Тема правового статусу Bitcoin, що оживила сонний серпень у зв'язку з визначенням суду про надання доступу в приміщення інституту Патона для вилучення майнеров, все ще залишається актуальною. На тлі заяв про падіння криптовалюты у світі українські юридичні фірми оголошують об можливості розрахунків биткоинами, а Раду фінансової безпеки обіцяє врегулювати статус Bitcoin до кінця вересня. Початий діалог Нацбанку з Мінфіном, ГФС, Госфинмониторингом, НКЦБФР і Нацкомфинуслуг може привести до вироблення загальній позиції відносно правового статусу Bitcoin у Україні, а також до його врегулювання. Чи потрібний Bitcoin Україні, ЮРЛИГА вирішила поцікавитися у Юрія Котляровапартнера практики ТМТ Juscutum:
Відповідаючи на питання редакції про статус Bitcoin в Україні і за кордоном, нагадаю, що ще в університеті кожного юриста учили, що право вторинне. Зараз саме та ера, кожен юрист може переконатися в цьому на практиці. Новітні світові технології, будь то криптовалюта або, наприклад, штучний інтелект, неймовірними зусиллями намагаються загорнути в правову оболонку. І якщо перша з них здається віддаленою від нашого життя (хоча це вже не зовсім так), то криптотехнологии і безпосередньо пов'язані з ними криптовалюты - це що вже увірвалися в наше життя і сфера громадських стосунків, що нестримно формується. І щоб почати щось регулювати, необхідно дати визначення суті і супутніх процесів предмета регулювання.
Що це - криптовалюта? Товар або валюта? Актив? Засіб платежу або засіб обміну? На це питання мені доводиться відповідати майже щодня. І, признаюся, що мої щоденні словесні вправи по поясненню правової природи криптовалюты не привели мене до якогось однозначного виводу. Вірніше сказати, що я дійшов різних висновків, залежно від поставлених цілей.
Що відбувається і чого чекати у світі і в Україні з регулюванням криптовалюты? У світі стає все менше юрисдикцій, в яких відсутнє регулювання криптовалют. Немає єдиного підходу ні до визначення правового статусу криптовалюты, ні до глибини регулювання. Фактично, регулятори всього світу зараз проводять деякий експеримент, намагаючись відповісти на питання про правовий статус і значення криптовалют. І у більшості держав відповіді різні. По правовому статусу криптовалюта в різних юрисдикціях визначається як конвертована валюта, як віртуальний товар, цифрове представлення вартості або як нематеріальний актив.
|
Юрій Котляров |
Виходячи з правового статусу, витікають особливості і глибина регулювання. Так, в Японії з 1 квітня 2017 року набули чинності зміни Закону про розрахунки грошовими коштами і Закону про запобігання переказам коштів від злочинної діяльності. Такі зміни встановлюють регулювання криптовалютных бірж (КВБ) і криптовалюты. Тим самим уряд Японії легалізовував криптовалюту як валюту і засіб накопичення, встановив регуляторні правила діяльності бірж. Незважаючи на впровадження жорсткого регулювання, японський ринок став помітно привабливий для багатьох інвесторів і трейдерів.
Резонанс викликав ухвалений порівняно недавно Закон (The Alabama Monetary Transmission Act) в штаті Алабама (США), яким впроваджено ліцензування трансакцій з криптовалютой. Низка країн "Великої двадцятки" заявила про свій намір застосувати регулювання криптовалют. У будь-якому випадку, тенденції у світі свідчать про швидке і масове впровадження правового регулювання стосунків із застосуванням криптовалют. Очевидно також і те, що одними з основних мотивів регулювання при впровадженні правозастосування будуть боротьба з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму і т. д. Так, директор Alabama Securities Commission Джозеф Борг заявив, що цей Акт допоможе у тому числі правоохоронним органам в запобіганні відмиванню грошей і діяльності, пов'язаної з незаконним міжнародним переказом коштів.
Історія впровадження правового регулювання масштабованих процесів дасть однозначну відповідь, що для вироблення провідними країнами загальних концептуальних підходів як до правового статусу, так і до регулювання, є питанням тільки в часі.
Україна відноситься до тих країн, які тільки "зробили заяву про намір" визначитися. Поки в Україні відсутнє яке-небудь регулювання стосунків з криптовалютой. Будь-які дії із застосуванням криптовалюты розглядаються виключно в площині аналогій.
На жаль, були і украй негативні прецеденти, коли не зовсім обгрунтованим рішенням суду криптовалюта признавалася поза законом у вільному цивільному обороті. Йдеться про визначення Святошинского районного суду м. Києва, на підставі якого поліція вилучила майнинговое устаткування. Воно розміщувалося на підставі договору оренди в оздоровчому центрі інституту Патона. Подібний прецедент в усіх сенсах є шкідливим і небезпечним для формування правозастосовної практики.
Ситуацію вирівняла активна позиція криптосообщества і оперативна реакція НБУ, вірніше, його посадових облич, які офіційно поставили під сумнів, що подібні виводи суду дуже сумнівні.
Архітектуру регулювання можна впроваджувати в згоді і розумінні з криптосообществом, а можна впроваджувати жорстко. Від жорсткого регулювання Україні на цьому етапі варто відмовитися, оскільки це приведе до прогресуючого відставання держави в цій гонці і природного опору криптомира, який вже активно функціонує саме на неформальних практиках.
При цьому нові регуляторні практики в абсолютно новій, досі нерегульованій криптосфере, доведеться впроваджувати, по-перше, з урахуванням їх застосування до громадських стосунків, що вже склалися, в криптомире, по-друге, шляхом їх узгодження з існуючим правовим полем і, по-третє, з урахуванням надгосударственной природи криптомира. Тому ми розуміємо коливання позицій різних державних органів України.
Державі доведеться визначитися з позицією. В той же час легітимізація криповалюты передбачає переваги:
- це дасть поштовх виходу з тіні стосунків, що мають комерційні цілі;
- можливість державі наповнити казну (якщо буде прийнято рішення про оподаткування операцій з криптовалютой);
- учасники криптоотношений нарешті зможуть захистити свої права, у тому числі і в судовому порядку.
Позиція "мовчання - золото" вже недоречна.
