Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Як повернути авансові платежі по податку на прибуток?

15.23, 6 лютого 2017
2879
0

Матеріал Аналітичного видання "ЮРИСТ&ЗАКОН" № 04 від 02. 02. 2017

Впродовж 2013-2015 років багато підприємств - платники податку на прибуток, що задекларували по результатах відповідно до 2012-2014 роки прибуток, були вимушені сплачувати авансові платежі по цьому податку. Причому у більшості випадків розмір таких авансових платежів, сплачених підприємством, істотно перевищував розмір його податкових зобов'язань, нарахованих за результатами відповідного звітного періоду. В результаті, у них утворилася переплата по податку на прибуток, перекрити яку податковими зобов'язаннями майбутніх періодів неможливо або недоцільно зважаючи на їх незначність.

До того ж, ті підприємства, які приймали рішення про виплату своїм учасникам дивідендів, вимушені були сплачувати авансові платежі по податку на прибуток при виплаті дивідендів. Відповідна норма, до речі, існує досі.

Повернути ж ці надмірно сплачені платежі по податку на прибуток в позасудовому порядку, на жаль, досить проблематично. Податкові органи, у кращому разі, згодні повернути або зарахувати в рахунок податкових зобов'язань по інших податках суму, що не перевищує 50 000 гривен. Повертати повну суму переплати вони, під різними приводами, відмовляються. Про те, як в цьому випадку діяти і на які норми закону посилатися, піде мова в цій статті.

З чого почати і що вказати?

Процес повернення надмірно сплачених авансових платежів по податку на прибуток варто почати з підготовки заяви про повернення сум надмірно сплачених платежів по податку на прибуток, яке треба буде подати до податкової інспекції, на обліку в якій знаходиться підприємство. Саме ця заява, згідно п. 43.3 Податкового кодексу України (далі - НКУ)є основою для повернення сум надмірно сплачених податкових платежів.

У такій заяві варто вказати обставини, що свідчать про наявність підстав для повернення надмірно сплачених авансових платежів. А саме:

- коли і з якої причини у підприємства виник обов'язок по сплаті авансових платежів;

- який розмір цих платежів воно повинне було сплатити в кожному з відповідних звітних (податкових) періодів;

- коли і в якому розмірі підприємство їх сплатило;

- які були податкові зобов'язання підприємства за результатами звітного (податкового) періоду (періодів), в якому (яких) були сплачені авансові платежі;

- наскільки авансові платежі по податку на прибуток перевищили зобов'язання підприємства по цьому податку у відповідних звітних (податкових) періодах;

- чи поверталися надмірно сплачені платежі по податку на прибуток, у тому числі частково, раніше, і якщо так, то в якому саме розмірі;

- чи зараховувалися надмірно сплачені платежі по податку на прибуток в рахунок податкових зобов'язань по інших податках і зборах і, якщо так, то в якому саме розмірі;

- який розмір надмірно сплачених підприємством авансових платежів числиться за станом на дату подачі заяви.

Також в заяві необхідно вказати напрям перерахування коштів: на поточний банківський рахунок платника податків; на погашення грошового зобов'язання і податкового боргу по інших платежах, контроль за стягуванням яких покладений на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення в готівковій формі засобів по чеку у разі відсутності у платника податків рахунку у банку.

Заява має бути підписана директором підприємства або особою, що виконує його обов'язки, і завірено печаткою підприємства (при її наявності).

Обставини, вказані в заяві про повернення як підстави для повернення вказаної в заяві суми, мають бути підтверджені відповідними документами (виписками, платіжними дорученнями, деклараціями, заявами і інше), копії яких бажано прикласти до заяви.

Згідно п. 43.3 НКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково і надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний банківський рахунок такого платника податків здійснюється тільки після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Тому в цьому випадку до заяви варто прикласти довідку про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів.

На чому грунтуватися і що просити?

Стосовно обставин, у зв'язку з якими у підприємства виникла необхідність сплати авансових платежів по податку на прибуток, то тут варто нагадати про положення п. 57.1 ст. 57 НКУ (у редакції, що діяла з 01.01.2013 по 01.01.2015). Цим пунктом передбачалося, що платники податку на прибуток (окрім новоутворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) і платників податків, у яких прибутки, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 000 000 гривен) щомісячно сплачують авансовий внесок по податку на прибуток в порядку і в терміни, встановлені для місячного податкового періоду, в розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без представлення податкової декларації.

При цьому з 01.01.2015 р. п. 57.1 ст. 57 НКУ був скасований, але згідно п. 9 підрозділу 4 розділи ХХ НКУ в січні - грудні 2015 року платники податку на прибуток зобов'язані були платити щомісячні авансові внески по податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Що ж до авансових платежів при виплаті дивідендів, то до 01.01.2015 обов'язок по їх сплаті був передбачений пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 НКУ, а починаючи з 01.01.2015 - п. 57.1-1. ст. 57 НКУ. Вказані пункти передбачають, що емітент корпоративних прав, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок по ставці податку на прибуток, нарахованій на суму дивідендівякі фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Вказаний авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів.

Правовою основою для повернення вищезгаданих переплат по податку на прибуток являються положення вже згадуваної ст. 43 НКУ, згідно п. 43.1 якій помилково і надмірно сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платникові податків. При цьому умовою для такого повернення, як було вказано вище, являється заяви про повернення сум надмірно сплачених платежів. Воно має бути подане впродовж 1095 днів з дня виникнення помилково і надмірно сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 НКУ податковий орган не пізніше чим за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного терміну з дня подачі платником податків заяви повинен підготувати укладення про повернення відповідних сум засобів з відповідного бюджету і подати його для виконання відповідному органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого укладення орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, впродовж п'яти робочих днів повинен здійснити повернення помилково і надмірно сплачених грошових зобов'язань і пені платникові податків в порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Також при цьому варто керуватися нормами Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 .

Згідно з вказаними підзаконним НПА у разі, якщо вказана в заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем враховується як помилково і надмірно сплачена, орган ДФС готує:

- укладення на повернення такої суми (її частини);

- два екземпляри реєстру укладень по платежах, що належать державному бюджету;

- три екземпляри реєстру укладень по платежах, належних місцевих бюджетах, і платежах, підметом розподілу між державним і місцевими бюджетами.

Таким чином, органи ДФС не мають права самостійно повертати засоби з бюджету. Вони зобов'язані лише підготувати укладення про повернення відповідних сум і супутні документи (реєстри укладень) і передати їх в орган Казначейства, яке і здійснює повернення відповідної суми з бюджету.

Виходячи з цього, в заяві про повернення надмірно сплачених сум авансових внесків по податку на прибуток радимо вимагати від органів ДФС повернути надмірно сплачену суму податку на прибуток, підготувавши укладення про повернення такої суми і супроводжуючі документи і передавши їх у відповідний орган Казначейства для повернення цієї суми на поточний рахунок підприємства або в рахунок погашення його зобов'язань по іншому податку.

Як оскаржити і які шанси?

Після отримання від податкової повного або частково відмови, у платника податків є два шляхи для оскарження.

Перший - подати скаргу вищестоящому податковому органу. За подачу такої скарги ніякого збору платити не треба, але її результативність мінімальна: в 99 % випадків такі скарги ні до чого, окрім втрати часу, не приводять.

Другий - подати адміністративний позов до відповідного окружного адміністративного суду. За подачу такого позову необхідно буде сплатити судовий збір за подачу позову немайнового характеру. Для юридичних осіб він нині встановлений на рівні одного прожиткового мінімуму (1600 грн. з 01.01.2017).

Що стосується шансів на успіх, то вони досить високі. Як показує практика нашого адвокатського об'єднання, в деяких випадках податкові органи погоджуються на повернення усій або частини суми надмірно сплачених коштів вже після отримання відповідної позовної заяви. Розуміючи безперспективність судової тяжби зважаючи на відсутність виразної правової позиції, податковий орган готує укладення про повернення і передає його в казначейство.

Якщо ж яка-небудь правова позиція у податкового органу є або ж її немає, але керівництво органу ДФС наполягає на суді, то судової тяжби не уникнути. В цьому випадку треба бути готовим до того, що податковий орган йтиме до кінця, тобто до останньої інстанції і перешкодити йому в цьому може тільки відсутність коштів на оплату судового збору.

При цьому найбільш спірним питанням відносно цієї категорії справ є зміст позовних вимог.

У одних випадках платники податків просять зобов'язати відповідний орган ДФС, відмову, що прислала, повернути надмірно сплачену суму податку на прибуток, підготувавши укладення про повернення такий суму і супроводжуючі документи і передавши їх у відповідний орган Казначейства для повернення цієї суми на поточний рахунок підприємства або в рахунок погашення його зобов'язань по іншому податку. У інших - стягнути суму надмірно сплаченого податку на прибуток безпосередньо з Державного бюджету України.

Останній варіант активно підтримується багатьма суддями ВАСУ (см визначення від 22.03.2016 у справі № 808/7918/13-а, від 22.10.2015 у справі № 805/6291/14, від 18.11.2015 у справі № 812/514/14).

Але ВСУ з цим категорично не згоден і настоює на можливості застосування тільки першого варіанту (см постанова у справі № 21-3669а15 від 24.11.2015 і від 01.03.2016 у справі № 826/4860/13-а). Йому вторять деякі судді ВАСУ (см визначення від 28.07.2016 у справі № 814/3222/15, від 15.06.2016 у справі № 820/1129/13-а).

В той же час, відносно вимоги про зобов'язання податкової підготувати укладення про повернення особливих питань не виникає (см визначення ВАСУ від 12.04.2016 у справі № 806/1485/15; від 23.03.2016 у справі № 826/12953/14, від 01.11.2016 у справі № 805/37/16-а). Тому радимо використовувати саме цей спосіб захисту.

Якщо ж платникові податків необхідно зарахувати суму надмірно сплачених платежів в рахунок сплати інших податків і зборів (чи податків і зборів за інший період), то відповідні вимоги також підлягають задоволенню (см визначення ВАСУ від 08.09.2016 у справі № 826/4241/15 .

ВИСНОВОК:

Таким чином, повернути суму надмірно сплачених авансових платежів по податку на прибуток цілком реально. Головне - мати на це підстави, знати і дотримувати порядок такого повернення і обрати найбільш правильний варіант захисту своїх прав.

Євгеній Даниленко

к. ю. н., старший юрист

Адвокатське об'єднання "Letrado"

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему