1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 07.04.2015 № 289 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно захисту прав інвесторів". Законом вносяться істотні зміни в регулювання діяльності акціонерних товариств (далі - "АТ").
Вказаний закон встановлює нові правила стосовно угод із зацікавленістю АТ, які в цілому спрямовані на додатковий захист міноритарних акціонерів від можливих зловживань менеджменту або мажоритарних акціонерів. Серед іншого, розширюється коло зацікавлених осіб, вводиться матеріальність угод і ускладнюється процедура їх твердження.
Зацікавлені особи. Законодавець істотно розширив коло осіб, які можуть вважатися зацікавленими в здійсненні угод АТ. У попередній редакції закону зацікавленими визнавалися переважно фізичні особи (посадовці органів АТ і члени їх сімей, акціонери - фізичні особи).
У новій редакції закону коло зацікавлених осіб істотно розширюється за рахунок юридичних осіб, афільованих з АТ. Зокрема, зацікавленими в здійсненні угод АТ тепер можуть признаватися: юридичні особи, які одноосібно або спільно з афільованими особами володіють не менше 25 відсотками акцій АТ і інші юридичні особи, афільовані з АТ (які здійснюють контроль над АТ або спільно з АТ знаходяться під контролем третьої особи), крім випадків, коли акціонер прямо або побічно володіє 100 відсотками акцій АТ.
Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514 - VI (п. 7 ст. 2) "контроль" визначається як вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб'єкта господарювання, яке здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування усіма активами або їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування і ухвалення рішення органами управління підприємства, а також здійснення угод, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язковий до виконання вказівку або виконати функція орган управління суб'єкт господарювання.
Вказані особи вважаються зацікавленими в угоді АТ, якщо вони є стороною відповідної угоди (включаючи посередників), або отримують винагороду або придбавають майно в результаті такої угоди.
Матеріальність. Нова редакція закону встановлює матеріальність для угод із зацікавленістю. Тепер угода із зацікавленими особами вимагатиме спеціальної процедури твердження, якщо загальна сума такої угоди (вартість майна, послуг або сума коштів) перевищить сто мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за станом на 1 січня поточного року, для 2016 року - 137 800 грн.).
Процедура твердження. Для приватних АТ процедура затвердження угод із зацікавленістю істотно не міняється, тоді як для публічних АТ процедура ускладнюється.
За загальним правилом (для усіх АТ) згода на здійснення угод із зацікавленістю надається наглядовою радою АТ. В окремих випадках така згода повинна надаватися загальними зборами АТ, зокрема, якщо (а) наглядова рада не створена, (б) усі члени наглядової ради є зацікавленими (тобто не мають права голосу), або (в) сума угоди перевищує 10% вартості активів АТ (за даними останньої річної фінансової звітності).
Процедура затвердження угод для публічних АТ додатково передбачає:
a. Обов'язкове залучення незалежного аудитора для оцінки умов угоди звичайним ринковим умовам (в деяких випадках ця вимога дублюватиме контроль ціни угоди у рамках трансфертного ціноутворення, що, на нашу думку, не є виправданим і ускладнює діяльність АТ).
b. Обнародування істотних умов угоди в порядку, передбаченому законом. На сьогодні спеціальний порядок обнародування не затверджений.
Подальше твердження. Нова редакція закону прямо допускає наступне схвалення угод із зацікавленістю, тобто після їх укладення, а також у разі, якщо були допущені порушення в процесі затвердження відповідних угод. Передбачається, що наступне схвалення угоди із зацікавленістю створює, змінює або припиняє громадянські права і обов'язки АТ з моменту здійснення угоди.
Внесення змін до статуту. Очевидно, що нові правила стосовно угод із зацікавленістю вимагатимуть від АТ перегляду статутних документів в цій частині і приведення їх у відповідність з новими вимогами закону. Також доцільним виглядає затвердження внутрішнього положення АТ стосовно угод із зацікавленістю, яке б детально визначало процедуру затвердження таких угод (у рамках закону), включаючи відповідальних осіб, міри планування, контролю і інших.
Окремі практичні аспекти. Бізнес-модель деяких АТ (особливо міжнародних компаній) може базуватися на реальних торгових операціях з материнськими структурами АТ, включаючи прямих акціонерів (імпорт/експорт товарів, робіт, послуг, інтелектуальних прав).
Згідно з новими правилами вказані операції з материнськими структурами можуть визнаватися угодами із зацікавленістю, які вимагають відповідної процедури їх твердження. При цьому, якщо угода полягає АТ з його прямим акціонером, такий акціонер втрачає право голосу на загальних зборах АТ за твердженням відповідної угоди.
У останньому випадку питання укладення важливих господарських договорів АТ може визначатися міноритарними акціонерами, які можуть бути не завжди конструктивними і добросовісними. Для таких ситуацій АТ може розглянути наступні можливості:
- затвердження угод наглядовою радою АТ (за умови, що сума таких угод не перевищує 10% вартості активів);
- зміна бізнес-моделі (наприклад, перехід на операції з іншими компаніями групи) або зміна корпоративної структури;
- реорганізація АТ в інші організаційно-правові форми (наприклад, на цьому етапі для приватних АТ це може бути товариство з обмеженою відповідальністю, а для публічних - суспільство з додатковою відповідальністю).
***
Висновки. Нові правила стосовно угод із зацікавленістю АТ в цілому розширюють круг таких угод (незважаючи на введення матеріальності) і ускладнюють процедуру їх твердження.
Враховуючи вказане, усі АТ повинні детально проаналізувати вплив нового регулювання на їх господарську діяльність. Серед іншого, ми рекомендуємо:
1. Привести статутні документи у відповідність з вимогами закону і, по можливості, затвердити спеціальні внутрішні положення стосовно угод із зацікавленістю.
2. Проаналізувати своїх основних контрагентів і заплановані господарські операції на предмет зацікавленості (у розумінні закону) і забезпечити належне затвердження відповідних угод.
3. При необхідності, реструктурувати окремі господарські операції і корпоративну структуру.
Ігор Яцишин, старший юрист Адвокатського об'єднання PwC Legal
Олена Чорна, юрист Адвокатського об'єднання PwC Legal
