"Злодій повинен сидіти у в'язниці, вірно? Ось що людей цікавить"! - легендарна фраза героя Володимира Висоцького зараз актуальна як ніколи. Після того, як українські громадяни побачили нечувані багатства народних депутатів, міністрів, прокурорів і суддів, усіх охопило цілком очікуване обурення: чесно запрацювати таких величезних грошей не можна, а значить їх вкрали у народу. Для обивателя тут усе просто: не можеш пояснити, звідки стільки грошей і майна - значить, вкрав, а тому має бути покараний по усій суворості.
Емоції людей із цього приводу зрозуміти можна, але ось для юристів емоції - злий ворог. Юристи привчені працювати з фактами, ретельно і методично вивчати документи, звертати увагу на кожне слово і кожну кому, аналізувати і систематизувати інформацію. Саме тому юристи дивляться на потенційну відповідальність чиновників-мільйонерів зовсім іншими очима.
Вивчивши в деталях антикорупційне законодавство, а саме Закон України "Про запобігання корупції" (далі - Закон про корупцію), відповідні статті Карного кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення, а також нормативні акти Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАПК, Нацагентство), досвідчений юрист може зробити висновок, що усі гучні заяви, зокрема Президента і Генерального прокурора України, про притягнення до відповідальності чиновників, що не зуміли пояснити походження своїх прибутків, є не більше ніж популізмом.
Побудована система боротьби з корупцією далеко не ідеальна. І хоча ця система ще не заробила на повну потужність, адвокати вже бачать, як можна використовувати "діри" і пропуски в антикорупційному законодавстві на користь своїх майбутніх клієнтів.
Отже, декларації подані, перша хвиля народного гніву стихла і усі чекають так званий етап перевірки декларацій, маючи на увазі під цим процесом мало не щохвилинне вивчення усього життєвого шляху чиновника і джерел походження кожної задекларованої гривни або долара. Насправді перевірки проходитимуть не зовсім так.
Передусім, треба розуміти, хто перевірятиме електронні декларації і, найголовніше, як їх перевірятимуть. Наступне важливе питання, - які порушення взагалі можливо виявити в ході перевірки декларації, і яка відповідальність може застосовуватися за ці порушення. Адже сам по собі факт наявності у людини великої кількості грошей і цінного майна не тягне ніякої юридичної відповідальності, хіба що моральний дискомфорт від громадського засудження.
Згідно із Законом про корупцію право перевірки і контролю декларацій, поданих особами, уповноваженими на виконання функцій держави і місцевого самоврядування, надане НАПК. Відповідно до ст. 48 Закону про корупцію Нацагентство має право здійснювати або контроль декларацій, або їх повну перевірку. Контроль торкається тільки своєчасності подачі декларації, повноти і правильності її заповнення, а також наявності логічних і арифметичних помилок.
Повна перевірка декларації - це дещо інша історія. Вона полягає:
1) в з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей;
2) в з'ясуванні точності оцінки задекларованих активів;
3) в перевірці на наявність у суб'єкта декларування конфлікту інтересів;
4) в перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.
Ні порядку, ні термінів здійснення контролю і проведення перевірки Закон про корупцію не встановлює, делегуючи ці питання НАПК, яке повинне врегулювати їх власними нормативними актами. На сьогодні рішення Нацагентства про порядок проведення контролю і повної перевірки декларації не прийняте, на сайті НАПК є лише проект цього документу, зі змісту якого можна дізнатися, як планується проводити такі перевірки і контроль.
Контроль відносно своєчасності подачі декларації проводитиметься по заявах або іншій доступній інформації про те, що конкретним суб'єктом декларація не була подана, або подана не вчасно. Спосіб проведення контролю - пошук уповноваженим обличчям НАПК відповідної декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр). Якщо декларація не подана, Нацагентство повідомляє про це уповноважені органи, у тому числі правоохоронним, а також самому суб'єктові декларування.
Наступний вид контролю - повнота і правильність заповнення декларації. Тут все ще простіше. Такий контроль проводиться засобами програмного забезпечення Реєстру, іншими словами, при заповненні полів форми електронної декларації програма просто не дасть можливості заповнити її неповно або неправильно.
Логічний і арифметичний контроль також покладений на програмне забезпечення Реєстру і буде рядом автоматизованих алгоритмів і арифметичних дій з даними, що містяться в деклараціях.
Таким чином, описані механізми і способи проведення контролю дозволяють говорити про те, що "найнебезпечнішим" його наслідком для декларанта може бути виявлення факту неподання декларації, що спричиняє за собою карну відповідальність по статті 3661 Карного кодексу України : подача суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб'єктом декларування такої декларації.
Прекрасно розуміючи перспективи неподання декларації, а також враховуючи той факт, що карне правопорушення, передбачене статтею 3661 Карного кодексу, за певних умов відноситься до перебування під слідством Національного антикорупційного бюро України, переважна більшість чиновників подали свої декларації вчасно. Очікується, що терміни подачі декларацій дотримуватимуться і надалі просто тому що "потрапити" на карну відповідальність із-за недотримання "формального обов'язку" не захоче ніхто.
Зважаючи на викладене, можна констатувати, що вчасно подані електронні декларації істотно мінімізують риски залучення чиновників до відповідальності. Тому інша, що стала крилатою, фраза Жеглова : "сидітиме! Я сказав"!, - це явно не про нашу ситуацію з е-декларированием, як би там не "били себе в груди" Генеральний прокурор, Глава НАПК і директор Антикорупційного бюро.
Для тих же нечастих випадків, коли особу все-таки спробують притягнути до відповідальності, передусім карної, у адвокатів вже зараз є цілком чіткі і дієві стратегії захисту.
Олександр Рубля
Адвокат, Юридична фірма GENTLS
