23 березня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно корпоративних договорів" (на базі проекту № 4470)що істотно розширює правове регулювання корпоративних договорів. Раніше законодавство містило лише згадки в ст. 29 Закону "Про акціонерні товариства" про можливість укладення такого роду договорів у випадках, якщо це передбачено статутом АТ. Новим же Законом надана можливість укладення корпоративних договорів в АТ і ТОВ (без прив'язки до положень статуту), а також регламентований порядок їх укладення і їх зміст.
Ці зміни дають хороші можливості для усунення нинішніх і попередження майбутніх корпоративних конфліктів. Але, на жаль, в Законі не обійшлося без законотворчих казусів, здатних ускладнити його реалізацію. До того ж, далеко не усі питання, пов'язані з укладенням і виконанням таких договорів були в нім реалізовані.
Нові можливості
Як було вказано вище, віднині корпоративні договори зможуть робити висновок між собою не лише акціонери (такі договори і далі називатимуться договорами між акціонерами), але і учасники (засновники) ТОВ (такі договори назвали договорами про реалізацію прав учасників (засновників) ТОВ). Таке право буде надано ним законом, і не залежатиме від положень статуту (тобто, від того, є там вказівка на таке право або ні, як було раніше в АТ).
По умовам корпоративних договорів його сторони зможуть узяти на себе зобов'язання реалізовувати свої корпоративні права способом, передбаченим законом, і утриматися від реалізації таких прав. Ними можуть бути передбачені:
- обов'язок сторін голосувати на загальних зборах способом, визначеним договором;
- обов'язок сторін погоджувати придбання або відчуження долі/акції за заздалегідь визначеною ціною і у разі настання визначених в договорі обставин утримуватися від відчуження доль/акцій до настання визначених в договорі обставин;
- обов'язок сторін здійснювати інші дії, пов'язані з управлінням суспільством, його припиненням або виділенням з нього нової юридичної особи;
- умови або порядок визначення умов, на яких учасник/акціонер, - сторона договору має право або зобов'язаний буде придбати або продати долі/акції суспільства, і визначати випадки (які можуть залежати або не залежати від дій сторін), коли таке право або обов'язок виникає.
|
Андрій Свиницкий |
Таким чином, в корпоративних договорах можна врегулювати ряд потенційних корпоративних конфліктів і "тупикових ситуацій", які можуть виникати між учасниками/акціонерами ТОВ/АТ. В першу чергу, це стосується ситуацій, коли ухвалення якого-небудь рішення загальними зборами або наглядовою радою є неможливим із-за відмінності позицій учасників/акціонерів, що володіють однаковою кількістю голосів (50/50).
Класичними способами рішення такого конфлікту, які можуть бути передбачені в корпоративному договорі, являються:
- "російська рулетка": одна із сторін конфлікту відправляє інший повідомлення, в якому вказує ціну, по якій вона готова продати свої 50 % в компанії. Друга сторона, що також володіє 50 %, отримавши таке повідомлення, має право або купити долю/акції другої сторони, або продати свою долю (акції) другій стороні за ціною, вказаною в повідомленні.
- "техаський метод": кожна сторона конфлікту відправляє посередникові запечатаний конверт, в якому вказується максимальна ціна по якій ця сторін готова придбати долю/акції другої сторони. Той, хто запропонує велику ціну, зобов'язаний буде купити долю/акції другої сторони, а та - продати її переможцеві, що запропонував велику ціну за ціною, вказаною в конверті переможця.
- "голландський аукціон": кожна сторона конфлікту відправляє посередникові запечатані конверти, в яких вказується мінімальна цінапо якій ця сторона готова продати свою долю/акції. Той, хто запропонує велику ціну, зобов'язаний викупити долю/акції другої сторони, але за ціною, вказаної в конверті програвшої сторони.
Також корпоративними договорами може бути передбачено переважне право однієї із сторін на придбання доль/акцій іншої сторони і інші випадки, коли сторона договору має право або зобов'язана буде придбати або продати долі/акції суспільства. Наприклад, право миноритария при продажі мажоритарием своєї долі/акцій третій особі вимагати викупу у нього його долі/акцій на тих же умовах, що запропоновані мажоритарию. Чи, навпаки, обов'язок миноритария продати свою долю/акції третій особі у разі купівлі ним долі/акцій мажоритария на тих же умовах, що будуть запропоновані мажоритарию, якщо третя особа захоче купити долю/акції миноритария.
Корпоративними договорами можуть бути врегульовані і інші питання, пов'язані з управлінням суспільством і голосуванням з певних питань. Приміром, можна передбачити мораторій на голосування за розподіл прибутку до досягнення суспільством певних фінансово-економічних показників або, навпаки, обов'язок голосувати за розподіл прибутку і виплату дивідендів. Можна погоджувати додаткові в порівнянні з положеннями статуту умови призначення і звільнення директора і членів виконавчого органу суспільства і додаткові умови для ухвалення тих або інших рішень.
Крім того, корпоративний договір може бути укладений між учасниками/акціонерами суспільства і кредиторами суспільства.
За умовами такого договору, з метою забезпечення інтересів кредиторів учасники/акціонери зобов'язуються реалізовувати свої корпоративні права способом, передбаченим договором, або утриматися від такої реалізації. Зокрема, це може бути обов'язок:
- голосувати способом, передбаченим таким договором, на загальних зборах учасників/акціонерів суспільства;
- погоджено здійснювати інші дії, пов'язані з управлінням таким суспільством;
- придбавати або продавати долі/акції суспільства за певною ціною або при настанні визначених в договорі обставин або утримуватися від відчуження доль до настання визначених в договорі обставин.
Шляхи їх досягнення
Учасники/акціонери суспільства і кредитори суспільства, бажаючі укласти між собою корпоративний договір, повинні зробити це у письмовій формі. При цьому рішення про укладення корпоративного договору, стороною якого є держава, що володіє 25 % і більше доль/акцій, має бути прийняте відповідним суб'єктом управління державною власністю.
Роботу над текстом договору бажано доручити юристам, які зможуть юридичною мовою викласти побажання учасників/акціонерів і запропонувати найкращі способи вирішення проблеми. При цьому вибираючи способи рішення потенційних корпоративних конфліктів, варто враховувати передбачену законом заборону встановлювати в такому договорі обов'язок сторони голосувати відповідно до вказівок керівництва суспільства, якщо стороною договору не є особа, що входять до складу такого керівництва.
Крім того, при розробці корпоративного договору варто враховувати, що корпоративний договір є обов'язковим тільки для його сторін. Для інших учасників/акціонерів і третіх осіб він не має юридичної сили. Тому порушення положень корпоративного договору не може бути основою для визнання недійсним рішення загальних зборіва договір, ув'язнений учасником/акціонером всупереч положенням корпоративного договору, може бути визнаний недійсним тільки у тому випадку, якщо буде доведено, що друга сторона цього договору знала або могла знати про положення корпоративного договору.
Для захисту прав і інтересів сторін корпоративного договору можуть використовуватися інші, загальногромадянські способи забезпечення зобов'язань (напр., неустойка), і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (напр., відшкодування збитків).
Крім того, у випадку порушення обов'язку сторони цього договору придбати або продати долю / акції за заздалегідь визначеною ціною і у разі настання визначених в договорі обставин, зацікавлена сторона договору може подати до суду позов про примусове виконання цього обов'язку шляхом зобов'язання сторони корпоративного договору придбати (продати) долю на умовах, визначених цим договором.
Коли проект договору буде готовий, треба буде відправитися до нотаріуса або іншої особи, уповноваженого завіряти підписи, і засвідчити дійсність підписів сторін корпоративного договору.
Інформація про укладення корпоративного договору має бути повідомлена суспільству однієї із сторін договору впродовж трьох робочих днів з дати його укладення. У такому повідомленні обов'язково вказується термін його дії і сторони, а також інша інформація за бажанням сторін договору. Публічне акціонерне товариство повинне розкрити інформацію про наявність корпоративного договору в загальному порядку, встановленому для розкриття інформації про емітент.
Якщо в результаті укладення корпоративного договору особа отримує право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів по акціях суспільства і при цьому самостійно або разом з афільованими особам отримує право на розпорядження 10, 25, 50 або 75 % голосів, то воно додатково повинне повідомити суспільство про це. Таке повідомлення має бути відправлене впродовж 5 робочих днів після отримання відповідного права. До відправки такого повідомлення ця особа не може голосувати новими акціями.
Інформація про укладення договору і його зміст є конфіденційною, якщо не іншого встановленого договором або законом.
Нові і старі проблеми
Але, на жаль, далеко не усі проблеми, пов'язані із застосуванням корпоративних договорів були вирішені новим законом. Зокрема, так і не була дана однозначна відповідь на питання про те, чи можна корпоративними договорами врегулювати питання корпоративного управління інакше, ніж це передбачено законом і статутом.
Річ у тому, що свого часу, в рекомендаціях № 04-5/14 від 28.12.2007 (на сьогодні втратили силу)ВХСУ вказував на те, що питання корпоративного управління можна регулювати угодою, що укладається між акціонерами, тільки у випадках, прямо передбачених законом. Такі угоди не можуть змінювати положень закону або статуту суспільстваобмежувати права інших акціонерів. Якщо положення угоди суперечать цій вимозі, то вони можуть бути визнані судом недійсними.
Ще жорсткішу позицію зайняв Пленум ВСУ в постанові від 24.10.2008 № 13 відмітивши, що норми, регулюючі стосунки між засновниками (учасниками) господарських суспільств по формуванню їх органів, визначення їх компетенції, процедури скликання загальних зборів і визначення порядку ухвалення рішень на зборах є імперативнимиа їх недотримання є порушенням громадського порядку.
Виходячи з цього, є ризик, що доки іншого не буде визначено законом, корпоративними договорами можна буде врегулювати тільки ті правовідносини, які законом і статутом не врегульовані або врегульовані диспозитивно. А це, звичайно, істотно знижує можливості застосування корпоративних договорів.
Також не була дана відповідь на питання про можливість підпорядкування правовідносин, регульованих корпоративним договором, іноземному праву. Між тим, Пленум ВСУ в постанові від 24.10.2008 № 13 визнав нікчемними акціонерні угоди, що передбачають підпорядкування стосунків по управлінню суспільством іноземному праву і заборонив передавати корпоративні спори, пов'язані з діяльністю українських господарських суспільств на розгляд міжнародним комерційним арбітражним судам.
Отже, в умовах відсутності в законі спеціальних норм із цього приводу, підпорядкування правовідносин, регульованих корпоративним договором, іноземному праву, і далі буде незаконним.
Відсутні в законі і вимоги до деяких інших істотних умов корпоративного договору. Зокрема, про возмездности або безоплатність, про дію договори після продажу одного з його сторін своєї долі/акцій в суспільстві, про наслідки неповідомлення суспільства про укладення корпоративного договору. Ці і інші питання, пов'язані із застосуванням корпоративних договорів сторонам доведеться вирішувати самостійно.
Зате законодавець визнав необхідним вказати на те, що дата набуття чинності корпоративного договору визначається цим договором (неначе без цієї норми було б інакше).
Також неясно, чому законодавець дозволив укладати корпоративні договори тільки в АТ і ТОВ, і не передбачив такої можливості для інших видів господарських суспільств (зокрема, для суспільств з додатковою відповідальність і повних суспільств).
Крім того, веселять і дратують одночасно деякі визначення, дані законодавцем. Приміром, ось це тавтологічне визначення: "Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визнається договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю".
Ці і інші недоліки, з одного боку, дещо псують загальне враження від закону. Але, з іншого боку, вони залишають простір для подальшого удосконалення законодавства, регулюючого корпоративні договори, а також дають поживу для роздумів і роботу юристам, які складатимуть такого роду договори.
ВИСНОВОК:
Прийняття законопроекту № 4470 дає можливості істотно розширити сферу застосування корпоративних договорів і їх можливості. Це, у свою чергу, за наявності на те бажання учасників/акціонерів хозобществ, створює інструменти для вирішення багатьох корпоративних конфліктів навіть незважаючи на деякі законодавчі недомовленості і огріхи.
Андрій Свинцицкий
Керівний партнер, адвокат
Адвокатське об'єднання "ЛЕТРАДО"
