках вважатиметься достатньою з точки зору обов'язків суду.

Судові рішення викладатимуться в письмовій і електронною формах.

Що означає електронне судочинство для суду?

Воно означає можливість подавати документи як в паперовій формі, так і в електронній. При цьому за подачу процесуальних документів (наприклад, позову, апеляційною або касаційною скарг) в електронній формі застосовуватиметься "скидка" по судовому збору - сторона зможе сплатити 80 % від суми, вказаної в таблиці в ст. 4 Закони "Про судовий збір".

Представлення документів в електронній формі має на увазі, що учасниками процесу (їх представники) заповнюватимуться форми документів в самій ЕСТИС і скріплюватися електронним цифровим підписом.

Крім того, ХПК вводить обов'язок адвокатів реєструвати в ЕСТИС офіційну електронну поштуна яку вони отримуватимуть документи від суду. Аналогічний обов'язок встановлений для нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керівників, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств.

Іншими особами реєструються електронні адреси в ЕСТИС добровільно.

Приймаючи рішення (чи виконуючи обов'язок) про реєстрацію електронних адрес в ЕСТИС важливо пам'ятати, що якщо адреса буде зареєстрована, то вислана по ньому кореспонденція (включаючи процесуальні документи і докази опонентів, а також судові рішення) вважатиметься офіційно спрямованою.

Статті ХПК (тут і далі під фразою "Статті ХПК" розумітимемо статті нового Кодексу, що відносяться до зміни, що характеризується, на випадок необхідності додаткового вивчення) : 6, 42 (ч. 5, 6, 7, 8, 9), 80 (ч. 9), 233 (ч. 8).

2. Пріоритети серед джерел вживаного матеріального права

Перший рівень джерел права : безумовні

Безумовними джерелами права для судів є:

1) Конституція, міжнародні договори, закони України;

2) підзаконні нормативно-правові акти;

3) Конвенція про захист прав людини і основних свобод і протоколів до неї, а також практика Європейського суду з прав людини.

Конституція України має вищий пріоритет: якщо судом виявляється, що той або інший закон або правовий акт суперечать Конституції, їм застосовується норма Конституції як норма прямої дії.

У разі протиріччя правового акту правовому акту вищої юридичної сили судом застосовуються норми правового акту вищої юридичної сили, а у разі протиріччя правового акту міжнародному договору - судом застосовується міжнародний договір.

*** Примітка: оскільки в Україні відсутнє виразне закріплення ієрархії правових актів по їх юридичній силі, можна з упевненістю говорити тільки про те, що закон в усіх випадках матиме пріоритет перед підзаконними нормативними актами, оскільки його вища юридична сила виводиться з положень Конституції.

Ніяких орієнтирів для вирішення протиріч між нормами законів законодавець, до побажання, не встановив.

Другий рівень джерел права : обумовлені

Тут можна вказати два види джерел : іноземне право і звичаї ділового обороту.

Судом застосовуються норми інших держав, якщо це передбачено законом України (наприклад, Законом "Про міжнародне приватне право") або міжнародним договором.

Судом застосовуються звичаї ділового обороту, якщо спірні стосунки не врегульовані законодавством.

Третій рівень джерел права : залишкові

Якщо спірні стосунки не врегульовані законом і відсутні звичаї ділового обороту, які можна до них застосувати, судом застосовується аналогія закону (закон, регулюючий подібні стосунки), а за відсутності такого - аналогія права (виходить із загальних основ і сенсу законодавства).

Стаття ХПК : 11

3. Введені нові форми судочинства

Наказове виробництво

По аналогії з цивільним процесом в господарському з'являється наказове виробництво, що дозволяє впродовж 5 днів без виклику сторін отримати судовий наказ про стягнення безперечної суми боргу в розмірі, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів (176 200 гривен в 2018 році). Тут і далі під прожитковим мінімумом мається на увазі прожитковий мінімум для працездатної особи.

Судовий наказ не підлягає оскарженню, але може бути скасований тим же судом, який його видав, за заявою боржника, поданою впродовж 15 днів з моменту вручення йому наказу. Подача заяви про відміну (якщо тільки не допущені процесуальні порушення) з максимальною вірогідністю приведе до відміни наказу, виданого в порядку наказового виробництва, і залишить можливість стягнення боргу тільки у рамках позовного виробництва.

