Цікаві позиції ВСУ щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку за КПК та ЦПК.
Традиційно про нові рішення Верховного Суду України.
Отже, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 11 лютого 2016 року розглянув справу № 5-331кс15 щодо можливості касаційного оскарження ухвали апеляційної інстанції про застосування амністії.
Так, згідно з цим рішенням ВСУ вбачається.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА про застосування до неї амністії у зв'язку з тим, що вона належить до категорії осіб, на яких цей Закон не поширюється. Апеляційний суд ухвалою від 3 березня 2015 року, керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419 КПК, залишив апеляцію ОСОБА без задоволення.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ ухвалою від 30 липня 2015 року відмовила у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА на вищевказану ухвалу апеляційного суду, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 428 КПКу зв'язку з тим, що касаційну скаргу подане на судове рішення, яку не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Отже, ВСУ дійшов такого висновку :
"КПК теж не містить норм, які б спеціально регулювали порядок оскарження таких рішень.
Водночас згідно з частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається не лише з цього Кодексу, але й з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, що обов' язкові для України, та інших законів.
Відтак положення частини 2 статті 424 КПК необхідно тлумачити цілісно і питання про ті, чи підлягають оскарженню в касаційному порядку судові рішення щодо застосування амністії, слід вирішувати виходячи з положень Конституції України, згідно з пунктом 8 статті 129 якої повнота касаційного перегляданню обмежена лише випадками прямогонедвозначного викладення (боронуй) на рівні закону.
Оскільки КПК не встановлює прямої боронуй на оскарження в касаційному порядку судових рішень щодо застосування амністії, висновок касаційної інстанції у кримінальній справі щодо А. про ті, що такого характеру судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, суперечить точному змісту норми частини 2 статті 424 КПК".
Детально розглядаючи статтю 424 КПК, яка має назву "Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку", можливо дійти до висновку, що стаття містить вичерпний перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню (зокрема, це частини 1 - 3 включно).
Проте частина 4 цієї статті вже містить пряму заборону на касаційне оскарження, а саме "ухвала слідчого судді після її перегляданню в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню у касаційному порядку не підлягають".
Окрім цього, у постанові ВСУ від 21 січня 2016 року у справі № 5-332кс15, якові було опубліковано лише 14.03.2016 року, ВСУ навів приклад прямого посилання на обмеження. Так, у пунктах 1 - 3 частини третьої статті 424, враховуючи застосування законодавцем обмежуючого словосполучення "Виключно з підстав", зазначений суд дійшов висновку про наявність таких обмежень, що відповідає статті 129 Конституції України.
Враховуючи пункт 8 статті 129 Конституції України не та беручи до уваги зміст статті 424 КПК, в якій є перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, а також відсутність порядку касаційного оскарження ухвал щодо амністії, згідно з КПК ВСУ дозволивши оскарження ухвали щодо застосування амністії в касаційному порядку.
Проведемо аналогію цього рішення ВСУ з іншим рішенням ВСУ, яку приймалось на підставі Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право".
Отже, ця стаття ЦПК є процесуальним аналогом частини 2 статті 1 КПК.
У статті 324 ЦПК ("Право касаційного оскарження"), яка за суттю є аналогічною статті 424 КПК ("Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку"), також міститься перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню (пункти 1, 2 частини 1). Однак інші частини цієї статті не містять прямої боронуй на оскарження судових рішень у касаційному порядку або обмежень за аналогією з пунктами 1 - 3 частини 3 статті 424 КПК.
Водночас постановою ВСУ від 23.09.2015 року у справі № 6-716цс15 (№ у ЄДРСРУ 52190514) було викладено таку правову позицію.
Стаття 324 ЦПК України містить норму, що визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляданню в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал апеляційного суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у цій статті (яка є спеціальною нормою процесуального праващо регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку) не передбачено.
Отже, ВСУ дійшов такого висновку, лише враховуючи непередбаченість оскарження таких ухвал згідно зі статтею 324 ЦПК.
Поряд з тим нагадую зміст попереднього рішення ВСУ у справі № 5-331кс15, в якому ВСУ дійшов висновку щодо можливості касаційного оскарження, враховуючи, що "КПК теж не містить норм, які б спеціально регулювали порядок оскарження таких рішень", "стаття 424 КПК не встановлює прямої боронуй…".
Стаття 324 ЦПК не містить ані прямої боронуй, ані словосполучень "виключно з підстав".
На мій погляд, стаття 324 ЦПК містить лише перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені, а стаття 425 КПК, окрім цього, містить ще й випадок прямої боронуй та посилання на обмеження, які не є подібними порівняно зі статтею 324 ЦПК.
Водночас рішення ВСУ у справі № 6-716цс15 обмежується лише посиланням на зміст статті 129 Конституції України "…та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом" та не враховує відсутність у статті 324 прямої боронуй на касаційне оскарження ухвал апеляційного суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та посилання на будь-які обмеження. Більш того, ВСУ посилається на тій факт, що саме ця стаття є спеціальноюа отже, стаття 129 Конституції України є вже загальною стосовно статті 324 ЦПК.
Павло Хом'як
директор ЮК "Антарес"®, м Дніпропетровськ
