Сучасні світові тенденції розвитку інформаційних та фінансових технологій призводять до появи новітніх платіжних засобів, які поширюються з великою швидкістю і проникають у всі сфери суспільства та бізнесу. Однією з таких тенденцій є використання т.з. "криптовалют" - біткоін, ефіріум, монеро та інших - у якості грошових коштів для здійснення різноманітних платежів, в тому числі - за товари та послуги. Наприклад, за інформацією з відкритих джерел мав місце продажів піци за біткоіни, а також, деякі підприємства зі сфери обслуговування приймають оплату за свої послуги в цій криптовалюті.
У вересні на базі державного підприємства "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" створено Центр Компетенції з правових питань. Разом з іншим експертом Центру, Олексієм Олешко, мі проаналізували досі недосліджений та відповідно - неврегульований сценарій:
придбання за криптовалюту коштовних об' єктів, наприклад - будинку чи квартири, щодо яких діє законодавство України про державну реєстрацію речового права власності на такий об' єкт.
Стандартний підхід, коли оформлюється нотаріально посвідчений договір купівлі- продаж нерухомого майна, в такому разі застосувати не можна, бо криптовалюта згідно чинного законодавства України не є платіжним засобом, валютною цінністю худе. Але, якщо подивитись у розділ "Нематеріальні активи" Міжнародного Стандарту Бухгалтерського Обліку № 38то можна побачити, що:
- Криптовалюта є активом, бо контролюється суб' єктом господарювання шляхом виключного доступу до "Електронного гаманця", що є сховищем та засобом обміну криптовалюти, та має перспективу майбутніх економічних вигод - щонайменше, у вигляді отримання прибутку у вигляді різниці теперішньої та майбутньої вартості криптовалюти у разі зростання такої вартості.
- Криптовалюта не є монетарним активом та не має фізичної субстанції.
- Криптовалюта бути ідентифікованою, тобто може бути відокремленою від суб' єкта господарювання ("електронний гаманець" є відокремленим) та виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав (наприклад, придбання за договором купівлі- продаж за фіатні гроші, або одержання у якості винагороди худо).
За цими ознаками криптовалюта відноситься до нематеріальних активів.
Згідно Податкового кодексу України, нематеріальні активи відносяться до товарів ("Товари - це матеріальні та нематеріальні активи…"). Також, відповідно до цього пункту, є товарами й згадані у преамбулі квартира або будинок.
А відтак, з метою придбання об' єкту нерухомого майна за криптовалюту вбачається законним і можливим укладання договору міни (бартеру).
Відповідно до умів такого договору міни (бартеру), Сторона-1 передає у власність Стороні - 2 криптовалюту, а Сторона-2 в обмін цього передає у власність Сторони-1 об' єкт нерухомого майна (квартиру або будинок). Тобто предметом договору міни є обмін нематеріального активу (криптовалюти) на об' єкт нерухомого майна.
Окремо постає питання визначення вартості товарів - об' єктів обміну. З метою належного утримання податків, сторони при посвідченні зазначеного договору міни мають надати нотаріусу оцінку товарів, що підлягають обміну. Така оцінка здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні".
Об' єктами оцінки за згаданим Законом можуть бути, зокрема, об' єкти в матеріальній формі, в т.ч. будівлі та споруди (а також їх невід'ємні частини), та нематеріальні активи.
Також, при посвідченні договору міни, нотаріусом визначаються власники об' єктів міни. Згідно Закону України "Про нотаріат"у випадку з об' єктом нерухомого майна підтвердженням права власності є правовстановлюючий документ або наявність державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У випадку з нематеріальним активом, яким є криптовалюта, підтвердженням права власності може бути документ, що підтверджує надходження нематеріального активу у результаті однієї із наступних операцій :
- купівля нематеріальних активів за грошові кошти;
- купівля нематеріальних активів у нерезидента;
- створення нематеріальних активів;
- отримання нематеріальних активів за бартером;
- безоплатне отримання нематеріальних активів;
- отримання нематеріальних активів до статутного капіталу.
Право власності на обмінювані товари переходити до сторін договору одночасно, після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи специфічний характер операцій з криптовалютами, можна рекомендувати наступний алгоритм дій :
1. Сторони звертаються до нотаріуса для посвідчення договору міни криптовалюти на об' єкт нерухомого майна.
2. Під година укладання договору, сторони здійснюють передачу одна одній об' єктів міни. Фактом передачі квартири або будинку, зазвичай, є передача ключів. Для криптовалюти - це підтверджена транзакція переказу визначеної кількості одиниць криптовалюти з електронного гаманця "покупця" до електронного гаманця "продавця" (при цьому фактом переказу, що фіксується у блокчейні та не може бути скасованимє надходження криптовалюти у гаманець "продавця").
3. Після завершення нотаріальної дії (посвідчення договору міни), нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на об' єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав за новим набувачем.
Слід сказати про ризики, які виникають у сторін при укладанні такого договору. Щодо "покупця" нерухомого майна, його ризики мінімальні - належним чином зареєстроване в Державному реєстрі право власності надійно захищає його майно від зловживань.
А від ризики "продавця", який отримує в обмін криптовалюту, вбачаються більш суттєвими - по-перше, внаслідок можливої крадіжки криптовалюти у разі, якщо електронний гаманець виявиться ненадійним або доступ до нього буде скомпрометовано (операція із переказу криптовалюти є неповоротною), по-друге - внаслідок можливого здешевлення криптовалюти по відношенню до фіатних грошів із- за загальносвітової невизначеності та неврегульованості питання криптовалют.
Валентина Тамаєва, керівник Центру Компетенції ДП "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ", експерт з питань державної реєстрації нерухомого майна