Статті ХПК : 147 - 160

Позовне виробництво: спрощене і загальне

У визначенні про прийняття справи до виробництва судом вказується, в якому виробництві воно розглядатиметься: в спрощеному або загальному (позивач може з подачею позову клопотати про розгляд справи в спрощеному виробництві).

Спрощене позовне виробництво

Це різновид позовного виробництва для розгляду малозначних суперечок, а саме: суперечок, в яких ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів (176 200 гривен); а також справ незначної складності, які судом визнаються малозначними.

Не можуть розглядатися в спрощеному виробництві суперечки про банкрутство, антиконкурентні суперечки, корпоративні спори, суперечки про приватизацію державного або комунального майна, більшість суперечок про захист інтелектуальної власності, справи про компенсацію збитків, заподіяних посадовцем, - компанії, спори з ціною позову більше 500 прожиткових мінімумів (880 000 гривен).

Спрощене позовне виробництво характеризується наступними особливостями:

? відсутністю підготовчої стадії, у рамках якої здійснюється збір доказів, уточнюються позовні вимоги (при необхідності), здійснюються усі процесуальні дії; тому в справах спрощеного виробництва усім підготовчим діям з судового процесу слід бути виконаними до першого судового засіданняа деяким - не пізніше чим за 5 днів до нього (наприклад, зміна предмета або підстав позову), - це забезпечується тим, що судом у визначенні про відкриття виробництва встановлюються терміни для подачі відгуку і інших процесуальних документів;

? термін розгляду справи не може перевищувати 60 днів;

? справа розглядається без виклику сторін по наявних в справі матеріалах (правда, суд може викликати сторони за власною ініціативою або по клопотанню однієї з них, якщо визнає таке клопотання обгрунтованим);

? рішення, прийняте в спрощеному позовному виробництві, не зможе бути оскаржене в касацію (див. примітку нижче).

*** Примітка: одним з нововведень ХПК є неможливість представлення касації на рішення в малозначних справах. У цьому зв'язку важливим є співвідношення поняття "Малозначна справа" з різновидом виробництва, в якому воно розглядається. У ч. 3 ст. 12 ХПК вказане, що спрощене позовне виробництво призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності і інших справ, для яких пріоритетним є швидкий дозвіл справи. З такого визначення виходить логічний висновок, що не кожна справа, розглянута в спрощеному виробництві, є малозначною, а значить, якщо сам факт розгляду справи в спрощеному виробництві ще не означає стовідсоткової неможливості касації. В той же час, визначення малозначних справ, дане в ч. 5 тій же ст. 12 включає справи незначної складності, визнані судом малозначними (а визнання судом малозначними, з аналізу Кодексу, виражається саме в прийнятті їх до спрощеного позовного виробництва).

Інші справи, для яких пріоритетним є швидкий дозвіл, - це, очевидно, справи про відновлення втраченого виробництва, справи про розгляд справи за обставинами, що знову відкрилися або винятковим, справи про оскарження рішень третейського суду - ці три окремі категорії справ, згідно з новим ХПК, розглядаються в порядку спрощеного виробництва з деякими властивими кожному з них особливостями.

На підставі викладеного приходимо до того, що розгляд справи у рамках спрощеного позовного виробництва в усіх випадках означатиме недоступність стадії касації (окрім тих виняткових випадків, які прямо передбачені в ст. 287 і до яких ми повернемося в другій частині цього огляду).

Статті ХПК : 12, 46, 90, 176, 247 - 252, 287

Загальне позовне виробництво

Загальне позовне виробництво призначене для тих справ, які через складність недоцільно розглядати в спрощеному позовному виробництві.

У загальному позовному виробництві передбачена підготовча стадія, при якій здійснюється збір доказів і подача усіх процесуальних документів. Її термін складає 60 днів з моменту відкриття виробництва з правом суду продовжити його не більше ніж на 30 днів за своєю ініціативою або по клопотанню однієї із сторін.

Далі починається розгляд по суті, яке триває не більше 30 днів.

Таким чином, термін розгляду справи в загальному позовному виробництві складає 90 днів і може бути за рахунок стадії підготовчого виробництва продовжений ще на 30 днів.

