Прозорість, доступність і якість здійснення правосуддя є одним з ключових чинників інвестиційної привабливості кожної держави. На жаль, правопорядок, існуючий в Україні за усю її незалежну історію, досить важко назвати досконалим, що неодноразово мало негативні наслідки як для зарубіжних, так і українських компаній у вигляді неправосудних судових рішень, затягнутих судових процесів і інших грубих порушень прав і інтересів бізнесу, а також фізичних осіб.
Беручи в уваги вищезгадані проблеми, Верховною Радою України 02 червня 2016 року були прийняті ряд законів, націлених на запуск судової реформи, а саме: Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №4734 (далі - Закон про судоустрій)Закон України "Про внесення змін до Конституції України (відносно правосуддя) " № 3524, Закон України "Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 2506.
Кожен з вищезгаданих законодавчих актів націлений на усунення недоліків, властивих українській судовій системі. Як нам здається, особливий інтерес викликає змінена структура Верховного Суду, тому на цьому питанні ми і зосередимо увагу в цій статті.
Як відомо, на сьогодні судова система України складається з судів загальної юрисдикції і Конституційного Суду України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції.
Закон про судоустрій не зачіпає Конституційний Суд України, але передбачає створення нової системи судів загальної юрисдикції. Автори законопроекту запевняють, що зменшення кількості ланок в системі судоустрою значно спростить і прискорить процедури судового розгляду справ. Таким чином, незабаром система судів загальної юрисдикції матиме наступний трирівневий вигляд:
· Суди першої інстанції, що складаються з окружних судів (цивільна і карна юрисдикція), окружних адміністративних судів і окружних господарських судів;
· Суди апеляційної інстанції, що складаються з апеляційних судів (цивільна і карна юрисдикція), апеляційних адміністративних судів і апеляційних господарських судів;
· Верховний Суд.
Оновлений Верховний Суд
Як вказано в самому Законі про судоустрій, Верховний Суд - вищий суд в системі судоустрою України, який забезпечує постійність і єдність судової практики в порядку і способом, певним процесуальним законом. Для цих цілей Верховний Суд, як і раніше, наділений, серед інших, наступними повноваженнями:
- здійснення правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - в якості суду першої або апеляційної інстанції;
- аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
- забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій.
Структура Верховного Суду
У складі Верховного Суду працюватимуть не більше двохсот суддів, що удвічі менше загальної кількості суддів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України сьогодні. У складі Верховного Суду діятимуть наступні органи: Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний карний суд, Касаційний цивільний суд. Кожен з цих органів розглядатиме категорію справ відповідно до своєї спеціалізації. Окремо варто відмітити, що в кожному касаційному суді будуть створені судові палати для розгляду окремих категорій справ відповідно до спеціалізації суддів.
Наприклад, Закон про судоустрій передбачає обов'язкове створення окремих палат в Касаційному адміністративному суді для розгляду справ про податки, збори і інші обов'язкові платежі, захист соціальних прав, виборчий процес і референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Що стосується Касаційного господарського суду, то при нім обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ про банкрутство, захист прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством, корпоративних спорах, корпоративних правах і цінних паперах.
Одне з центральних питань, що стосуються ролі Верховного Суду в підвищенні якості правосуддя, такий: чи буде нова структура Верховного Суду сприяти забезпеченню єдності судової практики? Адже, насправді, недостатній рівень послідовності судової практики представляє чи не головну претензію громадян і бізнесу до сьогоднішніх вищих спеціалізованих судів і самого Верховного Суду України. Багато хто зустрічався з ситуаціями, коли окремі палати Верховного Суду України (у господарських і цивільних справах) у своїх правових позиціях тлумачили однорідні правовідносини по-різному, що призводило до того, що найвищий судовий орган замість впорядкування судової практики навпаки сприяв її дестабілізації.
Оскільки на основі Верховного Суду, по суті, функціонуватимуть вузькоспеціалізовані судові органи (окремі суди), у складі яких ще і створяться окремі палати зі своєю сферою вужчої спеціалізації, разом з новим набором самих суддів такі зміни дають можливість припустити, що якість розгляду справ вищим судом загальної юрисдикції повинна значно підвищитися. На жаль, на сьогодні не одного разу трапляється так, що певні судді не можуть повною мірою вникнути в суть окремих правовідносин у зв'язку з тим, що, наприклад, сфера господарських суперечок дуже широка, і нечасто суддя однаково добре спеціалізується на питаннях дотично, наприклад, корпоративних прав, так само як на питаннях банкрутства. Тому, в принципі, ідея створення Верховного Суду, складові якого матимуть дуже вузьку спеціалізацію, є позитивною.
У теж час, варто розуміти, що нова структура Верховного Суду сама по собі, звичайно, не зможе забезпечити єдність судової практики. Частенько причиною винесення ухвал низької якості була надмірна завантаженість судів. Приміром, в період січня-травня 2016 року тільки Вищий адміністративний суд України розглянув більш ніж 22 тисячі справ, тоді як небагатьом менше 20 тисяч справ залишилися так і не розглянутими. Очевидно, що говорити про найвищу якість роботи судового органу в таких обставинах важко.
У зв'язку з цим, проблема відсутності єдності судової практики повинна вирішуватися, у тому числі, шляхом зменшення кількості справ, що підлягають розгляду Верховним Судом, чого можна досягти за допомогою збільшення вартості судового збору і оплати праці судді. Такі заходи повинні мати безпосередній позитивний ефект на здійснення правосуддя не лише Верховним Судом, а і судами першої і апеляційної інстанції.
Максим Максимов,
юрист ЮФ "Василь Кисиль і Партнери"
