На сьогоднішній день новації, сформовані у проекті Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 6232 від 23.03.2017 року, набрали тільки 164 голосів депутатів та, відповідно, не були включеними до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України VIII скликання.
Питання, чи зможуть ініціатори законопроекту протягом двох місяців, а саме до 14 липня 2017 року - дата запланованого останнього пленарного засідання шостої сесії, мобілізувати депутатів на включення його, з четвертого разу, до порядку денного, а тим паче на прийняття в цілому, залишається загадкою.
Як і не відомо, чи втілиться сподівання одного з очільників судової реформи - Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова, яке він висловив в інтерв'ю для Інтерфакс-Україна від 20.04.2017 року, та …до моменту закінчення його (Верховного Суду) формування Парламент прийме нові процесуальні кодекси, на підставі яких новий Верховний Суд почне працювати. А можливо саме очікування Президента України що новий Верховний суд запрацює у травні - червні цього року - буде новим «без віз».
Розширення меж компетенції
Розглядаючи тему новації цивільного процесу, хотілось би почати з ключового пункту - зміни принципу визначення юрисдикції розгляду справ.
Як закладено в статті 20 проекту ЦПК України, в порядку цивільного судочинства будуть розглядатися справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.
Така цивільна юрисдикція чітко просліджується й при аналізі іншої законодавчої ініціативи, а саме проекту Господарського процесуального кодексу, стаття 21 якого визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів та проекту Кодексу адміністративного судочинства, статті 19 - справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Іншими словами, проектами процесуальних кодексів пропонується зміна принципу визначення підсудності та замість суб'єктної юрисдикції, діятиме предметна - суд, який повинен розглядати справи, буде визначатися за предметом спору, а не за складом сторін.
Такі нововведення зможуть ліквідувати багато існуючих невизначеностей та неясностей щодо підсудності.
Боротьба з процесуальними зловживаннями
У проекті є безперечно правильні підходи щодо вдосконалення процесуального законодавства. Це, наприклад, застосування механізмів боротьби із зловживаннями сторонами своїми процесуальними правами.
Такі зловживання на сьогоднішній день є мабуть одним із най суттєвих чинників тривалого розгляду справ.
Стаття 45 проекту ЦПК України встановлює неприпустимість зловживання процесуальними правами. Діями, які суд може визнати як зловживання процесуальними правами, є зокрема:
- подання скарги на не чинне рішення або таке що не підлягає оскарженню;
- подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено;
- заявлення безпідставного відводу;
- подання декількох однакових позовів з метою маніпуляція автоматизованим розподілом;
- подання завідомо безпідставного, безпредметного або штучного позову;
- необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог за для зміни підсудності;
- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду іншим особам;
- умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі.
Судові реформатори, хочуть зобов'язати суд вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, та для цього передбачають деякі нові інструменти.
Основним, але не останнім, є застосовування судом, у випадку зловживання, штрафних санкції регламентованих статтею 149 проекту ЦПК України.
У дохід держави стягується з винної особи штраф розміром від 0,5 до п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з першого травня цього року вже складає 1 684 грн.
Але якщо учаснику судового процесу буде здаватися не суттєвим максимальний штраф у 8 420 грн. та він продовжить зловживання процесуальними правами, суд може збільшити такій штраф до десяти розмірів - 16 840 грн.
І навпаки, суд може скасувати ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення.
Цікавим є той факт, що суд може штрафувати не тільки сторону, а також її представника, більш того обох - за одне й теж зловживання. Хоча для об'єктивності, вважаю, представника штрафують за зловживання, а сторону судового процесу - за вибір недобросовісного представника.
Інший інструмент запобігання, який буде мати право застосовувати суд, має відношення до адвокатів та прокурорів.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, суд зможе постановити окрему ухвалу відносно адвоката чи прокурора, який зловживає процесуальними правами, порушує процесуальні обов'язки та неналежно виконує свої професійні зобов'язання. Навіть за подачу позову з суттєвими недоліками.
Таку ухвалу надсилатимуть відповідному органу для вирішення питання про притягнення адвоката чи прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Вищевказані інструменти в теорії направлені на пришвидшення розгляду справ та надають суду дієві важелі у боротьбі з порушниками процесу. Але чи не стануть вони на практиці, в реаліях нашої країни та існуючих судів знаряддям боротьби з неугодними.
Попередньо розрахуй судові витрати
Ще одним цікавим інструментом для боротьби недобросовісними позивачами, є запровадження попереднього визначення суми судових витрат та попередня їх оплата - стаття 135 та 136 проекту ЦПК України, відповідно.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній орієнтовний розрахунок понесених та майбутніх судових витрат. У разі неподання такого розрахунку сторін буде відшкодовано тільки судовий збір.