Статті ХПК : 12, 177, 182, 183, 195

4. Уточнена господарська підвідомчість

ХПК розширюється поняття господарської підвідомчості і відноситься до юрисдикції господарських судів спори, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

Далі в ст. 20 ХПК конкретизовані господарські спори, серед яких слід зазначити ті, які часто служили яблуком розбрату між господарськими і адміністративними (а іноді і загальними) судами :

- спори, що виникають з угод з приводу корпоративних прав в юридичній особі (акцій, паїв, доль), - окрім угод в сімейній і спадковій сфері;

- спори стосовно права власності і інших речових прав на майно (рухоме, нерухоме, в т. ч. землю), реєстрації або обліку прав на майно, визнання недійсними актів, що порушують такі права (окрім тих випадків, коли стороною є фізична особа - не підприємець);

- антиконкурентні спори, в т. ч., пов'язані з оскарженням рішень Антимонопольного комітету (АМКУ), а також спори по заявах АМКУ;

*** Примітка: в попередній редакції до господарських однозначно відносилися справи по заявах АМКУ, а ось з приводу оскарження його рішень практика розходилася - такі справи приймали до виробництва і господарські, і адміністративні суди.

- вимоги стосовно реєстраційних дій (зокрема, реєстрації майна, майнових прав), визнання недійсними актів, що порушують права на майно, якщо такі вимоги є похідними від майнової суперечки, яка розглядається в господарському суді разом з такими вимогами.

*** Примітка: таким чином, новий ХПК дозволив одну з головних процесуальних дилем у дусі принципу "якщо є суперечка про право - те підвідомчість господарська, а в юрисдикції адміністративних судів залишаються спори, в яких органи влади діють як джерело управлінської волі, а не як рівноправна сторона правовідносин.

- суперечки про захист ділової репутації (окрім тих, в яких сторона - фізична особа, що не є підприємцем або самозанятым особою).

Окремо слід сказати про спори у сфері інтелектуальної власності - під ними маються на увазі спори, пов'язані з авторськими і суміжними правами, правами на торгову марку, промисловий зразок, винаходи і інші об'єкти інтелектуальної власності; спори, пов'язані з реєстрацією прав інтелектуальної власності і договорами з приводу об'єктів інтелектуальної власності, з дією патентів, свідчень, інших актів, що підтверджують такі права; - розгляд таких суперечок будуть зосереджено у Вищому суді з питань інтелектуальної власності.

Цей спеціалізований суд після його створення розглядатиме такі справи як суд першої інстанції, а його апеляційна палата - переглядати в апеляційному порядку. До початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності спори у сфері інтелектуальної власності розглядається за колишніми правилами підвідомчості.

Стаття ХПК : 20

5. Адвокати і інші представники в суді

Сторони можуть брати участь в процесі особисто (самопредставительство) або через представника.

Самопредставительством юридичної особи вважається участь в справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від його імені згідно із законом, статутом, положенням.

Держава і територіальна громада дію через свої органи (державної влади або місцевого самоврядування) в особі їх керівників.

Представником в суді може бути:

- законний представник (батьки, опікуни, опікуни);

- адвокат;

- особа, що досягла 18 років і що має повну цивільну дієздатність, - тільки для малозначних справ.

І цей перелік являється вичерпним.

Таким чином, юридична особа і орган державної влади (чи місцевого самоврядування) для забезпечення представництва своїх інтересів в господарському суді зможуть вибрати серед таких варіантів:

? найняти адвоката;

? усі документи підписувати і ходити до суду керівникові;

? включити посаду юриста-процесуаліста (чи декілька посад) до складу виконавчого органу (що не забути відбити в статуті) з правом представництва інтересів компанії/органу в судах без доручення; при цьому, необов'язково надавати такому виконавчому органу вагомі повноваження - це може бути суто дорадчий орган, створений спеціально для того, щоб забезпечити правову самодостатність компанії, в штаті якої немає адвоката.

*** Примітка: положення Кодексу про те, що представником може бути тільки адвокат, набувають чинності в частини ведення справ в судах першої інстанції - з 2019 року, тобто, кореспондуються з етапами впровадження адвокатської монополії, закріпленими в Конституції, - про це прямо говорить п. 20 перехідних положень нового ХПК.

Повноваження представників в суді підтверджуватимуться дорученням. Повноваження адвоката можуть підтверджуватися дорученням або ордером.

Витягання з договору правової допомоги, які сьогодні вимагають деякі судді, в новому ХПК навіть не згадується.

Статті ХПК : 16, 56, 58, 60, п. 20 Перехідних положень (разд. X)

6. Витрати на правову допомогу і забезпечення судових витрат

Новим ХПК підкреслюється включення витрат на правову допомогу до складу судових витрат і, відповідно, право сторони, що перемогла, на компенсацію таких витрат - при цьому пам'ятаємо, що межі витрат на правову допомогу, встановлені Законом № 4191, - VI від 20 грудня 2011 року для цивільних і адміністративних справ, - 40 % від прожиткового мінімуму за 1 годину роботи (704 грн. в годину)на господарські справи не поширюються.

Дуже важливо враховувати, що стороні, що претендує на компенсацію судових витрат, слід подати до суду разом з першим документів по суті справи (тобто разом з позовом або з відгуком на позов) попередній розрахунок таких витрат, куди включаються вже понесені і очікувані витрати на адвоката, експертизу, залучення свідків і т. д.

Якщо сторона не подасть такий попередній розрахунок, суд може відмовити в компенсації судових витрат. Попередній розрахунок може бути уточнений стороною з урахуванням фактично понесених витрат.

ХПК також передбачено право суду вимагати у сторони, що клопоче про проведення витратної процесуальної дії (наприклад, про залучення перекладача, виклик свідка, призначення експертизи і т. д.), забезпечити або навіть заздалегідь сплатити судові витрати на проведення цієї дії, а невиконання вимоги суду про забезпечення стане основою для відмови в клопотанні.

Статті ХПК : 124, 125, 126

7. Новий порядок відведення судді

Основи для відведення судді істотних змін не зазнали (не рахуючи конкретизованої міри близькості судді - так, він не може бути членом сім'ї або близьким родичем учасника процесу; а також нової, дуже оцінної, основи для відведення: суддя прямо або побічно зацікавлений в результатах розгляду справи), але процедура відведення буде декілька інша.

Раніше питання відведення вирішувалося самим суддею. Тепер, якщо суд вважає заяву обгрунтованою, він задовольняє відведення. Якщо ж суд, що розглядає справу, приходить до висновку про необгрунтованість заяви про відведення - він передає заяву іншому судді того ж суду (також обираному автоматично), на час розгляду заяви про відведення (два дні, без виклику сторін) суддя має право припинити провадження у справі.

Важливо, що відведення може бути заявлене впродовж 10 днів з моменту отримання визначення про відкриття виробництва! Заява про відведення судді після початку підготовчого засідання (чи першого засідання - в спрощеному виробництві) допускається лише за наявності вагомих пояснень, чому відведення не могло бути заявлене раніше.

Важливо враховувати, що заява свідомо необгрунтованого відведення може розцінюватися як зловживання процесуальними правами, про що розповімо в наступному пункті.

Статті ХПК : 35, 38, 39

8. Зловживання процесуальними правами і відповідальність за неї

Одним із заходів підвищення дисципліни учасників процесу є введення новим ХПК такої категорії як "зловживання процесуальними правами".

Як зловживання процесуальними правами залежно від обставин можуть розцінюватися:

- оскарження рішень, які не підлягають оскарженню;

- подача клопотання із вже вирішеного судом питання, якщо не з'явилися нові обставини;

- заява свідомо необгрунтованого відведення;

- інші аналогічні дії, спрямовані на затягування процесу або перешкоду розгляду справи;

- подача декількох однакових позовів в цілях маніпуляцій автоматичним розподілом справ;

- подача штучного позову (свідомо безпідставного або безпредметного);

- штучне об'єднання позовних вимог або залучення зайвих відповідачів з метою маніпуляцій з осудністю;

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду третім особам.

За зловживання процесуальними правами суд може застосувати до учасника справи (чи його представникові) штраф в розмірі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму (від 1 762 до 17 620 грн.), а у разі повторного порушення - від 5 до 50 прожиткових мінімумів (від 8 810 до 88 100 грн.).

Статті ХПК : 43, 135

9. Заходи процесуального примусу і основи для їх застосування

В цілях підвищення дисципліни учасників процесу вводиться їх відповідальність за такі порушення як:

- порушення порядку під час судового засідання;

- Невиконання розпоряджень судді;

- неподання витребуваних судом доказів (без обгрунтування причин такого неподання);

- невиконання визначення про забезпечення позову;

- неподання у встановлені судом терміни процесуальних документів (відгуку, відповіді на відгук, заперечень на відповідь на відгук);

- зловживання процесуальними правами (описане в попередньому пункті).

Суд має право застосовувати за вказані порушення заходи процесуального примусу :

v попередження (за порушення порядку в залі і невиконання розпоряджень судді);

v видалення із залу судового засідання (за повторне порушення після попередження);

v тимчасове вилучення документів для дослідження судом (за неподання витребуваних судом доказів без обгрунтування причин);

v штрафи (за усі види процесуальних порушень залежно від злісності і кількості - від 1 до 50 прожиткових мінімумів, т. е. від 1720 до 88 100 грн.).

Важливо, що штрафи можуть бути стягнуті як з боку процесу, так і особисто з представника.

Статті ХПК : 131 - 135

10. Відмова від позову, визнання позову і світова угода - на будь-якій стадії процесу

З урахуванням формулювань попередньої редакції ХПК суди займали позицію, що відмова від позову і визнання позову можливі лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а світова угода може знаходитися або в першій інстанції, або на стадії виконання рішення.

Новий ХПК прямо і недвозначно надає стороні право відмовитися від позову (апеляційної або касаційної скарги), визнати позов (апеляційну або касаційну скаргу), а сторонам - укласти світову угоду на будь-якій стадії процесу.

При цьому стороні, що сплатила судовий збір за подачу позову, апеляційної або касаційної скарги, повертається 50 відсотків судового збору.

Статті ХПК : 191, 192, 130, 266, 274, 298, 307

11. Експерт з питань права - новий учасник процесу

Цікавою затією нового ХПК є можливість приєднання до матеріалів справи укладення експерта з питань права - особи, що має наукову міру (кандидат або доктор наук) і що славиться визнаним фахівцем у сфері права.

Укладення експерта з питань права може торкатися:

- застосування аналогії закону, аналогії права;

- зміст норм іноземного права відповідно до їх офіційного або загальноприйнятого тлумачення, практики застосування, доктрини у відповідній державі.

Укладення експерта з питань права не може містити оцінки доказів, вказувати на достовірність або недостовірність доказів або вказівок на те, яке рішення має бути прийняте.

Суд може прийняти в матеріали укладення експерта з питань права (може також викликати його для роз'яснення своїх виводів), може посилатися на нього в рішенні, але таке укладення не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.

Статті ХПК : 70, 108, 109

12. Нововведення в частині доказів

Питання доказів по новому ХПК гідне окремої статті. Тут викладаємо ключові нововведення:

12.1. Свідчення свідків

Господарський процес тепер приймається як доказ свідчення свідків, які викладаються у вигляді заяв, підписи на них завіряються нотаріально. Свідки можуть також викликатися до суду для відповідей на питання суду (чи брати участь в засіданні в режимі відеоконференції, але не за межами приміщення суду).

Статті ХПК : 87 - 89

12.2. Письмове опитування учасників справи

Учасникам справи надано право в першій заяві по суті вимог (чи в додатку до нього) поставити іншому учасникові справи не більше 10 питань про обставини, що мають значення для справи, і інша сторона зобов'язана дати відповіді по суті окремо на кожне питання (підстави для відмови давати відповіді - безвідносна питання, право не свідчити проти себе і т. д. - оцінюються судом).

Стаття ХПК : 90

12.3. Електронні докази

Отже, довгождане визнання законодавцем інформації в цифровій формі доказом відбулося.

До електронних доказів відносяться:

- електронні документи (зокрема, текстові, графічні, фотографії, відео і звукозаписи);

- веб-сайти;

- текстові, мультимедійні і голосові повідомлення (іншими словами, електронні листи, СМС, повідомлення в мессенджерах);

- метадані;

- бази даних;

- інші дані в електронній формі.

Вказано, що електронні дані можуть зберігатися на картах пам'яті, в мобільних телефонах, на серверах, в системах резервного копіювання, інших місцях зберігання в електронній формі (у тому числі в Інтернеті).

Безліч питань виникне на практиці з приводу правильного оформлення електронних доказів : ХПК вимагає, щоб вони подавалися в оригіналі або в електронній копії, завіреним електронним цифровим підписом. Ми пам'ятаємо про те, що неодмінним реквізитом електронних документів є електронний цифровий підпис. Але як мають бути оформлені програмні, аудіо, відео і інші різновиди файлів, відносно яких буває проблематично визначити оригінал і відрізнити його від копії, - доки залишається питанням. Можливо, в якості оригіналів таких електронних доказів розглядатиметься їх образ на першоджерелі (якщо він визначений), тоді як надати їм юридичну силу доказу можна буде, лише завіривши їх копію електронним цифровим підписом.

Важливо не сплутувати електронні докази, електронні копії письмових доказів, які подаються до суду, і паперових копій електронних доказів (наприклад, сканкопия наказу - це електронна копія письмового доказу, а роздрук електронного листа - це паперова копія електронного доказу).

Статті ХПК : 96 і 97

12.4. Документи, отримані факсом або за допомогою аналогічних засобів зв'язки, приймаються судом як письмові докази, у випадках і в порядку, встановлених законом або договором.

Відповідно, пункти договору про обмін документами факсом знову актуальні.

Стаття ХПК : 91, ч. 7

12.5. Експертне укладення має бути замовлене учасником і подане до суду разом з позовом (відгуком на позов), і лише якщо це не зроблено - судова експертиза призначається судом

Новим ХПК передбачається для учасника справи право замовити експертне укладення в експертній організації, і потім подати його до суду в якості доказу - для оцінки разом з усіма іншими доказами у справі (важливо дотримати звичні вимоги за формою і змістом такого експертного укладення).

Судова експертиза для з'ясування обставин, що вимагають спеціальних знань, призначатиметься лише у тому випадку, якщо жодна із сторін не надала до суду експертне укладення з того ж питання або якщо укладення, надане стороною, викликає сумніви в правильності і обгрунтованості, або якщо одна із сторін обгрунтувала неможливість надання експертного укладення до суду в терміни, встановлені для подачі доказів.

Таким чином, експертне укладення по новому ХПК фактично є турботою учасника процесу. Сторонам варто потурбуватися про його завчасну підготовку, а коли це неможливо - про те, щоб обгрунтувати в суді, чому експертне укладення не замовлене завчасно, якщо вони вважають, що в справі потрібна експертиза.

12.6. Призначення експертизи може бути оскаржене

По раніше діючому Кодексу призначення експертизи не могло бути окремим предметом оскарження без рішення суду. Теоретично можна було оскаржити визначення про припинення виробництва (адже при призначенні експертизи виробництво, як правило, припинялося), але якщо мета стояла - не ще більше затягнути процес, а, навпаки, відбитися від непотрібної експертизи, то такі дії були практично даремними.

Новий ХПК дозволяє оскаржити призначення експертизи окремо від рішення суду.

Стаття ХПК : 255

12.6. Уточнена розшифровка преюдиції

Преюдиція як основа звільнення від доведення - животрепетне питання для учасників процесу.

Визначення преюдиції залишилося незмінним - нею визнаються обставини, що стосуються осіб (чи особи), що беруть участь в справі, і встановлені рішенням, що набуло чинності, судна в господарській, цивільній або адміністративній справі (окрім третейського або міжнародного комерційного арбітражу).

При цьому додано положення про те, що ці обставини можуть бути спростовані особою, якщо воно не приймало участі в справі, в якій такі обставини встановлені, - положення, що підкреслює обов'язковість преюдиції для суду.

Важливо, що правова оцінка, дана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду - про це тепер прямо передбачено в ХПК, що стане приводом для дебатів про розмежування преюдиції і оціночних суджень суду.

У новому Кодексі також збережена обов'язковість для господарського суду рішення суду в кримінальній справі в питанні того, чи мав місце злочин (адміністративна провина) і ким воно здійснене.

