Тема розвитку державно-приватного партнерства (далі - ГЧП) є досить актуальною і неоднозначною для України. З одного боку, у держави є велика потреба в залученні інвестицій для розвитку інфраструктурних проектів. З іншого боку, нормативне регулювання стосунків у рамках ГЧП підлягає удосконаленню, що може спричинити підвищення інтересу інвесторів до цієї сфери і, як наслідок, привести до реалізації масштабних проектів. За даними Мінекономрозвитку, для реконструкції і розвитку інфраструктури Україні щорічно необхідно мінімум $8 млрд.
У 2010 році був прийнятий Закон про ГЧПметою якого було встановлення чітких і прозорих правил роботи в цій сфері. Проте, набуття чинності Закону про ГЧП не спричинило великої кількості проектів, у зв'язку з відсутністю детальних ознак, наявність яких дозволяє віднести певний проект до ГЧП, недостатньою врегульованістю порядку державної підтримки проектів, мінімальними гарантіями для інвесторів, обмеженням сфер ГЧП і рядом інших чинників.
З метою поліпшення функціонування механізму ГЧП, розширення об'єму гарантій для приватних інвесторів і усунення протиріч між законодавчими актами в цій сфері 24.11.2015 Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законів України відносно усунення регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства і стимулювання інвестицій в Україні" (далі - Закон).
Цим Законом, що набув чинності з 24 травня 2016 року, вносяться зміни до Законів "Про концесії", "Про державно-приватне партнерство", "Про управління об'єктами державної власності", "Про міжнародне приватне право".
Як же змінилися правила гри у сфері ГЧП з набуттям чинності вказаного Закону?
1. Зміна відносно набуття чинності окремих положень договору концесії
Встановлено, що в частині передачі права на будівництво об'єкту концесії, концесійний договір набуває чинності з дня отримання права користування земельними ділянками, наданими в установленому порядку концесіонерові для будівництва такого об'єкту. У разі припинення (розірвання) договору, ув'язненого у рамках ГЧП, приватний партнер автоматично втрачає право користування земельною ділянкою, наданим йому державним партнером у рамках ГЧП.
2. Деталізовані норми по концесійних платежах
Додана можливість вносити платежі у вигляді передачі концессиедателю (органу влади) у власність майна, яке знаходиться у власності концесіонера (підприємця) і придбане ним згідно з умовами концесійного договору.
3. Доповнені сфери діяльності, де може застосовуватися ГЧП
Цей перелік тепер не є вичерпним, адже Законом дозволяється здійснювати ГЧП і в інших сферах за рішенням державного партнера.
4. Доповнений перелік договорів, які можуть полягати у рамках ГЧП
До таких договорів тепер віднесений договір про управління майном. Також в Закон включено положення, згідно з яким договір, ув'язнений у рамках ГЧП може містити елементи різних договорів (змішаний договір).
5. Уточнені положення про учасників ГЧП
Окрім переможця конкурсу з визначення приватного партнера, приватним партнером може виступати юридична особа, створена для здійснення ГЧП переможцем конкурсу, якщо це передбачено умовами конкурсу. При цьому впродовж терміну, встановленого договором, ув'язненим у рамках ГЧП, переможець конкурсу повинен прямо або побічно володіти більш ніж 50% статутного капіталу цієї юридичної особи. Також впродовж місяця після державної реєстрації створеної юридичної особи в договір у рамках ГЧП мають бути внесені відповідні зміни, у тому числі по субсидиарной (додатковою) відповідальності переможця (переможців) конкурсу із зобов'язань цієї юридичної особи. У рамках ГЧП на стороні державного партнера може виступати державне або комунальне підприємство, підприємство АРК або господарське суспільство, 100% статутного капіталу якого належить державі (при цьому державний партнер несе субсидиарную відповідальність по зобов'язаннях такого суб'єкта).
6. Закон передбачає ряд додаткових гарантій для інвесторів:
- додаткові види державної підтримки у рамках ГЧП: шляхом виплати приватному партнерові інших платежів, передбачених договором, ув'язненим у рамках ГЧП, зокрема, плати за готовність (доступність) об'єкту ГЧП до експлуатації (використанню); шляхом придбання державним партнером певного об'єму товарів (робіт, послуг), вироблюваних (виконуваних, таких, що робляться) приватним партнером за договором, ув'язненому у рамках ГЧП; шляхом постачання приватному партнерові товарів (робіт, послуг), необхідних для здійснення ГЧП;
- введено нове положення, згідно з яким договором, ув'язненим у рамках ГЧП, може бути передбачене виникнення загальної пайової власності державного і приватного партнера на створювані або придбані об'єкти ГЧП (раніше законом передбачалася передача знову створеного об'єкту державному партнерові за договором);
- з'явилося право приватного партнера, якщо це передбачено договором, відмовитися від договору або припинити виконання інвестиційних зобов'язань, якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера, що підлягають державному регулюванню, не є економічно обгрунтованими, і відсутня належна компенсація.
7. Вирішення суперечок, що виникають з ГЧП
З'явилося право звертатися до міжнародного арбітражного суду, по місцю, обумовленому в договорі для вирішення суперечок, що виникають з договорів ГЧП за участю нерезидента і підприємств з іноземними інвестиціями. Уточнені положення Закону "Про міжнародне приватне право", згідно з якими не відносяться до виняткової осудності судам України - спори з іноземним елементом, у справах, що стосується укладення, зміни, розірвання і виконання договорів у рамках ГЧП, укладених Кабінетом Міністрів України і відповідно до яких нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, за умови, що суперечка не торкається виникнення, припинення і реєстрації прав на такий об'єкт.
На завершення необхідно відмітити, що внесені зміни по регулюванню ГЧП деталізує ряд положень законодавства, усувають деякі протиріччя і пропуски в цій сфері. Вони спрямовані на забезпечення додаткових гарантій для інвесторів, що є хорошою передумовою для розвитку в Україні сфери ГЧП, особливо в контексті великих інфраструктурних проектів. Проте, окрім юридичної сторони питання потрібна політична воля з боку держави в реалізації таких проектів.
Владислав Жабскийюрист практики вирішення судових суперечок в Sayenko Kharenko