Під час розгляду справи сторона не буде позбавлена права довести інші фактичні суми судових витрат, які підлягають відшкодуванню.
За клопотанням відповідача, суд зможе, попередньо визначивши суму судових витрат, як захід забезпечення відшкодування, зобов'язати позивача внести її на депозитний рахунок суду.
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо позов має ознаки завідомо безпідставного, позивач зловживає правом на позов або не має зареєстрованого місця проживання в Україні або майна, розмір якого буде достатнім для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Також таке забезпечення зможе застосовуватись, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат.
Проектом кодексу передбачається, що суд має право взагалі залишити позов без розгляду у разі невнесення коштів для забезпечення відшкодування судових витрат.
Докази як в англосаксонському правосудді
Напевно, будучи прихильниками англосаксонської правової системи, керманичі судової реформи вирішили частково запровадити деякі елементи, наприклад надання доказів під час пред'явлення позову, а не під час розладу справи, як при чинному процесуальному законодавстві.
Змагальність буде визначатися не в наданні сторонами різних доказів під час розгляду справи, а в переконанні суду, як арбітра, в належності, допустимості, достовірності та достатності таких доказів.
Планується, що усі докази повинні бути пред'явлені позивачем під час подачі позову до суду. Відповідачі, треті особи повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень.
Копії доказів заздалегідь надсилаються або надаються іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги докази у разі відсутності підтвердження направлення їх іншим учасникам. Сторона позбавлена обов'язку заздалегідь направляти докази, якщо вони є у відповідного учасника, подані до суду в електронній формі або є публічно доступними.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен повідомити суд про це письмово. У випадку визнання таких причин поважними суд може встановити для подання додатковий строк.
Стаття 84 проекту ЦПК України відсікає докази подані після закінчення підготовчого засідання або після встановленого строку - такі докази до розгляду судом не приймаються.
Усі вищезазначені новації стуснуються також й майбутніх норм щодо витребування та забезпечення доказів.
Сміливим нововведенням в цивільному процесі, є також можливість сторони відмовитись від визнаних до цього обставин справи, якщо доведе що визнала їх помилково. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин, суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
Учасники-свідки або десять питань
Нововведення, регламентовано статтею 94 проекту ЦПК України, дозволить сторонам письмово опитати інших учасників справи в якості свідків.
Дуже корисний інструмент, який направлений на встановлення фактичних даних, які мають значення для суду при вирішенні справи по суті.
Сторона має право поставити в першій заяві по суті справи десять запитань іншому учаснику справи. Учасник справи, якому поставлено питання, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання. Від імені юридичної особи, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
Відповіді на запитання подаються до суду та направляються запитуючому не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого засідання та оформлюються у формі заяви свідка. До такої заяви додаються копії письмових чи електронних доказів, що підтверджують висвітлені обставини.
Щоб не суперечити статті 6 Конституції України, судові реформатори надали учаснику справи право відмовитись від надання відповіді на поставлені запитання з підстав статті 72 проекту ЦПК України, а саме від надання показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, які можуть тягнути юридичну відповідальність для них.
Це й стосується недієздатних фізичних осіб, осіб, що перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі, адвокатів, священнослужителів, суддів, присяжних, дипломатів та інших осіб, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законодавством чи міжнародним договором, з підстав, визначених в статті 71 проекту ЦПК України.
Також сторона може відмовитись, якщо їй поставлено більше десяти запитань або поставлене запитання не стосується обставин справи.
За наявності вказаних підстав учасник справи повинен буде повідомити про відмову іншого учасника та суд у ті самі строки, що встановлені для заяви свідка.
Експертиза на замовлення учасника
Автори судової реформи вирішили, що наша судова система готова до запровадження інституту експертизи, замовленої самим учасником справи.
Тому на відміну від судової експертизи, що регламентована статтею 104 проекту ЦПК України та призначення якої можливо за сукупності двох умов: необхідні спеціальні знання без яких не можливо встановити обставини справи та стороною не надані висновки експертів з цих питань, або висновки експертів викликають сумніви, учасник справи має право подати будь який висновок експерта, складений на його замовлення.
Проектом процесуального кодексу буде визначена категорія експертиз, які суд призначає обов'язково. Це експертизи заявлені клопотаннями обох сторін або якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров'я, психічний стан або вік особи.
У відповідності до стаття 107 проекту ЦПК України, Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до законодавства про проведення судових експертиз. Іншими словами експертиза на замовлення сторони буде проводиться тими ж самими судовими експертами.
У висновку буде зазначатися, що він підготовлений для подання до суду, та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.
Експерт, який складає висновок за зверненням учасника справи, має ті ж права і обов'язки, що й перезначений судом.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає учасник справи, який її замовив. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи. Більш того, він повинен утриматись від розголошення відомості, отриманих у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім замовнику та суду про її результати.
Будь-який висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами оцінки доказів, регламентованими статтею 90 проекту ЦПК України. Відхилення висновку експерта судом повинно бути мотивоване.
Спрощуємо судочинство
Малозначні справи, справи не значної складності або ті, що виникають з трудових відносин, для яких пріоритетним буде являтися швидкісний розгляд, судові реформатори пропонують розглядати у порядку спрощеного провадження. Для цього в проекті ЦПК у III розділі з'явилась нова десята глава (статті 275 - 280).
Строк розгляду вищезазначених справ не буде перевищувати шістдесяти днів з моменту відкриття провадження.
Стаття 61 проекту ЦПК встановлює, що малозначними є справи з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також такі, що можуть бути, у відповідності до норм проекту, визнані судом малозначними.
При визначенні спрощеного або загального порядку розгляду справ, суд буде враховувати ціну позову, значення справи для сторін, обраний спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, необхідність експертизи або виклику свідків, кількість сторін та інших учасників справи, наявність значного суспільного інтересу та думку сторін.
Також, проектом визначені справи розгляд, яких не може бути спрощено, а саме: щодо сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; справи в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та інші вимоги, об'єднані з вищевказаними.
Суд буде розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Сторона може бути залучена до участі малозначної справи, за клопотанням, у разі відсутності одночасного існування таких умов:
- стягнення грошової суми меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають участі сторін для повного та всебічного встановлення обставин.
Попередні судове засідання при спрощеному провадженні не проводиться. Перше судове засідання буде проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження.
Відповідачу же на подачу відзиву надається строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження. Третім особам для надання пояснень строк встановлюється судом, а щодо пояснені на відзив - протягом десяти днів із дня отримання.
У випадку розгляду справи з участю сторін суд заслуховує також усні пояснення та показання свідків, а судові дебати не проводяться.
Можливо суд примирить?
Сміливою новелою, яка також корінням походить до Туманного Альбіону, та широко застосовується у всі англосаксонській правові сім'ї - є врегулювання спору за участю судді, якій присвячено главу четверту III розділу проекту кодексу (статі 202 - 206).
Зі згодою сторін та до початку розгляду справи по суті можливо буде провести процедуру врегулювання спору з участю суді. Така процедура проводиться у формі спільних закритих нарад або окремо з кожним учасником. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції. Під час процедури врегулювання спору за участю судді одночасно зупиняється судове провадження.
Суддя зможе запропонувати сторонам шлях мирного врегулювання спору, але не має права надавати сторо?ам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі.
Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору протокол не ведеться та не здійснюється фіксування. Більш того до сторони, яка здійснить аудіо, фото та відео фіксацію процедури врегулювання спору за участю судді, може бути застосовано штрафні санкції, про які йшлося вище та які регламентовані статтею 149 проекту ЦПК України.
На врегулювання спору за участю судді судовими реформаторами планується виділити не більше тридцяти днів та такій строк продовженню не підлягає. Також не допускається повторне проведення процедури.
Касація не для всіх
Завданням авторів проекту є також регламентація процедури розгляду справ в касаційному порядку з урахуванням конституційних змін щодо правосуддя, а саме у зв'язку з створенням нового Верховного Суду, якій з незрозумілих причин вже не буде «України», та ліквідації також дивної існуючої дворівневої касаційної судової системи, запровадженої колишнім попередником нинішнього ініціатора судової реформи.
Верховний Суд буде переглядати справи на підставі неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено більш чіткі строки касаційного перегляду судових рішень, а саме статтею 394 проекту ЦПК України встановлено дводенний строк для передачі судді доповідачу касаційної скарги для підготовки доповіді та подальшого попереднього розгляду справи.
Попередні розгляд справ буде здійснюватися без виклику сторін колегією в складі трьох суддів. Та вже на цій стадії розгляду справи суд зможе скасувати рішення, чи навпаки відмовити скаржнику, або призначити справу до слухання.
Справу може бути передано на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, до якої входить така колегія, якщо є необхідність відступити від практики у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, а саме:
- на розгляд палати, до якої входить така колегія, щодо практики викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати;
- на розгляд об'єднаної палати, щодо практики іншої палати або об'єднаної палати;
- на розгляд Великої Палати, щодо практики іншого касаційного суду, самої Великої Палати, якщо справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики або коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Важливим є той факт, що у відповідності до статті 390 проекту ЦПК України, не всі справи підлягають касаційному оскарженню. Малозначні справи не перегадаються в касаційному порядку. Цікаво чи не суперечить, на думку судових реформаторів, ідея запровадження цієї норми статті 55 Конституції України, яка передбачає право людини та громадянина на судовий захист.