Стаття ХПК : 75

12.7. Строгий підхід до термінів подачі доказів і забезпечення усіх учасників їх копіями

Докази подаються разом з позовом, відгуком на позов або письмовими поясненнями третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у вказаному порядку з об'єктивних причин, стороною подається обгрунтоване клопотання для продовження судом термінів подачі доказів.

Якщо міняються предмет або підстави позову, подається зустрічний позов - судом встановлюється термін для представлення нових доказів.

За загальним правилом докази, не подані в зазначений термін, судом не приймаються, правда, учасник процесу не позбавлений права обгрунтувати неможливість їх подачі в зазначений термін з незалежних від нього причин.

Копії доказів (окрім речових) заздалегідь спрямовуються іншим учасникам справи. Судом не беруться до уваги доказу за відсутності підтвердження їх відправки іншій стороні або докази їх наявності у іншої сторони. Виключення з цього правила - подача доказів в електронній формі (мабуть, це пов'язано з тим, що докази в електронній формі суд зможе сам направити на електронну пошту іншій стороні), надмірний об'єм доказу або публічна доступність доказів.

Стаття ХПК : 80

13. Подробиці забезпечення позову і зустрічного забезпечення

13.1. Забезпечення позову

Новим ХПК істотно розширилося правове регулювання забезпечення позову і зустрічного забезпечення.

Забезпечення позову може мати місце до подачі позову (фактично замінюючи попереджувальні заходи, які в новому ХПК відсутні).

Істотно розширений перелік способів забезпечення. Так, окрім колишніх арешту майна або грошових коштів, заборони на здійснення дій, припинення стягнення на підставі старанного документу, позов може бути забезпечений:

- встановленням обов'язку зробити певну дію;

- забороною продажу майна, відносно якого поданий позов про визнання права власності; чи

- забороною продажу майна, відносно якого поданий позов про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

- передачею предмета суперечки на зберігання незацікавленій в спорі особі;

- зупинкою митного оформлення предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

- арештом морського суду для забезпечення морської вимоги.

І цей перелік, на відміну від колишнього, не є вичерпним - можуть застосовуватися і інші способи забезпечення позову, якщо вищеперелічені не забезпечують захист або відновлення порушених прав.

Судом приймається рішення за заявою про забезпечення позову впродовж двох днів з моменту його вступу до суду.

ХПК передбачається можливість відміни забезпечення позову по обгрунтованому клопотанню іншої сторони, а також можливість заміни одного способу забезпечення на іншій - без згоди позивача.

13.2. Зустрічне забезпечення

У Кодексі поставлений яскравий акцент на зустрічному забезпеченні, яке застосовується судом на власний розсуд (при винесенні визначення про забезпечення позову) або по клопотанню відповідача.

Зустрічне забезпечення, як правило, полягає у внесенні на депозит суду визначеної судом суми, а якщо таке внесення з поважних причин неможливе - наданням банківської гарантії, поручительства або іншого фінансового забезпечення на таку суму і від особи, в платоспроможності якого у суду немає сумніві. Допускаються в якості зустрічного забезпечення і інші дії для усунення потенційних збитків відповідача, пов'язані із забезпеченням позову, але які саме - не розшифровується.

Дуже важливим є закріплене в ст. 146 ХПК право відповідача після відмови в позові (залишення його без розгляду або закриття виробництва з причин, пов'язаних з необгрунтованістю позову або процесуальними порушеннями) вимагати відшкодування збитку, заподіяного забезпеченням позову. Відшкодування такого збитку проводитиметься, в першу чергу, за рахунок зустрічного забезпечення.

Можна припустити, що щоб уникнути докорів в недотриманні принципу рівності сторін суди будуть схильні застосовувати зустрічне забезпечення у більшості випадків забезпечення позову. Сторонам, що домагаються забезпечення позову, має сенс заздалегідь підготувати банківські гарантії, поручительства або інші доступні засоби зустрічного забезпечення.

Статті ХПК : 137, 140, 141, 142, 143, 146

***

На цьому ми закінчуємо першу частину нашого огляду, яка зосереджена на загальнопроцесуальних аспектах нового ХПК.

У другій частині розглянемо нововведення і тонкощі, пов'язані з розглядом справ в судах трьох інстанцій і виконанням судових рішень.

Олександр Кифак,

керівний партнер ЮФ "АНК"

Ірина Ногина,

адвокат ЮФ "АНК"