Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Штампи в паспорті: чому моряки притягуються до відповідальності за відвідування АРК

09.57, 22 березня 2016
3180
0

Компанія LeGran. TT продовжує аналізувати суперечливі ситуації з перетином меж анексованого Криму. Цього разу мова піде про моряків, які потрапляють на півострів через встановлені пункти пропуску, але...

У нашій попередній публікації ми розглядали випадки, коли судно притягувалося до відповідальності за захід у води АРК. Тепер ми поговоримо про моряків, які потрапляють в Крим через сухопутні пункти пропуску. До того ж в лютому СБУ оприлюднила рішення про заборону на в'їзд до України для екіпажів іноземних судів, що порушували порядок в'їзду/виїзду з півострова. А народні депутати пропонують в законопроекті №3593 посилити відповідальність за перетин меж АРК.

Зараз взаємини з Кримом регулюються законом "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207 - VII, який був прийнятий в квітні 2014 року. Документом, серед іншого, був визначений статус тимчасово окупованої території - важливо підкреслити, що до останньої Закон відносить не лише сухопутну територію АРК, але і внутрішні морські води, територіальне море України, а також територію виняткової (морський) економічної зони України уздовж узбережжя Кримського півострова (ч.1 ст. 3 Закони). Т. е. тимчасово окупована території виходить навіть за межі державного кордону України. Пізніше парламентарі схвалили законопроект "Про створення вільної економічної зони "Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (Закон від 12.08.2014 № 1636 - VII), що деталізує питання статусу окупованої АРК.

Разом з цим народні обранці доповнили Кодекс про адміністративні правопорушення і Карний кодекс статтями 204-2 і 332-1, які передбачають адміністративну або карну відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію і виїзду з неї. При цьому вказані склади розмежовані лише метою здійснення діяння, яка сформульована оцінний - "спричинення шкоди інтересам держави".

Нагадаємо, що порядок в'їзду/виїзду з Криму був затверджений Кабінетом міністрів лише в червні 2015 року (постанова від 04.06.2015 № 367). До цього моменту ніяких спеціальних правил для відвідування півострова не існувало. Бланкетний характер диспозиції передбаченого ст. 204-2 КУоАП порушення не перешкоджав складанню пограничною службою админпротоколов відносно моряків за порушення неіснуючого порядку. Навіть прийняті потім появи цього документу рішення про штрафні санкції для моряків викликають безліч питань.

Відповідно до чинного законодавства, громадяни України можуть відвідувати півострів при виконанні декількох умов. По-перше, вони мають право в'їхати в Крим (як і виїхати з нього) тільки через встановлені нормативними актами контрольні пункти - "Каланчак", "Чаплинка", "Чонгар" (для автомобільного з'єднання). По-друге, з собою треба мати документ, який підтверджує українське громадянство. Для іноземців, згідно з вимогами, необхідно оформляти спеціальний дозвіл. Раніше Держприкордонслужба у своєму роз'ясненні підкреслила, що досить дотримувати вищезгадані умови, щоб не притягуватися до відповідальності по ст. 204-2 КУоАП.

Проте при цьому на моряків, які потрапляють в Крим через встановлені пункти пропуску, а потім несуть вахту на судах, які знаходяться в межах виняткової морської економічної зони України в Керченській протоці, складаються протоколи про адмінпорушення по ст. 204-2 КУоАП. Найцікавіше те, що до матросів з одного і того ж судна застосовуються різні заходи. Одні безперешкодно проходять контроль в пунктах в'їзду/виїзду і повертаються додому, а інші займаються оформленням неприємних формальностей.

Прикордонників бентежать відмітки, які ставлять на документах моряків "влади" окупованого Криму. На підставі цього друку вони стверджують, що мореплавці покидали тимчасово окуповану територію в невизначених, а, означає, порушували чинне законодавство.

Тут, по-перше, слід звернутися до частини 3 статті 9 Закону "Про забезпечення прав і свобод", яка свідчить: будь-який акт, рішення або документ, виданий органами РФ на території АРК, недійсний і не спричиняє за собою яких-небудь правових наслідків. Таким чином, друк нелегітимного органу РФ не є доказом того, що моряк виїжджав за межі окупованої території порушуючи затверджений Кабміном порядок, де співробітники Державної пограничної служби України неправомірний прирівнюють рішення такого органу РФ до юридичного факту.

По-друге, невиясненою залишається обставина, з якою прикордонники зв'язують фактичний виїзд моряків за межі тимчасово окупованої території. Після проходження контролю в пункті пропуску при в'їзді в АРК, моряки не перетинають меж тимчасово окупованої території, а лише переміщаються з її сухопутної частини на "морську". При цьому норми чинного законодавства не передбачають процедури повторного контролю при такому переміщенні.

Відмітимо, що з ряду складених админпротоколов відносно моряків видно і плутанина прикордонників в співвідношенні понять "Межі тимчасово окупованої території" і "державний кордон України", де моряки по ст. 204-2 КУоАП притягуються іноді за незаконний перетин державного кордону. Не дивлячись на те, що незаконний перетин державного кордону підпадає під склад іншого правопорушення (ст.204-1 КУоАП), принципова можливість інкримінувати морякам таке порушення украй сумнівна. Пов'язано це з тим, що згідно п.п. "б" п.7.3 ст. 7 Закону № 1636 - VII моряки, пройшовши усі формальності у встановлених пунктах в'їзду - виїзду, в т.ч. пограничний контроль, наділяються правом перетнути адміністративну межу СЭЗ "Крим" за межі державного кордону України.

Практика розгляду місцевими і апеляційними судами справ по ст.204-1 КУоАП дуже суперечлива. У ряді випадків суди визнають моряків винними в порушенні порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію, не вдаючись при цьому взагалі в аналіз об'єктивної сторони правопорушення, тоді як в інших випадках суди закривають виробництво за відсутністю складу правопорушення. Примітно, що такі ухвали частенько виносяться при однаковій фабулі справи, де моряки повертаються з одного і того ж судна…

Така неоднозначна практика правозастосування свідчить про необхідність надання додаткових роз'яснень з боку органів влади.

Поки що правоприменители не бачать, здавалося б, очевидних відповідей на такі питання:

1) чи Являється територія Керченської протоки в межах координат, визначених розпорядженням президента України від 6 жовтня 1998 року № 515, тимчасово окупованою територією згідно п.2 ч.1 ст.3 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України"?

2) чи Являється переміщення громадян України з сухопутної території АРК (п.1 ч.1 ст.3 ЗУ "Про забезпечення прав") на територію внутрішніх морських вод і територіального моря України навколо Кримського півострова, виняткової (морський) економічної зони України уздовж півострова (п.2 ч.1 ст.3 ЗУ "Про забезпечення прав") перетином меж тимчасово окупованої території в розумінні чинного законодавства України (зокрема, ч.1 ст. 4 ЗУ "Про забезпечення прав")?

3) чи Зобов'язані громадяни України, АРК, що законно в'їхали на територію, через контрольний пункт в'їзду-виїзду згідно з Порядком в'їзду на тимчасово окуповану територію України і виїзду з неї, затвердженому постановою КМУ від 04.06.2015 № 367, повторно проходити встановлені Порядком процедури і формальності, при переміщенні з сухопутної території АРК на територію внутрішніх морських вод і територіального моря України навколо Кримського півострова, виняткової (морський) економічної зони України уздовж півострова (п.2 ч.1 ст.3 ЗУ "Про забезпечення прав")?

4) чи Мають право громадяни України, що пройшли усі формальності в контрольних пунктах в'їзду, - виїзду, в т.ч. пограничний контроль, перетнути адміністративну межу СЭЗ "Крим" за межі державного кордону України (п.7.3 ст. 7 ЗУ "Про створення вільної економічної зони "Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України")?

5) чи Мають юридичну силу рішення органів влади РФ в Криму і чи можуть такі рішення визнаватися допустимими доказами при притягненні осіб до адміністративної відповідальності по ст. 204-2 КУоАП?

Крім того, невирішеним залишається завдання розмежування складів, передбачених ст. 204-2 КУоАП і 332-1 УК України.

Відповіді на ці питання, знайшовши своє закріплення у відповідних роз'ясненнях, допоможуть уникнути неоднозначних трактувань законодавчих норм і позбавлять моряків від необхідності проходити принизливу процедуру необгрунтованого складання протоколу про адмінпорушення.

Сподіваємося, що такі роз'яснення незабаром зможе дати ВССУ - юристи LeGran.TT вже обрались до суду з відповідною заявою. Відмітимо, що голова ВССУ погодився з необхідністю узагальнення практики розгляду вказаної категорії справ, обговорюючи з представниками компанії можливість внесення питання на розгляд Пленуму.

Відповідні уточнення, на нашу думку, повинен зробити і законодавець. Передусім, прямо закріпивши в Законі "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України" право моряків на перетин меж тимчасово окупованої території з метою явки на своє судно.

Також уточнень вимагає і ст. 332-1 УК України. Зважаючи на оценочность поняття "Шкода інтересам держави" і відсутність в карному законі його визначення, здатність правоохоронців визначити таку мету, правильно розмежувавши відповідні склади з урахуванням положень ч.2 ст.11 УК України викликає сумніви. Тому, щоб уникнути неправомірного притягнення осіб до карної відповідальності, поняття такої мети слід розкрити в самому карному законі.

Тетяна Титаренкодиректор юридичної компанії LeGran.TT

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему